У Х В А Л А 

                         IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     31 cерпня 2007 року    м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду

                        України в складі :

     головуючого  -    Прокопчука Ю.В.,

     суддів :    Барсукової В.М.,    

     Патрюка М.В.,

     розглянувши справу за  позовом  ОСОБА_1до  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,
приватного  нотаріуса  ОСОБА_4,  приватного   нотаріуса   ОСОБА_5,
Рівненського бюро технічної інвентаризації, Рівненського  міського
управління   житлового   господарства   про   визнання   недійсним
доручення, наказу про приватизацію, свідоцтва про право  власності
та договору купівлі-продажу квартири,

                       в с т а н о в и л а:

     Рішенням Рівненського міського суду Рівненської  області  від
25  вересня  2006  року,  позов  задоволено.  Визнано  недійсними:
доручення ОСОБА_1 видане ОСОБА_2, посвідчене приватним  нотаріусом
ОСОБА_4  19  липня  2003  року;  наказ   управління   комунального
господарства Рівненського міськвиконкому  НОМЕР_1про  приватизацію
АДРЕСА_1; свідоцтво про право власності від 08 липня 2003 року  на
вказану квартиру; договір купівлі-продажу цієї квартири, укладений
між  ОСОБА_1  та  ОСОБА_3,  зареєстрований  приватним   нотаріусом
ОСОБА_5

     Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 27  грудня
2006 року ( rs379522 ) (rs379522)
         рішення суду  першої  інстанції  змінено  в
частині  підстави  задоволення  позову.  Позовні  вимоги   ОСОБА_1
задоволено на підставі норм Цивільного кодексу України  ( 435-15 ) (435-15)
        
1963 року, які регулювали спірні правовідносини  в  2003  році;  в
решті рішення суду першої інстанції залишено без зміни.

     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_3  просить   скасувати   рішення
апеляційного суду, а справу направити на  новий  розгляд  до  суду
першої  інстанції,  посилаючись  на  його   необгрунтованість   та
порушення норм матеріального і процесуального права.

     Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

     Згідно з ч. 2 ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в  рішенні  суду,  чи
відкинуті  ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.

     Доводи касаційної скарги не дають підстав  для  висновку,  що
при   розгляді   справи   суд   неправильно    застосував    норми
процесуального  права,  які  передбачені  ст.  338   ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , як підстави для зміни або скасування судових  рішень.
Наведені  у   касаційній   скарзі   доводи   висновків   суду   не
спростовують.

     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за  необхідне
касаційну скаргу відхилити.

     Керуючись ст. 332 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія  суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

     Рішення апеляційного суду Рівненської області від  27  грудня
2006 року ( rs379522 ) (rs379522)
         залишити без зміни.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Cудді: 

     Ю.В. Прокопчук

     В.М. Барсукова

     М.В. Патрюк