РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2007року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі :
головуючого - судді -Ямкової О.О., при секретарі - Петровській
О.С., за участю представника відповідача -ОСОБА_3., розглянувши у
відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ сумісно нажитого
майна, визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2., в якому
просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1,
виключивши її з переліку майна, придбаного в період знаходження у
шлюбі, оскільки вона придбана за рахунок її особистих коштів та
розділити сумісно нажите майно, визнавши за нею право власності на
автомобіль "Мерседес-С-200", вартістю 63125грн., а за відповідачем
право власності на автомобіль "Пежо-607", вартістю 126250грн.,
офіс, розташований по АДРЕСА_2, вартістю 252500грн., земельну
ділянку, площею 0,0942гектари, розташовану по АДРЕСА_3 вартістю
40400грн., а також визнати за нею право власності по 1/2 частині
часток, які належать ОСОБА_2 в ТОВ "Агрохімгарант", ТОВ
"Агрохімконтракт", ЗАТ "Укрспецбуд", ПП "ОСОБА_2", Миколаївській
обласній благодійній організації "Південно-українській благодійний
фонд", ВАТ "Агромехбуд", ТОВ "Белмар", ТОВ "Славянський дім" та
стягнути на її користь компенсацію у розмірі 178012грн..
У судові засідання позивач жодного разу не з'явилася,
направила до суду своїх представників.
У судових засіданнях 30.06., 20.07., 28.09., 20.10.2006року
представники позивача вимоги позову підтримали, посилаючись на
обставини, які викладені у позові. У судові засідання
26.02.2007року і 12.03.2007року ні позивач, ні її представники не
з'явилися, про дати слухання справи були повідомлені належним
чином.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з
проханням слухати справу за його відсутністю у присутності свого
представника.
Представник відповідача вимоги позову визнав частково,
посилаючись на обставини, які викладеш у письмових запереченнях.
Представники третіх осіб до судового засідання не з'явилися,
про дату слухання справи повідомлялися належним чином, про причини
неявки суду не сповістили і не надали заяв про бажання взяти
участь при розгляді справи.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутністю позивача,
представників третіх осіб, оскільки у справі досить даних про
права та обов'язки сторін.
Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши
матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні
ним правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2
перебували в зареєстрованому шлюбі з 10.10.1997року по
13.07.2005року. Від даного шлюбу сторони дітей не мають.
Відповідно до рішення виконкому Миколаївської міської ради
№434 від 25.07.1997року ОСОБА_2 було передано у власність земельну
ділянку площею 0,0942гектари, яка знаходиться по АДРЕСА_3 для
будівництва та. обслуговування індивідуального житлового будинку
на підставі державного акту №I-МК №012584 від 21.10.1997року.
Згідно договору купівлі-продажу від 5.04.2000року ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 придбали у спільну сумісну власність трикімнатну квартиру
АДРЕСА_1 за 15068грн., інвентаризаційна вартість якої на даний
момент складає 25662грн. Як пояснили представники позивача,
посилаючись на копію наданого договору купівлі-продажу від
26.02.1998року, спірна квартира була придбана сторонами у шлюбі за
власні кошти ОСОБА_1, яка продала належну їй на праві власності
двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 за 5800грн..
2
Крім цього, 5.03.2001 року ОСОБА_2., знаходячись у шлюбі з
позивачем, відповідно до договору купівлі-продажу №0754-Н придбав
у власність двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 за I 700грн.,
інвентаризаційною вартістю 7958грн., яка використовувалася в
якості офісу для потреб ТОВ "Агрохімконтракт", що підтверджується
копією статуту ТОВ. Згідно пояснень представника відповідача, ця
квартира була придбана ОСОБА_2 за особисті кошти на підставі
договору позики, якій був укладений між ним 5.03.2001року та ТОВ
"Агрохімконтракт" на суму 75500грн. з метою придбання офісу для
підприємства і проведення в ньому ремонтних робіт.
Після розірвання шлюбу, 26.05.2006року ОСОБА_2. продав
квартиру АДРЕСА_2 за 5675грн. і в даний час право власності на
квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_4
Як вбачається із договору купівлі-продажу і копії свідоцтва,
28.05.2003року ОСОБА_2. придбав на праві власності автомобіль
Пежо-607, 2001року випуску, за 40000грн..
Згідно договору купівлі-продажу №781 і копії свідоцтва,
27.08.2003року ОСОБА_1 придбала також на праві власності
автомобіль Мерседес-Бенц С 200, 2001року випуску за 1500грн.. На
момент укладення договору, вартість автомобіля Мерседес-Бенц С
200, згідно експертної оцінки від 9.09.2003року, складала
14114грн.25коп. і вартість якого позивач оцінила на момент
звернення до суду у розмірі 63125грн.00коп.
На підставі викладеного і у відповідності до ст. ст. 22, 24
КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
, ст. ст. 57, 60, 61, 63, 66-67, 69, ч.I
ст. 70, 71 СК України, суд приходить до висновку, що земельна
ділянка площею 0,0942гектари, яка знаходиться по АДРЕСА_3 придбана
на праві власності відповідачем ОСОБА_2 до укладення шлюбу, тому є
його особистою приватною власністю і не входить до переліку майна,
яке підлягає розділу. Квартира АДРЕСА_2 також не підлягає розділу
у натурі , оскільки відчужена відповідачем іншим особам і тому при
розділі майна можливо враховувати тільки суму компенсації,
виходячи із вартості за яку її продав відповідач, а саме 5 675грн.
00коп.. При цьому, суд враховує, що спірна квартира була відчужена
за суму, яка значно перевищувала суму за яку вона була придбана та
відповідає інвентаризаційної вартості. Що стосується отриманих
відповідачем грошей у якості позики для переобладнання квартири у
вигляді офісу підприємства, то вони були отримані відповідачем у
якості працівника підприємства і були пов'язані з його
підприємницької діяльністю, у звя'зку з чим не можуть бути
враховані при розподілі сумісно нажитого майна. Квартира АДРЕСА_1,
яка була придбана у період шлюбу підлягає розділу між сторонами,
оскільки достатніх доказів про те, що ця квартира була придбана
позивачем за особисті кошти, суду не надано і суперечить різниці
вартості і строку між проданої позивачем та належної її на праві
власності квартири у м. Києві і придбаної сторонами спірної
квартири у м. Миколаєві. Також підлягають розділу придбані у шлюбі
автомобілі відповідно до фактичного користування згідно досягнутої
домовленості між сторонами. У зв'язку з чим суд вважає за
необхідне прийняти вартість автомобілів, яка була зазначена
особисто сторонами, що відповідає документам і реальної вартості,
а саме автомобіля Мерседес-Бенц С 200 відповідно до визначеної
суми позивачем у розмірі 63125грн.00коп., яка відповідачем не
оспорювалася і автомобіля Пежо-607 у розмірі 40000грн.00коп.
згідно договору купівлі-продажу, оскільки оспорює зазначену
вартість позивач не скористалася правом на проведення судової
експертизи.
Таким чином, загальна сума вищевказаного майна, яке придбано
сторонами у шлюбі і підлягає розділу складає 134462грн. 00коп..
Відповідно до матеріалів справи, до укладання шлюбу з
позивачем і в період знаходження у шлюбі, відповідач ОСОБА_2.
прийняв участь у створенні господарчих товариств як засновник, у
зв'язку з чим за ним як учасником товариств зареєстровані частки в
статутних фондах і право власності на цінні папери. Так, до
реєстрації шлюбу сторонами, 1.10.1997року у виконкомі
Миколаївської міської ради було зареєстровано ТОВ "Белмар",
засновниками якого були ОСОБА_2. та ОСОБА_5. з статутним фондом в
9400грн.00коп. Частка ОСОБА_2. складала 50% статутного фонду, або
470грн.00коп. 10.09.2004року ТОВ "Белмар" було перереєстровано в
виконкомі Миколаївської міської ради, й згідно зі статутом частка
3
ОСОБА_2. перейшла до ОСОБА_6., у зв'язку з чим кошти від
переданої частки були витрачені у період шлюбу.
5.06.2000року у виконкомі Миколаївській міській раді
зареєстровано ТОВ "Агрохімконтракт", й згідно до Статуту частка
ОСОБА_2. складає 30% статутного фонду, що дорівнюється 3000грн.
21.03.2001року засновано ТОВ "Агрохімгарант", статут якого
зареєстровано у виконкомі Миколаївської міської раді 21.03.2001
року й частка ОСОБА_2. складає 50% статутного фонду або 6000грн.
22.11.2001року ОСОБА_2. придбав прості іменні акції ВАТ
"Агромехбуд" у кількості 600946. Відповідно до наданих до суду
копії документів, в наступний час ВАТ "Агромехбуд" припинено як
юридична особа і вилучена із державного реєстру, а акції, які
належали відповідачу були переміщені на особовий рахунок
зберігача, у зв'язку із знерухомленням без відшкодування
компенсації їх вартості, у зв'язку із відсутністю майна і
будь-яких коштів юридичної особи.
Також 21.03.2002року ОСОБА_2. зареєструвався у виконкомі
Миколаївської міської раді як фізична особа-підприємець, про що
отримав відповідне свідоцтво. Як пояснив представник відповідача,
ПП ОСОБА_2. діяльності не здійснює, доходів і майна не має.
28.05.2002року в Миколаївському обласному управлінні юстиції
зареєстровано Миколаївську обласну благодійну організацію
"Південно-український благодійний фонд", до складу засновників
якого входить й ОСОБА_2. як почесний член фонду й протягом часу
діяльності фонду по теперішній час ним не вносилося будь-яких
коштів до статутного фонду.
5.08.2003року було засновано ЗАТ "Укрспецбуд", учасниками
якого були тільки юридичні особи - ВАТ "Агромехбуд" та ТОВ
"Агрохімгарант". Крім цього, у відповідності до перереєстрованого
у виконкомі Миколаївської міської ради 1.12.2005року Статуту ЗАТ
"Укрспецбуд" ОСОБА_2. є співзасновником й у його власність
перейшло 1000 простих іменних акцій, загальною номінальною
вартістю 250грн., що складає його частку у статутному фонді
0,0823%, тобто відповідач став учасником ЗАТ вже після розірвання
шлюбу з позивачем.
17.02.2004року у виконкомі Миколаївської міської раді
зареєстровано статут ТОВ "Слов'янський дім" й частка ОСОБА_2.
складає в статутному фонді 60%, або 12300грн.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. 26 Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, ст.12 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, ст. ст. 100, 113-116 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, суд вважає, що товариство є власником грошових
і майнових внесків засновників та учасників цього товариства. У
зв'язку з цим майно господарського товариства не може розглядатися
як складова частина спільного сумісного майна подружжя, тому до
нього не можуть застосовуватися норми сімейного законодавства, що
регулюють питання спільної сумісної власності подружжя. Таким
чином, не має правових підстав для визнання за позивачем право
власності на 1/2 частини часток відповідача, які внесені до
статуту вищевказаних товариств. Між тим, є підстави для стягнення
з відповідача на користь позивача 1/2 частини вартості внесених
відповідачем часток, тобто стягнення компенсації раніш внесених
грошових коштів до фондів товариств. При цьому, суд враховує, що
правових підстав для стягнення з відповідача будь-якої грошової
компенсації за створення ПП ОСОБА_2 і почесне членство у
Миколаївської обласної благодійної організації
"Південно-українському благодійному фонді" - не має. Не має також
і підстав для стягнення компенсації за частку у статутному фонді
ТОВ "Белмар", оскільки відповідач її вніс до реєстрації шлюбу та
розпорядився нею у період знаходження у шлюбі, та за частку у
статутному фонді або право власності на частку акції ЗАТ
"Укрспецбуд", оскільки відповідач став учасником вказаного
товариства вже після розірвання шлюбу. Не вбачає суд і підстав для
визнання права власності на частку простих іменних акції або
стягнення компенсації за участь відповідача в ВАТ "Агромехбуд",
оскільки вказані цінні папері були з нерухомленні без сплати
відповідачу відповідної компенсації. Таким чином, суд вважає, що
підлягають компенсації тільки частки у статутних фондах ТОВ
"Агрохімгарант", ТОВ "Агрохімконтракт" і ТОВ "Слов'янській дім",
загальною вартістю 21300грн.
4
Таким чином, загальна вартість майна, придбаного в період
шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складає 155762грн.00коп., а оскільки суд
вважає частки подружжя у сумісно нажитому майні рівними відповідно
до ч.I ст. 70 СК України, то кожному повинно виділити майна або
його компенсацію на суму 77881грн.00коп..
Як пояснив представник відповідача, що підтверджено наданими
копіями документів, у період шлюбу 23.09.2004року відповідач
ОСОБА_2. уклав кредитний договір з АКIБ "УкрСиббанком", відповідно
до якого отримав кредит у розмірі 40000грн.00коп., з метою
відпочинку з сім'єю. Згода позивача на отримання кредиту не була
надана. Основна заборгованість за кредитом була погашена
15.04.2005року і остаточна 19.07.2005року, тобто усі кредитні
зобов'язання були виконані у період шлюбу сторін. Тому підстав для
врахування цих коштів у якості спільних боргів при розділі майна,
суд не вбачає. Крім цього, не має підстав для врахування при
розділі майна як сумісного боргу, заборгованість за кредитною
карткою перед АКIБ "Укрсиббанк" у розмірі 2075доларів США, що
еквівалентно 11001грн.0бкоп., оскільки не має даних про цільове
використання цих грошей саме на потреби сім'ї.
Що стосується пояснень представника відповідача про
необхідність при розділі майна також врахувати борги за
зобов'язаннями, які виникли на підставі договору безвідсоткової
цільової позики перед ТОВ "Агрохімконтракт" у розмірі 12508грн. та
перед ТОВ "Агрохімгарант" у розмірі 3894грн., які витрачені на
навчання позивача ОСОБА_1 в ОНЮА,, то суд не приймає їх до уваги,
оскільки суду не надано жодного допустимого доказу на сплату її
відповідачем на ім'я юридичної особи із особистих коштів, що не
заважає у подальшому вирішити ці питання у іншому порядку.
На підставі викладеного, у відповідності зі ст. ст. 22, 24
КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
, ст. 57, 60, 61, 63, 66-67, 69, ч.I ст.
70, 71 СК України , ст. 12, 16, 26 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, ст.12 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
, ст. ст. 100, 113-116 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, суд
дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково
і за кожній із сторін слід залишити у користуванні автомобілі, а
також квартиру АДРЕСА_1, визнавши право власності на 1/2 частину.
Таким чином, за позивачем слід визнати право власності і залишити
у власності майна на загальну суму 75956грн.00коп., а за
відповідачем на суму 79806грн.00коп., виключив із розподілу
вищезазначене майно, яке належить відповідачу на праві особистій
власності. Тому, виходячи із рівності часток подружжя у сумісної
власності, слід стягнути з відповідача на користь позивача
компенсацію у розмірі 1925грн.00коп.. У зв'язку з чим, позов слід
задовольнити частково.
У відповідності зі ст. 81, 88 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, з
відповідача підлягає стягненню на користь позивача раніш сплачений
судовий збір у розмірі 778грн. 81коп. та з позивача й відповідача
слід стягнути на користь держбюджету Центрального району м.
Миколаєва по 15грн.00коп. з кожного витрат на
інформаційно-технічне забезпечення.
Згідно до ч. З ст. 154 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
слід також
скасувати частково заходи по забезпеченню позову, зняти арешт з
земельної ділянки площею 0,0942гектари, яка знаходиться по
АДРЕСА_3 й належить на праві власності ОСОБА_2, оскільки відпали
підстави, які послужили підставами для забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 14, 209,212-215 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
суд -ВИРIШИВ:
Позов задовільнити частково.
Розділити сумісно нажите майно в період знаходження у шлюбі
між ОСОБА_1 та ОСОБА_2:
Виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частину квартири АДРЕСА_1,
інвентаризаційною вартістю 12831грн.00коп..
Виділити у власність ОСОБА_2 1/2 частину квартири АДРЕСА_1,
інвентаризаційною вартістю 12831грн.00коп..
Залишити у власності ОСОБА_1 автомобіль Мерседес-Бенц С 200,
реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 63125грн.00коп..
Залишити у власності ОСОБА_2 автомобфп" Пежо-607,
реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 40000грн.00коп..
5
Стягнута з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у
розмірі 1925грн.00коп., а також судові витрати у розмірі
778грн.8Iкоп..
Стягнути на користь держбюджету Центрального району м.
Миколаєва інформаційно-технічні витрати з ОСОБА_1 у розмірі
15грн.00коп, з ОСОБА_2 також 15грн.00коп.
Скасувати заходи по забезпеченню позову, зняти арешт,
накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від
16.05.2006року о 13.00годин з земельної ділянки площею
0,0942гектари, що знаходиться по АДРЕСА_3, належної на праві
власності ОСОБА_2
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до
апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі заяви про
апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення
рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після
подачі заяви з надісланням особою, яка її подає, копії апеляції до
апеляційної інстанції.
СУДДЯ! ЯМКОВА О. О.