РІШЕННЯ

                          ІMEHEM УКРAЇHИ

23.03.2004 р.       

Н-ський районный суд м. Києва в складі:

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в м. Києві справу  за

позовом К.І.Л.  до К.О.Ю., ВГІРФО П-го РУГУ МВС України в м. Києві

про визнання такими, що втратив право на житло, -

                            ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом  про  визнання  відповідача

такими,  що втратив право користування жилим приміщенням - кв. 22,

буд. 88  по  б-ру Л. У-ки в м. Києві, посилаючись на те, що у 1985

році  вона  отримала  спірну  квартиру  та  є власником особистого

рахунку. У 1985 році вона прописала у спірну квартиру відповідача.

У  1998  році  відповідач  зібрав свої речі та добровільно покинув

спірну квартиру,  оскільки мав намір створити нову сім'ю.  З цього

часу  відповідач  на  спірній площі не проживає і вона виконує всі

обов'язки по сплаті за квартиру та комунальні послуги.

В судовому  засіданні   позивачка   підтримала   позивні   вимоги,

посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в  судове  засідання  не  з'явився,  про  день  та  час

розгляду справи повідомлений у відповідності до ст. 96 ЦПК України

( 1501-06 ) (1501-06)
        .

Представник  ВГІРФО  П-го  РУГУ  МВС  України  в м. Києві в судове

засідання  не  з'явився,  про  день  та  місце   розгляду   справи

повідомлений, в заяві просили розглядати справу у їx відсутності.

За таких   обставин   суд  вважає  можливим  розглядати  справу  у

відсутності відповідачів та  представника  ВГІРФО  П-го  РУГУ  МВС

України  в м. Kиєві,  на  підставі наявних матеріалів про права та

взаємовідносин сторін.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, допитавши свідків, дослідивши

матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню

з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірне житлове приміщення складається з двох

кімнат площею 33,8 кв.  м.  квартирі N 22 по б-ру Л. У-ки, 88 в м.

Києві.

Згідно довідки ДП "ХХХ" від ХХ.02.2004 року  на  спірній  житловій

площі  прописані  позивачка,  відповідач  та їx син Д.,  1980 року

народження (а.с. 8).

Як пояснила позивачка в 1998 році відповідач зібрав свої  особисті

речі і добровільно покинув спірну квартиру.  З цього часу в ній не

проживає,  квартирою не цікавиться,  квартирну плату та  плату  за

комунальні  послуги  не  сплачує.  Де  проживає відповідач вона не

знає.

Згідно актів ДП "ХХХ" від ХХ.10.2003 р.,  ХХ.12.2003 та ХХ.02.2004

року  при  відвідуванні  спірної  квартири  відповідач  в  спірній

квартирі був відсутній,  в спірній квартирі не проживає, особистих

речей не виявлено.

Факт непроживання   відповідача   також  підтверджено  в  судовому

засіданні показами допитаних свідків Ж.В.П., Ж.О.А. та К.В.М.

Згідно ст.  71 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
         при  тимчасовій  відсутності

наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення

протягом шести місяців,  а якщо були відсутні  з  поважних  причин

понад  шість  місяців,  цей  строк за заявою відсутнього може бути

продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Судом встановлено,  що відповідачі не є членом  сім'ї  наймача,  в

спірній квартирі з 1998 року не проживав без поважних причин.

На  підставі  викладеного, керуючись  ст. ст. 15 ( 1501-06 ) (1501-06)
        , 15-1

( 1501-06 ) (1501-06)
        , 30  ( 1501-06 ) (1501-06)
        , 62   ( 1501-06 ) (1501-06)
        , 202   ( 1502-06 ) (1502-06)
        ,

202-1 ( 1502-06 ) (1502-06)
        , 203 ( 1502-06 ) (1502-06)
         ЦПК України, ст.ст. 71, 72, 163

ЖК України, суд, -

                             ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Визнати К.О.Ю.   таким,   що   втратив  право  користування  жилим

приміщенням квартири 22 будинку 88 по б-ру Л. У-ки в м. Києві.

Забов'язати ВГІРФО П-го РУГУ  МВС  України  в  м.  Києві  зняти  з

реєстраційного  обліку К.О.Ю.  в квартирі 22 будинку 88 по б-ру Л.

У-ки в м. Києві.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.  Києва,  через

районний суд, протягом 30 днів.