РІШЕННЯ
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
17.03.2004 р.                 
 
Н-ський районний суд м. Києва
 
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві
цивільну   справу   за   скаргою   П.С.І.  до  П.О.В.,  П.М.О.  на
неправомірні дії Голови Верховного Суду України,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Заявники звернувшись до суду просять зобов'язати Голову Верховного
Суду   України  вжити  всі  заходи  щодо  безвідкладного  розгляду
цивільної справи за позовом Р.  до ТОВ "ХХХ" та зустрічного позову
ТОВ "ХХХ" до Р.,  з урахуванням постанови Господарського суду Д-ої
області від ХХ.11.2003  р.,  у  разі  неможливості  безвідкладного
розгяду  вказаної  цивільної  справи повернути його в Д-ий міський
суд.  Свої вимоги обгрунтовуючи тим,  що на розгляд до  Верховного
Суду  України  надійшла вищезазначена цивільна справа з касаційною
скаргою ТОВ "ХХХ" на постановлені судами рішення. ХХ.12.2003 p., а
в подальшому ХХ.12.2003 р. ліквідатор ТОВ "ХХХ" та голова комітету
кредиторів П.C.І. звернулись до Верховного суду України розглянути
cкаргу  по  суті  та  виконати  вимоги ст. 23  Закону України "Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
         в порядку ст. 133  ЦПК України ( 1502-06 ) (1502-06)
        .
При цьому було отримано відповідь від ХХ.01.2004 р. що у зв'язку з
великим  навантаженням  Судової  палати у цивільних спрвах розгляд
справи затримується,  однак вживаються  організаційні  заходи  для
прискорення   розгляду   справ.   Посилаючись  на  те,  що  Голова
Верховного Суду на протязі трьох місяців бездіє,  a  їx  права  та
законні  інтереси  продовжують порушуватись,  просять задовольнити
вимоги скарги.
 
Будучи повідомленими про розгляд справи заявники  просили  спараву
слухати у їx відсутність.
 
Представник суб'єкта    оскарження   Г.С.В.   заперечувала   проти
задоволення вимог скарги,  посилаючись на те, що Голова Верховного
Суду  України  є керівником суду і здійснює загальне організаційне
керівництво діяльністю суду, а відповідно до чинного законодавства
вплив на суддю під час розгляду справи,  та втручання у її розгляд
є неприпустимим.
 
Суд вислухавши   пояснения   представника   суб'єкта   оскарження,
вивчивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.
 
Судом встановлені наступні обставини.
 
ХХ.01.2004 р.   Голові  комітету  кредиторів  П.C.І.  за  підписом
начальника управління забезпечення  даяльності  Судової  палати  у
цивільних  справах  Верховного  Суду України дано відповідь,  якою
повідомлено, що цивільна справа за позовом Р.A.M. до ТОВ "ХХХ" про
розподіл витребування майна та за зустрічним позовом про стягнення
грошових сум та товарногрошових цінностей.  У  зв'язку  з  великим
навантаженням  Судової  палати  у цивільних справах розгляд справи
затримується,   однак   вживаються   організаційні   заходи    для
прискорення розгляду справи. І т. 1.
 
Відповідно  до  ст. 248-1  ЦПК  України ( 1502-06 ) (1502-06)
         громадянин має
право звернутись до суду із скаргою,  якщо  вважає,  що  рішенням,
дїєю  або  бездіяльністю органу державної влади,  органу місцевого
самоврядування,  посадової і службової особи порушено його  права,
свободи чи законні інтереси.
 
Відповідно  до  ст. 248-5 ЦПК України ( 1502-06 ) (1502-06)
         строки звернення
до суду скаржником не порушені.
 
Дана справа розглядається в межах вимог  скаржника  щодо  невжиття
суб'єктом   оскарження   заходів   для   безвідкладного   розгляду
касаційної скарги.
 
Відповідно  до  ст. 14  Закону  України "Про  судоустрій  України"
( 3018-14 ) (3018-14)
          суди  здійснюють  правосуддя  самостійно.  Судді  при
здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу,  нікому  не
підзвітні  і  підкоряються  лише  закону.  Втручання  у здійснення
правосуддя,  вплив  на  суд  або   суддів   у   будь-який   спосіб
забороняється.  Гарантії самостійності судів і незалежності суддів
забезпечуються  в  тому   числі   незмінюваністю   судді   та   їх
недоторканністю,  порядком  здійснення  судочинства,  встановленим
процесуальним   законом,   забороною   втручання   у    здійснення
правосуддя.
 
Відповідно  до   ст. 49   цього  ж  Закону  ( 3018-14 ) (3018-14)
          на  суддю
Верховного Суду України покладено здійснення правосуддя в порядку,
встановленому   процесуальним   законом,   здійснення   необхідних
процесуальних  та  організаційних  заходів  з  метою  забезпечення
своєчасного  та  якісного  розгляду справи.  До повноважень Голови
Верховного Суду України відповідно до ст. 50 ( 3018-14 ) (3018-14)
         віднесено
організація даяльності Верховного суду України.
 
Виходячи з обставин справи та норми закону,  що їх регулюють,  суд
прийшов  до  висновку,  що  вимоги  є   безпідставними,   оскільки
втручання у розгляд конкретної судової справи та прийняття певного
процесуального рішення не грунтується на вимогах закону.
 
На підставі викладеного  та  керуючись ст.ст.  248-1 -  248-7  ЦПК
України ( 1502-06 ) (1502-06)
        ,  Закону України "Про судоустрій" ( 3018-14 ) (3018-14)
        ,
суд -
 
                             ВИРІШИВ:
 
Скаргу П.С.І.,  П.О.В.,  П.М.О.   на   неправомірні   дії   Голови
Верховного Суду України, залишити без задоволення.
 
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом
місяця через районний суд.