УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
23.07.2004
Ужгородський міськрайонний суд в особі головуючого судді М.П.П. при секретарі Б.А.І., з участю заявника - адвоката Б.В.В., прокурора С.Я.Б., представника Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС країни В. Ю. Литвиненко, представника Чопського прикордонного загону західного регіонального управління ДІЮ України К.Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду об'єднану цивільну справу за скаргами Бедя В.В. на неправомірні дії командування Чопського і Мукачівського прикордонних загонів Державної прикордонної служби України, бездіяльність посадових осіб прокуратури Закарпатської області при адмінзатриманні щодо його підзахисних громадян П.А.М., К.К., І.А., М.А., М.Х., М.Х., С.Н. та громадян Китаю Х.Р., Ц.С.З., Ц.Ц.І., Ц.Д.Й., Ц.Ц.Ц,
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Бедь В.В. звернувся до суду зі скаргами на неправомірні дії командування Чопського та Мукачівського прикордонних загонів Державної прикордонної служби України, посадових осіб прокуратури Закарпатської області при адмінзатриманні щодо його підзахисних М.А., М.Х., М.Х., С.Н. та громадян Китаю Х.Ф., Ц.С.З., Ц.Ц., Ц.Д.Й., Ц.Ц.Ц. Скарги мотивовані тим, що зазначені особи згідно протоколів про адмінзатримання були затриманні в період з 5 по 6 грудня 2003 р., а 10 грудня 2003 р. прокурором Ужгородського району були винесені постанови про звільнення від утримання під вартою іноземних громадян, які перебувають у ІТТ/ПТУ Чопського загону Державної ПСУ в порядку адміністративного затримання. У даних постановах визнано, що законні підстави для подальшого утримання громадян Пакистану та Китаю в ІТТ/ПТУ відсутні, а тому командування Чопського прикордонного загону Державної ПСУ згідно цих же постанов зобов'язано було негайно звільнити з-під варти вказаних іноземних громадян.
На виконання вказаних постанов захисником 10.12.2003 р. були подані відношення та додані постанови про звільнення з-під утримання іноземних громадян на ім'я начальника Чопського загону Державної ПСУ. Однак постанови прокурора, всупереч ст.ст. 8, 19 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , не були виконані і відповідно своїми діями командування Чопського прикордонного загону Державної прикордонної служби грубо порушило норми законодавства, які передбачають підстави, порядок і строки адміністративного затримання, зокрема ст. 29 Конституції України (254к/96-ВР) , п. 14 ст. 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу" (661-15) , положення розділу 2 Інструкції про порядок тримання та охорони у Прикордонних військах України затриманих осіб (z0300-96) . Окрім того, зазначені вище іноземні громадяни, відповідно до Закону України "Про біженців" (2557-14) , подали заяви на отримання статусу біженця до міграційної служби.
Пізніше без жодних підстав та без належного процесуального оформлення відповідних документів його підзахисних іноземних громадян переведено із ІТТ/ПТУ міського прикордонного закону Державної ПСУ до ІТТ/ПТУ Мукачівського прикордонного загону Державної ПСУ.
В період з 9 по 16 грудня 2003 р. для подальшого утримання під вартою його підзахисних громадян Пакистану та Китаю командуванням Чопського прикордонного загону Державної ПСУ були винесені постанови про взяття під варту в порядку адмінзатримання понад 72 години, а прокуратурою Закарпатської області санкціоновано дані постанови. За цих умов вважаємо, що командування Чопського прикордонного загону Державної ПСУ повторно порушило вимоги ст. 29 Конституції України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про біженців" (2557-14) , а керівництвом прокуратури Закарпатської області порушено вимоги ст. 29, п. 3, 4 ст. 121 Конституції України (254к/96-ВР) та п. 2 ст. 4, п. 4 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) .
Водночас командуванням Мукачівського прикордонного загону Державної ПСУ незаконно помістило його підзахисних у ІТТ/ПТУ Мукачівського загону Державної ПСУ, без законних для цього підстав.
В судовому засіданні заявник - адвокат В.В.Бедь скаргу з викладених у ній мотивів підтримав, просив її задовольнити, відмовившись від вимог, передбачених у п. 1 та в п. 8 скарг, а саме - щодо витребування в командування Чопського і Мукачівського загонів Державної ПСУ всіх матеріалів, що стосуються адмінзатримання і утримання в ІТТ/ПТУ Чопського і Мукачівського прикордонних загонів Державної ПСУ громадян Пакистану і Китаю та зобов'язання керівництва Чопського і Мукачівського прикордонних загонів Державної ПСУ негайно звільнити з-під незаконного утримання під вартою в порядку адмінзатримання громадян Пакистану і Китаю та доставки їх до міграційної служби в Закарпатській області.
В судовому засіданні прокурор Я.Б.С. скарги не визнав, пояснив, що посадові особи прокуратури Закарпатської області діяли відповідно до чинного законодавства.
Представники Мукачівського і Чопського прикордонних загонів Західного регіонального управління ДПС України Л.В.Ю. та К.Р.М. в судовому засіданні скарги не визнали, пояснили, що посадові особи Мукачівського і Чопського прикордонних загонів щодо адміністративного затримання вказаних іноземних громадян діяли відповідно до чинного законодавства.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних мотивів.
10 грудня 2003 р. прокурором Ужгородського району були винесені постанови про звільнення від утримання під вартою громадян Пакистану і Китаю, які перебували в ІТТ/ПТУ Чопського загону Державної ПСУ в порядку адміністративного затримання. З постанов вбачається, що законні підстави для подальшого їх утримання в ІТТ/ПТУ відсутні. За наведених обставин командування Чопського прикордонного загону Державної ПСУ згідно цих же постанов зобов'язано було негайно звільнити з-під варти іноземних громадян, що ним зроблено не було.
Всупереч вимог ст. ст. 8, 19 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) постанова прокурора командуванням Чопського прикордонного загону Державної прикордонної служби виконані не були, що суперечить вимогам законодавства, які передбачають підстави, порядок і строки адмінзатримання, зокрема ст. 29 Конституції України (254к/96-ВР) , п. 14 ст. 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу" (661-15) , положення розділу 2 Інструкції про порядок тримання та охорони у Прикордонних військах України затриманих осіб (z0300-96) .
З матеріалів справи також вбачається, що правових підстав для переведення зазначених іноземних громадян із ІТТ/ПТУ Чопського загону Державної ПСУ до ІТТ/ПТУ Мукачівського прикордонного загону Державної ПСУ не було.
В період з 9 по 16 грудня 2003 р. для подальшого утримання іноземних громадян під вартою командуванням Чопського прикордонного загону Державної ПСУ були винесені постанови про взяття під варту в порядку адмізатримання на термін, необхідний для видворення за межі України. За наведених обставин командуванням Чопського прикордонного загону Державної ПСУ було порушено вимоги ст. 29 Конституції України (254к/96-ВР) , ч. 2 ст. 9 Закону України "Про біженців" (2557-14) . Водночас командування Мукачівського прикордонного загону Державної ПСУ незаконно помістило іноземних громадян у ІТТ/ПТУ Мукачівського загону Державної ПСУ, не маючи для цього законних підстав.
Згідно вимог ст. 29 Конституції України (254к/96-ВР) , ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обїрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою, затримана особа негайно звільняється.
З наявних матеріалів справи вбачається, що передбачених законом підстав для тримання громадян Пакистану А.М., К.К., Л.А.І., М.А., М.Х., М.Х., С.Н. та громадян Китаю Х.Ф., Ц.С.З., Ц.Ц.І., Ц.Д.Й., Ц.Ц.Ц. під вартою в порядку адмінзатримання після спливу сімдесяти двох годин після адміністративного затримання без вмотивованого рішення суду про тримання під вартою - не було.
Що ж стосується визнання неправомірними дій керівництва прокуратури Закарпатської області по санкціонуванню постанов командування Чопського загону Державної ПСУ про адміністративне затримання громадян Пакистану і Китаю, а також у частині визнання бездіяльності керівництва прокуратури Закарпатської області щодо невжиття законних заходів прокурорського реагування на неправомірні дії командування Чопського і Мукачівського прикордонних загонів Державної ПСУ неправомірними, то суд вважає, що в цій частині вимог заявнику слід відмовити, оскільки відповідно до вимог ст. 30 ЦПК України (1501-06) ним не наведено доказів, що стверджують зазначені обставини.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 29 Конституції України (254к/96-ВР) , ст. ст. 8, 19 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , п. 14 ст. 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу" (661-15) , р. 2 Інструкції про порядок тримання та охорони у Прикордонних військах України затриманих осіб (z0300-96) , ст. ст. 15, 30, 62, 202-203, 248-7 ЦПК України (1501-06, 1502-06) , В И Р І Ш И В:
Скарги адвоката Бедя В.В. на неправомірні дії командування Чопського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, командування Мукачівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, на бездіяльність посадових осіб прокуратури Закарпатської області при адмінзатриманні щодо його підзахисних громадян Пакистану А.М., К.К., Л.А., М.А., М.Х., М.Х., С.Н. та громадян Китаю Х.Ф., Ц.С.З., Ц.Ц., Ц.І., Ц.Д.Й., Ц.Ц.Ц. - задовольнити частково.
Визнати постанови командування Чопським і Мукачівським прикордонних загонів Державної ПСУ відносно громадян Пакистану А.М., К.К., Л.А., М.А., М.Х., М.Х., С.Н. та громадян Китаю Х.Ф., Ц.С.З., Ц.Ц.І., Ц.Д.Й., Ц.Ц.Ц. про їх тримання під вартою в порядку адмінзатримання після спливу сімдесяти двох годин після адміністративного затримання без вмотивованого рішення суду про тримання під вартою - неправомірними.
В решті вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом одного місяця з наступного дня після його проголошення.