Справа №2-58/2008
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 липня 2008 року
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Губської Л.В.
при секретарі Кобяковій О.М.
за участю:
позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
представників:
відповідачів ОСОБА_4
третьої особи Крапивницького В.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ясинуватій цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - комунальне підприємство "Об"єднання житлово-комунального господарства Ясинуватської міської ради", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
19.09.2007 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що проживає в неприватизованій квартирі, що розташована на першому поверсі АДРЕСА_1.
27 червня, 6 липня та 8 серпня 2007 року з вини відповідачів, які мешкають в квартирі, розташованій поверхом вище, через їхнє недбале ставлення до сантехнічного устаткування, було залито її квартиру, чим завдано майнову шкоду в сумі 3694 грн.70 коп., що складається з вартості ремонтно-відновлювальних робіт в сумі 3141 грн., витрат, понесених на замовлення кошторису, копіювання документів, в сумі 87,70 грн., та 466 грн., витрачених нею на придбання ліків, оскільки через нервування у неї погіршився стан здоров"я і вона змушена була лікуватись.
Крім матеріальних збитків їй також завдано моральну шкоду, оскільки після залиття її квартира прийшла в непридатний для життя стан, стіни, стеля та підлога напиталися водою, в квартирі було важко дихати через підвищену вологість. Незважаючи на свою пряму причетність до негативних наслідків, відповідачі не запропонували будь-якої допомоги для їх ліквідації, навпаки, погрожували їй неприємностями уразі звернення з цього приводу до будь-яких інстанцій. Через ситуацію, що склалась, вона нервувалася, що призвело до загострення її хронічної хвороби і необхідності додаткового лікування. В рахунок відшкодування моральної шкоди просила стягнути 8000 грн.
Ухвалою суду від 17.10.2007 року в якості третьої особи було притягнуто комунальне підприємство "Об"єднання житлово-комунального господарства Ясинуватської міської ради".
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі і пояснила, що з 2000 року відповідачі систематично заливають її квартиру, однак, не бажають добровільно відшкодувати їй завдані збитки, не визнаючи своєї вини, ображають її нецензурно. В результаті неодноразового залиття їй завдано матеріальну шкоду в сумі 3694,70 грн., а саме: 2924 грн.- на ремонт квартири, 217 грн. та 87,70 грн. - вартість замовлення кошторисної документації, а також 466 грн., витрачені нею на придбання медикаментів, оскільки в результаті неправомірних дій відповідачів у неї сталося різке загострення її хвороб, і вона змушена була лікуватись додатково та витрачати кошти. Ушкодженням здоров"я та пошкодженням її майна їй завдано моральну шкоду, в рахунок якої просила стягнути з відповідачів 8000 грн.
Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали і пояснили, що 6 липня 2007 року в їхній квартирі, дійсно, лопнув гнучкий шланг, який відповідач встановив самостійно, в результаті чого затопило квартиру, однак, це було лише один раз. Взагалі квартира позивачки знаходиться на першому поверсі, в той час, як у підвалі їхнього будинку постійно протікають труби, тому в усіх квартирах першого поверху підвищена вологість, таким чином вважали, що квартира позивачки має непридатний вигляд не через залиття від 6 липня 2007 року, а через загальну вологість.
Представник КП "ОЖКГ" Крапивницький В.Ф. вважав за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, оскільки через недбале ставлення відповідачів було залито її квартиру, що було зафіксовано працівниками ЖЕКу.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч.1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Судом установлено, що в червні-серпні 2007 року квартиру позивачки ОСОБА_1, що розташована АДРЕСА_1, було неодноразово залито з вини відповідачів, які мешкають вище поверхом, про що свідчать акти та записи в журналі аварійних викликів (а.с.6-7,19,38,39), а також підтвердили в суді свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8.
Після обстеження квартири позивачки було розраховано вартість ремонтно - відновлювального ремонту, яка склала 2924 грн., що підтверджується кошторисом (а.с.32), і яку позивачка просила стягнути з відповідачів.
Висновком будівельно-технічної експкертизи від 11.04.2008 року зазначено, що вартість ремонтно-відновлювального ремонту квартири позивачки в результаті залиття складає 6043 грн., разом з тим, позивачка не збільшила свої позовні вимоги.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню і в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту квартири слід стягнути 2924 грн..
Крім того, за обстеження квартири після залиття позивачка заплатила двічі по 39,35 грн., що підтверджується наданими квитанціями від 24.07.2007р. та 17.08.2007 р. (а.с.9), тому в цій частині позов також підлягає задоволенню.
Разом з тим, витрати на виготовлення ксеркокопій за квитанціями від 07.08.2007 року в сумі 3,80 грн. та 2,20 грн. (а.с.8а,8б) не є належними доказами, оскільки не містять інформації стосовно предмету доказування по справі, а саме, ким вони сплачені і за виготовлення яких ксерокопій, тому суд не може прийняти їх до уваги.
Крім того, позовні вимоги в частині відшкодування грошових коштів в сумі 466 грн., витрачених на придбання медикаментів, також не підлягають задоволенню, оскільки суду не надано доказів про причинний зв"язок захворювання позивачки з неправомірними діями відповідачів. До фіскальних чеків на придбання ліків, наданих позивачкою в якості доказів, суд ставиться критично, оскільки вони не відповідають призначенням, вказаним в медичних документах, крім того, причину, через яку ліки придбавались протягом кількох днів з інтервалом в кілька хвилин позивачка не змогла пояснити в суді (а.с.11-16).
В частині розгляду позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з п.3 ч.2 ст.23 ЦК моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Суд вважає, що в результаті пошкодження майна позивачка зазнала душевних страждань, оскільки її житло втратило естетичний вигляд, вона змушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, відновлення свого попереднього душевного стану, до того ж квартира тривалий час перебуває в непридатному для проживання стані, при цьому відповідачами не запропоновано будь-якої допомоги позивачці в організації ремонту.
Частина 2 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах по відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) від 31 березня 1995 року із подальшими змінами, передбачає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для її відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд вважає, що з урахуванням глибини та ступеню моральних страждань позивачки, вимушених змін в її житті, зусиль, необхідних для відновлення свого попереднього стану, періоду, протягом якого позивачка змушена мешкати в пошкодженому житлі, а також з оглядом на вимоги розумності та справедливості, в рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 1000 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а також 150 грн. на оплату правової допомоги адвоката (а.с.1,2,40), які їй повинні відшкодувати відповідачі.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57- 60, 88, 212- 214 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3002 грн.70 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1000 грн., судові витрати, понесені на оплату судового збору в сумі 51 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та правову допомогу адвоката в сумі 150 грн., а всього стягнути грн. - 4233 (чотири тисячі двісті тридцять три) грн. 70 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя