РІШЕННЯ
ІMEHEM УКРАЇНИ
04.11.2003 р.
Н-ський районний суд м. Києва
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну
справу
за позовом К.С.В.
до В.М.В.
про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про
стягнення збитків та відшкодування моральноії шкоди.
Cвої вимоги позивачка мотивувала тим, що відповідач виявив бажання
бути її продюсером та вона погодилась на його пропозицію,
відповідно до якої відповідач зобов'язувався зробити запис
музичного кліпу за її участю, провести ротацію на радіо та
телебаченні пісень у її виконанні, а також буде вести переговори
від її імені та на її участь в концертах.
Однією з умов та оформления офіційних відносин було те, що вона
повинна була записати декілька пісень за її рахунок, конкретна
сума витрат не зазначалась.
Позивачка у виконання своїх зобов'язань за свої кошти записала на
студії "ХХХ" пісню, а відповідач обіцяв їй провести ротацію
вищезгаданої пісні на 48-ми каналах сітки ФДР, для чого вона
віддала йому 300 доларів США, а потім ще 500 доларів США, для
ратації кліпу на телеканалі "YYY".
Запис другої пісні В.М.В. була запропонована у м. Москва на студії
"ZZZ", за написания якої позивачка передала В.М.В. ще 3600 доларів
США, а всього В.М.В. було передано 4400 доларів США, що на день
звернення до суду становить 23408 гривень.
Оскільки В.М.В. жодного зі своїх зобов'язань не виконав, а тому
причинив значні збитки, а тому просила суд стягнути на її користь
23408 гривень, а також заподіяну моральну шкоду в розмірі 5000
гривень.
В судовому засіданні позивачка та її представник - К.В.О. повністю
підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їx
задовольнити та стягнути на користь позивачки, вказані в позовній
заяви суми.
Відповідач за останнім відомим місцем проживання повідомлявся
належним чином, однак повідомлення повернулось, за закінченням
терміну зберігання, позивача не повідомив про зміну місця
проживания, що дає підстави суду відповідно до вимог ст. 95 ЦПК
України ( 1501-06 ) (1501-06)
розглядати справу у його відсутність.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних
вимог слід відмовити з наступних підстав.
В даному судовому засіданні встановлено, що в травні 2002 року
К.С.В. познайомилась з відповідачем по даній справі - В.М.В. та
останній пообіцяв стати її продюсером, як співачки, а також
запропонував роботи запису її пісень та домовитися про участь,
позивачки у концертах, за що остання повинна була внести частину
грошей, а якщо грошей буде недостатньо, відповідач повинен був
внести свої кошти. Конкретна сума грошей між сторонами не
обговорювалась. В той же період К.С.В. передала В.М.В. 300 доларів
США, а потім 500 доларів США, потім в 20-х числах червня 2002 року
ще К.С.В. передала В.М.В. 2100 доларів США, та через деякий час
через дружину відповідача 1500 доларів США, а всього 4400 доларів
США, які просила повернути, їй як матеріальні збитки завдані їй
відповідачем.
Разом з тим, в даному судовому засіданні не знайшло підтвердження
того, що дійсно між сторонами укладався договір доручення,
відповідно до якого сторони укладали договір та брали на себе
певні зобов'язання.
Відповідно до вимог ст.ст. 161 та 162 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений
строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а
при відсутності таких вказікок - відповідно до вимог закону, що
звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання умов
договору не допускається, за винятком випадків передбачених
законом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд керується вимогами ст. 15,
15-1 та 30 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
відповідно до яких обставини
цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, суд
розглядає цивільні справи не інакше як за заявою осіб в межах
заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими
особами, які беруть участь в справі, доказів, кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилаеться як на
підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачкою та її представником не надано суду доказів, які б
свідчили про те, що між позивачкою та відповідачем було укладено
саме договір доручення, а тому суд приходить до висновку, що
вимоги позивачки про стягнення з відповідача 23408 гривень на
підставі ст. 386 ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
є безпідставними,
оскільки договір доручення між сторонами не укладався, а тому суд
відмовляє в задоволенні зазначених вимог.
Крім того, відповідно до вимог ст. 440-1 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації
діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права,
відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе,
що моральна шкода заподіяна не з її вини.
Суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вймог про
відшкодування моральної шкоди слід відмовити, оскільки позивачкою
не надано суду доказів на підтвердження тієї обставини, що
внаслідок винних дій відповідача їй спричинена моральна шкода.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151 ( 1502-06 ) (1502-06)
, 161
( 1502-06 ) (1502-06)
, 162 ( 1502-06 ) (1502-06)
203 ( 1502-06 ) (1502-06)
, 386 ( 1503-06 ) (1503-06)
, 390
( 1503-06 ) (1503-06)
, 391 ( 1503-06 ) (1503-06)
, 440-1 ( 1503-06 ) (1503-06)
ЦПК України,
ст.ст. 15 ( 1501-06 ) (1501-06)
, 15-1 ( 1501-06 ) (1501-06)
, 30 ( 1501-06 ) (1501-06)
, 62
( 1501-06 ) (1501-06)
, 202 ( 1502-06 ) (1502-06)
, 202-1 ( 1502-06 ) (1502-06)
, 203 ( 1502-06 ) (1502-06)
ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
К.С.В. в задоволенні позовних вимог до В.М.В. про стягнення
збитків та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом
місяця через Печерський районний суд м. Києва.