РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2002 р.
районний суд м. Києва у складі головуючого судді при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом К.
до Міністерства освіти і науки України,
3-я особа - О.
про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час
вимушеного прогулу,
встановив:
У липні 2001 р. К. звернувся в суд із позовом до Міністерства
освіти і науки України про поновлення на роботі та стягнення
заробітної плати за час вимушеного прогулу. У заяві зазначив, що
ХХ.03.1998 р. Міністерство освіти і науки України уклало з ним
контракт про призначення його на посаду директора
професійно-технічного училища № 3 (надалі ПТУ № 3) на строк з
ХХ.07.1998 р. по ХХ.07.2003 р. Але ХХ.03.2001 р. наказом № 1
відповідач достроково припинив дію контракту і звільнив його з
посади директора за п.8 ст.36 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
у зв'язку з
невиконанням умов контракту, а саме п.п.3.5, 3.8, 3.14. На час
видання наказу він знаходився у лікарні, про розірвання контракту
з ним дізнався по телефону в кінці квітня 2001 р., а з наказом про
розірвання контракту його повідомили в серпні 2001 р. Крім того,
порушень умов контракту, що вказано підставою для розірвання
контракту, він не допускав, в зв'язку з чим просить визнати
незаконним наказ № 1 від ХХ.03.2001 р. та поновити його на посаді
директора ПТУ № 3, продовживши дію контракту від ХХ.03.1998 р. та
стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу з
розрахунку 287 грн. 40 коп. за місяць.
Представник відповідача проти позову запречує, посилаючись на те,
що К. систематично порушував умови укладеного з ним контракту,
зокрема п.п.3.5, 3.8 і п. 3.14. У 2000 р. працівниками
Контрольно-ревізійним управлінням в м.Києві Державної
контрольно-ревізійної служби в Україні та в березні 2001 р.
працівниками відділу фінансового контролю Міністерства освіти і
науки України проведені перевірки фінансово-господарської
діяльності ПТУ № 3, директором якого був К. встановлені. В ході
перевірок було виявлено: несвоєчасне відрахування до державного
бюджету частини орендної плати на суму 2,8 тис. грн.; порушення
організації харчування учнів у грудні 2000 - березні 2001 р.;
незабезпечення належних умов для зберігання матеріальних
цінностей, що призвело до їх крадіжки 16.06.2000 р.; нестача
діамантів, алмазної сировин, напівфабрикатів та відходів на суму
186,9 тис. грн. та інших матеріальних цінностей на суму 2,3
тис.грн. Крім того, в ПТУ № 38 був відсутній колективний договір
на 2000 та 2001 р.р. і створені конфлікті ситуаціі в трудовому
колективі. Вказані порушення стали підставою для видання наказу №
1 від ХХ.03.2001 р. про дострокове припинення дії контракту та
звільнення К. з посади директора ПТУ 3 № 3 у зв'язку з
невиконанням п.п.3.5, 3.8 і 3.14 контракту. З огляду на те, що на
час видання наказу К. перебував у лікарні, дата звільнення в
наказі не зазначена і звільнення мало бути здійснено у перший день
виходу К. на роботу.
3-я особа - О. в судове засідання не з'явився, про день та час
розглядусправи був повідомлений, а тому суд визнав за можливе
розглянути справу у його відсутності.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,
дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.235 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
у разі звільнення без
законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу
працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом,
який розглядає трудовий спір. Відповідно до ст.240-1 КЗпП України
( 322-08 ) (322-08)
підставою для поновлення працівника на роботі є й
порушення власником або уповноваженого ним органу встановленого
порядку звільнення працівника.
Відповідно до ст.20 Закону України від 23.05.1991 р. "Про освіту"
( 1060-12 ) (1060-12)
керівники закладів освіти, що є загальнодержавною
власністю і підпорядковані Міністерству освіти України обираються
за конкурсом і призначаються на посаду Міністерством освіти шляхом
укладання з ними контракту відповідно до порядку, що
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст.24 Закону України від 10.02.1998 р. "Про
професійно-технічну освіту" ( 103/98-ВР ) (103/98-ВР)
директор державного
професійно-технічного навчального закладу призначається на посаду
за результатами конкурсу шляхом укладення з ним трудового договору
(контракту) спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти,
міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади,
яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади. Порядок
призначення директора на посаду та звільнення з неї здійснюється
відповідно з законодавством.
Відповідно до п.4.3 Положення про порядок наймання та звільнення
керівників закладів освіти України, що є у державній власності,
затвердженого наказом Міносвіти № 116 від 27.04.1993 р. та
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.1993 р.
( z0021-93 ) (z0021-93)
при невиконанні або неналежному виконанні сторонами
обов'язків, передбачених у контракті, останній може бути
достроково розірваний з попереднім попередженням відповідної
сторони за два тижня.
Судом встановлено, що між Міністерством освіти України та К.
ХХ.03.1998 р. був укладений контракт за яким останній був
призначений на посаду директора ПТУ № 3 на строк з ХХ.07.1998 р.
по ХХ.07.2003 р. Додатковою угодою до контракту від ХХ.10.2000 р.
викладені в новій редакції п.п.3.5, 3.14, 4.3.3, 6.6 вказаного
контракту.
Наказом заступника Міністерства освіти і науки України № 1 від
ХХ.03.2001 р., який мав на це відповідні повноваження, було
достроково припинено дію контракту та звільнено К. з посади
директора ПТУ № 3 м.Києва за п.8 ст.36 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
у
зв'язку з невиконанням умов контракту. Підставою для дострокового
розірвання контракту зазначені: акт перевірки КРУ, довідка
перевірки відділу фінансового контролю Міносвіти і науки України,
подання управління освіти і науки Київської міської
держадміністрації.
Згідно наказу Міносвіти України № 478 від 23.08.2002 р. К. було
встановлено дату звільнення К. з ХХ.05.2001 р.
На працівників, з якими укладено контракт, поширюється
законодавством про працю, що регулює відносини по трудовому
договору.
Судом встановлено, що при розірванні контракту з К. відповідачем
був порушений порядок, визначений наказом Міністерства освіти №
116 від 27.04.1993 р., відповідно до якого позивача необхідно було
попередити про дострокове розірвання трудового контракту за два
тижні.
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив той факт,
що К. не попереджався за два тижні про дострокове розірвання з ним
контракту та пояснив, що датою звільнення К. є ХХ.05.2001 р.,
оскільки останній перебував на лікарняному, тобто Міністерством
освіти і науки України додержаний встановлений порядок
дострокового розірвання контракту.
Таким чином судом достовірно встановлено, що при звільненні К. був
порушений порядок його звільнення, передбачений законодавством, а
тому останній підлягає поновленню на роботі.
Посилання відповідача на те, що К. порушив строк звернення до суду
з вказаним позовом є необгрунтованими, оскільки у відповідності до
вимог ч.1 ст.233 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
працівник може звернутися
до суду у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення
копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Судом встановлено, що К. наказ про звільнення отримав в серпні
2001 р., а в суд з позовом про поновлення на роботі звернувся 13
липня 2001 р. Трудова книжка позивача знаходиться у відповідача.
Таким чином, позивач звернувся до суду за захистом порушеного
права у встановлений законом строк.
Вирішуючи питання про відшкодування заробітної плати за час
вимушеного прогулу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача
на користь позивача заробітну плату з розрахунку 287 грн. 40 коп.,
що становило його середню місячну плату на час звільнення,
починаючи з ХХ травня 2001 р. та по день поновлення, оскільки з
позивачем було проведено розрахунок по ХХ.05.2001 р. відповідно
довідки ПТУ № 3.
Суд вважає, що при достроковому розірванні контракту з К. був
порушений встановлений наказом Міносвіти України № 1 від
ХХ.04.1993 р. порядок, а саме не додержана вимога про попереднє
попередження позивача за два тижні. Наказ Міносвіти України № 1
від ХХ.03.2001 р. достроково припинив дію контракту з К., а
підставою для його видання стали результати проведеної з
ХХ.03.2001 р. по ХХ.03.2001 р. перевірки фінансово-господарської
діяльності та виконання умов контракту директором ПТУ № 3, як це
зазначено в мотивувальній частині наказу. Посилання представника
відповідача, що К. був за два тижня попереджений про своє
звільнення є необгрунтованим, оскільки визначення дати звільнення
відповідно до наказу про дострокове розірвання контракту пов'язане
лише з перебуванням останнього у лікарні.
Суд вважає, що позивач не порушив місячний строк звернення до суду
з заявою про вирішення спору, оскільки відповідно до вимог ч.1
ст.233 КЗпП Україн ( 322-08 ) (322-08)
працівник може звернутися до суду у
справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії
наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Судом
встановлено, що копію наказу про звільнення К. отримав в серпні
2002 р., а трудової книжки не отримував.
На підставі викладеного та керуючись, ст.20 Закону України від
23.05.1991 р. "Про освіту" ( 1060-12 ) (1060-12)
, ст.24 Закону України від
10.02.1998 р. "Про професійно-технічну освіту" ( 103/98-ВР ) (103/98-ВР)
та
ст. 15, 30, 62, 203 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
суд, -
вирішив:
Позов К. до Міністерства освіти і науки України задовольнити
Визнати незаконним наказ № 1 від ХХ.03.2001 р. та поновити К. на
посаді директора ПТУ № 3, продовживши дію контракту від ХХ.03.1998
р. та стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного
прогулу з розрахунку 287 грн. 40 коп. за місяць.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду
м. Києва через районний суд м. Києва протягом одного місяця з
наступного дня після його проголошення.