РІШЕННЯ
 
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
    05.11.2003 р.       Н-ський районний суд м. Києва в складі:
 
розглянувши у відкритому судовому засіданні  в  м. Києві  цивільну
справу
 
за позовом   К.В.В.
 
до           УДАІ ГУ МВС України в м. Києві
 
про          визнання   добросовісним   набувачем, визнання  права
             власності на  автомобіль  та  усунення   перешкод   в
             користуванні
 
3-тя особа:  МРЕВ УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, -
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача  про  визнання
добросовісним набувачем, визнання права власності на автомобіль та
усунення перешкод  в  користуванні  і  зобов'язання  зареєструвати
автомобіль,  посилаючись на те, що придбав у встановленому порядку
через товарну біржу по угоді N ХХХ0,  у приватної особи,  кузов до
автомобіля  "Тойота",  а  решту  вузлів  та  агрегатів придбав,  у
приватних осіб, після чого склав автомобіль "Тойота".
 
В жовтні 2003 року звернувшись до УДАІ для реєстрації  зазначеного
автомобіля,  він отримав відмову в реєстрації, вважає таку відмову
неправомірною,   оскільки   зазначений   автотранспортний    засіб
відповідає вимогам безпеки дорожнього руху.
 
Позивач в  судовому  засіданні  свій  позов  підтримав  в  повному
обсязі, з підстав викладених в ньому.
 
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду
заяву з проханням слухати справу у його відсутність.
 
Вислухавши пояснення  позивача,  дослідивши матеріали справи судом
встановлено наступне.
 
К.В.В. придбав на Універсальній товарній  біржі  "ХХХ"  у  М.О.А.,
відповідно  до  угоди  N  ХХХ7  від  ХХ  жовтня 2003 року кузов до
автомобіля "Тойота", крім цього у приватних осіб вузли та агрегати
до зазначеного автомобіля.
 
Згідно  з  ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" ( 3353-12 ) (3353-12)
         до
участі  в  дорожньому  русі   допускаються   транспортні   засоби,
конструкція  і  технічний  стан яких відповідають вимогам діючих в
Україні  правил,  нормативів   тих,   що   мають   сертифікат   на
відповідність цим вимогам і пройшли автотехнічний огляд.
 
Як вбачається  з  висновку  спеціаліста  від  ХХ жовтня 2003 року,
переобладнаний автомобіль  "Тойота",  відповідає  вимогам  безпеки
дорожнього  руху  та - придатний до експлуатації,  ідентифікаційні
номери кузова відповідають стандарту і змінам не піддавались.
 
Згідно  до  п. 3.2  Правил  обов'язкової   сертифікації   дорожніх
транспортних  засобів,  їх  складових  та  приладдя  ( z0029-97 ) (z0029-97)
        ,
затверджених наказом Деркомстандарту України N  23  від  17  січня
1997 року, зареєстрованим в Мінюсті України 11 лютого 1997 року за
N 29\1833 та згідно з роз'ясненням органу з сертифікації  дорожніх
транспортних засобів,  запасних частин та систем якості (ОСДТЗ) за
N 16-09-1510 від 2 серпня 2001 року,  дорожні транспортні  засоби,
які    складені   із   запчастин,   не   підлягають   обов'язковій
сертифікації.
 
Відмовляючи у реєстрації автомобіля,  УДАІ ГУ  МВС  України  в  м.
Києві  перешкоджає  позивачу користуватися зазначеним автомобілем,
тобто реалізовувати право власності по відношенню  до  зазначеного
автомобіля,  що  є порушенням вимог  ст.ст.  2,  48 Закону України
"Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
        .
 
Положення щодо захисту права власності поширюється також на особу,
яка  хоч  і  не  є  власником,  але  володіє  майном  на підставі,
передбаченій законом чи договором якою у даному випадку є  біржова
угода,   яка   згідно   Правил   державної  реєстрації  та  обліку
автомобілів,  автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих
на  шасі  автомобілів,  мотоциклів  усіх  типів,  марок  і моделей
причепів, напівпричепів та мотоколясок ( 1388-98-п ) (1388-98-п)
        , затверджених
Постановою  КМУ від 7 вересня 1998 року N 1388,  є документом,  що
свідчить про правомірність придбання транспортного засобу.
 
Згідно  ст. 48 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
        ,  власник
може  вимагати  усунення будь-яких порушень його права,  хоч би ці
порушення  і  не  були  поєднанні  з  позбавленням  володіння,   і
відшкодування завданих цим збитків.
 
Як вбачається зі змісту п. 5 ст. 48 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
        ,  положення щодо захисту  права  власності  поширюється
також  на особу,  яка хоч і не є власником,  але володіє майном на
підставі, передбаченій законом чи договором, якою у даному випадку
є  біржова  угода,  яка згідно вищевказаних Правил ( 1388-98-п ) (1388-98-п)
         є
документом,  що свідчить про правомірність придбання транспортного
засобу.   Тому   позовні  вимоги  К.В.В.  суд  вважає  доведеними,
обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
 
Враховуючи, що позивач тривалий час буде відсутнім в  Україні,  що
може ускладнити виконання судового рішення,  суд вважає за можливе
допустити негайне виконання рішення.
 
На  підставі  викладеного,  керуючись   ст.ст. 145    ЦК   України
( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  ст.ст. 45, 48   Закону   України   "Про   власність"
( 697-12 ) (697-12)
        ,  ст. 37 Закону України "Про дорожній рух" ( 3353-12 ) (3353-12)
        ,
Правил державної реєстрації та обліку  автомобілів,  автобусів,  а
також  самохідних  машин,  сконструйованих  на  шасі  автомобілів,
мотоциклів усіх типів,  марок і моделей причепів, напівпричепів та
мотоколясок   ( 1388-98-п  ) (1388-98-п)
        ,  Правил  обов'язкової  сертифікації
дорожніх   транспортних   засобів, їх   складових   та    приладдя
( z0029-97 ) (z0029-97)
        ,  ст.ст. 15, 30, 62   ( 1501-06 ) (1501-06)
        ,  202,  202-1,  203
( 1502-06 ) (1502-06)
         ЦПК України, суд, -
 
                           ВИРІШИВ:
 
Позовні вимоги К.В.В.  до УДАІ ГУ МВС України в  м.  Києві,  третя
особа   МРЕВ   УДАІ  ГУ  МВС  України  в  м.  Києві  про  визнання
добросовісним набувачем, визнання права власності на автомобіль та
усунення перешкод в користуванні - задовольнити.
 
Зобов'язати  УДАІ ГУ МВС  України в м. Києві зареєструвати на ім'я
К.В.В. та поставити на облік автомобіль "Тойота", виробництва 2003
року та видати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
 
Допустити негайне виконання рішення суду.
 
Рішення може  бути оскаржено до Київського апеляційного суду через
Печерський районний суд м. Києва протягом одного місяця.