РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     31.01.2007  року  Балаклійський  районний   суд   Харківської
області в складі головуючого - судді НОСОВА Г.С., при секретарі  -
Пархоменко С.С, представника відповідача ОСОБА_1,
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну  справу
за позовною заявою ОСОБА_2 до  ОСОБА_3,  третіх  осіб  ОСОБА_4  та
ОСОБА_5 про відшкодування майнової та  моральної  шкоди,  завданої
джерелом підвищеної небезпеки та упущеної вигоди, -
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     14.08.2006 року позивач звернувся в суд з зазначеним позовом,
вказуючи на те, що 12.08.2006  року  близько  17  годин  в  районі
перехрестя вул.Жовтневої та Куйбишева в  м.Балаклія  в  результаті
винних  дій  ОСОБА_3,  керуючого   транспортним   засобом   ГАЗ-24
державний номер НОМЕР_1 скоїлася дорожньо-транспортна  пригода,  в
результаті якої  транспортному  засобу  позивача  було  спричинено
механічні ушкодження на суму 5024 грн.  Крім  того  позивач  поніс
додаткові витрати, пов'язані з проведенням судової  експертизи  на
суму 620 грн. 90 коп. Також позивач просить стягнути з відповідача
8437,5 грн.  упущеної  вигоди  за  75  робочих  днів  простоювання
автомобіля та моральну шкоду в сумі 1500 грн.
 
     В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.
 
     Відповідач позов визнав частково так як вважає, що в  скоєнні
вказаної ДТП  винний  також  ОСОБА_5,  який  керував  транспортним
засобом ВАЗ-2101, отже відшкодування матеріальних збитків  повинно
бути частковим, з урахуванням ступеня  вини  водія  ОСОБА_5  Також
ОСОБА_3 просить суд в відмовити в задоволенні вимог щодо  упущеної
вигоди та моральної шкоди, так як ОСОБА_2 ці  вимоги  не  доведені
документами, а отже є безпідставними.
 
     Треті особи надали суду заяви, в  яких  зазначили,  що  позов
визнали та не заперечують  проти  його  задоволення,  просять  суд
розглянути справу за їх відсутності.
 
     Суд,  заслухавши  показання  сторін,  перевіривши   матеріали
справи,  вважає  що  позов  підлягає  частковому   задоволенню   з
наступних підстав.
 
     Відповідно до ст. 10 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          кожна  сторона
повинна довести ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на
підставу своїх вимог або заперечень, крім  випадків,  встановлених
цим Кодексом.
 
     Судом встановлено, що 12.08.2006  року  близько  17  годин  в
районі перехрестя вул.Жовтневої та Куйбишева в м.Балаклія скоїлася
дорожньо-транспортна пригода. Постановою від 18.08.2006  року  про
відмову в порушенні кримінальної справи зазначено, що вказана  ДТП
відбулася в результаті порушення водієм  ОСОБА_3  п.12.1,  п.12.3,
п.13.3 Правил дорожнього руху України (а.с.80).  Постановою  судді
Балаклійського районного суду від  18.09.2006  року  ОСОБА_3  було
притягнути до адміністративної відповідальності по факту ДТП,  яка
мала місце 12.08.2006 року  (а.с.77).  Вказані  постанови  ОСОБА_3
оскаржені не були.
 
     Також винність ОСОБА_3 в скоєнні вказаної ДТП підтверджується
поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та  ОСОБА_8,  кожний  з  яких
окремо пояснив, що бачив як 12.08.2006 року автомобіль ГАЗ-24  під
керуванням ОСОБА_3 виїхав  з  другорядної  дороги  на  головну  не
надавши переваги у  русі  автомобілю  ВАЗ-2101,  який  рухався  по
головній дорозі, що призвело до зіткнення цих автомобілів.
 
     В   результаті   вказаної   ДТП,   відповідно   до   висновку
товарознавчої експертизи, ОСОБА_2  нанесена  матеріальна  шкода  в
сумі 5024,75 грн. (а.с. 19.21). За проведення експертизи позивачем
було сплачено 444,90 грн. та 81 грн. судових  витрат  (а.с.71,72).
Таким  чином  позивачеві  спричинено  матеріальну  шкоду  на  суму
5469,65 грн.
 
     Однак  суд  вважає,  що  заявлені   позивачем   вимоги   щодо
відшкодування витрат на паливо являються необгрунтованими, так  як
наданий позивачем чек не підтверджує, що ці витрати пов'язані саме
з розглядом вказаної справи.
 
     Вимоги позивача стягнути з відповідача упущену вигоду також є
необгрунтованими, так як з наданих до суду документів  вбачається,
що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем , а  згідно  ліцензії  та
ліцензійної картки тільки  він  має  право  на  надання  послуг  з
перевезення пасажирів та їх багажу на таксі і його дозволений  вид
робіт -внутрішні перевезення пасажирів та їх  багажу  на  таксі  -
спеціальному легковому автомобілі, який обладнаний  таксометром  і
призначений   для   перевезення   пасажирів   та   їх   багажу   в
індивідуальному порядку (ст.1  ЗУ  "Про  автомобільний  транспорт"
( 2344-14 ) (2344-14)
         2001 p.). Окрім того, згідно ст. З8  вказаного  закону
документами  на  перевезення  пасажирів   для   водія   таксі   є:
посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію  транспортного  засобу
та дорожній  лист,  тобто  документ  встановленого  законодавством
зразка  для  визначення  та  обліку  автомобільного  транспортного
засобу. Таким чином, нібито упущена  ОСОБА_2  вигода  не  доведена
документами.
 
     Також  не  визнається  вимога  позивача  щодо   відшкодування
моральної шкоди, так як позивачем  не  доведено,  що  він  отримав
сильні душевні страждання, а його посилання на те, що в зв'язку  з
вказаною пригодою він переживає сильні моральні  страждання  із-за
розриву  сталих,  нормальних  життєвих  зв'язків  його  сім'ї   не
підтверджуються   ніякими   доказами   ,   а    тому    вважаються
безпідставними.
 
     Заявлену  відповідачем  пропозицію  відшкодувати  матеріальні
збитки, завдані пошкодженням  транспортного  засобу,  частково,  з
урахуванням ступеня як його вини,  так  і  вини  водія  автомобіля
ВАЗ-2101 ОСОБА_5, суд вважає також безпідставною,  так  як  згідно
наявних в справі матеріалів вина ОСОБА_3 в  скоєнні  ДТП  доведена
повністю і  сумнівів  у  суду  не  викликає,  а  вини  ОСОБА_5  не
доведено.
 
     У відповідності  до  ст.1187  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          шкода,
завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка
на відповідній правовій підставі (право власності, договір  оренди
тощо) володіє транспортним засобом, використання,  зберігання  або
утримання якого створює підвищену небезпеку..
 
     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11,  209,  212,
214-215, 218 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , ст.ст. 22, 23,  1166,  1167,
1187 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , суд -
 
                            ВИРIШИВ :
 
     Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.
 
     Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  суму  в  розмірі  5024
грн. 75 в рахунок відшкодування майнової шкоди та судові витрати в
сумі 444 грн. 90 коп., усього в сумі 5469 грн. 65 коп.
 
     Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в доход держави в сумі  54,70
грн.
 
     В задоволенні позову ОСОБА_2  до  ОСОБА_3  про  відшкодування
моральної шкоди в сумі 1500 грн., упущеної вигоди в  сумі  8437,50
грн. та судових витрат в сумі 176 грн. відмовити.
 
     Рішення може бути оскаржене  в  апеляційний  суд  Харківської
області через Балаклійський районний суд шляхом подачі в 10-денний
строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і
поданням після  цього  протягом  20  днів  апеляційної  скарги,  з
подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .