РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2007 року Оболонський районний суд м. Києва в
складі: головуючого судді Маринченко М.М., при секретарі Пахар
Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.
Києві справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа ПП
"Київська нерухомість" про стягнення грошової суми у розмірі 3030
гривень,
встановив:
У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2. про стягнення заборгованості. В обгрунтування своїх вимог
посилався на те, що 25 липня 2006 року підсисав з відповідачкою
попередній договір про укладення в подальшому договору
купівлі-продажу належної відповідачціАДРЕСА_1. Згідно п.2.3.
вказаного попереднього договору він передав, а відповідачка
отримала 6060 гривень (суму, еквівалентну 1200 доларам США).
Передача коштів здійснювалась в присутності представника ПП
"Київська нерухомість". Оскільки договір купівлі-продажу квартири
не був укладений, він запропонував відповідачці повернути йому
вказану грошову суму. 28 серпня 2006 року представник ПП "Київська
нерухомість" передав йому 600 доларів США в рахунок повернення
коштів, переданих ним відповідачці ОСОБА_2. Позивач вважає, що
згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
попередній договір,
укладений між ним та відповідачкою, є нікчемним, оскільки в
порушення вимог ч. 1 ст. 635 та ст. 657 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
він
не був посвідчений нотаріально. У зв'язку з цим кожна із сторін
зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона
одержала на виконання цього договору. Вищенаведене, на думку
позивача вказує на те, що ОСОБА_2. безпідставно отримала від нього
кошти і згідно зі ст. 1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язана
повернути йому залишок коштів у розмірі 3030 гривень. На підставі
викладеного позивач просив стягнути з ОСОБА_2. суму заборгованості
в розмірі 3030 гривень та понесені ним судові витрати.
В судовому засіданні позивач вказаний позов підтримав в
повному обсязі.
Представник відповідачки в судовому засіданні проти
задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що між ОСОБА_1
та відповідачкою за участю ПП "Київська нерухомість" 25 липня 2006
року був підписаний вказаний попередній договір, який за своєю
правовою природою є договором завдатку, оскільки відповідає
вимогам ст. 570 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, тому він вважає, що
вказаний договір не являється нікчемним. Згідно п. 2.3 договору,
під час його підписання договору позивач передав, а відповідачка
прийняла 6060 гривень (1200 доларів США). У зв'язку з тим, що
договір купівлі-продажу квартири не було укладено, ОСОБА_2. мала
намір повернути отриману від відповідача грошову суму, для чого
передала її ПП "Київська нерухомість" для повернення ОСОБА_1
Повернення підприємством відповідачу лише половини вказаної суми у
розмірі 600 доларів США представник відповідачки пояснив тим, що
ПП "Київська нерухомість" іншу половину залишила собі на підставі
п. 8 угоди НОМЕР_1 до попереднього договору від 25 липня 2006
року. У зв'язку з цим представник позивачки вважає, що суму у
розмірі 3030 грн. повинна бути стягнута на користь позивача з ПП
"Київська нерухомість".
Третя особа ПП "Київська нерухомість" в судове засідання не
з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним
чином, причини неявки суду не повідомила.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, суд
дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до ст. 365 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
попереднім є
договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у
певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на
умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір
укладається у формі, встановленій для основного договору. Сторона,
яка необгрунтовано ухиляється від укладення основного договору,
передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій
стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено
попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 627 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, сторони є
вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні
умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів
цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог
розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, договір є
обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено що між ОСОБА_2. (продавцем) та ОСОБА_1
(покупцем) 25 липня 2006 року в присутності ПП "Київська
нерухомість" було укладено попередній договір, за яким сторони
домовилися до 23 серпня 2006 року укласти та нотаріально
посвідчити договір купівлі-продажу належної відповідачціАДРЕСА_1.
Відповідно до п. 2.3 попереднього договору при підписанні
вказаного договору покупець передав, а продавець отримав 6060
гривень (суму, яка на момент підписання договору була еквівалентна
1200 доларів США). Відповідно до п. 2.4 попереднього договору
вказана сума була передана продавцю в рахунок вартості квартири і
підлягала включенню в ціну квартири, яку покупець зобов'язувався
виплатити продавцю при укладенні і нотаріальному посвідченні
основного договору.
Відповідно до п. 4.1 попереднього договору у випадку, якщо
основний договір не буде укладено у встановлений строк згідно з
умовами цього договору по причині, яка залежить від продавця,
продавець зобов'язується повернути покупцю суму, передбачену п.
2.3 попереднього договору, а також сплатити покупцю неустойку
(штраф) в розмірі 100% суми, передбаченої п. 2.3 даного договору.
Згідно з п. 4.2 попереднього договору, у випадку, якщо
основний договір не буде укладено у встановлений строк згідно з
умовами цього договору по причині, що залежить від покупця, сума,
вказана в п. 2.3 попереднього договору залишається у продавця як
відшкодування його матеріальних збитків.
Відповідно до п. 8.2 попереднього договору, сторони
домовились не застосовувати штрафні санкції, передбачені п. 4.1 та
п. 4.2 даного договору.
Судом встановлено, що сторони, укладаючи в письмовій формі
попередній договір від 25 липня 2006 року, хоч і не додержали
вимоги закону (ч.I ст. 635, ст. 657 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
) про
нотаріальне посвідчення вказаного договору, проте досягли згоди
щодо істотних умов, на яких в майбутньому вони зобов'язуються
укласти основний договір купівлі-продажу; вчинили дії, спрямовані
на виконання попереднього договору, зокрема покупець передав, а
продавець отримав відповідно до п. 2.3 попереднього договору 6060
грн. в рахунок вартості квартири. За таких обставин, виходячи з
положень ч. 2 ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, суд вважає такий
договір дійсним та не приймає до уваги посилання позивача на те,
що попередній договір є нікчемним, а також посилання представника
відповідача на те, що вказаний договір за своєю природою є
договором завдатку.
Також судом встановлено, що основний договір купівлі-продажу
не було укладено з вини ОСОБА_1., проте, оскільки умовами
попереднього договору передбачено, що сторони домовились не
застосовувати штрафних санкцій, передбачених п. 4.1 та 4.2 цього
договору у випадку неукладення основного договору, то грошові
кошти, передані покупцем продавцю в рахунок вартості квартири,
підлягають поверненню покупцю.
Судом встановлено, що 28 серпня 2006 року представником ПП
"Київська нерухомість" позивачу було повернуто 600 доларів США -
половину суми, яку ним було
передано ОСОБА_2. за попереднім договором. Iнша половина
переданої позивачем відповідачці грошової суми на виконання з п.
2.3 попереднього договору, а саме 3030 грн., підлягає стягненню на
користь ОСОБА_1. з ОСОБА_2. на підставі положень ст. 1212 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, як з особи, яка набула вказані грошові кошти
та зберігає їх у себе без достатньої правової підстави.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідачки
на те, що вказана грошова сума підлягає стягненню з ПП "Київська
нерухомість", яке отримало її від відповідачки для передачі
позивачу та залишило її собі, посилаючись на п. 8 угоди НОМЕР_1 до
попереднього договору від 25 липня 2006 року, оскільки відповідно
до умов попереднього договору, зокрема п. 2.3, грошова сума у
розмірі 6060 грн. була передана ОСОБА_1 безпосередньо ОСОБА_2.,
яка й зобов'язана її повернути позивачу у зв'язку з вищенаведеним.
Передача грошових коштів, обумовлених п. 2.3 попереднього
договору, з застосуванням послуг ПП "Київська нерухомість", яке не
являється стороною договору, умовами договору не передбачено.
Посилання ж на п. 8 угоди НОМЕР_1 до попереднього договору від 25
липня 2006 року є безпідставним, оскільки положення, викладені в
зазначеному пункті про обов'язок сторони, яка отримала у випадку
неукладення основного договору грошову компенсацію відповідно до
п. 4.1 або 4.2 попереднього договору, відшкодувати ПП "Київська
нерухомість" збитки в розмірі Уг грошової суми, передбаченої п.
2.3 попереднього договору, мають юридичну силу тільки за умови
чинності положень п. 4.1 та 4.2 попереднього договору, тоді як
сторони домовились штрафні санкції, передбачені вказаними пунктами
не застосовувати.
Також з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню
понесені ним та документально підтвердженні судові витрати а саме:
51 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220, 627,628,
629, 635, 1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 10,11,60, 88,212-215
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа ПП "Київська
нерухомість", про стягнення грошової суми у розмірі 3030 гривень
задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3030
гривень.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано
до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м.
Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна
скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після
подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку
подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне
оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне
оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний
строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього
строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не
скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним
судом.
Суддя М.М.Маринченко