РІШЕННЯ

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    29.03.2004 р.       Н-ський районний суд м. Києва в складі:

розглянувши у відкритому судовому  засіданні  цивільну  справу  за

позовом Р.Ю.С. до Р.О.І. про розірвання шлюбу

                            ВСТАНОВИВ:

Сторони перебувають  в  шлюбі з  ХХ.06.2001 р.  Мають неповнолітню

дочку Уляну ХХ.01.2003 р.н.

Позивачка звернулася  в  суд  з  позовом  про  розірвання   шлюбу,

посилаючись на те що з січня 2003 р. не підтримують з відповідачем

шлюбно-сімейні стосунки,  не ведуть спільне господарство, мешкають

окремо.   Позов   підтримала   в   судовому   засіданні,   просила

задовольнити.

Відповідач проти позову не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення  сторін,  дослідивши  матеріали  справи,

вважає що позов підлягає задоволенню.

В судовому  засіданні встановлено,  що сторони з січня 2003 р.  не

ведуть  спільне  господарство,   не   підтримують   шлюбно-сімейні

стосунки,  мешкають окремо, втратили один до одного почуття поваги

і любові, сім'я існує формально.

При таких обставинах,  суд вважає що сім'я сторін існує формально,

подальше  спільне  життя  подружжя  і  збереження шлюбу суперечить

інтересам сторін, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 110, 112  Сімейного Кодексу України ( 2947-14 ) (2947-14)
        ,

ст. ст. 15, 15-1, 30, 62 ( 1501-06 ) (1501-06)
        , 202 ( 1502-06 ) (1502-06)
         ЦПК України,

суд

                           ВИРІШИВ:

Шлюб між Р.Ю.С. та Р.О.І. зареєстрований ХХ.06.2001 р. Центральним

відділом  реєстрації  шлюбів  м. Києва  актовий  запис   N  ХХ7  -

розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито з

Р.О.І. в розмірі 17 грн., Р.Ю.С. від витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржено до  Апеляційного суду  м. Києва  через

районний суд протягом місяця.