РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2004 р. Н-ський районний суд м. Києва в складі:
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за
позовом Ч.П.М. до Пенсійного фонду України, Н-ського районного
управління Пенсійного фонду України, Головного управління
Пенсійного фонду України у К-ській області про стягнення коштів та
стягнення моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення коштів та
моральної шкоди, посилаючись на те, що з ХХ.02.1997 р. йому як
учаснику ліквідації та постраждалого від наслідків аварії на ЧАЕС,
інваліду 2 гр. було зменшено раніше призначену пенсію до 145,43
грн. на час перевірки правильності нарахування пенсії. Йому було
запропоновано надати довідку про заробіток для нарахування пенсії
з тривалістю робочого дня в зоні ЧАЕС 6 годин на день. З
ХХ.03.2002 р. відновили пенсію, прийнявши до уваги довідку про
зарплату N ХХ7 від ХХ.08.1998 р. погодившись прийняти до уваги 8
годинну роботу в зоні ЧАЕС на підставі документів, які були надані
з самого початку перевірки. Виплатити різницю між мінімальною
пенсією за час перевірки за 5 років 1 місяць в розмірі 20548,75
грн. органи Пенсійного фонду України відмовляються. В судовому
засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити, стягнути з
відповідачів недоплачену пенсію в розмірі 20548,75 грн.,
відповідно до ст. 214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
індекс інфляції
9544,85 грн., 3% річних в розмірі 591,72 грн. та моральну шкоду в
розмірі 20000 грн.
Представник відповідача ПФУ позов не визнала, вказувала на те що
при перегляді пенсійної справи позивача з ХХ.02.1997 р. було
встановлено, що відсутні виправдані документи - табель робочого
часу або маршрутний лист, завіренний організацією, в складі якої
виконувались роботи тому виплата пенсії проводилась в мінімальному
розмірі. ХХ.02.2002 р. головному управлінню Пенсійного фонду
України в К-ській області було дано доручення провести перерахунок
пенсії згідно довідки про заробітну плату від ХХ.08.1998 р.
Підстав для повернення різниці пенсії за минулі роки не було,
оскільки самостійно не мають право вирішувати це питання. В позові
просила відмовити.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у
К-ській області позов не визнала, вказувала на те, що згідно листа
ПФУ від 19.02.2002 р. та відповідно до ст. 84 Закону України "Про
пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
було зроблено перерахунок
пенсії на підставі довідки про заробітну плату від ХХ.08.1998 р.
ХХ.01.2001 р. було зроблено запит до Міністерства праці та
соціальної політики України щодо можливості обчислення пенсії із
заробітку по 8 год. щоденно з врахуванням відновлених табелів
робочого часу. До лютого 2002 р. відповідь не надходила. В
задоволені позову просила відмовити.
Представник Управління Пенсійного фонду України у Н-ському районі
позов не визнала, вказувала на те, що пенсію позивачу призначало
Управління праці та соціального захисту населення Н-ської районної
державної адміністрації, вони не його правонаступником, при
передачі з ХХ.03.2001 р. функцій призначення пенсій до Пенсійного
фонду України була передана пенсійна справа позивача з ХХ.02.1997
р. йому виплачувалась мінімальна пенсія. Пенсія у новому розмірі
Ч.П.М. призначена на підставі листа ПФУ від 19.02.2002 р. у
порядку виключення. Зазначеним листом дозволено провести
перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату від
ХХ.08.1998 р. Строк виплати пенсії рахували відповідно до ст. 84
Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
, оскільки в
листі термін виплати не був вказаний. В позові просила відмовити.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали
справи, приходить до слідуючого.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні
соціального захисту населення Н-ської райдержадміністрації і
отримує пенсію як інвалід 2 групи з 1993 р.
В зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України N 1492
від 11.12.1996 р. "Про затвердження порядку обчислення пенсій по
інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і
пенсій в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської
катастрофи" ( 1492-96-п ) (1492-96-п)
змінено порядок обчислення пенсій, що
призначаються в розмірах відшкодування фактичних збитків згідно до
ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
.
Згідно методичного листа Міністерства соціального захисту
населення України та Міністерства України з питань надзвичайних
ситуацій робота по проведенню перерахунків пенсій в нових розмірах
за умов наявності в пенсійних справах всіх необхідних документів
провадилась не пізніше ніж з 1.02.1997 р., в разі коли, в
пенсійних справах відсутні окремі дані необхідні для перерахунку
пенсії, а їх подання вимагає додаткового часу з 1.02.1997 р. до
дооформлення необхідних матеріалів виплату пенсій по цих справах
проводилась виходячи з мінімального розміру пенсії.
Оскільки в довідці позивача про заробіток від ХХ.12.1993 р. не
вказано оклад, період перебування в зоні по датах йому з
ХХ.02.1997 р. пенсія призначена була в мінімальному розмірі 145
грн. 43 коп.
На підставі листа Пенсійного фонду України від 19.02.02 р.
позивачу зроблено перерахунок пенсії відповідно до рішення комісії
по трудовим спорам треста "DDD" та наданої довідки про заробітну
плату від 17.08.1998 р. N ХХ7 та відповідно до листа Міністерства
праці та соціальної політики України від 18.02.2002 р. (а.с. 17,
18).
З ХХ.03.2002 р. позивач отримує пенсію у розмірі 493 грн. 33 коп.
Твердження відповідачів, що позивачу зроблено перерахунок пенсії
як виключення, вважає безпідставним, оскільки не грунтуються на
законі.
Відповідно до ст. 84 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
перерахунок призначеної пенсії проводиться при
виникненні права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в
якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії.
Як встановлено судом позивач за перерахунком пенсії не звертався,
а по його пенсійній справі проводилась перевірка по нарахуванню
розміру пенсії, з 1997 р. направляв скарги про перегляд розміру
пенсії, що не заперечували в судовому засіданні відповідачі.
Згідно ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що
призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без
обмеження будьяким строком.
З ХХ.02.1997 р. по ХХ.03.2002 р. (5 років 1 місяць) за час
перевірки позивач отримував мінімальну пенсію, розрахунок пенсії
зроблений згідно довідки про заробітну плату від ХХ.08.1998 р. N
ХХ7 за роботу тривалістю 8 годин.
Як вказували відповідачі в судовому засіданні самостійно вирішити
питання про виплату пенсії за минулий строк не вправі.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до
висновку, що права позивача на отримання пенсії було порушено 5
років 1 місяць, він недоотримав 20548 грн. 75 коп. (з ХХ.02.1997
р. по ХХ.07.2001 р. по 145,43 грн. на місяць, з ХХ.08.2001 р. по
ХХ.01.2002 р. по 158,38 грн. на місяць, з ХХ.01.2002 р. по
ХХ.03.2002 р. по 174,51 грн. на місяць), ця сума підлягає
стягненню в примусовому порядку з відповідачів.
Позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних та індекс інфляції
відповідно до ст. 214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, суд вважає
безпідставними, не поширюється на дані правовідносини.
Позовні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі
20000 грн. не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні,
позивачем не надано доказів спричинення моральної шкоди та
розрахунку з якого він виходив.
Керуючись ст. 4, 440-1 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції 1963
р.), Законом України "Про пенсійне забезпечення" ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.
15, 15-1, 30, 62 ( 1501-06 ) (1501-06)
, 202 ( 1502-06 ) (1502-06)
ЦПК України
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Пенсійного фонду України, Н-ського районного управління
Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду
України у К-ській області солідарно на користь Ч.П.М. - 20548 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через
Печерський районний суд м. Києва протягом місяця.