розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Новоград-Волинського справу за позовом ОСОБА_1 до дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, третя особа - Житомирське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів, з участю представника Новоград-Волинського міжрайонного прокурора Житомирської області, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, поновлення у черзі на отримання квартири, зобов’язання видати ордер на квартиру та її заселення, заборону розподілу квартир, видачі ордерів та заселення квартир, -

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі відділення "Новоград-Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів" філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про поновлення на роботі на посаді електрогазозварювальника з 25.02.2006 року та стягнення із відповідача на його користь середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 28.03.2006 року по 19.04.2006 року в розмірі 3096 грн. 72 коп. та перебування його на листку непрацездатності з 27.02.2006 року по 27.03.2006 року в розмірі 3643 грн. 20 коп.

30 листопада 2009 року позивач збільшив та уточнив свої позовні вимоги. Враховуючи, що наказом №449 від 28.08.2009 року в.о. директора філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" діяльність Новоград-Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів припинено і основні засоби цього підприємства передані на баланс Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, то відповідачем в уточненій заяві зазначається дочірня компанія "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів.

Крім того, позивач просить суд визнати наказ начальника Новоград-Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" № 9-ос від 24 лютого 2006 року про його звільнення з 24 лютого 2006 року у зв’язку з виявленою невідповідністю його виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, яке перешкоджає продовженню даної роботи, згідно ст. 40 п.2 КЗпП України – незаконним і поновити його на попередній посаді. Стягнути із відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 лютого 2006 року по 1 грудня 2009 року в розмірі 114861 грн. 60 коп. та у відшкодування моральної шкоди 2000 грн., поновити його в черзі на отримання квартири, стягнути 2000 грн. із відповідача на оплату послуг адвоката.

17 лютого 2010 року ОСОБА_1 в частині поновлення його у черзі на отримання квартири уточнив та доповнив свої вимоги і просить суд зобов’язати ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії УМГ "Львівтрансгаз" поновити його у черзі на отримання квартири, зобов’язати відповідача видати йому ордер на одну із вільних кімнат будинку №18 по вул. Єрьоменко в м. Новоград-Волинському та її заселення, заборонити відповідачу приймати рішення про розподіл, видачу ордерів та заселення у квартири №5 та №6 будинку №18 по вул. Єрьоменко в м. Новоград-Волинському Житомирської області. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що підставою видачі наказу про його звільнення стала довідка Новоград-Волинського міськрай ТМО №300 від 31.10.2005 року про його непридатність до роботи електрогазозварювальника, яка не відповідає додатку №2 до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України №45 від 31.04.1994 року. Ця довідка відсутня у Журналі висновків ЛКК. Згідно висновку ЛКК від 09.08.2005 року він був визнаний придатним для виконання цієї роботи. Відповідно до п.п. 1.21., 3.8. Додатку №1 до Наказу №555 від 29.09.1998 року для визнання працівника непридатним до роботи необхідно встановити спеціальні медичні протипоказань, які унеможливлюють допуск та виконання ним відповідної робочої функції. Таких протипоказань він немає, тому лист управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації №6499/02 від 07.11.2005 року та лист Новоград-Волинського міськрай ТМО №1201 від 31.10.2005 року про його непридатність до роботи електрогазозварювальника суперечить чинному законодавству. Крім того, відповідач порушив вимоги п.2 ст. 40 КЗпП України, оскільки при його звільненні на підприємстві згідно довідки Новоград-Волинського міського центру зайнятості №05-20 від 02.01.2007 року були вакансії охоронців, однак відповідач позивачу не запропонував іншої роботи, чим грубо порушив вимоги трудового законодавства. При незаконному звільненні працівника і його поновленні на роботі, із відповідача підлягає стягненню середня заробітна плата за час вимушеного прогулу та заподіяна моральна шкода. Через незаконні дії відповідача з 2006 року він не має роботи, втрачає час та кошти для захисту своїх прав, що негативно позначилося на його життєвих стосунках, він втратив можливість займатися улюбленою справою, підтримувати стосунки з колегами, що стало причиною різкого погіршення настрою, зневірою у чесність та порядність людей. Враховуючи характер та ступінь моральних страждань, розмір відшкодування моральної шкоди оцінює в 2000 грн.

Через незаконне звільнення з роботи він був знятий з черги на отримання квартири. Враховуючи, що відповідач здійснює управління будинком №18 по вул. Єрьоменко в м. Новоград-Волинському, де є вільні квартири, тому просить зобов’язати останнього видати йому ордер на одну із вільних кімнат цього будинку і до прийняття рішення судом заборонити приймати рішення про розподіл, видачу ордерів та заселення інших осіб у вільні квартири №5 та №6 вказаного будинку.

У судовому засіданні позивач та його представник позовну заяву з уточненнями та доповненнями підтримали і дали пояснення, які відповідають вищевикладеному. Просить також задовольнити позовні вимоги представник третьої особи - Житомирського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, при цьому вважає, що всі вимоги є обґрунтованими.

Представник відповідача позовну заяву не визнав, просить відмовити в її задоволенні мотивуючи тим, що відповідно довідки облМСЕК №003438 від 10.02.2006 року ОСОБА_1 визнаний інвалідом ІІ-ї групи внаслідок захворювання серця з недостатністю кровообігу 1 ступеню. Робота електрогазозварювальника відноситься до переліку робіт зі шкідливими та небезпечними для здоров’я умовами і пов’язана з фізичним перенапруженням. Згідно висновку ЛКК Новоград-Волинського міськрай ТМО від 31.10.2005 року ОСОБА_1 визнано непридатним до роботи електрогазозварювальника на підставі п.3.8. примітки до додатків 1 і 2 наказу №555 Мінздраву від 29.09.1989 року. В день припинення з ОСОБА_1 трудового договору – 24.02.2006 року, наявних вакантних посад, на які можливо було б перевести позивача за його згодою, на підприємстві не було. Саме звільнення проведено за попередньою згодою профкомітету від 22.02.2006 року. У зв’язку із звільненням із роботи, обґрунтовано ОСОБА_1 і був знятий з обліку осіб – працівників підприємства, які потребують поліпшення житлових умов. Тому в цій частині позовні вимоги також не обгрунтовані. Також не підлягають задоволенню і вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача видати ордер на квартиру та її заселення, заборону розподілу квартир, видачі ордерів та заселення вказаних квартир, оскільки це не відноситься до повноважень дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів. Також, представник відповідача зазначив, що квартири №5 та №6 в будинку №18 по вул. Єрьоменко в м. Новоград-Волинському рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради №55 від 24.02.2010 року включені до числа службових Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів.

Представник Новоград-Волинського міжрайонного прокурора в судовому засіданні підтримала позицію представника відповідача, просить відмовити у задоволенні позовних вимог із тих підстав, на які посилається представник відповідача в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та наявні докази в їх сукупності, давши їм відповідний аналіз, суд приходить до такого висновку.

Встановлено, що з 21 квітня 1994 року позивач працював у Новоград-Волинському управлінні магістральних газопроводів електрогазозварювальником. Наказом начальника Новоград-Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" № 9-ос від 24 лютого 2006 року ОСОБА_1 був звільнений з посади електрогазозварювальника 6 розряду лінійно-експлуатаційної служби з 24.02.2006 року у зв’язку з виявленою невідповідністю його виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, яке перешкоджає продовженню даної роботи, згідно ст. 40 п.2 КЗпП України(т.1 а.с.7). Як зазначено в наказі, підставою його звільнення є довідка ЛКК №300 від 31.10.2005 року, довідка облМСЕК №003438 від 10.02.2006 року, лист Управління охорони здоров’я №6499/02 від 07.11.2005 року та протокол засідання профкому №4 від 22.02.2006 року.

Як видно із копії довідки ЛКК №300 від 31.10.2005 року, ОСОБА_1 згідно п.3.8 примітки до додатків №1 і 2 наказу №555, до робіт електрозварювальника не придатний(т.1а.с.28). Вказана довідка підписана в графі: "Голова комісії" - ОСОБА_5, в графі: "члени комісії" - ОСОБА_6 Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що вказана довідка ним була видана у відповідності до наказу МОЗ СРСР №555 від 29.09.1989 року, із врахуванням санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_1, а також висновку МСЕК, відповідно до якого позивачу не рекомендована тяжка праця. Ця довідка не є підставою для звільнення ОСОБА_1 із роботи. Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він, як лікар кардіолог, з 2000 року лікував ОСОБА_1 У 2005 році, коли саме не пам’ятає, до нього в коридорі міськрай ТМО підійшов ОСОБА_5 який попросив підписати довідку, що ОСОБА_1 не придатний до роботи електрогазозварювальника. Погодився це зробити, так, як йому було відомо, що позивач хворіє, він був його лікуючим лікарем, хоча сам членом ЛКК не являється. При цьому, свідок зазначив, що коли спілкувався з ОСОБА_1, то останній говорив, що працювати йому не тяжко. Не може стверджувати, що при наявності у позивача такого захворювання, він не міг працювати електрогазозварювальником. Судом встановлено, що лікар ОСОБА_6. не входить до складу профільних ЛКК Новоград-Волинського міськрай ТМО, що підтверджується повідомленням головного лікаря Новоград-Волинського міськрад ТМО №832 від 25.05.2010 року(т.2 а.с.69-70), а був залучений, як лікар-кардіолог, оскільки ОСОБА_1 хворіє серцево-судинним захворюванням. У той же час, згідно повідомлення міськрай ТМО №30 від 09.01.2007 року, згідно журналу реєстрації висновків ЛКК, довідка № 300 від 31.10.2005 року взагалі не рахується(т.1 а.с. 177). При дослідженні копії санітарно-гігієнічної характеристики умов праці позивача, складеної лікарем з гігієни праці Новоград-Волинської райСЕС ОСОБА_7, затвердженої 27.02.2006 року головним державним санітарним лікарем Новоград-Волинського району, встановлено, що при наявності у ОСОБА_1 встановлених серцево-судинних захворювань, в ході його трудового процесу ступінь ризику для власного життя та для безпеки інших осіб відсутній(т.1 а.с.237-243). Опитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердила вищевказані дані в характеристиці, пояснила, що її підготувала на запит облпрофпатолога. У ОСОБА_1, крім загального захворювання серця, ще було встановлено професійне захворювання електрогазозварювальника по металу – пневмоканіоз, про що їй не було відомо при складанні характеристики.

Як видно із копії довідки №003438 від 10.02.2006 року, виданої медико-соціальною комісією Житомирської облдержадміністрації(обласна МСЕК-2), ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи загального захворювання, йому протипоказана праця з фізичним перенапруженням і робота газоелектрозварювальника не рекомендована(т.1 а.с. 36). У той же час, 10.02.2006 року, обласною МСЕК-2 до вказаної довідки видано додаток-роз’яснення, копія якого знаходиться в матеріалах справи(т.1 а.с. 37), згідно якого, ОСОБА_1 визнаний інвалідом 2-ї групи від загального захворювання терміном до 01.03.2008 року. Робота газоелектрозварювальника йому не рекомендована, але не заборонена. Остаточне рішення вибору роботи зберігається за інвалідом.

Однією з підстав звільнення позивача, є також зазначений в наказі лист начальника управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації №6499/02 від 07.11.2005 року, відповідно до якого хвороба серця з недостатністю кровообігу, згідно п.3.8. примітки до додатків 1 і 2 наказу №555 є загальним медичним проти показом до роботи з метою попередження захворювання та нещасних випадків на виробництві, при цьому до листа додається копія вище вже дослідженої довідки ЛКК міськрай ТМО №300 від 31.10.2005 року(т.1 а.с. 26). Однак, згідно консультативного висновку №7366 від 25.05.2006 року Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова, копія якого знаходиться в матеріалах справи(т.1 а.с.53), при наявності в ОСОБА_1 вищевказаного серцево-судинного захворювання протипоказань у нього для роботи зварювальником немає.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що довідка ЛКК №300 від 31.10.2005 року була видана фактично одноособово ОСОБА_5., а не в складі комісії, вона складена всупереч встановленої форми і належним чином не була зареєстрована в міськрай ТМО, що суперечить вимогам п.31.7. Положення "Про медичний огляд працівників певних категорій", затвердженого наказом МОЗ України №45 від 31.04.1994 року, який був чинним на той час, що ставить під сумнів її легітимність. Фактично, на підставі вказаної довідки була видана довідка №003438 від 10.02.2006 року, медико-соціальною комісією Житомирської облдержадміністрації(обласна МСЕК-2), яка у той же час суперечить додатку-роз’ясненню до неї від 10.02.2006 року, виданого цією ж комісією та висновку №7366 від 25.05.2006 року Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова.

При дослідженні копії протоколу №4 спільного засідання профкому та адміністрації Новоград-Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз" від 22.02.2006 року(т.1 а.с.5), встановлено, що ОСОБА_1 не погоджувався на його звільнення, звертав увагу присутніх на те, що в такому випадку його повинні перевести на іншу роботу без шкідливих умов. Однак, голова профкому Шепельський І.М., посилаючись на висновки МСЕК, облМСЕК, наголосив, що в них відсутні рекомендації про обов’язкове надання ОСОБА_1 легшої роботи, що суперечить вимогам ст. 170 КЗпП України, якою передбачено, що працівників, які потребують за станом здоров’я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.

Представник відповідача заперечуючи проти позовних вимог, пояснив, що на момент звільнення ОСОБА_1 на підприємстві не було посад, на які він міг бути переведений, враховуючи його стан здоров’я, при цьому ним було надано довідку №316 від 28.04.2006 року, видану Новоград-Волинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"(т.1 а.с. 29). Однак, це твердження спростовується повідомленням Новоград-Волинського міського центру зайнятості №05-20 від 02.01.2007 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи(т.1 а.с.174), відповідно до якого Новоград-Волинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" до центру зайнятості було надано звіти форми 3-ПН, затвердженої Наказом Мінпраці України від 19.12.2005 року № 420 (z1534-05) ,згідно яких станом на 08.02.2006 року на підприємстві були вакансії охоронця та механіка. Також із довідки №559 від 23.11.2009 року, виданої Відділом Державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області, видно, що Новоград-Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів не охороняється ПЦС Новоград-Волинського відділення ДСО УДСО при УМВС України в Житомирській області(т.1 а.с.231). Таким чином, відповідач при звільненні ОСОБА_1 також грубо проігнорував і вищевказані вимоги трудового законодавства.

Підводячи підсумок, суд вважає, що позивач був звільнений з роботи із порушенням вимог чинного законодавства, тому наказ начальника Новоград-Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" № 9-ос від 24.02.2006 року про звільнення ОСОБА_1, електрогазозварювальника 6 розряду лінійно-експлуатаційної служби з 24 лютого 2006 року у зв’язку з виявленою невідповідністю його виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, яке перешкоджає продовженню даної роботи, згідно ст. 40 п.2 КЗпП України є незаконним і позивач підлягає поновленню на попередній роботі. А приймаючи до уваги ліквідацію Новоград-Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, він має вже бути поновленим на роботі у Рівненському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів.

Згідно вимог ст. 235 КЗпП України, із відповідача підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, оскільки справа розглядається більше одного року. Однак, враховуючи, що в позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути середній заробіток починаючи з 24.02.2006 року по 01.12.2009 року, і на момент винесення рішення він в цій частині змін, уточнень, доповнень до позову не подав, суд стягує із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за вказаний термін в розмірі 114861 грн. 60 коп., який ґрунтується на даних довідки про доходи позивача(т.1 а.с.213) та проведеного розрахунку, що знаходиться в матеріалах справи(т.1 а.с.214-215).

У випадку порушення законних прав працівника, які призвели до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, що вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди цьому працівнику.

Визначаючи розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди, суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних, психологічних страждань, яких зазнав позивач, його нервове потрясіння, характер немайнових втрат, їх тривалість, виниклі внаслідок цього зміни у життєвих стосунках, зокрема те, що він тривалий час не працює, починаючи з лютого 2006 року витрачає час, кошти на захист своїх прав, не займається улюбленою справою, як встановлено ОСОБА_1 є електрогазозварювальником найвищого – 6-го розряду, він немає можливості спілкуватися з колегами по роботі, враховує ті зусилля, які необхідні позивачу для відновлення попереднього стану, а також виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і тому вважає за необхідне в цій частині позов задовольнити повністю і стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на 22.02.2006 року перебував під №3 у загальній черзі на поліпшення житлових умов у Новоград-Волинському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів, що підтверджується копією довідки №147 від 22.02.2006 року(т.1 а.с.177). Після звільнення з роботи його було знято з цього обліку у відповідності до вимог ч.1 п.3 ст. 40 ЖК Української РСР.

Враховуючи, що судом визнано незаконним звільнення позивача з роботи, то відповідно він і підлягає поновленню на цьому обліку в тій же черговості, що і перебував до звільнення. У той же час, приймаючи до уваги ліквідацію Новоград-Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, він має бути поновленим на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, у Рівненському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів.

Позивач в позовній заяві також просить суд зобов’язати відповідача видати йому ордер на одну із вільних кімнат будинку №18 по вул. Єрьоменко в м. Новоград-Волинському, які перебувають на його балансі та до прийняття рішення судом заборонити відповідачу приймати рішення про розподіл, видачу ордерів та заселення громадян у вільні квартири №5 та №6 вказаного будинку.

В ході судового розгляду встановлено, що квартири №5 та №6 в будинку №18 по вул. Єрьоменко в м. Новоград-Волинському рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради №55 від 24.02.2010 року включені до числа службових Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів(т.2 а.с.58).

Згідно вимог ч.2 ст.121 ЖК Української РСР(Кодексу), службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.

Статтею 122 цього Кодексу передбачено, що на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Приймаючи до уваги, що вирішення питання про прийняття рішення щодо видачі ордера позивачу та його заселення в житлове приміщення відповідно до вимог чинного законодавства перебуває в компетенції Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів та виконавчого комітету Новоград-Волинської ради, куди ОСОБА_1 має право звернутися після поновлення його на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, в цій частині позовних вимог суд відмовляє, як необґрунтовано заявлених.

Також суд відмовляє у відшкодуванні на користь позивача за рахунок відповідача 2000 грн. понесених витрат на оплату послуг адвоката, оскільки в судовому засіданні будь-яких доказів в обґрунтування і підтвердження вказаних витрат на правову допомогу позивач не надав.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України із відповідача підлягають стягненню в доход держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 21- 22, 43, 47, 55, 64 Конституції України, ст. ст. 3, 15, 57- 61, 88, 208- 209, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 1- 3, 5-1, 40 ч.1 п.2, 235- 236, 237-1 Кодексу законів про працю України, ст. 40, 46, 58, 118- 119, 121, 122 Житлового кодексу Української РСР, Постановою Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року № 9 (v0009700-92) , із змінами і доповненнями, "Про практику розгляду судами трудових спорів", Постановою Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 (v0004700-95) із змінами та доповненнями, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд, -

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати наказ начальника Новоград-Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" № 9-ос від 24 лютого 2006 року про звільнення ОСОБА_1, електрогазозварювальника 6р. лінійно-експлуатаційної служби з 24 лютого 2006 року у зв’язку з виявленою невідповідністю його виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, яке перешкоджає продовженню даної роботи, згідно ст. 40 п.2 КЗпП України – незаконним і поновити ОСОБА_1 на попередній посаді, із врахуванням припинення діяльності Новоград-Волинського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", відповідно у Рівненському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".