Київський районний суд м. Донецька
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 березня 2010 року
2-208/10
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs15730709) )
Київський районний суд м. Донецька у складі
головуючого судді Бурлаченко О.О.
при секретарі Акименко Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ Страхова компанія "ВУСО", третя особа Київське відділення Донецької філії ВАТ "Кредитпромбанк" про стягнення суми страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача страхове відшкодування за страховим випадком в суму 36 568,35 грн., витрати по сплаті позивачем кредиту, матеріальну шкоду 1000 грн. та моральну шкоду 10000 грн., судові витрати, мотивуючи тим, що відповідач, всупереч умовам укладеного між сторонами договору страхування транспортного засобу, не сплатив позивачу страхове відшкодування в зв’язку з настанням страхового випадку.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, а саме пояснив, що оскільки автомобіль загинув остаточно та ремонту не підлягає ця сума36 568,35 грн., є страховим відшкодуванням за вичетом франшизи 4063 грн. 50 коп.
Матеріальна шкода 1000 грн. складається з визову евакуатора – 200 грн., витрат на пальне при поїздках на приватнім автомобілі знайомого для збирання матеріалів – довідки з лікарні, ДАЇ, освідчення, до пенсійного Фонду - на суму 800 грн., але чеків з заправки немає.
Моральна шкода 10 000 грн. яка виразилася в тім, що позивач втратив здоров’я та спокій після того, як відповідач відмовив відшкодовувати гроші. У лікарню з приводу погіршення здоров’я позивач не звертався.
Позивач також уточнив, що писав заяву про відшкодування страхової суми, при цьому пасажирку у заяві не зазначив, тому що йому представник ВУСО сказав, що ці відомості в заяві писати не треба
Після ДТП позивач евакуатором перевіз автомобіль до себе в гараж, де він і знаходиться по теперішній час.
Представник відповідача позов не визнав. Факт ДТП визнав, але не визнаю факт загибелі автомобіля позивача, оскільки позивачем не надано документів. Автомобіль буд досліджений представниками відповідача, але оціночна вартість автомобіля не проводилась страховиком через недоцільність, оскільки цей факт не має значення. Без висновку експерту позивач не можу визнати даний факт. Проводити експертизу та сплачувати її відповідач не бажає.
Позивач у встановлений термін належним чином повідомив про дорожньо-транспортну пригоду, але не повідомив, що у його автомобілі знаходився пасажир. Згідно п. 11.8 договору страхування страховик має право відмовити у разі викривлення а бо утаєння обставин настання страхового випадку. Чи вплинув факт знаходження пасажира на ДТП відповідачу не відомо.
Аварійний комісар оглянув автомобіль 20.12.2007. Збитки нараховуються після надання страхувальником заяви про виплату страхового відшкодування. Після подачі заяви виникли сумніви щодо правдивості, і служба безпеки виявила наявність пасажиру. З пасажиркою представниками відповідача проводилась бесіда, де вона у своїх поясненнях не назвала жодної підстави, які б давали можливість не виплачувати страхову суму.
Представник третьої особи позов підтримала і пояснила, що згідно кредитного договору від 12 вересня 2006 року позивач отримав кредит 38407 грн. на придбання автомобіля. Згідно договору застави від того-ж числа, автомобіль який придбав позивач, було передано в заставу, тобто власником автомобілю є банк. Крім того банк є вигодо-набувачем по договору добровільного страхування. На теперішній час є заборгованість по кредиту, але вона не прострочена, позивач платить кредит за графіком, том у вартість пошкоджень автомобілю має бути сплачена саме позивачу.
Заслухавши сторони, проаналізувавши обставини по справі, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно кредитного договору від 12 вересня 2006 року позивач отримав від третьої особи кредит 38407 грн. на придбання автомобіля.
29.08.2007 року між сторонами укладено договір добровільного страхування наземного транспорту.
20 грудня 2007 року з вини позивача сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль позивача ВАЗ 21150 державний НОМЕР_1, ринковою вартістю 40079,1 грн. отримав механічні ушкодження і вартість їх відновлення становить 21534 грн. 57 коп. (а.с.165 оборот) При цьому відповідач навмисно не виконав ніяких дій по встановленню суми збитків.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Таким чином, оскільки позивач умови укладеного між сторонами договору страхування не виконав, з позивача необхідно стягнути вартість відновлювального ремонту (21534 грн. 57 коп.) за відмінусуванням франшизи (4063 грн. 50 коп.) = 17471,07 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оскільки відмова відповідача від виконання договірних зобов’язань є незаконною, суд вважає, що зазначені обставини не могли не призвести до хвилювань та переживань позивача. Крім того факт відсутність автотранспорту не міг не потребувати додаткових зусиль позивача для організації свого життя. Тому суд не знаходить підстав для зменшення заявленої позивачем суми моральної шкоди, виходячи з обставин та матеріального становища сторін.
Позовні вимоги щодо відшкодування витрат 200 грн. на евакуатор задоволенню не підлягають, оскільки немає вини відповідача в дорожньо-транспортній пригоді. Позовні вимоги про відшкодування 800 грн. за витрачене позивачем пальне для поїздок, задоволенню не підлягають як не доведені ніякими доказами.
Доводи відповідача про відмову в виплаті страхового відшкодування через те, що у салоні автомобіля була пасажирка, про яку позивач не повідомив, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем, за поясненнями представника позивача, не встановлено, що факт знаходження пасажирки у салоні автомобіля якимось чином вплинув на дії позивача у момент дорожньо-транспортної пригоди. Також відповідачем не надано ніяких доказів про те, що позивач займався перевезенням пасажирів в комерційних цілях.
Інших підстав для відмови в виплаті позивачу страхового відшкодування немає.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На користь позивача слід стягнути судові витрати, (51+30) грн., в тому числі і сплачену ним експертизу у сумі 1035 грн. (а.с. 159) а всього 1116 грн.
На підставі викладеного, п. 10 Договору добровільного страхування наземного транспорту №61378-01-02 від 29.08.2007 року, ст. 526, 1167 ЦК України, ст. 10, 11, 209, 212, 214- 215 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву у частині відшкодування страхового відшкодування задовольнити частково, у частині відшкодування моральної шкоди задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з до ЗАТ Страхова компанія "ВУСО" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування 17471,07 грн., моральну шкоду 10 000 грн., судові витрати 1116 грн. а всього у загальній сумі 28587 (двадцять вісім тисяч п’ятсот вісімдесят сім) грн. 07 коп.
У частині відшкодування матеріальної шкоди 1000 грн. відмовити.
рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: