розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до малого виробничого підприємства "Фенікс", третя особа по справі ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

ОСОБА_2 в березні 2006 року звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача - МВП "Фенікс", третя особа по справі ОСОБА_3, завданої внаслідок ДТП.

В ході розгляду справи позивач змінив підстави позову та збільшив позовні вимоги, підтримавши позов та просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та третя особа по справі в судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, відповідача та третю особу по справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до висновку, що позов законний та обґрунтований, проте підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні, 23.01.2005 року, близько 19-40 год., на перехресті вул. Шевченка та Артема в м. Полтаві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1, державний номер НОМЕР_1, що належить МВП "Фенікс", під керуванням водія ОСОБА_3, який керував транспортним засобом виходячи з трудових відносин, тобто власником джерела підвищеної небезпеки є відповідач по справі.

Внаслідок наїзду на ОСОБА_2 останній отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню важкості, субарахнаїдального крововиливу, забійно- скальпованої рани потиличної ділянки голови, відкритого скалкового внутрішньо - суглобового перелому метаепіза лівої велико - гомілкової кістки та верхньої третини малогомілкової кістки зі зміщенням фрагментів, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Кримінальна справа, що була порушена за ч.2 ст. 286 КК України по факту дорожньо-транспортної пригоди, була закрита за ч.2 ст. 6 КПК України в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину.

Виходячи з обставин справи не вбачається, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили ( зовнішні події, що виникли незалежно від волі сторін - землетруси, повені, пожежі епідемії, бойові події, війни, громадські безпорядки, втручання влади, ембарго) та внаслідок усвідомленого бажання ОСОБА_2,щоб йому було заподіяно шкоду.

Сума завданої позивачу матеріальної шкоди на придбання ліків підтверджується касовими чеками і виписним епікризом з медичної карти НОМЕР_2 та випискою з історії хвороби НОМЕР_3 і складає 6308,87 грн.

Що стосується компенсації лікарняних, то суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити позивачу, оскільки як встановлено матеріалами цивільної та кримінальної справи під час скоєння ДТП позивач ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп"яніння. Цей факт не оспорює і сам позивач в судовому засіданні. А відповідно до ст. 36 п.5 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням" від 18.01.2001 року - допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі тимчасової непрацездатності у зв"язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп"яніння або дій, пов"язаних з таким сп"янінням.

26.12.2005 року обласним МСЕК № 2 позивачу було встановлено 3-ю групу інвалідності по причині загального захворювання внаслідок ДТП, що підтверджено у судовому засіданні довідкою НОМЕР_4, але підстав для стягнення різниці між заробітною платою та пенсією суд не вбачає, бо позивач з цієї дати отримував заробітну плату .

Ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Суд ж вважає, що позивачу було завдано моральної шкоди, оскільки після наїзду позивач на протязі довгого терміну часу відчував фізичний біль та страждання, внаслідок травми став інвалідом третьої групи, майже шість місяців його нога перебувала в спице-стержневому апараті, у нього змінився звичний ритм життя, він був позбавлений можливості утримувати свою сім’ю. Це змушувало його докладати додаткових зусиль для організації життєдіяльності. А тому, зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача МВП Фенікс" моральну шкоду, проте частково. Відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня потерпілого ( а в разі вини особи, яка завдала шкоди,- також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Зважаючи на той факт, що позивач ОСОБА_2 під час скоєння ДТП перебував у стані алкогольного сп"яніння, і цей факт може свідчити про грубу необережність потерпілого ОСОБА_2 щодо обставин вчинення ДТП, суд вважає за необхідне зменшити розмір моральної шкоди і стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду в сумі 2000 гривень.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а згідно ч.5 ст. 1187 ЦК України власник джерела підвищеної небезпеки відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У відповідності до положень ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода внаслідок каліцтва та іншого ушкодження здоров’я, завдана фізичній особі джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.

Керуючись ст.ст. 3, 118- 120 ЦПК України,ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, суд,-

Позов ОСОБА_2 до малого виробничого підприємства "Фенікс", третя особа по справі ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача малого виробничого підприємства "Фенікс", що знаходиться за адресою м. Полтава, вул.Леніна,69, завдану матеріальну шкоду в сумі 6308,87 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн., витрати пов"язані з оплатою послуг адвоката в сумі 2000 грн., а всього стягнути 10308, 87 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та наступною подачею апеляційної скарги на протязі 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.