розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Каневі, Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод" про усунення порушень трудового законодавства і стягнення моральної шкоди,

ОСОБА_2 звернувся в Канівський міськрайонний суд з позовом до відкритого акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод" про усунення порушень трудового законодавства і стягнення моральної шкоди.

В позовній заяві позивач вказав, що працював водієм автомоблія-молоковоза в ВАТ "Канівський маслосирзавод" з 15.12.2004 р. В його обов'язки водія входило транспортування молока від продавців сировини, і він ніс відповідальність за цілісність вантажу, а не за його якість, оскільки визначення останнього не входить в обов'язки водія, а окремого договору про відповідальність за неякісну продукцію з ВАТ "Канівський маслорсирзавод" позивач не укладав. 24.01.2007 р. голова правління ВАТ "Канівський маслосирзавод" видав наказ № 39, в якому зазначив, що при транспортуванні молока від СТОВ "Богодухівське" на ТОВ "Перемога" у кількості 3 872 кг ОСОБА_2 прийняв якісний вантжа, а здав на малосирзавод молоко з підвищеною кислотністю, чим завдав підприємству матеріальну шкоду в сумі 4 259.20грн. З позивача було стягнуто вартість матеріальної шкоди в розмірі середньомісячного заробітку, тобто 1 686.97 грн, відраховуючи по 20% заробітку щомісячно до повного погашення, починаючи з січня 2007 року. З вказаним наказом останній був ознайомлений 21 березня 2007 року. Вважає, що даним наказом було порушено щодо нього трудове законодавство, а також завдано моральної шкоди.

Посилаючись на викладене просить усунути порушення трудового законодавства, допущені ВАТ "Канівський маслосирзавод", а саме: визнати наказ № 39 від 24.01.2007 року голови правління ВАТ "Канівський маслосирзавод" про стягнення з ОСОБА_2 1 686.97 грн. незаконним тиа скасувати його; стягнути з ВАТ "Канівський маслосирзавод" на його користь незаконно утримані грошові кошти; стягунути з ВАТ "Канівський маслосирзавод" моральну шкоду в сумі 1 000грн.; стягнути з ВАТ "Канівський маслосирзавод" витрати на юридичну допомогу в сумі сто гривень, а також всі судові витрати.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на вказані у позовній заяві обставини, та пояснив, що він працював на заводі водієм-експедитором, а не лаборантом, а тому відповідав лише за кількість молока, а не за його якість. Просить визнати наказ № 39 від 24.01.2007 року голови правління ВАТ "Канівський маслосирзавод" про стягнення з ОСОБА_2 1 686.97 грн. незаконним тиа скасувати його; стягнути з ВАТ "Канівський маслосирзавод" на його користь незаконно утримані грошові кошти; стягунути з ВАТ "Канівський маслосирзавод" моральну шкоду в сумі 1 000грн.; стягнути з ВАТ "Канівський маслосирзавод" витрати на юридичну допомогу в сумі сто гривень, а також всі судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_1 підтримала думку свого довірителя, вказує на те, що ОСОБА_2 притягли до відповідальності не встановивши його вини у заподіянні матеріальної шкоди. Так ОСОБА_2 був прийнятий на роботу водієм транспортного засобу і відповідно до положень Посадової інструкції водія він мав контролювати технічну справність транспортного засобу та кількість молока, в той же час як лаборант повинен перевіряти якість молока. Крім цього, позивач не був ознайомлений з правилами прийому молока по якості. Що стосується "Системи управління" вона не поширюється на водіїв, а застосовується лише лаборантами. Вважає, що вина позивача в тому, що молоко було підвищеної кислотності не була доведена. Також, вважає, що позивачеві завдано моральної шкоди, оскільки протягом року його мордують, жити не дають, а тому останній вимушений звільнитися з роботи, свідків не відпускають з роботи погрожуючи їм звільненням, грошові кошти стягнуті з позивача незаконно. Напротязі року він терпить моральний тиск. Просить позов задовольнити, скасувати наказ про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди, стягнути з ВАТ "Канівський малосирзавод" незаконно утримані кошти, заподіяну моральну шкоду в сумі 1 000 грн., та всі судові витрати.

Представник відповідача за довіреністю - Долженков О.В. в судовому засіданні позов не визнав та заперечує проти його задоволення з наступних підстав. Позивач працював на заводі водієм вантажного автомобіля - молоковоза та був ознайомлений з посадовою інструкцією водія транспортних засобів. Відповідно до цієї посадової інструкції водій повинен бути присутнім при заргузці вантажу в автомобіль. Крім цього, позивач отримував кошти у вигляді надбавки до заробітної плати за експедиційні послуги. Не підписання товарно-транспортних накладних позивачем говорить про те, що це ним зроблено свідомо, оскільки накладні підписуються експедитором, обов'язки якого виконує водій. Просимо відмовити в задоволенні позову.

Суд вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 15 грудня 2004 року по даний час працює водієм автомобіля-молоковоза у ВАТ "Канівський маслосирзавод" (а.с. 9, 40-41).

З посадової інструкції водія (а.с. 19-22), а саме п. 5 вбачається, що при відсутності експедитора (заготівельника молока) при завантаженні вТЗ вантажу та його супроводження на лінії до пункту розвантаження, в таких випадках водій виступає як експедитор відповідного вантажу, який перевозиться ТЗ під його керуванням.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 01.03.2006 р. був ознайомлений з даною посадовою інструкцією про що свідчить відповідний підпис у списку водіїв ВАТ "Канівський маслосирзавод", які ознайомилися з посадовою інструкцією водія транспортних засобів (а.с. 68-70).

У відповідності до п. 2.1. вказаної вище інструкції в обов'язки водія входило знання правил (особливостей) приймання певних видів вантажу по кількісним та якісним показникам, його навантаженням, поміщення в кузові та кріплення, пломбування люків (зливних клапанів) молоко цистерн та дверей будки-кузова, фургону тощо, транспортування вантажу, передачі його по якісних та кількісним показникам вантажоодержувачу, розвантаження в пунктах призначення.

Крім цього, виконання позивачем обов'язків експедитора підтверджено ним у судовому засіданні (а.с. ) та підтверджується зведеними товаро-транспортними накладними №№ 001228, 000083 від 17.12.2006 року, в яких останній вказаний як водій та експедитор.

Також, факт виконання обов'язків експедитора водієм ОСОБА_2 підтверджується отриманням ним надбавки до основної заробітної плати за експедирування вантажу (а.с. 36-37).

Суд критично оцінює твердження представника позивача про те, що ОСОБА_2 виконував функції лише водія, а не експедитора, оскільки даний факт був підтверджений у судовому засіданні самим позивачем та зібраними по справі матеріалами.

Згідно пояснень ОСОБА_2 (а.с.24-30) вбачається, що працівниками виробничої лабораторії проводилися з водіями спеціальні заняття по визначенню кислотності молока спеціальною пробіркою.

З цих же пояснень вбачається, що ОСОБА_2 при завантаженні молока в різних господарствах проводив визначення кислотності молока спеціальною пробіркою, а також на смак (а.с. 26)

А тому, суд критично оцінює твердження представника позивача про те, що ОСОБА_2 не повинен перевіряти якість молока, що завантажується в транспортний засіб під його керуванням та не повинен знати, яким чином визначається якість даного вантажу, оскільки це суперечить матеріалам справи та поясненням позивача, що надані керівництву ВАТ "Канівський маслосирзавод" (а.с.24-30).

Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством відповідно до ст. - 135 -1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Із ст. - 135 -1 КЗпП України вбачається, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском) перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

В судовому засіданні позивач та його представник стверджували, що з ОСОБА_2 не було укладено окремого договору про матеріальну відповідальність відносно перевірки якості молока.

Дані твердження суд оцінює критично, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 працює водієм автомобіля-молоковоза та з ним був укладений типовий договір про повну матеріальну відповідальність 01.06.2006 р. (а.с. 38), відповідно до умов якого останній прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання ввірених йому підприємством матеріальних цінностей і в зв'язку з цим зобовязується бережно відноситися до переданих йому для зберігання чи для інших цілей матеріальним цінностям підприємства та приймати міри щодо усунення шкоди.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка несе повну матеріальну відповідальність, оскільки даний факт підтверджується матеріалами по справі.

З пояснень ОСОБА_2 (а.с. 24-30) вбачається, що останній прийняв для експедирування якісний вантаж, який як вже зазначалося перевіряв на якість спеціальною пробіркою та на смак.

Цей факт підтверджується і товаро-транспортними накладними №№ 001228, 000083 від 17.12.2006р. та № 674 від 17.12.2006 р. (а.с. 64-66).

З вказаних вище пояснень позивача ОСОБА_2, які надані ним 28.12.2006 р., вбачається, що він рухався без затримок по маршруту збору молока, в тих господарствах, де він забирав молоко не було спеціальних приладів для визначення кислотності молока, а тому аналіз на кислотність молока проводив він самостійно в присутності осіб, які відпускали продукцію за допомогою пробірки в якій проводиться кип'ятіння. При цьому пломбування секцій ОСОБА_2 не проводилося.

З матеріалів справи, а саме з службової записки (а.с. 63) вбачається, що 17.12.2006р. водій ОСОБА_2 привіз з господарств Лукашівка та Богодухівка молоко з підвищеною кислотністю, яке було відправлене на завод в м.Корсунь-Шевченківський.

Відповідно до п.2.1. (а.с. 21) Посадової інструкції водія транспортного засобу вбачається, що водій зобов'язаний своєчасно запобігти будь-яким явищам (обставинам), що можуть призвести до псування, знищення, незаконного відчуження вантажу (зокрема молочної продукції), ввіреного вантажу для перевезення та передачі в пунктах призначення вантажоодержувачам.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивач не повідомивши вчасно керівництво заводу про транспортування водієм неякісної продукції 17.12.2006 р., завдав матеріальну шкоду підприємству та порушив покладені на нього трудовим договором обов'язки, а також зобов'язання покладені договором про повну матеріаьну відповідальність та посадовою інструкцією водія транспортного засобу.

Відповідно до ст. - 135 -3 КЗпП України розмір заподіяної підприємству шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Згідно довідки від 24.01.2007 р. (а.с. 31) розмір завданого заводу збитку становить 4 259.20 грн. (чотири тисячі двісті пятдесят девять гривень 20 коп.), що підтверджено також довідками (а.с.32-34).

З матеріалів справи, а саме наказу № 39 від 24.01.2007 р. (а.с. 8) вбачається, що з ОСОБА_2 стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 1 686.97 грн., але не більше як по 20% його середньомісячного заробітку в місяць, до повного погашення, починаючи з січня 2007 року.

Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог в частині визнання наказу № 39 від 24.01.2007 р. голови правління ВАТ "Канівський маслосирзавод" про стягнення з ОСОБА_2 1 686.97 грн. (однієї тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 97 коп.) незаконним, оскільки ні позивачем, ні його представником не доведено в судовому засіданні, що даний наказ був виданий з порушенням трудового законодавства, а тому суд вважає, що даний наказ не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. - 237 -1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних сраждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.