ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом в якому просить стягнути з відповідачів 7148,40 грн. заподіяних збитків, 600 грн. за проведення експертизи, витрат по наданню юридичної допомоги в сумі 100 грн. і витрат по сплаті ІТЗ розгляду справи в сумі 30 грн. На підставу своїх вимог посилається на те, що 21.03.2007 року близько 10 години в будинку який належить йому на праві приватної власності що розташований в АДРЕСА_1 виникла пожежа що пошкодила його майно в даному будинку. Згідно акту депутата Єрківської селищної ради Катеринопільського району від 23.03.2007 року пожежа сталася від загоряння радіоточки . І на даний час збитки від пожежі йому ніким не відшкодовані в зв’язку з чим він звернувся до суду.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просить стягнути на його користь з відповідача ВАТ "Черкасиобленерго" 7148,40 грн. заподіяних збитків, а також 600 грн. за проведення експертизи, 100 грн. за надання правової допомоги і витрат по сплаті ІТЗ розгляду справи в сумі 30 грн., так як вважає що на його думку виходячи з даних матеріалів справи вбачається що причиною виникнення пожежі стало падіння проводів ЛЕП що належить даному відповідачу на провода лінії радіофікації, а тому просив суд задоволити його позовні вимоги.

Представник відповідача Забудський О.Д. вважає що позивачу в позові слід відмовити посилаючись на те, що на його думку ОСОБА_3 не може бути належним позивачем по даній справі так як даний будинок він не переоформив на себе після смерті дружини, а також ним не доведений розмір шкоди, а крім того на думку представника відповідача судові не надано жодного належного доказу що пожежа виникла з вини ВАТ "Черкасиобленерго", а акти радіомонтера від 22.03.2007 року і депутата від 23.03.2007 року не можуть бути доказами в даній справі, а також не може бути доказом по справі і постанова про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту винесена старшим інженером сектору з наглядово-профілактичної діяльності Катеринопільського РВ ГУ МНС України в Черкаській області В.В. Люботи. А причини пожежі їхньої організації не досліджувалось.

Представник ВАТ "Укртелеком" Мирошніченко Л.В. вважає що позов первоначально позивачем був пред’явлений до їхньої організації, як співвідповідача безпідставно так як в подальшому це підтвердилось матеріалами даної цивільної справи, виходячи з яких вбачається, що ВАТ "Укртелеком" жодних збитків не завдавав а від так і на нього не може бути покладено обов’язок по відшкодуванню збитків, так як при експлуатації лінії радіомовлення використовується спільна підвіска з місцевим РЕМ, який є структурним підрозділом обленерго і дані взаємовідносини регулюються відповідними правилами та положеннями, відповідно до яких відповідальність за технічний стан ПЛ та використання організаційно-технічних заходів з техніки безпеки несе власник ПЛ тобто обленерго і згідно укладеного договору забезпечення технічної справності та технічного догляду за лініями електропередач, в тому числі спільних підвісок покладається на РЕМ, а Укртелеком проводить відшкодування витрат на їх утримання.

Суд вислухавши доводи позивача,представників відповідача та вивчивши матеріали справи, та матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи по факту пожежі в житловому будинку ОСОБА_3 вважає що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено що 21 березня 2007 року близько 10 годин 00 хвилин в АДРЕСА_1 виникла пожежа в будинку ОСОБА_3 А відповідно акту складеного 22.03.2007 року радіомонтером ОСОБА_5(а.с.7) причиною пожежі стало падіння проводу з чашкою ізолятора який не був закріплений і при вітрі торкався радіо проводів і дані висновки викладені в цьому акті ОСОБА_5 підтвердив в судовому засіданні будучи допитаним в якості свідка, який показав суду що в 2007 році працював монтером Укртелеком і 21.03.2007 року до нього звернувся ОСОБА_3 який повідомив що в нього хата закопчена димом прибувши на опорі 1-1 він помітив що провід РЕС упав на провід радіофікації в зв’язку з тим що ізолятор випав з травези і на його думку це і стало причиною пожежі. В той же день ним було повідомлено РЕС про дану ситуацію працівниками якого 22.03.2007 року було поставлено провід на місце. Щодо місця самої пожежі повідомив суд що перебуваючи в будинку позивача він чітко бачив що місцем виникнення пожежі була радіоточка а обмежувач електроенергії, який знаходиться перед будинком був згорений від великої напруги. Сусіди позивача в той день скаржились на наявність сторонніх шумів в їхніх радіоточках.

Відповідно до акту депутата Єрківської селищної ради складеного 23.03.2007 року в присутності свідків (а.с.6) вбачається що причиною пожежі стало загорання радіоточки яка після виникнення пожежі впала на стіл а всі кімнати в будинку потребують ремонту внаслідок даної пожежі.

Відповідно до висновків про причини даної пожежі які відображені в мотивувальній частині про відмову в порушені кримінальної справи від 26.03.2007 року винесеної старшим інженером сектору з наглядово-профілактичної діяльності Катеринопільського РВ ГУ МНС України в Черкаській області В.В. Люботи вбачається що причиною пожежі в житловому будинку в АДРЕСА_1 стало коротке замикання проводів ЛЕП на провода ліній радіофікації і висновки викладені в даній постанові Любота В.В. підтвердив будучи допитаний в судовому засіданні в якості свідка при цьому показав суду що ним була винесена дана постанова на підставі тих об’єктивних даних які ними були отримані в результаті огляду місця події шляхом візуального огляду, а саме було встановлено місце звідки почалася пожежа, а також було виявлено що обмежувач електроенергії який стоїть перед будинком на лінії радіоточки згорів від перенапруги.

Відповідно оголошених показів ОСОБА_6 вбачається, що на його думку пожежа від радіоточки виникнути не могла.

Відповідно оголошених показів ОСОБА_7 вбачається, що він працюючи в Катеринопільському РЕМ 22.03.2007 року виїзджав на обрив проводів в смт. Єрки по направленню диспетчера де виявив що по вул. Вокзальній і виявив що провід злетів з ізолятором і тримався на вводі, однак при цьому на час його прибуття він до проводів Укртелекому не доторкався . На даному місці йому говорили, що була пожежа однак він цього не фіксував і на його думку провід міг упасти від вітру або удару по опорі, однак розслідування по даному факту не проводилось .

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням хімічних, радіоактивних, вибухово-і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до Пленуму Верховного Суду України в постанові від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) : " Джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, здійснення якої створює підвищену ймовірність завдання шкоди через неможливість повного контролю за нею людиною, а також діяльність по виконанню,транспортуванню, збереженню предметів, речовин та інших об'єктів виробничого, господарського або іншого призначення, які мають такі ж самі властивості" (п.4). " ...ймовірність проявлення цих шкідливих властивостей навіть при максимальній уважності володільця джерелом під час його експлуатації при врахуванні ним усіх відомих йому специфічних шкідливих проявів джерела; при зведені ймовірності заподіяння шкоди вольовим зусиллям володільця джерела підвищеної небезпеки має місце там, де діяльність людини може заподіяти шкоду оточуючим за звичайних умов, коли шкідливість речі не може бути усунена повністю, незважаючи на її власника.

Тобто найбільш характерними ознаками джерела підвищеної небезпеки є : а) неможливість повного контролю зі сторони людини; б) наявність шкідливих властивостей; в) велика ймовірність завдання шкоди.

Судова практика визначає джерелом підвищеної небезпеки будь-яке застосування концентрованої енергії. При завданні шкоди джерелом підвищиної небезпеки відповідачем буде особа,яка на відповідній правовій підставі (право власності,інше речове право, договір підряду, оренди,) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищину небезпеку ч.2 ст. 1187 ЦК України.

При цьому суд враховує, що наявність та обсяг шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки для особи якій її заподіяно в предмет доказування входить розмір шкоди так як діє презумпція заподіювача шкоди.

Джерело підвищиної небезпеки характеризується такими ознаками як те що така діяльність має створювати високий ступінь вірогідності заподіяння непередбачуваної (випадкової) шкоди внаслідок такої діяльності. Така діяльність не підлягає безперервному і всеосяжному контролю з боку людини. До кваліфікаційних ознак джерела підвищиної небезпеки, зокрема входить електричні обладнання та інші агрегати енергосиситеми,що перебувають під високою напругою.

Відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Представник відповідача ВАТ "Черкасиобленерго" не довів, а суд не встановив обставин, про те що шкода задана майну позивача сталася не з вини структурного підрозділу даної організації,так як всі вище перелічені докази об’єктивно вказують на те, що причиною пожежі в будинку позивача яка в подальшому призвела до настання негативних наслідків у вигляді шкоди сталася в наслідок замикання, спричиненого потраплянням проводів мережі на проводи ліній радіофікації внаслідок зміщення електроізолятора з кріплення на опорі та провисання ліній електропередачі. Щодо другого відповідача ВАТ "Укртелеком" то на думку суду він не може нести відповідальність по даному позову оскільки в судовому засіданні представник даної організації довів те що між Укртелекомом та Черкасиобленерго існує договір про обслуговування ліній за що обленерго отримує кошти, тому вся відповідальність лежить саме на них і даного факту не заперечував в судовому засіданні представник обленерго, а також позивач в судових дебатах просив стягнути кошти за завдані йому збитки саме Черкасиобленерго.

Доводи представника обленерго про те що даний позивач не може звертатися до суду по питанню відшкодуванню шкоди завданої цьому будинку так як будинок рахується за його померлою дружиною, а він після її смерті не переоформив спадщину,- дані докази не заслуговують на увагу і є безпідставними оскільки відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається що спадкоємиць який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину якщо протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. А виходячи з того що представник відповідача обленерго не заперечує той факт що ОСОБА_3 є спадкоємцем тому суд вважає що доводи зазначені вище про неможливість пред’явлення ним позову не ґрунтуються на вимогах закону так як зі змісту 1268 ЦК України (435-15) вбачається, що ОСОБА_3 фактично спадщину прийняв, а питання її оформлення є його правом а не обов’язком . Щодо розміру шкоди то вона чітко визначена висновком технічної експертизи (а.с. 13-23). Інших доказів про розмір шкоди стороною відповідачів судові не надано, а також вище перелічені докази свідчать про наявність вини саме Черкасиобленерго.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. З цих підстав витрати понесені позивачем по оплаті за надання правової допомоги в розмірі 100 грн. та витрат по оплаті витрат за ІТЗ судового процесу в розмірі 30 грн. підлягають до задоволення та стягнення з відповідача Черкасиобленерго, а також підлягають до стягнення з Черкасиобленерго в дохід держави судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 71,48 грн. від сплати якого позивача було звільнено на підставі п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року .

На підставі викладеного та керуючись ст. 1187 ЦК України,ст.ст. 10, 15, 60, 61, 84, 88, 209, 212- 215 ЦПК України суд, -

Стягнути з ВАТ "Черкасиобленерго" на користь ОСОБА_3 7148 (Сім тисяч сто сорок вісім) грн. 40 копійок заподіяних збитків.

Стягнути з ВАТ "Черкасиобленего" на користь ОСОБА_3 600 грн. за проведення експертизи, 100 грн. витрат по наданню правової допомоги і витрат по сплаті ІТЗ розгляду справи в сумі 30 гривень.

Стягнути з ВАТ "Черкасиобленерго" в дохід держави судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 71,48 гривень.

рішення може бути оскаржено в апеляційному поряду до апеляційного суду Черкаської області через Катеринопільський районний суд, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .