РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     16 лютого 2007  року  Харківський  районний  суд  Харківської
області у складі:
 
     головуючого - судді - Козирєвої Г.М.
 
     при секретарі Нетецькій Н.В.
 
     за участю адвоката ОСОБА_1.
 
     розглянувши  у   відкритому   судовому   засіданні   в   сел.
Покотилівка  справу  за  позовною  заявою  ОСОБА_2   до   ОСОБА_3,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" про  визначення
частки в майні ТОВ "Ренесанс", про визначення засновника  в  майні
ТОВ "Ренесанс" ( rs601382 ) (rs601382)
         , -
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     ОСОБА_2. звернувся до суду  з  позовною  заявою  до  ОСОБА_3,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" про  визначення
частки в майні ТОВ "Ренесанс" та визначення засновника в майні ТОВ
"Ренесанс",  посилаючись  на  те,  що   Товариство   з   обмеженою
відповідальністю "Ренесанс" зареєстровано на двох засновників:  на
позивача ОСОБА_2. з часткою в уставному фонді 2%  і  його  колишню
дружину ОСОБА_3 з уставною часткою 98%. Але така  реєстрація  мала
формальний  характер,  і  ніяк  не  визначала   часткового   права
власності їх, як  подружжя  на  те  майно,  яке  було  передано  у
власність ТОВ "Ренесанс" у вигляді установчих внесків.
 
     Все те майно,  яке  було  внесено  кожним  з  них  у  вигляді
установчих внесків в статутний фонд товариства, мало різну природу
і час виникнення, тобто придбання і через це мало різний  правовий
режим, визначити який можливо тільки у судовому порядку,  оскільки
після розірвання шлюбу  між  позивачем  та  відповідачкою  ОСОБА_3
виникла суперечка про їхні права, як засновників ТОВ "Ренесанс" на
частку майна у цьому товаристві.
 
     Виходячи з окремих  інтересів  їхньої  сім"ї,  з  врахуванням
доцільності реалізації прав засновника, перебуваючи у шлюбі,  вони
з ОСОБА_3 оформили статутний капітал товариства в різних частинах.
Увесь внесок, який вони внесли з  ОСОБА_3  в  статутний  фонд  ТОВ
"Ренесанс", складався зі змішаного майна,  тобто  обладнання,  яке
мало різний правовий режим, так  як  частка  з  цього  майна  була
придбана у період шлюбу за спільні кошти, і через  це  є  спільним
майном подружжя, а решта майна є особистою власністю позивача, так
як придбана була ним задовго до реєстрації шлюбу за його  особисті
кошти.
 
     Згідно актів передачі майна ОСОБА_3  передала  до  товариства
"Ренесанс" обладнання на суму 158760 грн., що  складає  98%  і  її
частку як засновника.
 
     Так як  майно,  що  складається  з  обладнання,  вказаного  у
Додатку № 2 на суму 137370 грн., було придбано ним за його  власні
кошти до реєстрації шлюбу  з  ОСОБА_3,  позивач  в  порядку  ст.57
Сімейного  Кодексу  України  ( 2947-14 ) (2947-14)
          просить   визнати   його
роздільною власністю подружжя і таким, що на момент передачі  його
до товариства було його власним майном і складає 84,79% статутного
фонду.
 
     Майно, що визначене у Додатку № 3 на суму  21390  грн.,  було
придбане у  шлюбі  з  ОСОБА_3  і  було  їхньою  спільною  сумісною
власністю, частки подружжя в якому є  рівними.  В  зв'язку  з  чим
позивач просить визнати це майно таким, що на  момент  передачі  в
ТОВ  "Ренесанс"  належало  подружжю,  згідно  зі  ст.60  Сімейного
Кодексу України, та складає
 
     13,20% від статутного фонду ТОВ "Ренесанс". 1/2 частина цього
майна складає у грошовому вигляді суму 10695  грн.(21390:2=10695),
що складає 6,6 % статутного фонду ТОВ "Ренесанс".
 
     В  зв'язку  з  зміною  часток  у  статутному  фонді,  просить
визначитися  з   засновниками   ТОВ   "Ренесанс",   вважати   його
засновником, що має статутний фонд на суму 148065 грн. та  складає
93,39% (84,79%+  6,6%  +  2%=  93,39%),  а  відповідачку  вважати
засновником на суму 10695 грн., що складає 6,6% статутного  фонду.
Просив зобов'язати  ТОВ  "Ренесанс"  внести  відповідні  зміни  до
Додаткової Угоди від 18.12.2002 р.  до  Установчого  Договору  ТОВ
"Ренесанс" від 24.12.1999 р. та  зареєструвати  їх  у  виконавчому
комітеті за місцем реєстрації Установчого Договору.
 
     Відповідачка ОСОБА_3  заперечує  проти  задоволення  позовних
вимог ОСОБА_2., посилаючись на те, що її частка у статутному фонді
ТОВ "Ренесанс"  встановлена  нотаріально  посвідченими  Установчим
Договором ТОВ "Ренесанс" від 24.12.1999 р. та Додатковою Угодою до
нього від 18.12.2002 p., які є чинними і не визнавалися недійсними
у  встановленому  законом  порядку.  Три  акти  передачі  нею,  як
засновником, майна в статутний  фонд  ТОВ  "Ренесанс"  затверджені
ОСОБА_2. як  директором  ТОВ  "Ренесанс"  та  на  них  проставлена
печатка  ТОВ  "Ренесанс".   Як   зазначає   відповідачка,   будучи
директором ТОВ "Ренесанс" та  підписуючи  ці  три  акти,  ОСОБА_2.
визнав, що вказане в цих актах майно  (обладнання)  належить  саме
їй, не оспорював факт внесення нею у статутний фонд ТОВ "Ренесанс"
цього майна (обладнання) на суму 158040 грн., на протязі наступних
чотирьох років як директор  та  співзасновник  ТОВ  "Ренесанс"  не
оспорював її частки у статутному фонді на цю суму та її відсоткове
вираження - 98%. Крім того, як вважає відповідачка,  позивачем  не
надано доказів того, що майно на суму 137370 грн., внесене нею  за
названими актами, є його особистим майно, а майно  на  суму  21390
грн., також внесене нею до  статутного  фонду  ТОВ  "Ренесанс",  є
спільним майном подружжя.
 
     Вислухавши пояснення сторін, їх  представників,  представника
ТОВ "Ренесанс", який не  заперечував  проти  задоволення  позовних
вимог ОСОБА_2., дослідивши письмові докази по справі, суд  вважає,
що  заявлений  позов  підлягає  задоволенню  в  повному  обсязі  з
наступних підстав.
 
     Як встановлено у  судовому  засіданні,  позивач  ОСОБА_2.  та
відповідачка  ОСОБА_3  знаходилися  у  зареєстрованому   шлюбі   з
01.03.1996 року до 2006 року. Шлюб розірвано у судовому порядку.
 
     В період дії шлюбу між відповідачкою ОСОБА_3 та  ОСОБА_4.  24
грудня 1999 р. був укладений установчий договір,  предметом  якого
було заснування товариства  з  обмеженою  відповідальністю  -  ТОВ
"Ренесанс" й за Актами передачі майна від 2.11.2001 р,  08.11.2001
p., 01.10.2001 р. в статутний  фонд  Товариства  ОСОБА_3  передано
майно на загальну суму 158760 грн.(а.с. 24,25,26).
 
     З 18.12.2002 року зазначене підприємство є сімейним, оскільки
з моменту підписання Додаткової  Угоди  від  18.12.2002  p.,  його
засновниками стали ОСОБА_3 на суму 158760,00 грн., що складає  98%
статутного фонду та  її  чоловік  ОСОБА_2.  на  суму  3240,00,  що
складає 2% статутного фонду (а.с.93).
 
     Після  розірвання  шлюбу  у  2006  р.  між  засновниками  ТОВ
"Ренесанс" виник спір  відносно  визначення  часток  в  майні  ТОВ
"Ренесанс" у зв'язку з різною правовою природою внесеного  ОСОБА_3
до статутного фонду ТОВ "Ренесанс" майна.
 
     В судовому  засіданні  також  з  пояснень  позивача  ОСОБА_2.
встановлено, що частина обладнання, а  саме  3  фрезерних  станка,
машина швейна, вентилятор ОВ-4, 2  вентилятори  ОВ-№6,  вентилятор
ПЦ-6,3,  вентилятор  осєвий  -  0,15,   вентилятор   ОВ-2,5,   два
вертикальні фрезерні станки, 6 станків універсальних УДОС,  станок
багатопильний, станок розпиловочний, токарний станок ТДС, 2 преси,
2 пили маятнікові, 3 вертикально фрезерних
 
     станка, 4 ШЛПС, реймус 300, 2  реймуса  600,  електротельфер,
сварочний аппарат були передані  йому  особисто  ОСОБА_5.  у  його
приватну власність разом з  передачею  ТОВ  "Ренесанс"  виробничих
приміщень, в яких знаходилось  це  обладнання,  замість  переданих
ОСОБА_2. особисто йому належних будматеріалів для особистих  цілей
ОСОБА_5. 2 станки торцовочні,  станок  розпиловки  ДСП,  4  вайми,
заточний пристрій з ленточної пили, 4  круглошлифовальних  станків
були виготовлені для нього  особисто  IНФОРМАЦIЯ_1  ОСОБА_6.,  які
були виготовлені за  його  замовленням  із  матеріалів,  які  йому
допомогала виписувати ОСОБА_7. і  які  ОСОБА_2.  використовував  у
виробництві  на  Товаристві,  директором  якого  він  являвся.   2
вертикальні станки, 2 УБДН, 2  вентилятори  ОВ-№  6,  2  рессивери
(воздухозбірники), 4 токарних станки  ТДС,  2  ножиць  для  пшона,
токарно винторізний станок, реймус 600, 1 зварочний  аппарат  були
передані йому його братом  ОСОБА_8  до  1.03.1996  року.  Токарний
станок ТДС був особисто за його кошти придбаний у компанії "Зевс",
також за особисті кошти до 1003.1996 р. ним було  придбано  камеру
сушильну на заводі "Електротяжмаш", а всього до реєстрації шлюбу з
ОСОБА_3 ним було придбано  обладнання  на  суму  137370  грн.,  що
складає 84,79%.
 
     Також з пояснень позивача встановлено, що інше обладнання  на
суму  21390  грн.,  передане  ОСОБА_3  до  статутного  фонду   ТОВ
"Ренесанс" за актами від 2.11.2001 p., 8.11.2001 p., 1.10.2001 p.,
було придбане та передане до статутного фонду Товариства  під  час
шлюбу за спільні кошти колишнього подружжя ОСОБА_2. та  ОСОБА_3  й
складає 13,20% статутного фонду ТОВ "Ренесанс".
 
     Дані обставини також підтвердили опитані у судовому засіданні
свідки ОСОБА_9, яка працює у ТОВ "Ренесанс" з 1996 року. До  цього
часу працювала у  ТОВ  компанія  "Зевс",  IНФОРМАЦIЯ_3  якого  був
ОСОБА_10. і їй відомі обставини,  при  яких  здійснювався  переїзд
товариства  "Ренесанс"  у  виробничі  приміщення  у  м.Харкові  на
АДРЕСА_1. їй також відомо, що у цей час станки купувались ОСОБА_2.
і  не  було  такого,  щоб  ОСОБА_3  привозила  свої   60   одиниць
обладнання. Свідок зазначила, що все обладнання, зазначене в актах
передачі  майна  до  статутного  фонду  ТОВ  "Ренесанс"  формально
переписувалось засновниками (а.с.127-129); ОСОБА_7., яка працює на
даному підприємстві з 1995 року. До переходу  на  це  підприємство
вона  особисто  надавала  допомогу  ОСОБА_2.  будматеріалами,  які
складалися з сталі листової  та  углової.  Також  свідок  ОСОБА_7.
підтвердила той факт, що обладнання, зазначене  у  3-х  актах,  на
момент його реєстрації за ОСОБА_3  знаходилося  на  території  ТОВ
"Ренесанс". Частина з нього завозилась, а  частина  вироблялась  і
ніякого відношення до цього устаткування  ОСОБА_3  не  мала  (а.с.
129-132);  свідка  ОСОБА_6.,  який  підтвердив,  що  на   прохання
ОСОБА_2. з самого початку розташування ТОВ "Ренесанс" у  м.Харкові
по АДРЕСА_1, для нього  особисто  з  наданих  ним  матеріалів  він
виготовлював станки та обладнання,  а  саме  декілька  торцовочних
станків, станок розпиловки ДСП, 3 чи 4 вайми,  заточний  пристрій,
шліфувальні станки, за які з ним особисто розраховувався ОСОБА_2.
 
     Аналогічними  поясненнями  свідка  ОСОБА_11,  яка  знайома  з
директором  ТОВ  "Ренесанс"  з  1995  року,  весь  час   працювала
IНФОРМАЦIЯ_2,  й  спочатку  на  підставі  договору   підряду   від
17.10.1995 p., а потім у штаті ТОВ  "Ренесанс"  надавала  допомогу
Товариству по техніці безпеки, розробляла  інструкції  по  техніці
безпеки  й  добре  знайома  з  обладнанням,  яке  знаходиться   на
території  виробничих  приміщень  ТОВ   "Ренесанс"   та   докладно
повідомила суду про його наявність та час його виникнення.  I  які
свідчать про те, що саме ОСОБА_2. займався організацією роботи ТОВ
"Ренесанс",   забезпеченням   його   матеріально-технічної   бази.
Підтвердила, що обладнання, на яке посилається ОСОБА_2. як на його
особисте майно, було придбано ним до реєстрації шлюбу  з  ОСОБА_3,
яка не має до нього відношення. Також  свідок  пояснила,  що  вона
була у складі комісії по  передачі  майна  у  статутний  фонд  ТОВ
"Ренесанс", зазначеного у 3-х актах.
 
     підписувала ці акти передачі і знає, що передача цього  майна
відбулася формально, на бумазі між засновниками.
 
     Зазначені  факти   підтверджуються   також   Актом   передачі
виробничих приміщень  організації  ГОВ  "Ренесанс"  ТОВ  компанією
"Зевс" від 15.01.1995 p., який підписано IНФОРМАЦIЯ_3 ТОВ компанія
"Зевс" ОСОБА_5., директором ТОВ "Ренесанс" ОСОБА_2. та скріпленого
печатками зазначених товариств (а.с.185). Також договором  підряду
№НОМЕР_1, оригінал якого суд оглянув у  судовому  засіданні  (а.с.
202).
 
     Свідок ОСОБА_8 також підтвердив у судовому  засіданні,  що  з
1995 року до реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 він допомагав своєму брату
ОСОБА_2. створювати ТОВ "Ренесанс" і, маючи намір працювати з  ним
на  цьому  підприємстві,  передав   йому   обладнання,   зазначене
позивачем (а.с.133-134).
 
     Викладені позивачем обставини відносно часу набуття  спірного
майна підтверджуються також письмовими доказами - Актом передачі -
прийома обладнання, яке  належало  на  праві  особистої  власності
ОСОБА_10,  від  17.01.1996  року,  відповідно  до  якого  останній
передав ОСОБА_2, а ОСОБА_2. прийняв зазначені у ньому  32  одиниці
обладнання в обмін на будматеріали, що належали особисто  ОСОБА_2.
А також  Актом  прийома  -  передачі  будматеріалів  ОСОБА_5.  від
ОСОБА_2. від 17.01.1996 р. I хоча підписи сторін на цих  актах  не
завірені нотаріально або у інший спосіб, суд  вважає  ці  письмові
докази  достовірними,   оскільки   викладені   в   них   обставини
співпадають з поясненнями опитаних у судовому  засіданні  свідків,
не довіряти  яким  у  суда  немає  підстав,  свідки  письмово  під
розписку  попереджені  про  завідомо   неправдиві   пояснення   за
ст.ст.384,385 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         та  приведені  до  присяги  у
відповідності зі ст.180 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  і  їх  пояснення
ніким не спростовано.
 
     Сама  відповідачка  ОСОБА_3  при  допиті  зазначених  свідків
пояснила, що є акти  передачі  майна,  а  коли  це  обладнання  та
устаткування завозилось - "це друге питання,  зрозуміло,  що  воно
завозилось не за один раз" (а.с.132 зворот). Але за скільки  разів
воно завозилося, у який спосіб, коли саме, пояснити не  змогла  за
жодну одиницю обладнання. I взагалі не  надала  будь-яких  доказів
того, що зазначене майно взагалі було нею перевезено на  територію
ТОВ "Ренесанс" та придбано за належні їй  особисто  кошти.  В  той
час, як у відповідності до ч.1 ст.60 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  не
лише позивач повинен довести обставини, на які він посилається  як
на підставу своїх позовних вимог, але й відповідач повинен довести
ті  обставини,  на  які  він  посилається  як  на  підставу  своїх
заперечень,  крім  обставин,  зазначених  у  ст.61   ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
        .
 
     Той факт, що на  момент  передачі  обладнання  до  статутного
фонду ТОВ "Ренесанс" за актами від 2.11.2001 p., 8.11.2001  р.  та
1.10.2001 p. це майно існувало, було  зареєстроване  у  статутному
фонді  Товариства  й  передане   у   власність   ТОВ   "Ренесанс",
відповідачкою ОСОБА_3 не оспорюється (а.с.68-70).
 
     Тому на підставі ч.1 ст.61 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         суд вважає
ці обставини такими, що не підлягають доказуванню.
 
     При таких обставинах суд вважає доведеним, що майно у вигляді
обладнання, внесеного ОСОБА_3 до статутного фонду  ТОВ  "Ренесанс"
за актами від 2.11.2001 p., 8.11.2001 p.,  1.10.2001  p.  на  суму
137370 грн., і яке складає  84,79%  статутного  фонду  зазначеного
Товариства до передачі його до  статутного  фонду  було  особистим
приватним майном позивача ОСОБА_2., оскільки було придбане ним  до
реєстрації шлюбу з відповідачкою ОСОБА_3, тобто до 01.03.1996 р. і
визнає цю частку у  статутному  фонді  ТОВ  "Ренесанс"  роздільною
власністю  колишнього  подружжя,  на  підставі  ст.  57  ч.1   п.1
Сімейного Кодексу України.
 
     Про те, що майно, передане ОСОБА_3 до  статутного  фонду  ТОВ
"Ренесанс" на суму 21390 грн. і яке складає 13,20 %, було спільною
власністю ОСОБА_2. та ОСОБА_3, свідчить той  факт,  що  воно  було
передане   до   статутного   фонду   ТОВ   "Ренесанс"   у   період
зареєстрованого  з  ОСОБА_2.  шлюбу,  що  жодна   із   сторін   не
заперечувала.
 
     Відповідачкою, в супереч вимогам раніше зазначеної ст.60  ч.1
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , не надано будь-яких доказів того, що воно
до передачі до статутного фонду належало  їй  особисто,  або  було
придбано у шлюбі за її особисті кошти.
 
     При  цьому  суд  не  може   прийняти   до   уваги   посилання
представника відповідачки на те, що судом не було  надано  стороні
часу для вишукування доказів, оскільки сторони мали достатньо часу
для підготовки до слухання справи з урахуванням тієї обставини, що
справа знаходиться у провадженні суду з 14.11.2006 року. Крім того
судом оголошувалися перерви  у  судовому  засіданні,  що  надавало
сторонам додатковий час та можливості підготуватися до справи.
 
     Тому на підставі ст.60,70,71 Сімейного Кодексу  України,  суд
вважає, що це майно до  передачі  його  до  статутного  фонду  ТОВ
"Ренесанс" було спільною сумісною  власністю  колишнього  подружжя
ОСОБА_2. та ОСОБА_3, частки подружжя в якому є рівними.
 
     I тому частка у статутному  фонді  ТОВ  "Ренесанс"  є  їхньою
спільною власністю, де частка кожного складає у грошовому  вигляді
10695 грн. (21390 : 2 = 10695 грн.), а у відсотковому вираженні  -
6,6% статутного фонду Товариства.
 
     Суд  вважає,  що  в  даному  випадку  підлягає   застосуванню
законодавство про шлюб та  сім"ю,  оскільки,  як  зазначено  вище,
засновниками Товариства є колишній чоловік  та  жінка,  внесок  до
майна Товариства було  зроблено  одним  з  колишнього  подружжя  у
період шлюбу, а сама  процедура  реєстрації  часток  у  статутному
фонді, як вірно зазначає позивач, має  формальний  характер  і  не
визначає прав  власності  подружжя.  Сукупний  статутний  капітал,
оформлений в різних частинах на обох з подружжя, не є їх загальною
частковою власністю, але частка  кожного  з  них,  як  придбана  у
шлюбі, є спільним майном  подружжя  на  підставі  ст.60  Сімейного
Кодексу України. А частка, яка  заснована  за  рахунок  особистого
майна одного з подружжя, тобто набутого ним до шлюбу, є  особистою
приватною  власністю  дружини  або  чоловіка,  на  підставі  ст.57
Сімейного Кодексу України.
 
     Тому, вирішуючи питання  про  визнання  часток  у  статутному
фонді колишнього чоловіка та жінки, які в даний час є засновниками
товариства  з  обмеженою  відповідальністю,  необхідно  встановити
правовий режим майна, яке було передано у власність  Товариства  у
вигляді установчих внесків, а саме встановити час його  виникнення
та придбання та належність до спільної сумісної власності подружжя
або до особистої приватної власності  одного  з  них,  після  чого
визначитися    з     правовими     наслідками,     на     підставі
ст.ст.57,60,69,70,71 Сімейного Кодексу України.
 
     Відповідно до Додаткової Угоди до  Установчого  Договору  ТОВ
"Ренесанс" від  18.12.2002  p.,  позивач  ОСОБА_2.  та  відповідач
ОСОБА_3 є засновниками ТОВ "Ренесанс".
 
     Згідно  п.9.4.  Установчого  Договору  ТОВ   "Ренесанс"   від
24.12.1999 p., з відповідними змінами, всі спори, розбіжності, які
можуть  виникнути  з  наступного  Договору,   вирішуються   шляхом
переговорів між засновниками.  А  в  разі  неможливості  вирішення
розбіжностей  шляхом  переговорів,  вони  вирішуються  у  судовому
порядку (а.с.97).
 
     Право на частку, як  грошове  відображення  внеску,  визначає
корпоративний  статус  засновників,  зазначений  у  ст.10   Закону
України "Про господарські товариства"  ( 1576-12 ) (1576-12)
          та  ст.116  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Тому, відповідно до  цього  пункту  Установчого  Договору,  а
також  ст.53  Закону   України   "Про   господарські   товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
        ,  необхідно  визначити  частку  кожного  з  колишнього
подружжя ОСОБА_2.  та  ОСОБА_3  та  визначити  засновників  в  ТОВ
"Ренесанс".
 
     I, таким чином,  з  урахуванням  тієї  обставини,  що  майно,
передане до статутного фонду ТОВ "Ренесанс" на суму  137370  грн.,
мало статус приватної особистої власності ОСОБА_2. і зумовлена ним
частка у статутному фонді ТОВ "Ренесанс", що складає 84,79%
 
     статутного фонду, є його особистою  приватною  власністю,  за
ним повинно бути визнано право на частку  у  статутному  фонді  на
суму 137370 грн., що складає 84,79% статутного фонду.
 
     З урахуванням того, що майно на суму 21390 грн.  мало  статус
спільної сумісної власності подружжя  і  зумовлена  ним  частка  у
статутному фонді ТОВ "Ренесанс", що  складає  13,20%,  є  спільною
сумісною власністю сторін, частка кожного в  якій  складає  6,6  %
статутного фонду Товариства, за позивачем  ОСОБА_2.  повинно  бути
визнано право на частку у статутному фонді на суму 10695 грн.,  що
складає 6,6 % статутного фонду.
 
     I вцілому за позивачем повинно бути визнано право на частку у
статутному фонді ТОВ "Ренесанс" на суму 148065  грн.,  що  складає
93,39 % (84,79 % + 6,6 % + 2 % -  93,39  %).  А  за  відповідачкою
ОСОБА_3 -  відповідно  на  суму  10695  грн.,  що  складає  6,6  %
статутного фонду Товариства.
 
     Відповідно до цього, необхідно  вважати  ОСОБА_2  засновником
ТОВ "Ренесанс" на суму148065 грн., що  складає  93,39%  статутного
фонду  ТОВ  "Ренесанс",  та  вважати   ОСОБА_3   засновником   ТОВ
"Ренесанс" на суму 10695 грн., що складає  6,6%  статутного  фонду
ТОВ "Ренесанс".
 
     Також необхідно зобов'язати ТОВ "Ренесанс" внести  відповідні
зміни до Установчого  Договору  від  24.12.1999  р.  з  Додатковою
Угодою до нього від 18.12.2002 р., та зареєструвати зміни до нього
у  Жовтневому  райвиконкомі  м.  Харкова,  за  місцем   реєстрації
Товариства,  у  відповідності  зі   ст.7   Закону   України   "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
        .
 
     Керуючись ст.ст.10 11, 60,  212,  214-215,  218  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , ст.ст.57, 60, 69,70,  71  СК  України  ( 2947-14 ) (2947-14)
          ,
ст.7, 53 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
        ,
п.9,4 Установчого Договору ТОВ "Ренесанс" від 24.12.1999  p.,  п.2
Прикінцевих положень Закону України "про внесення змін  до  деяких
законодавчих актів України щодо  визначення  підсудності  справ  з
питань приватизації та  з  корпоративних  спорів"  ( 483-16 ) (483-16)
          від
15.12.2006 p. № 483-V, суд,-
 
                             ВИРIШИВ:
 
     Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
 
     Визнати за ОСОБА_2 право на частку  в  статутному  фонді  ТОВ
"Ренесан" на суму 148065 грн., у розмірі 93,39%.
 
     Визнати за ОСОБА_3 право на частку  в  статутному  фонді  ТОВ
"Ренесанс" на суму 10695 грн., у розмірі 6,6%.
 
     Вважати засновником  ТОВ  "Ренесанс"  ОСОБА_2  на  суму148065
грн., що складає 93,39% статутного фонду ТОВ "Ренесанс".
 
     Вважати засновником ТОВ  "Ренесанс"  ОСОБА_3  на  суму  10695
грн., що складає 6,6% статутного фонду ТОВ "Ренесанс".
 
     Зобов'язати  ТОВ  "Ренесанс"  внести  відповідні   зміні   до
Установчого Договору від 24.12.1999  р.  з  Додатковою  Угодою  до
нього від  18.12.2002  р.,  та  зареєструвати  зміни  до  нього  у
Жовтневому райвиконкомі  м.  Харкова,  за  місцем  реєстрації  ТОВ
"Ренесанс".
 
     На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути
подано заяву про оскарження, після чого протягом 20 днів може бути
подано апеляційну  скаргу,  через  Харківський  районний  суд,  до
апеляційного господарського суду Харківської області.