РІШЕННЯ
ІMEHEM УКРАЇНИ
05.03.2004 р. Н-ський районний суд м. Києва в складі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за
позовом Ч.Е.А. до Державного підприємства "ХХХ" про стягнення
заробітної плати
BCTAHOBИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на
те, що згідно з наказом від ХХ.11.2002 року N ХХ2 його було
прийнято на посаду начальника юридичного відділу Державного
підприємства "ХХХ". Та згідно наказу N ХХ1 від ХХ.01.2004 року
звільнений на підставі п. 1 ст. 40 ( 322-08 ) (322-08)
із причини
ліквідації підприємства.
Трудовий договір з ним було розірвано та повернута трудова книжка,
але на порушення вимог ст. 47, 166 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
розрахунок з ним проведений не був.
Рішенням Н-ського районного суду м. Києва від ХХ.01.2004 року з
відповідача на його користь стягнуто заборгованість по заробітній
платі в розмірі 3246 гривень 80 копійок, витрати на відрядження в
сумі 757 гривень 90 копійок.
При зверненні до суду позивачем не були заявлені позовні вимоги
про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати.
В зв'язку з тим, що після розірвання трудового договору та
повернення трудової книжки станом на ХХ.02.2004 року відповідач з
позивачем не розрахувався позивач просить, стягнути з відповідача
заборгованість по заробітній платі за період часу з ХХ.12.2003
року по ХХ.01.2004 року в розмірі 2102 гривні, середній заробіток
за затримку розрахунку в poзміpі 1171 гривні 64 копійок та
компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 179
гривень 05 копійок, а веього 3452 гривні 77 копійок.
В судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених в ньому
підстав.
Представник відповідача визнав позов частково в частині
заборгованості по заробітній платі в розмірі 2102 гривень 08
копійок.
Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь в розгляді справи,
дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що
позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних
підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно з наказом від
ХХ.11.2002 року N ХХ2 позивача було прийнято на посаду начальника
юридичного відділу. Державного підприємства "ХХХ". Згідно наказу N
ХХ1 від ХХ.01.2004 року позивач звільнений на підставі п. 1 ст. 40
( 322-08 ) (322-08)
із причини ліквідації підприємства.
Трудовий договір з ним було розірвано та повернута трудова книжка,
але на порушення вимог ст. 47, 116 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
розрахунок з ним проведений не був.
Рішенням Н-ського районного суду м. Києва від ХХ.01.2004 року з
відповідача на його користь стягнуто заборгованість по заробітній
платі в розмірі 3246 гривень 80 копійок, витрати на відрядження в
сумі 757 гривень 90 копійок.
Відповідно до вимог ст. 115 КЗкПУ ( 322-08 ) (322-08)
заробітна плата
виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки,
встановлені колективним договором.
Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
власник або
уповноважений ним орган обов'язаний у день звільнення видати
працівникові належним чином оформлену трудову книжку та провести з
ним розрахунок у строки зазначені в ст. 116 Кодексу ( 322-08 ) (322-08)
, в
якій передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум,
які належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.
Відповідачем зазначені вимоги закону не виконані та порушені права
позивача а саме відповідач при його звільненні повністю з ним не
розрахувався.
В разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу
належних звільненому сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
за відсутністю спору про їх розмір,
підприємство, установа організація повинні виплатити працівникові
його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного
розрахунку (ст. 117 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
).
В судовому засіданні встановлено, що з вини власника позивачу при
звільненні не виплачено заробітна плата за грудень 2003 року в
розмірі 836 гривень 62 копійок, заробітна плата за січень 2004
року в розмірі 181 гривні 38 копійок, компенсація за невикористану
відпустку в poзміpі 142 гривень 72 копійок, прибутковий податок,
який підлягає поверненню в розмірі 34 гривень 50 копійок, вихідна
допомога при звільненні в розмірі 906 гривень 16 копійок, а всього
2102 гривні 08 копійок.
За таких обставин зазначена заборгованість підлягає стягненню з
відповідача на користь позивача.
Крім того, на підставі ст. 117 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
з
відповідача на користь позивача підлягає стягненню та середній
заробіток в розмірі 847 гривень 78 копійок (з розрахунку
середньоденного заробітку 36 гривень 86 копійок та оскільки
робочих днів за період часу з ХХ.01.2004 року по ХХ.02.2004 року -
23 дні (36,86 х 23 = 847,78).
Позивач також має право на отримання компенсації втрати частини
грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їx виплати, як це
передбачено Постановою КМ України від 21 лютого 2001 р. N 159 "Про
затвердження Порядку, проведення компенсації громадянам втрати
частини, грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їx
виплати" ( 159-2001-п ) (159-2001-п)
.
Оскільки заробітна плата за період часу сернень - грудень 2003
року не виплачена позивачу своєчасно з відповідача на користь
позивача підлягає стягненню компенсація втрати частини грошових
доходів у зв'язку з порушенням термінів їx виплати в розмірі 125
гривень 76 копійок.
Оскільки суд задовольняє позов і позивач звільнений від сплати
судових витрат, з відповідача на користь держави підлягає
стягненню 51 гривня 00 копійок.
На підставі викладеного ст. ст. 47, 115, 116, 117 КЗпП
( 159-2001-п ) (159-2001-п)
та керуючись ст. ст. 15, 15-1, 30, 62, 74
( 1501-06 ) (1501-06)
, 202, 217 ( 1502-06 ) (1502-06)
ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Ч.Е.А. до Державного підприємства "ХХХ" задовольнити
частково.
Стягнути з Державного підприємства "ХХХ" на користь Ч.Е.А.
заборгованість по заробітній платі в розмірі 1018 гривень,
компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 142 гривень 72
копійок, прибутковий податок, який підлягає поверненню в розмірі
134 гривень 50 копійок, вихідну допомогу при звільненні в розмірі
906 гривень 86 копійок, середній заробіток в розмірі 847 гривень
78 копійок, компенсація втрати частини грошових доходів у зв'язку
з порушенням тepмінів їх виплати в розмірі 125 гривень 76 копійок,
а всього стягнути 3075 гривень 62 копійки.
Рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення
заробітної плати за один місяць в розмірі 509 гривень 00 копійок.
Стягнути з Державного підприємства "ХХХ" на користь держави у
відшкодування судових витрат - 51 гривню 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва, через
Печерський районний суд м. Києва, протягом одного місяця з
наступного дня після його проголошення.