розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Куб-Газ", закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус", ОСОБА_6, третя особа на стороні позивачів – ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_7, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, та стягнення судових витрат,

У січні 2009 року ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_5 на підставі довіреності фізичної особи, і ОСОБА_4 звернулись в суд з уточненим під час судового розгляду позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Куб-Газ" (далі – ТОВ "Куб-Газ"), треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_7 та ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, та стягнення судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач, який є власником джерела підвищеної небезпеки, відмовляється у добровільному порядку відшкодувати спричинені збитки.

Під час судового розгляду до участі у справі у якості співвідповідачів залучені закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Статус" (далі – ЗАТ "СК "Статус") та ОСОБА_6, у якості третьої особи на стороні позивачів – ОСОБА_1

У судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підтримали змінені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалися на обставини, викладені у позовних заявах, та зазначили, що 4 травня 2008 року водій ТОВ "Куб-Газ" ОСОБА_7 добровільно передав своєму знайомому ОСОБА_6 автомобіль "Опель Омега", реєстраційний номер "НОМЕР_3, що належить ТОВ "Куб-Газ". У той же день приблизно о 5 годині 40 хвилин на проспекті Миру в м. Донецьку ОСОБА_6, знаходячись за кермом зазначеного автомобіля, порушивши правила безпеки дорожнього руху, зіткнувся з рухавшимся у зустрічному напрямку автомобілем "Фіат Крома", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким за довіреністю керував ОСОБА_1 У наслідок дорожньої пригоди було пошкоджено належний ОСОБА_5 автомобіль "Фіат Крома", а пасажиру автомобіля - ОСОБА_4 спричинені легкі тілесні ушкодження. В результаті дорожньо-транспортної пригоди власнику даного транспортного засобу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 завдано матеріальної та моральної шкоди. ТОВ "Куб-Газ" у добровільному порядку відшкодувати матеріальну та моральну шкоду не бажає.

У зв’язку з позицією відповідача автомобіль дотепер не відремонтований. Посилаючись на те, що такими діями відповідача порушені права позивачів, ОСОБА_1 просить суд на підставі норм ст.ст. 1167, 1187, 23 ЦК України стягнути з ТОВ "Куб-Газ", як володільця джерела підвищеної небезпеки, на користь ОСОБА_5: завдану матеріальну шкоду у виді вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу в розмірі еквівалентному сумі 7199 євро на час винесення судового рішення, компенсацію за моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. і судові витрати, оплачені при зверненні до суду з позовом та за оплату судової товарознавчої експертизи – 571 грн.; ОСОБА_4 просить стягнути на її користь у відшкодування матеріальної шкоди, завданої її здоров’ю, суму 1106 грн., у відшкодування моральної шкоди - 20 000 грн. та понесені витрати на оплату правової допомоги – 2000 грн., а також судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Третя особа на стороні позивачів ОСОБА_1 пояснив, що 4 травня 2008 року він, керуючи автомобілем "Фіат Крома", на передньому пасажирському сидінні якого знаходилась його мати - ОСОБА_4, рухався по проспекту Миру із Калінінського району в напрямку Ворошиловського району м. Донецька. На мосту автомобіль "Опель Омега", що рухався у зустрічному напрямку, раптово виїхав на його смугу руху та врізався у бордюру, після чого відбулося зіткнення їх автомобілів, уникнути якого він не мав технічної можливості. Під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілі були пошкоджені, а мати отримала тілесні ушкодження. В його діях порушення правил дорожнього руху (1306-2001-п) не встановлено і до адміністративної відповідальності він не притягувався.

Відповідач ТОВ "Куб-Газ" позов не визнав, посилаючись на його безпідставність. Представник відповідача Сорокіна Н.О., що діє за довіреністю юридичної особи, заперечуючи позовні вимоги, у судовому засіданні стверджувала, що позивачем заявлені завищені вимоги, оскільки вартість відбудовного ремонту автомобіля позивачів перевищує вартість транспортного засобу і відновлення автомобіля економічно не доцільно. Крім того, дорожньо-транспортна пригода трапилась з вини ОСОБА_6, який на час події не перебував у трудових відносинах з ТОВ "Куб-Газ", автомобілем скористався без дозволу водія ОСОБА_7, тому підприємство не може нести відповідальності за дії сторонньої особи. Даний випадок є страховим, оскільки між ТОВ "Куб-Газ" та ЗАТ "СК "Статус" укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивачам повинно провести ЗАТ "СК "Статус".

Відповідачі ЗАТ "СК "Статус", ОСОБА_6 та третя особа – ОСОБА_7, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, не використали наданого законом права на особисту участь та участь свого представника в судовому засіданні, тому суд визнав можливим здійснити судовий розгляд справи на підставі наявних доказів за їх відсутності.

У письмових запереченнях відповідач ЗАТ "СК "Статус", не визнаючи позовні вимоги, стверджує, що позивачі не звертались до ЗАТ "СК "Статус" з заявою про страхове відшкодування, тому у страхової компанії не було правових підстав для виплати чи відмови у виплаті страхового відшкодування потерпілій стороні. Заперечуючи позов, відповідач посилається на те, що в їх страховій компанії автомобіль "Опель Омега", реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ "КУБ-ГАЗ", застрахований у відповідності до умов полісу обов'язкового страхування власників наземного транспортного засобу ВВ/0359288 від 21.07.2007 року 1-типу. Відповідно до п.15.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) , договір 1-типу укладається на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, в даному випадку – ОСОБА_7 Оскільки дана дорожньо-транспортна пригода трапилась внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу водієм ОСОБА_6, який згідно наданої страхувальником інформації знаходився за кермом даного автомобіля без відповідних документів на право керування транспортним засобом, на нього цивільна відповідальність за полісом ВВ/0359288 від 21.07.2007 року 1-типу не розповсюджується. На підставі наведеного відповідач просить у задоволенні позову за рахунок ЗАТ "СК "Статус" відмовити.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

04 травня 2008 року приблизно о 5 годині 40 хвилин на проспекті Миру в м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода – зіткнення автомобілів "Опель Омега", реєстраційний номер "НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6, та "Фіат Крома", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким водій ОСОБА_1 керував за довіреністю, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, пасажир автомобіля "Фіат Крома" ОСОБА_4 - легкі тілесні ушкодження.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджена належність автомобіля "Фіат Крома", реєстраційний номер НОМЕР_1, на праві приватної власності ОСОБА_5, який за нотаріально посвідченою довіреністю від 20 липня 2006 року експлуатував ОСОБА_1 (т.1 а.с.18,188,т.2 а.с.7), і автомобіля "Опель Омега", реєстраційний номер НОМЕР_2, - ТОВ "Куб-Газ"(т.1 а.с. 38, 70).

Цивільно-правова відповідальність автомобіля "Опель Омега" застрахована в ЗАТ "Страхова компанія "Статус", що підтверджується договором обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів 0030/03 від 21.07.2007 року та полісом ВВ/0359288 від 21.07.2007 року 1-типу (а.с.34-37, т.1).

Цивільно-правова відповідальність автомобіля "Фіат Крома" не застрахована.

Частиною 1 статті 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів… тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Правила ч.2 ст. 1187 ЦК України передбачають, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п.4 постанови "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6 (v0006700-92) , під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав: договору оренди, довіреності тощо.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль "Опель Омега", реєстраційний номер НОМЕР_2, наказом генерального директора ТОВ "Куб-Газ" від 23 листопада 2007 року № 561 закріплений за працівником підприємства - водієм ОСОБА_7, з яким 17 лютого 2004 року укладено договір про повну матеріальну відповідальність (т.1 а.с.40, 106-111, 168-170, т.2 а.с.126-127).

На підтвердження права експлуатації службового легкового автомобіля водію ОСОБА_7 було видано подорожній лист на термін з 1 по 31 травня 2008 року (т.1 а.с.137).

Місцем зберігання автомобіля "Опель Омега" встановлено автостоянку за місцем мешкання ОСОБА_7 - у м. Макіївка на підставі договору зберігання транспортного засобу, укладеного 01.10.2007 року між ТОВ "Куб-Газ" та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_9(т.2, а.с.128-132).

З огляду на наведене суд визнає, що автомобіль "Опель Омега" перебував у володінні ОСОБА_7 на законних підставах.

Приписами ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом . Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або отримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах.

Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т.п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них (п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) ).

У судовому засіданні представник відповідача ТОВ "Куб-Газ" стверджувала, що 4 травня 2008 року водій ТОВ "Куб-Газ" ОСОБА_7 по телефону повідомив службових осіб ТОВ "Куб-Газ", що під час виконання ним своїх трудових обов’язків службовий автомобіль "Опель Омега" у нього було викрадено і пошкоджено під час ДТП.

З письмових пояснень ОСОБА_7, що знаходяться в матеріалах перевірки прокуратури Ворошиловського району м. Донецька, випливає, що ключі від закріпленого за ним службового автомобіля він передав своєму знайомому ОСОБА_6, з яким він 4 травня 2008 року з 3-ї до 5.30 годин ранку знаходились разом у клубах та кафе, для підзарядки мобільного телефону.

Разом з тим в своїх письмових поясненнях ОСОБА_6 послідовно стверджує, що ОСОБА_7 дозволив йому використати автомобіль для поїздки додому, щоб переодягнутися в міліцейську форму та зарядити телефон, оскільки о 7.00 ранку він повинен був заступити на службу в Калінінському РО Донецького ГУ.

Викладені ОСОБА_6 обставини підтверджуються наказом Донецького МУ ГУ МВС України в Донецької області від 15.03.2008 року № 14о/с, яким лейтенант міліції ОСОБА_6 був призначений на посаду оперуповноваженого сектору ДЗБЕЗ Калінінського райвідділу (а.с.71,т.1), а також матеріалами вказаних перевірок, від час яких встановлено, що після передачі ключів ОСОБА_7 продовжив свій сніданок, а вже потім, стурбований довгою відсутністю приятеля, визвав таксі і з кафе "Сан-Сіті, розташованого на перетинанні вулиць Ватутіна і Артема м. Донецька, зразу поїхав у напрямку дома ОСОБА_6, розташованого на вул. М.Ульянової.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали перевірок, проведених прокуратурою Ворошиловського району м. Донецька, відділом дізнання ДАЇ з обслуговування адміністративної території м. Донецька (т.1, а.с.57-84), суд встановив, що ОСОБА_7 добровільно передав ключі від службового автомобіля своєму знайомому - ОСОБА_6

На підтвердження того, що автомобіль "Опель Омега" вибув з володіння власника внаслідок протиправних дій інших осіб, ТОВ "Куб-Газ" посилається на факт скасування судом постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 289 КК України у відношенні ОСОБА_6

З матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2008 року постановою ст. помічника прокурора Ворошиловського району м. Донецька на підставі п.2 ст. 6 КПК України було відмовлено в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_6 за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 289 КК України (т.1 а.с.82-83).

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2008 року вищевказана постанова, як винесена передчасно, скасована і матеріали справи надіслані для додаткової перевірки (т.1 а.с.39, т.2 а.с.237).

Однак згідно письмових відповідей прокурора Ворошиловського району м. Донецька від 14 квітня 2009 року та від 15 березня 2010 року постанова суду від 17 вересня 2008 року щодо скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння автомобілем "Опель Омега" громадянином ОСОБА_6 до прокуратури взагалі не надходила, у зв’язку з чим додаткова перевірка по зазначеним матеріалам не проводилась (т.1 а.с.130 т.2 а.с.237).

Відповідно до приписів ст. 62 Конституції України ОСОБА_6 вважається особою, невинуватою у протиправному заволодіння транспортним засобом доки його вина не буде встановлена обвинувальним вироком суду.

Інших об’єктивних доказів того, що автомобіль "Опель Омега" вибув з володіння водія підприємства ОСОБА_7 внаслідок протиправних дій ОСОБА_6, а не з його вини останнього, відповідач ТОВ "Куб-Газ" суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що володілець джерела підвищеної небезпеки - ТОВ "Куб-Газ" не доказав, що автомобіль "Опель Омега" вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з вини його працівника.

Положеннями ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа несе матеріальну відповідальність за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Покладання відповідальності на юридичну особу пояснюється тим, що працівник у даному випадку юридично втілює її волю. Тобто юридична особа реалізує свою цивільну праводієздатність, зокрема, деліктоздатність, через дії працівників. Отже дії працівників юридично сприймаються як дії самої юридичної особи.

З роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 5 постанови від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) , убачається, що крім загальних підстав, передбачених ст.440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

У судовому засіданні представник відповідача ТОВ "Куб-Газ" пояснила, що водій ТОВ "Куб-Газ" ОСОБА_7, який мав ненормований робочий день, до приміщення кафе клубу "Сан-Сіті" заїхав перекусити, тому ТОВ "Куб-Газ" визнає, що ОСОБА_7 4 травня 2008 року з моменту виїзду з автостоянки на закріпленому за ним автомобілі "Опель Омега" виконував свої трудові обов’язки.

Відповідно до вимог, передбачених п.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню не підлягають.

Згідно з п.2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (1306-2001-п) , власник транспортного засобу, а також особа, яка використовую такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати в своїй присутності управління транспортним засобом другій особі, що має при собі посвідчення на право управління автомобілем відповідної категорії.

З постанови відділу дізнання ДАЇ м. Донецька від 13 травня 2008г. про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 286 КК України відносно ОСОБА_6 випливає, що останній під час управління автомобілем посвідчення водія не мав, ОСОБА_7 в автомобілі під час ДТП не перебував (а.с.68-69, т.1).

Тобто, ОСОБА_7, неналежно виконуючі свої трудові обов'язки по збереженню переданого йому в повну матеріальну відповідальність транспортного засобу, внаслідок несумлінного відношення до них, розпоряджаючись власністю ТОВ "Куб-Газ", без належного правового оформлення, всупереч встановлених законом вимог, добровільно передав службовий автомобіль для користування іншій особі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що неправомірна передача працівником ТОВ "Куб-Газ" ОСОБА_7 автомобіля ОСОБА_6, який під час керування автомобілем порушив правила дорожнього руху, має прямий причинний зв'язок з настанням дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками у виді пошкодження транспортного засобу, що належить ОСОБА_5, та спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_4

Вина ОСОБА_6 в порушенні правил безпеки дорожнього руху визнана постановою Калінінського районного суду м. Донецьку від 23 червня 2008 р., якою встановлено, що 04 травня 2008 р. приблизно о 5 годині 40 хвилин ОСОБА_6, керуючи автомобілем "Опель Омега", реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по проспекту Миру в м. Донецьку. На порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху водій не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, унаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем "Фіат Крома", реєстраційний номер НОМЕР_1, що спричинило ушкодження транспортних засобів (т.1 а.с.148-161).

З письмових пояснень ОСОБА_6 випливає, що під час руху автомобіль "Опель Омега" під його керуванням попав у вибій на дорозі, у результаті чого лопнуло ліве переднє колесо і автомобіль потягло вліво. Після удару о ліву бордюру він утратив керування транспортним засобом і зіштовхнувся з автомобілем, що рухався на зустріч (т.1, а.с.77).

Вказана постанова Калінінського районного суду м. Донецьку про притягнення ОСОБА_6 за ст. 124 КпАП України до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу ним оскаржена не була і набрала законної сили.

Частиною 4 ст. 61 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Під час проведення дослідчої перевірки та судового розгляду справи порушення Правил дорожнього руху (1306-2001-п) в діях водія ОСОБА_1, який керував автомобілем "Фіат Крома", реєстраційний номер НОМЕР_1, не встановлені, до адміністративної відповідальності він не притягувався. Вказані обставини визнані сторонами.

Враховуючи, що транспортний засіб - автомобіль "Опель Омега", реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий іншій особі - ОСОБА_6 в технічне управління без належного правового оформлення, суб’єктом відповідальності у даному випадку закон визнає власника транспортного засобу. Тому обов’язок відшкодувати завдані позивачам збитки суд покладає на відповідача ТОВ "Куб-Газ", як володільця джерела підвищеної небезпеки.

Відповідач ТОВ "Куб-Газ" відносно автомобіля "Опель Омега", реєстраційний номер НОМЕР_2, уклав з ЗАТ "СК "Статус" на 1 рік договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 1-типу, що підтверджується договором 0030/03 від 19 липня 2007 року та полісом ВВ/0359288 від 21.07.2007 року.

Згідно умовам вказаного договору об’єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. При цьому забезпечений транспортний засіб – це транспортний засіб, вказаний в діючому договорі, або будь-який транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

З тексту договору вбачається, що таким транспортним засобом в договорі та полісі вказано автомобіль "Опель Омега", реєстраційний номер НОМЕР_2.

Наказом генерального директора ТОВ "Куб-Газ" від 23 листопада 2007 року № 561 вказаний автомобіль закріплений за працівником підприємства - водієм ОСОБА_7

Положенням про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженим постановою КМ України № 1175 від 28 вересня 1996 року (1175-96-п) , передбачено, що дія договору поширюється на водія, який керує транспортним засобом на законних підставах, у разі укладання такого договору страхувальником – юридичною особою (п.15). У разі зміни власника транспортного засобу дія договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності поширюється на нового власника за умови переоформлення страхового полісу на його ім’я (п.17). При цьому власником транспортного засобу відповідно до цього Положення (1175-96-п) вважається юридична або фізична особа, яка експлуатує транспортний засіб, що належить їй на праві власності, повного господарчого відання, оперативного управління або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству (договір оренди, доручення, тощо) (п.1).

Як відзначалось раніше, ОСОБА_6 є фізичною особою, у трудових відносинах ТОВ "Куб-Газ" не перебував, транспортний засіб в експлуатацію від власника він отримав без належного правового оформлення на підставах, що суперечать чинному законодавству.

Під час судового розгляду справи доказів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідача ОСОБА_6 не надано.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані учасниками процесу докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода, що сталася 4 травня 2008 року за участю транспортного засобу страхувальника - ТОВ "Куб-Газ", не є страховим випадком, тому страховик - ЗАТ "СК "Статус" не повинен виплачувати страхове відшкодування позивачам. Обов’язок відшкодування спричиненої позивачам шкоди несе ТОВ "Куб-Газ".

Відповідно до загальних положень про відшкодування шкоди, викладених в § 1 глави 82 ЦК України (435-15) шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі. При цьому, як передбачено ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 1 ч.2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням, або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Під час судового розгляду справи сторони не оспорювали перелік механічних пошкоджень автомобіля "Фіат Крома", вказаних працівниками ДАЇ у протоколі огляду міста ДТП і транспортних засобів від 4 травня 2008 року, у акті технічного огляду автомобіля від 14 жовтня 2009 року, та об’єм його відновлювального ремонту (т.1,а.с.152-154, т.2,а.с.109, 103-101).

За даними висновку судової автотоварознавчої експертизи від 04 жовтня 2009 року № 421-10-2009, що складений експертом незалежного експертного бюро "НЕКС" ВППП "Норд-Ост-Україна", який має дійсні сертифікати суб’єкта оцінної діяльності Фонду Держмайна України, відповідну освіту та досвід експертної роботи виконавця, у відповідності до вимог "Методики товарознавчої експертизи і оцінки дорожніх транспортних засобів", на момент проведення дослідження ринкова вартість автомобіля "Фіат Крома", реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на 4 травня 2008 року без врахування аварійних пошкоджень, отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди, становить 4851,57 доларів США, вартість відновлюваного ремонту даного автомобіля становить 7199,77 євро. Експерт прийшов до висновку, що відновлювання автомобіля економічно недоцільно (т.2, а.с.т.92-112).

З висновками даної експертизи сторони згодні.

Заперечуючи позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача ТОВ "Куб-Газ" при цьому вважає, що матеріальна шкода, спричинена власнику даного транспортного засобу, не може перевищувати його остаточної вартості до моменту дорожньо-транспортної пригоди.

Стаття 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дає поняття економічно необґрунтованого ремонту: ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно до положень ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки.

Замінити пошкоджений транспортний засіб на інший рівноцінний автомобіль відповідач ТОВ "Куб-Газ" не бажає, тому позивач просить відшкодувати завдані збитки в грошовому еквіваленті.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що власнику автомобіля "Фіат Крома" ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди необхідно стягнути з відповідача ТОВ "Куб-Газ" ринкову вартість даного транспортного засобу станом на 4 травня 2008 року без врахування аварійних пошкоджень, отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди, яка становить суму 4851,57 доларів США, що на день вирішення спору згідно курсу Національного Банка України (792,51 грн. за 100 доларів США) складає загальну суму 38449,18 грн.

Крім того, підлягають відшкодуванню витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, які згідно наданої квитанції складають суму 224 грн. (т.1, а.с.20).

Відповідно до ч.3 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (v0006700-92) на суд покладений обов’язок при постановці рішення про стягнення на користь позивача відшкодування вартості майна, що не може використовуватися по призначенням, але має певну цінність, одночасно обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Позивачка ОСОБА_5 не заперечує передати пошкоджений автомобіль після відшкодування їй матеріальної шкоди особі, відповідальній за шкоду.

Суд вважає за необхідне зобов’язати ОСОБА_5 після відшкодування відповідачем ТОВ "Куб-Газ" вартості заподіяної шкоди, передати відповідачу пошкоджений автомобіль.

На підтвердження позову ОСОБА_4 щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої її здоров’ю, суду надана постанова відділу дізнання ДАЇ м. Донецька від 13 травня 2008 року про відмову в порушені кримінальної справи за ст. 286 КК України. Під час проведеної органом дізнання перевірки було встановлено, що 04.05.2008 року під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, яка в якості пасажира знаходилась в салоні автомобіля "Фіат Крома", отримала тілесні пошкодження: забиті місця та розтягання шийного відділу хребта (т.1, а.с.68-69).

Першу допомогу з приводу отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 у той же день отримала у травматологічному пункті Донецької обласної клінічної травматологічної лікарні, з 05 по 27 травня 2008 року вона проходила стаціонарне лікування у травматологічному відділенні міської лікарні № 2 м. Макіївки, де їй було встановлено діагноз: забиття шийного відділу хребта, садна обличчя, параорбітальна гематома праворуч, що підтверджується медичною довідкою № 725 та витягом з її історії хворобі (т.1, а.с.66,87).

Згідно письмової інформації, наданої міською лікарнею № 2 м. Макіївки 25 березня 2009р. і 21 жовтня 2009р., ОСОБА_4 купувала медикаменти за свій рахунок (т.2, а.с.6, 136).

На підтвердження витрат, понесених на лікування позивачка надала суду фіскальні чеки (т.2, а.с.27-30).

Під час судового розгляду справи сторони не оспорювали перелік та ступень тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_4 у ДТП, та вартість медикаментів .

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що перелік медикаментів, фактично придбаних нею ОСОБА_4, перевищує перелік медикаментів, призначених лікарями для її лікування, тому підлягає відшкодуванню сума 870,31 грн. Необхідність придбання інших медикаментів для лікування тілесних ушкоджень, отриманих в ДТП, позивачка ніякими доказами не підтвердила.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Поняття моральної шкоди визначено у частині в частині другій статті 23 Цивільного кодексу України. Згідно норми закону моральна шкода полягає зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, які відчувала фізична особа у зв’язку з протиправною поведінкою у відношенні неї самої, членів її родини або близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

В судовому засіданні ОСОБА_1 в обґрунтування заявленого ОСОБА_5 позову про відшкодування моральної шкоди пояснив, що побачивши пошкоджений автомобіль, позивачка пережила сильний стрес, бо фактично позбавлена можливості користуватися автомобілем, який забезпечував бізнес її родини з торгівлі квітами. Таким чином, позивачка була позбавлена основного засобу існування. Компенсацію душевних страждань вона оцінює в розмірі 15 000 грн.

Під час судового розгляду справи ОСОБА_4 в обґрунтування позову про відшкодування моральної шкоди пояснила, що під час дорожньо-транспортної пригоди вона сильно перелякалась, тривалий час хворіла, була прикута до ліжка, потребувала сторонньої допомоги. Крім того, вона позбавлена можливості користуватися даним автомобілем для сімейного бізнесу. Все це порушило її звичайний спосіб життя і вимагає додаткових зусиль для її організації. Компенсацію своїх моральних страждань вона оцінює в розмірі 20 000 грн.

Представник відповідача ТОВ "Куб-Газ" позов про відшкодування моральної шкоди не визнала, мотивуючи свої заперечення тим, що ОСОБА_6 не перебував у трудових відносинах з ТОВ "Куб-Газ", автомобілем скористався без дозволу водія ОСОБА_7, тому підприємство не може нести відповідальність за дії сторонньої особи.

Відповідач ЗАТ "СК "Статус", заперечуючи позов, послався на те, що дана дорожньо-транспортна пригода не є страховим випадком.

Зі змісту ст. 23 ЦК України випливає, що під моральним збитком закон передбачає втрати немайнового характеру внаслідок душевних і фізичних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку ушкодженням здоров’я, а також із знищенням чи пошкодженням її майна, чи інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, як роз’яснено в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5 (v0005700-01) "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відшкодування моральної шкоди не може служити збагаченню потерпілого.

Встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про порушення права власності ОСОБА_5 у результаті пошкодження належного їй майна, що спричинило їй душевні страждання, порушило її звичайний спосіб життя; про отримання тілесних пошкоджень ОСОБА_4, що спричинило їй фізичного болю, зажадало від неї додаткових зусиль для організації свого бізнесу, порушило її звичайний спосіб життя.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, розмір матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_5, характер та обсяг фізичних й душевних страждань, яких зазнали позивачі, ступень тяжкості тілесних пошкоджень ОСОБА_4, тривалість часу її лікування, відсутність у даний час негативних наслідків для її здоров’я, з огляду на суть позовних вимог, характер і обсяг заподіяних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 моральних страждань, ступінь негативних наслідків для їх життя, які можуть бути відновлені, суд визначає розмір грошового відшкодування заподіяного морального збитку ОСОБА_5 у сумі 2000 грн., ОСОБА_4 – у сумі 4000 грн.

У відповідності з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності та інше) володіє транспортним засобом.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч.2).

Крім того, згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа несе матеріальну відповідальність за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вказувалось раніше, суд дійшов висновку, що неправомірна передача автомобіля працівником ТОВ "Куб-Газ" ОСОБА_7 під час виконання своїх трудових обов’язків ОСОБА_6, який під час керування автомобілем порушив правила дорожнього руху, має прямий причинний зв'язок з настанням дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками у виді пошкодження транспортного засобу, що належить ОСОБА_5, та спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_4

Таким чином, відшкодування моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_5 та ОСОБА_4, суд покладає на власника джерела підвищеної небезпеки – ТОВ "Куб-Газ".

Позивачами були заявлені вимоги про стягнення понесених ними витрат:

ОСОБА_5 - на проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 571,49 грн ., сплату судового збору та інформаційно-технічне забезпечення позову 615,29 грн.,

ОСОБА_4 - на надання правової допомоги - 2000 грн., сплату судового збору та інформаційно-технічне забезпечення позову 105,50 грн., які документально підтверджені.

Відповідно до положень ст.ст. 79, 84, 86 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи, до яких відносяться витрати на інформаційно-технічне забезпечення, правову допомогу, явку до суду, проведення судових експертиз.

Правову допомогу позивачам надавав адвокат ОСОБА_2, який приймав участь у справі як фахівець у галузі права, що за законом має право на надання правової допомоги.

Частиною 2 ст.84 ЦПК передбачено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Згідно приписів ч.2 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" цивільного процесуального кодексу України (1618-15) до набрання чинності відповідним законом граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду цивільних справ визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" від 27 квітня 2006 р. № 590 (590-2006-п) , встановлено, що витрати, пов’язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалене судове рішення у цивільній справі, не можуть перевищувати суму, що обчислюється, виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Законами України про державний бюджет на 2009, 2010 роки встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2009 рік: з 1 січня – 605 гривень, з 1 квітня – 625 гривень, з 1 липня – 630 гривень, з 1 жовтня – 650 гривень, з 1 грудня – 669 гривень, на 2010 рік: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні на місяць.

Згідно даних журналів судового засідання правова допомога позивачам у судових засіданнях надавалась у 2009 році: березень – 55 хвилин, травень - червень – 1 година 34 хвилини, серпень-вересень – 2 години 09 хвилин, листопад – 11 хвилин, грудень – 53 хвилини, у 2010 році: травень – 18 хвилин.

Таким чином, розмір компенсації за надану у судових засіданнях правову допомогу, виходячи з 40% розміру мінімальної заробітної плати на годину роботи на відповідний період складає – 1551,31 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог : ОСОБА_5 – у сумі 588,33 грн., ОСОБА_4 у сумі 1202,65 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215, 79, 84, 86, 88 ЦПК України, статтями ст.ст. 23, 1166, 1167, 1172, 1187 Цивільного кодексу України, суд

Позовні вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Куб-Газ" (юридична адреса: м. Луганськ, вул. К.Маркса, буд.8, р/р 2600630184867 в філії відділення ПАТ Промінвестбанк" м. Луганська, МФО 304308, ЄДРПОУ 30694895) на користь ОСОБА_5 у відшкодування завданої дорожньо-транспортною пригодою матеріальної шкоди суму 38773,18 грн., моральної шкоди - 2000 грн., судові витрати – 588,33 грн., а всього суму 41361,51 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Куб-Газ" (юридична адреса: м. Луганськ, вул. К.Маркса, буд.8, р/р 2600630184867 в філії відділення ПАТ Промінвестбанк" м. Луганська, МФО 304308, ЄДРПОУ 30694895) на користь ОСОБА_4 у відшкодування завданої дорожньо-транспортною пригодою матеріальної шкоди суму 870,31 грн., моральної шкоди - 4000 грн., судові витрати – 1292,65 грн., а всього суму 6162,96 грн.

Зобов’язати ОСОБА_5 після відшкодування товариством з обмеженою відповідальністю "Куб-Газ" вартості заподіяної шкоди, передати товариству з обмеженою відповідальністю "Куб-Газ" пошкоджений автомобіль марки "Фіат" реєстраційний номер 974-52 ЕА, вартістю 38449,18 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.