У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів:
Балюка М.I., Берднік I.С., Григор'євої Л.I., Гуменюка В.I., Данчука В.Г., Жайворонок Т.Є.,
Косенка В.Й., Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Луспеника Д.Д., Лященко Н.П., Мазурка В.А.,
Охрімчук Л.I., Патрюка М.В., Прокопчука Ю.В., Пшонки М.П., Сеніна Ю.Л.,-
розглянувши скаргу ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24 вересня 2007 року, ухвали апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2007 року та ухвали Верховного Суду України від 7 лютого 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області (далі - відділення ВД ФССНВВПЗ України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області) про перерахунок щомісячних страхових виплат та стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л а :
У липні 2007 року ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до відділення ВД ФССНВВПЗ України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про перерахунок щомісячних страхових виплат та стягнення заборгованості.
Зазначав, що відповідачем з 1 березня 2002 року до теперішнього часу при вирішенні питання про перерахування страхових виплат, які йому сплачуються у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, неправильно застосовується коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати, замість коефіцієнта зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.
Посилаючись на зазначене, позивач просив стягнути на його користь із відповідача 8 019 грн. 77 коп. недонарахованих страхових виплат за період з 1 березня 2002 року до 1 серпня 2007 року, зобов'язати відповідача, починаючи з 1 серпня 2007 року, виплачувати йому щомісячну страхову суму в розмірі 977 грн. 14 коп.
Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24 вересня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2007 року, у задоволенні позову ОСОБА_2. відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду України від 7 лютого 2008 року у відкритті касаційного провадження у справі за вищезазначеним позовом ОСОБА_2. відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішенням та ухвалами ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. звернувся до Верховного Суду України зі скаргою про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24 вересня 2007 року, ухвали апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2007 року та ухвали Верховного Суду України від 7 лютого 2008 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.
Для порівняння неоднакового застосування норм матеріального права скаржник надав рішення колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3до відділення ВД ФССНВВПЗ України в м. Первомайську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат та ухвалу апеляційного суду Київської області від 6 грудня 2007 року постановлену в порядку касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_4 до відділення ВД ФССНВВПЗ України в м. Первомайську Луганської області про перерахунок щомісячних страхових виплат та стягнення недонарахованої суми щомісячних страхових виплат.
Скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України (1618-15) судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.
Залишаючи без змін рішення судів першої і апеляційної інстанцій про задоволення позовів ОСОБА_3. та ОСОБА_4., суд касаційної інстанції погодився з висновками судів про те, що при нарахуванні позивачам страхових виплат відділення ВД ФССНВВПЗ України неправильно застосувало норми ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (далі - Закон від 23 вересня 1999 року № 1105-ХIV (1105-14) ) у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, та помилково застосував до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, встановлені постановами правління відповідача, а не коефіцієнти росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом статистики України.
У справі, яка розглядається, суд касаційної інстанції ухвалою від 7 лютого 2008 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відділення ВД ФССНВВПЗ України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24 вересня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2007 року, якими відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2., визнавши судові рішення законними та обгрунтованими.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2. суди виходили з того, що при перерахуванні з 1 березня кожного року щомісячних страхових виплат на підставі ч. 2 ст. 29 Закону № 1105- XIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) для коригування середньомісячної заробітної плати повинен застосовуватися коефіцієнт, який встановлюється рішенням правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі даних Державного комітету статистики України про зростання реальної середньої заробітної плати в галузях національної економіки.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Частиною 2 ст. 16 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.
Згідно зі ст. 17 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує Iнструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.
Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.
Частиною 2 ст. 29 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Згідно з пп. 4.4.2. - 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7 (v0007583-02) , що діяв на час виникнення спірних відносин, при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.
Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абз. 3 ч. 1 ст. 34 базового Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) - у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.
При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.
Аналогічна норма міститься й у новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 (z0715-07) , згідно з пп. 3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Указаний Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) , до якого внесено зміни Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V (717-16) , що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких п. 7 ч. 7 ст. 17 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
За таких обставин суди дійшли обгрунтованого висновку про відсутність порушення прав позивача на перерахунок щомісячних страхових виплат.
Доводи скарги ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. про те, що відповідачем при вирішенні питання про перерахування страхових виплат ОСОБА_2. неправильно застосовується коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати, замість коефіцієнта зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики є безпідставними.
Відповідно до ч. 4 ст. 357, п. 1 ч. 1 ст. 358 ЦПК України (1618-15) , розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін, якщо визнає, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з на веденого підстав для скасування постановлених судових рішень не вбачається.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Скаргу ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2відхилити.
Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24 вересня 2007 року, ухвалу апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2007 року та ухвалу Верховного Суду України від 7 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді :
М.I. Балюк
Д.Д. Луспеник
I.С. Берднік
Н.П. Лященко
Л.I. Григоргєва
В.А. Мазурок
В.I. Гуменюк
Л.I. Охрімчук
В.Г. Данчук
М.В. Патрюк
Т.Є. Жайворонок
Ю.В. Прокопчук
В.Й. Косенко
М.П. Пшонка
Є.Ф. Левченко
Ю.Л. Сенін
Л.М. Лихута