розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука – незалежна експертиза якості" про визнання неукладеним договору про відступлення (продаж) частки в статутному фонді Приватної агрофірми "Полузірська" та укладеного договору про відступлення (продаж) частки в статутному фонді Приватної агрофірми "Полузірська" недійсним, -

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука – Незалежна експертиза Якості" про визнання неукладеним договору про відступлення (продаж) частки в статутному фонді Приватної агрофірми "Полузірська" та про визнання недійсним укладеного договору про відступлення (продаж) частки в статутному фонді Приватної агрофірми "Полузірська" .

В ході судового розгляду Позивач ОСОБА_1 доповнив свій позов вимогою про визнання незаконним включення до складу засновників приватної агрофірми "Полузірська", юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука – Незалежна експертиза якості" з розміром внеску до статутного фонду в сумі 16 263 грн., що становить 70% від його загального розміру.

В поданій позовній заяві позивач посилався на те, що наприкінці 1999 року, коли здійснювалось реформування КСП "Полузірське", він, як голова правління КСП, виступив засновником Приватної агрофірми "Полузірська", яка стала правонаступником реформованого КСП. З часу здійснення 18.01.2000 року державної реєстрації Приватної агрофірми "Полузірська" позивач ОСОБА_1, як її засновник став власником вказаної Агрофірми і одночасно її директором, як унітарного підприємства, в якому він володів 100 % частки в статутному фонді ПАФ і відповідно 100 % корпоративних прав на управління нею. В процесі реформування КСП "Полузірське" та створення Приватної агрофірми ?олузірська" було створено її статутний фонд, який у відповідності з п.1.2, 4.1., 4.2. -Статуту складався з двох частин, а саме:

- належного засновнику - ОСОБА_1 майнового паю вартістю 4 500 грн. та земельного паю вартістю 22 969 грн., а всього на суму 27 469 грн.

- частини майна колишнього КСП "Полузірське", яке передавалося у власність засновника на підставі рішення загальних зборів членів КСП "Полузірське" вартістю 1 842 310 грн. для забезпечення зобов’язань, що утворились від господарської діяльності КСП ?олузірське". На початку 2007 року у господарстві склалися надзвичайно складні економічні умови господарювання, які загрожували зриву проведення весняно - польових робіт та збору урожаю 2007 р. В результаті викладеного та збігу тяжких для позивача, як власника та керівника, так і ПАФ в цілому, як суб’єкта господарювання фінансово-економічних обставин, на початку березня 2007 року з боку відповідача – ТОВ "Наука – Незалежна експертиза якості", було запропоновано інвестування коштів для здійснення виробничо-господарської діяльності ПАФ "Полузірська" в сумі 1 000 000 грн.

Отримані кошти були використані ПАФ на потреби господарської діяльності при умові їх повернення до кінця 2007 року, але фактично вказану суму коштів в сумі 1 000 000 грн. було повернуто ТОВ "Наука – Елеватор" 25.04.2007 р. платіжними дорученнями № 73 та № 74.

При обговоренні умов інвестування коштів було запропоновано укладення інвестиційного договору чи іншої угоди для забезпечення гарантії належного та своєчасного повернення отриманих коштів з боку ПАФ "Полузірська", але відповідач відмовився від запропонованої форми співпраці, а натомість запропонував внести зміни до Статуту ПАФ та створити статутний фонд в розмірі 23 233 грн. за участю двох власників, а саме:

- юридична особа - Товариство з Обмеженою відповідальність "Наука – Незалежна експертиза якості" з розміром грошового внеску в сумі 16 263 грн., що становить 70 % в статутному фонді;

- фізична особа - ОСОБА_1 з розміром грошового внеску 6 970 грн., що становить 30 % в статутному фонді.

На час внесення змін до статуту ПАФ "Полузірська" та реєстрації його в новій редакції, які було дано також Державному реєстратору Новосанжарської районної державної адміністрації Кулєшовій З.М., про те, що після закінчення збирання врожаю 2007 року та повного повернення інвестованих ТОВ "Н-НЕЯ" коштів воно вийде зі складу співвласників ПАФ "Полузірська" і сторони повернуться до початкового стану, позивач дав згоду на внесення змін до статуту Агрофірми і 25.04.2007 р. вказані зміни у вигляді Статуту ПАФ "Полузірська" в новій редакції було зареєстровано. Державну реєстрацію змін до Статуту ПАФ "Полузірська" у вигляді нової редакції Статуту Агрофірми, здійснену державним реєстратором Новосанжарської райдержадміністрації 25.04.2007 року за № 1 574 105 0002 000240, скасовано постановою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2009 року, оскільки в порушення ч.3, ч.11 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" державному реєстратору не було надано нотаріально засвідченого документу про відступлення ОСОБА_1 на користь ТОВ "Н-НЕЯ" належної долі внеску (70%) в статутному фонді ПАФ "Полузірська" .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, в їх обґрунтування дали пояснення відповідно до обгрунтування позовних вимог.

Представник відповідач – ТОВ "Наука – Незалежна експертиза якості" Яненко Б.І. в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що обставини справи викладені позивачем, щодо створення Приватної агрофірми "Полузірська", в порядку реорганізації КСП "Полузірська" та формування статутного фонду ПАФ "Полузірська" не мають жодного значення для даної справи, оскільки не підтверджені ніякими доказами. Відповідач вважає, що між ним та позивачем ніколи не укладався і не міг укладатися договір про продаж (відступлення) 70 % корпоративних прав, тому, що позивач ніколи не був власником відповідної частки, не був власником корпоративних прав, а був 100% власником статутного фонду ПАФ "Полузірська" в розмірі 6 970 грн., а тому він вважає, що рішення позивача (власника - ОСОБА_1 Приватної агрофірми "Полузірська") від 17.04.2007 р., це акт, що породжує правові наслідки і саме цим актом був зафіксований намір збільшити розмір статутного фонду до 23 233 грн., шляхом прийняття нового співвласника – Відповідача, з додатковим грошовим внеском в розмірі 16 263 грн., що знайшло своє відображення в Статуті ПАФ "Полузірська" в редакції від 14.04.2007 р. 12.04.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про відступлення (продаж) частки в статутному фонді ПАФ "Полузірська", в розмірі 30%, належних ОСОБА_1, який відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач вважає правомірним включення до складу співвласників ПАФ "Полузірська" ТОВ "Наука - Незалежна експертиза якості". За таких обставин, на думку відповідача, позовні вимоги про визнання неукладеним договору про відступлення частки в статутному фонді ПАФ "Полузірська" в розмірі 70% та про визнання недійсним договору про відступлення (продаж) в статутному фонді ПАФ "Полузірська" в розмірі 30 %, а також про визнання незаконним включення до складу засновників ПАФ "Полузірська" ТОВ "Наука – Незалежна експертиза якості" не підлягають задоволенню.

Залучена до участі в якості третьої особи без самостійних вимог Державний реєстратор Новосанжарської райдержадміністрації Кулєшова З.М. позовні вимоги вважає обґрунтованими і таким, що підлягають задоволенню.

Вислухавши пояснення сторін та третьої особи, перевіривши докази у справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.01.2000 року позивач ОСОБА_1 став засновником та власником Приватної агрофірми "Полузірська", здійснивши державну реєстрацію, і одночасно став її директором, як унітарного підприємства, в якому він володів 100 % частки в статутному фонді ПАФ і відповідно 100 % корпоративних прав на управління нею. В процесі реформування КСП "Полузірське" та створення Приватної агрофірми ?олузірська" було створено її статутний фонд, який у відповідності з п.1.2, 4.1., 4.2. - Статуту складався з двох частин, а саме:

Згідно п.1.1. Статуту Приватної агрофірми "Полузірська" зареєстрованого розпорядженням Новосанжарської районної державної адміністрації № 23 від 18.01.2002 р., Позивач ОСОБА_1 виступив засновником Приватної Агрофірми "Полузірська", утвореної шляхом перетворення КСП "Полузірська", а тому, згідно п.1.2. Статуту, ПАФ "Полузірська" стала правонаступником КСП "Полузірське", в межах частини майна, переданого у власність засновника Агрофірми.

Згідно п.4.1. Статуту, для забезпечення діяльності Агрофірми було створено статутний фонд, порядок, розмір і умови формування якого викладено в п. 4.2. Статуту, де передбачено, що статутний фонд складається з суми у 27,4 тис. грн., які сам засновник вніс як статутний внесок та частини майна реформованого КСП "Полузірське" на суму 1 842 310 грн. для забезпечення зобов’язань, що утворились від господарської діяльності КСП "Полузірське" до реформування і передачі КСП Агрофірма "Полузірська", як правонаступнику КСП "Полузірська" .

Згідно реєстраційної картки від 14.01.2000 р., поданої та підписаної ОСОБА_1 в ході здійснення первинної реєстрації статутних документів ПАФ "Полузірська", зафіксовано, що статутний фонд ПАФ "Полузірська" складається з земельного паю вартістю 22 969 грн. та майнового паю вартістю 4 500 грн., що в сукупності становить 27 469 грн.

Отже, вказуючи в позовній заяві порядок і умови формування статутного фонду ПАФ "Полузірська", позивач не наполягає на тому, що до його складу ввійшло передане у його власність майно колишнього КСП "Полузірське" вартістю 1 842 310 грн. для забезпечення зобов’язань, що утворились від господарської діяльності КСП "Полузірське" до реформування, а лише вказує на передані ним до статутного фонду земельний і майновий пай загальною вартістю 27 469 грн., що є правомірним і, що підтверджується належним доказом, яким є реєстраційна картка від 14.01.2000 р. та п.4.2. Статуту ПАФ "Полузірська" в редакції від 18.01.2000 р., оскільки згідно п. 1. ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору і такі відомості з єдиного державного реєстру, згідно п.1 ст. 18 вказаного Закону, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Таким чином, з часу здійснення державної реєстрації Статуту ПАФ "Полузірська" 18 січня 2000 р. саме позивач - фізична особа ОСОБА_1, як її одноособовий засновник став власником вказаної Агрофірми і одночасно її директором, як унітарного приватного підприємства з статутним фондом загальною сумою 27 469грн., у вигляді земельного паю вартістю 22 969 грн. та майнового паю вартістю 4 500 грн., що становило 100 % частки в статутному фонді ПАФ і відповідно 100% корпоративних прав на управління Агрофірмою.

Вказане відповідає вимогам чинного на той час законодавства України, оскільки:

- статтею 11 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 р. № 697-ХІІ передбачено, що суб’єктами права приватної власності в Україні є громадяни України і таким чином

визначається, що суб’єктом права приватної власності в Україні може бути лише громадянин (фізична особа), а не саме приватне підприємство;

- пунктом 1 статті 2 Закону України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991 р. № 887-ХІІ, визначається, що приватне підприємство - це підприємство, засноване на власності фізичної особи;

- частиною 2 статті 8 Закону України "Про підприємництво" від 07.02.1991 р. №698 - - ХІІ, встановлено, що для реєстрації приватного підприємства необхідно надати рішення власника;

- в статті 63 Господарського кодексу України (в редакції від 16.01.2003 р. № 436- ІУ) наведено види та організаційні форми підприємств та в п.1 вказаної статі наведено перелік видів підприємств, який приведено у відповідність до існуючих в Україні форм власності, а тому ч.1.,п.1, ст. 63 ГК України вказано, що одним із видів підприємств є "приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи)", а далі в п. 3,4 ст. 63 ГК України визначено організаційні форми підприємств і де зазначено, що в залежності від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні;

- статтею 113 ГК України визначено,що "приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці.

Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання - юридичної особи".

Таким чином, з огляду на вимоги п.1,3,4, ст. 63 ГК України, оскільки саме позивач ОСОБА_1 виступив засновником ПАФ "Полузірська" та ним же здійснено внески до статутного фонду, сформовано статутний фонд, який не було поділено на частини і саме йому особисто, як засновнику, згідно пунктів 1.2., 4.2. Статуту, передано у власність частину майна колишнього КСП на суму 1 842 310 грн., ним особисто затверджено статут, розподілялися доходи і ним же особисто здійснювалося керівництво підприємством і сформовано трудовий колектив, то слід вважати, що з часу здійснення державної реєстрації Приватної агрофірми "Полузірська" 18.01.2000 р. позивач став повноправним власником, як здійсненого ним внеску до статутного фонду так і ПАФ "Полузірська" в цілому, як приватного унітарного підприємства за своїм видом та організаційною формою.

Перелічені законодавчі норми, що діяли на час здійснення первинної реєстрації установчих документів ПАФ "Полузірська" 18.01.2000 р. та вимоги п.1,3,4, ст.ст. 63, 113 ГК України, (в редакції від 16.01.2003 р. № 436- ІУ) виключають можливість створення будь – якого приватного підприємства за участю фізичної і юридичної особи і підтверджують правомірність вимог позивача щодо незаконності включення в квітні 2007 р. до складу засновників ПАФ "Полузірська" відповідача - юридичної особи ТОВ "Наук-Незалежна експертиза якості", навіть при наявності укладеного між ними та відповідним чином засвідченого договору про відступлення частки в статутному фонді і тим самим спростовуються заперечення відповідача в цій частині.

З матеріалів справи вбачається, що правовою підставою включення відповідача до складу засновників ПАФ "Полузірська" з розміром внеску до статутного фонду в сумі 16 263 грн., що відповідало 70 % частки від його загального розміру та здійснення 25.04.2007 року державної реєстрації Статуту ПАФ в новій редакції були наступні документи: протокол № б/н від 05.04.2007 р. зборів учасників ТОВ "Наука – Незалежна експертиза якості", рішення про внесення змін до статуту приватної агрофірми "Полузірська", підписане ОСОБА_1, та реєстраційна картка (форма № 3), підписана ОСОБА_1

Згідно ч.3. ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, Постановою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2009 року, що набрала законної сили, задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Полтавської області від 15.11.2007 р. по справі № 8-480 і постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2008 року по справі № 22-а-1301/08 та скасовані названі постанови, а також скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ПАФ "Полузірська" у вигляді нової редакції статуту підприємства, зареєстрованого 25.04.2007 року за № 1 574 105 0002 000240 Державним реєстратором Новосанжарської державної адміністрації Полтавської області.

Вказаною постановою установлено, що згідно ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-ІУ (в ред. від 01.01.2007 р.), для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, які пов’язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання прав засновника іншій особі.

Засновник ПАФ "Полузірська" ОСОБА_1 не подавав державному реєстратору нотаріально посвідчений документ про передачу ним своїх прав засновника, що відповідно до ч.11 ст. 29 Закону є підставою для залишення без розгляду документів, поданих для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

У вказаній постанові Вищого адміністративного суду України також зазначено, що Державний реєстратор Новосанжарської державної адміністрації Полтавської області визнала факт не перевірки нею під час реєстрації змін до установчих документів ПАФ "Полузірська" даних реєстраційної справи № 240 про статутні внески засновників.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача являються законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

В ході прийняття рішення учасниками ТОВ "Наука-Незалежна експертиза якості" (протокол № б/н від 05.04.2007 р.) про інвестування коштів в розмірі 16 263 грн. в статутний фонд ПАФ "Полузірська" і придбання таким чином 70 % корпоративних прав та рішення власника ПАФ "Полузірська" ОСОБА_1 від 17.04.2007 р. про включення до складу засновників ПАФ "Полузірська" юридичної особи – ТОВ "Наука-Незалежна експертиза якості" було допущено порушення п.1, ч.2,4,5 ст. 63, ст. 113 ГК України, яке полягає в унеможливленні створення приватного підприємства за участю юридичної і фізичної особи, як і включення юридичної особи до складу засновників в уже створеному приватному підприємстві.

Як вбачається з пояснень представника відповідача та з матеріалів справи, відповідач вважає, що ним на законних підставах було набуто корпоративні права в розмірі 70 % в результаті внесення ним грошового вкладу в сумі 16 263 грн. до статутного фонду ПАФ "Полузірська" та включення його до складу засновників Підприємства на підставі рішення власника ПАФ ОСОБА_1 правомірне, але такі твердження слід вважати невірними з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 177 ЦК України об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, які у відповідності з ст. 178 ЦК України, як об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або є невід?ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст. 626, п.1 ст. 638, ст. 656 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, а Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору

Згідно ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу є майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Таким чином, оскільки договір купівлі - продажу корпоративних прав є двохстороннім правочином, то він повинен відповідати загальним вимогам цивільного законодавства, які є необхідними для їх здійснення згідно ст. 203 - 208, 210 ЦК України.

Жоден з перелічених документів, на які посилається відповідач, не є правочином, оскільки вказані документи є індивідуальними актами ненормативного характеру і не відповідають вимогам, передбаченим ст.ст. 202, 203, 638, 626, 656 ЦК України стосовно вимог, що пред’являються для дійсності правочину.

Вказані факти свідчать про те, що між ОСОБА_1 і ТОВ "Н-НЕЯ" взагалі не укладався договір про відступлення (продаж) частки в статутному фонді Агрофірми і відповідно купівлі-продажу корпоративних прав, який би відповідав вимогам чинного законодавства України, оскільки з приведених документів, на які посилається відповідач не вбачається, що ОСОБА_1 здійснено відчуження чи безоплатна передача на користь ТОВ "Н-НЕЯ" частки в статутному фонді ПАФ "Полузірська" в розмірі 70 % від його загального розміру і відповідно корпоративних прав на управління агрофірмою.

Заперечення відповідача не можуть заслуговувати на увагу, оскільки чинною постановою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2009 року скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ПАФ "Полузірська" у вигляді нової редакції статуту підприємства, зареєстрованого 25.04.2007 року за № 1 574 105 0002 000240 Державним реєстратором Новосанжарської державної адміністрації Полтавської області та цією ж постановою встановлено, що засновник ПАФ "Полузірська" ОСОБА_1 не подавав державному реєстратору нотаріально посвідчений документ про передачу ним своїх прав засновника, як це передбачено ч. 3. Ст.. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" (755-15) .

Як витікає з матеріалів справи, позивач, будучи поставленим відповідачем практично в безвихідне становище, коли його, як одноособового власника Агрофірми було позбавлено права керувати її діяльністю та отримувати доходи від цього, ОСОБА_1 вимушений був 12 квітня 2008 року погодитись з пропозицією відповідача на укладення договору про відступлення (продаж) належної йому (задекларованої в статуті від 25.04.2007 р.) 30% частки у статутному фонді ПАФ "Полузірська" ВКК № 141275 від 12.04.2008 року, а відповідачем після укладення вказаного договору внесено зміни до Статуту ПАФ "Полузірська" та здійснено держану реєстрацію Статуту ПАФ у новій редакції, згідно якої ним задекларовано за собою 100 % внеску до статутного фонду Агрофірми і відповідно 100 % корпоративних прав на управління Агрофірмою.

Як вважає позивач, саме наявність вище перелічених фактів та обставин, що передували укладенню договору про відступлення 30 % частки в статутному фонді ПАФ, мали безпосередній вплив на його волевиявлення щодо укладення договору на вкрай невигідних умовах, оскільки, згідно наданого суду переліку основних засобів ПАФ Полузірська, станом на 01.07.2007 року і на час укладення вказаного договору її майнові активи перевищували 10 млн. грн., але за умовами договору ОСОБА_1 отримав 50 тисяч грн., що явно не відповідає його корпоративним правам на майно у разі його реалізації майна чи ліквідації підприємства.

У відповідності до вимог ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВС України № 9 від 06.11.2009 року (v0009700-09) "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів сім’ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Судом встановлено, що позивач з вересня 2007 року оскаржував у судовому порядку незаконність здійснення 25.04.2007 року державної реєстрації установчих документів ПАФ "Полузірська" в новій редакції, за вказаний час відповідачем його було звільнено з посади директора Агрофірми і не дивлячись на наявність у нього 30 % частки в статутному фонді ПАФ не допущено до управління підприємством, та фактично на невизначений строк позбавлено права отримання частини прибутку від діяльності ПАФ.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 209, 213- 215, 218 ЦПК України, статтями 15, 16, 177, 178, 202- 208, 210, 215, 216, 233, 626, 638, 656 ЦК України, ст.ст. 63, 113 ГК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. (v0009700-09) , -

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука – Незалежна експертиза якості" про визнання договору про відступлення (продаж) частки у статутному фонді неукладеним та укладеного договору про відступлення (продаж) частки у статутному фонді недійсним – задовольнити.

Визнати неукладеним договір про відступлення (продаж) ОСОБА_1 частки в статутному фонді приватної агрофірми "Полузірська" в розмірі 70 (сімдесят), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука – Незалежна експертиза якості", викладених наступних документах:

1. Протокол загальних зборів учасників ТОВ "Наука – Незалежна експертиза якості" від 05.04.2007 р.

2. рішення власника ПАФ "Полузірська" від 17.04.2007 року про внесення змін до статуту ПАФ "Полузірська".

3. Статут ПАФ "Полузірська" в новій редакції, зареєстрований 25.04.2007 року за № 15741050002000240.

Визнати недійсним укладений ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Наука – Незалежна експертиза якості" договір ВКК № 141275 від 12.04.2008 року про відступлення (продаж) частки в статутному фонді Приватної агрофірми "Полузірська" в розмірі 30 (тридцять) відсотків.

Визнати незаконним включення до складу засновників Приватної агрофірми "Полузірська" юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю Товариством з обмеженою відповідальністю "Наука – Незалежна експертиза якості" з розміром внеску до статутного фонду в сумі 16 263 (шістнадцять тисяч двісті шістдесят три) гривні, що становить 70% від його загального розміру.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука – Незалежна експертиза якості" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 17 грн. державного мита та 32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього – 49 грн.

рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.