РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2002 року
С-ськиЙ районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві
справу
за позовом Є.
до АТФ "ХХХ"
про стягнення суми та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення
зарплати, мотивуючи тим, що в період з ХХ.07.1968 по ХХ.02.2001
року вона працювала у відповідача в БМУ-11.
Наказом № 2 від ХХ.01.2001 року БМУ-11 ліквідовано. Всі претензії
на теперішній час пред'являються до АТФ "ХХХ".
В зв'язку з ліквідацією підприємств, ХХ.02.2001 року вона була
звільнена у відповідності з п. 1 ст. 40 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
. В
порушення вимог закону з нею не було проведено повного розрахунку
по виплаті заробітної плати, компенсації за затримку виплати
заробітної плати та вихідної допомоги. Лише ХХ.06.2002 року
відповідачем здійснено розрахунок з виплати заборгованності з
заробітної плати та вихідної допомоги. Однак, вказує, що
розрахунок з боку відповідача був не повний, так в порушення вимог
ст. 116 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
, компенсація за затримку виплати
заробітної плати за 2001 рік в сумі 48,74 коп., була виплачена їй
лише ХХ.03.2002 року.
Крім того, рішенням С-ського районного суду м. Києва з відповідача
було стягнуто середній заробіток за період з ХХ.02.2001 року по
ХХ.06.2001 року в сумі 2213,74 грн.
В зв'зку з цим просить стягнути з відповідача середній заробіток
за пеірод з ХХ.06.2001 року по ХХ.03.2002 року в сумі 2638,69
грн., з розрахунку 550 грн середньмісячної зарплати з врахуванням
компенсаційних виплат по безробіттю.
Також просить стягнути моральну шкоду у сумі 7260 грн., мотивуючи
тим, що порушенням закону, що призвело до несвоєчасної виплати
зарплати, їй завдано моральної шкоди, т. я. остання була єдиним
засобом до існування, це вплинуло на її стан здоров'я,
спровокувало нервовий стрес, розлад сну.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та
пояснив, що позивачці була нарахована та сплачена ХХ.06.2001 року
вся сума, що належала до виплати при звільненні, а сума 48 грн. 74
коп. - є компенсацією за затримку виплати заробітної плати за
період з ХХ.02.2002 року (день звільнення) по ХХ.06.2001 року. До
моменту проведення остаточного розрахунку здійснити виплату
компенсації за затримку виплати заробітної плати в сумі 48 грн. 74
коп. було неможливо, оскільки компенсація нараховується по даті
виплати заробітної плати. Також вважає що їй не було заподіяно
моральної шкоди, т. я. вини відповідача в несвоєчасному розрахунку
немає.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи
приходить до висновку про відмову в позові, виходячи з наступного.
Згідно ст.115 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
заробітна плата
виплачується працівникам регулярно в робочі дві у строки, але не
рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує
шістнадцяти календарних днів.
Згідно ст. 116 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
при звільненні працвника
виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в
день звільнення.
Згідно ст. 117 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
в разі невиплати з вини
власника або уповноваженого ним органу належних звільненому
працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу,
при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити
працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день
фактичного розрахунку.
Встановлено, що позивачка з ХХ.07.1968 по ХХ.02.2001 року
працювала у відповідача в БМУ-11. Наказом № 2 від ХХ.01.2001 року
БМУ-11 ліквідовано.
В зв'язку з ліквідацією підприємства, ХХ.02.2001 року вона була
звільнена у відповідності з п. 1 ст. 40 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
. В
порушення вимог закону з нею не було проведено повного розрахунку
по виплаті заробітної плати, компенсації за затримку виплати
заробітної плати та вихідної допомоги.
Лише ХХ.06.2002 року відповідачем здійснено розрахунок з виплати
заборгованності з заробітної плати у сумі 1471,47 грн. та
компенсації за її затримку у сумі 1070,91 грн.
Рішенням С-ського районного суду м. Києва від ХХ.110.2001 року на
її користь стягнуто середній заробіток за час затримки з
ХХ.02.2001 року по ХХ.06.2001 року у сумі 2253 грн. (а.с.__ )
Встановлено, що ХХ.03.2002 року позивачці була нарахована сума 48
грн.74 коп. яка, є компенсацією за затримку виплати заробітної
плати за період з ХХ.02.2001 року (день звільнення): по ХХ.06.2001
року (день остаточного розрахунку).
Позивачка просить стягнути середній заробіток за час затримки
розрахунку при звільненні вказуючи, що проведення розрахунку було
неповне, та їй не виплачена сума 48,74 грн., однак, встановлено,
що з позивачкою АТФ "УУУ" розрахувалося повністю, вказана сума є
компенсацією за затримку виплати заробітної плати за період з
ХХ.02.2001 року (день звільнення) по ХХ.06.2001 року (день
остаточного розрахунку) та ця сума не могла бути їй виплачена в
день звільнення, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
позивачка просить
стягнути моральну шкоду у сумі 7260 грн., мотивуючи тим, що АТФ
"УУУ" порушило закон, що призвело до несвоєчасної виплати
зарплати, та цим їй завдано моральної шкоди, т. я. остання була
єдиним засобом до існування, це вплинуло на її стан здоров'я,
спровокувало нервовий стрес, розлад сну.
Суд ввжажає, що незаконними діями відповідача їй була заподіяна
моральна шкода.
Однак, згідно ст. 233 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
працівник може
звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до
районного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або
повинен був дізнатися про порушення свого права. Встановлено, що
позивачку звільнено ХХ.02.2001 року, остаточний розрахунок
проведено ХХ.06.2001 року, однак, до суду позивачка з вимогами про
стягнення моральної шкоди звернулася лише в вересні 2002 року,
причин пропуску строку не привела, а тому суд ввжає за можливе
відмовти їй в цій частині позову у зв'зку з пропуском строку
звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України
( 322-08 ) (322-08)
, ст. 5, 30, 62, 203, 202-1 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
,
суд, -
ВИРІШИВ:
В позові Є. до АТФ "УУУ" про стягнення грошової суми та моральної
шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва в
місячний строк з наступного після проголошення дня.