РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2002 р. районний суд м. Києва
у складі головуючого судді при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом М.
до Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст"
Міністерства юстиції України, Відділу виконавчої служби З-ного
районного управління юстиції м. Києва, третя особа - Ш.
про визнання недійсними прилюдних торгів, скасування договору
купівлі-продажу, поновлення права власності, виселення та виписку
встановив:
позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати
прилюдні торги, які відбулись ХХ.06.2000 р., відносно квартири № 5
в буд. № 8 по вул. Д-цькій у м. Києві недійсними, посилаючись на
такі підстави.
Її не було повідомлено про проведення прилюдних торгів, державним
виконавцем не було з'ясовано дані про наявність іншого майна, на
яке було можливо звернути стягнення, була порушена черговість
звернення стягнення, не було дано роз'яснення рішення суду з
приводу його виконання, вартість квартири була визначена
неправильно, акт про прилюдні торги було підписано не ліцитатором,
заяви від учасників Б. та Ш. були прийняті без сплати
реєстраційного та гарантійного внесків, а крім того, свідоцтво про
право власності на ім'я Ш. було видано нотаріусом без
правовстановлюючих документів. Також в проведенні торгів приймала
участь Б., яка була адвокатом К. - стягувача за виконавчим листом,
а в якості понятих було залучено подружжя Д., які є зацікавленими
особами. Все наведене, за думкою позивачки свідчить про наявність
в діях відповідачів зговору та ознак кримінального злочину.
Відповідач - СДП "Укрспец'юст" проти позову заперечує та
представник в судовому засіданні пояснив, що на виконання Відділу
державної виконавчої служби З-ного районного управління юстиції м.
Києва надійшов виконавчий лист, виданий Залізничним районним судом
м. Києва ХХ.12.1999 р. про стягнення з М. на користь К. 59 300 гр.
ХХ.01.2000 р. було відкрито виконавче провадження та вживались
заходи щодо з'ясування наявності майна, на яке можливо звернути
стягнення.
Вартість квартири була визначена на підставі акту судової
будівельно-інженерної експертизи, проведеної експертами НВП "ТТТ"
В. та Г., в сумі 47 060 гр. Реалізація вказаної квартири
здійснювалась відповідно до Генерального договору від ХХ.01.2000
р., договору про реалізацію арештованого нерухомого майна на
прилюдних торгах від ХХ.04.2000 р. та заяви про передачу на
реалізацію нерухомого майна з аукціону від ХХ.04.2000 р. Для
участі в торгах ХХ.05.2000 р. надійшли заявки від Ш. та Б.
ХХ.06.2000 р. відбулись прилюдні торги, переможцем яких став Ш.
ХХ.06.2000 р. було складено акт про проведені прилюдні торги і
ХХ.06.2000 р. Ш. було отримано свідоцтво про право власності на
вказану квартиру.
Представник ВДВС З-ного районного управління юстиції м. Києва
проти позову заперечує та пояснив, що ХХ.01.2000 р. на виконання
надійшов виконавчий лист № 0005, виданий З-ними районним судом м.
Києва. В той же день було винесено постанову про відкриття
виконавчого провадження, копія якої була направлена М. та К.
Державним виконавцем було направлено запити щодо наявності майна,
на яке можливо звернути стягнення, в результаті чого була
встановлена належність М. вказаної квартири та автомобілів, один з
яких знаходився в кооперативі "ААА", в зв'язку з чим копію листа
було направлено на виконання до Ш-ського районного управління
юстиції. Державним виконавцем М. було також здійснено вихід за
вказаною адресою місця проживання М., але її вдома не було, про що
було складено акт. В зв'язку з відсутністю позивачки та
неможливістю потрапити до квартири, була оглянута квартиру на
четвертому поверху, визначено тип будинку, площу квартири,
наявність балконів, про що було складено акт опису квартиру в
присутності понятих.
Крім того, державним виконавцем було отримано поверховий план,
копію технічного паспорту та висновок експерта про вартість
квартири. На підставі цих документів було укладено договір з СДП
"Укрспец'юст" про реалізацію вказаної квартири.
Оскільки виконання рішення суду проводилось в примусовому порядку,
розшук боржника та його згода на проведення аукціону потрібні не
були.
Третя особа - Ш. проти позову заперечує та пояснив в судовому
засіданні, що дізнався з оголошення в газеті про проведення
прилюдних торгів. ХХ.05.2000 р. він написав відповідну заяву та
вніс реєстраційний внесок та гарантійний внесок. ХХ.06.2000 р.
відбулись прилюдні торги, в яких також приймала участь Б.
Початкова вартість квартири була визначена 47 500 гр., а придбана
була ним в результаті торгів за ціною 47 600 гр. Свідоцтво про
право власності йому було видано нотаріусом на підставі акту про
прилюдні торги. ХХ.06.2000 р. і в той же день він вселився до
вказаної квартири. На даний час він прописаний в квартирі,
проживає там постійно з сім'єю і вважає себе добросовісним
набувачем.
Свідок К. суду пояснив, що він має відповідний сертифікат для
оцінки вартості нерухомого майна і працює експертом НВКП "ТТТ".
Оцінка квартири №5 в буд. 8 по вул. Д-цькій у м. Києві проводилась
ним спільно з Г. згідно постанови державного виконавця М. Перелік
нормативних актів та спеціальна література вказані ним в описовій
частині висновку експертизи. Для визначення вартості ним
використовувались методи витрат, аналогів продаж та прибутковості.
До квартири він потрапити не міг, оскільки тричі він разом з
державним виконавцем приходив до квартири, але там нікого не було.
Свідок Г., допитаний в порядку окремого доручення, дав аналогічні
показання.
Свідок М. суду пояснила, що вона працювала державним виконавцем у
ВДВС З-ного РУЮ м. Києва. До неї на виконання ХХ.01.2000 р.
надійшов виконавчий лист від Залізничного районного суду м. Києва
про стягнення коштів з М., після чого вона винесла постанову про
відкриття виконавчого провадження, копії якої надіслала боржнику
та стягувачу поштою. Потрапити до квартири було неможливо,
оскільки там нікого не було. Опис майна вона складала з участю
понятих, після огляду аналогічної квартири на четвертому поверху.
Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши
матеріали справи, прийшов до висновку, що позов задоволенню не
підлягає за такими підставами.
Згідно ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
заходом примусового виконання рішення суду, є зокрема, звернення
стягнення на майно боржника.
Відповідно до ст. 14 цього ж Закону ( 606-14 ) (606-14)
, для з'ясування та
роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого
провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з
власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою
експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох
спеціалістів або експертів.
Як встановлено в ст. 16 Закону ( 606-14 ) (606-14)
, присутність понятих
обов'язкова при вчиненні виконавчих дій, пов'язаних із примусовим
входженням до нежилих приміщень і сховищ, в яких зберігається
майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача,
яке має бути повернуто йому в натурі; примусовим входженням до
жилих будинків, квартир для забезпечення примусового виселення та
вселення в них; примусовим входженням до будинків, квартир та
інших приміщень, в яких знаходиться дитина, яка має бути передана
іншим особам відповідно до рішення суду; при проведенні огляду,
арешту, вилучення і передачі майна.
Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні громадяни, які
не мають особистої заінтересованості в провадженні виконавчих дій
і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження
родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість
понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше двох.
В ст. 19 Закону ( 606-14 ) (606-14)
визначено, що у виконавчому документі
повинні бути зазначені:
1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової
особи, що видали документ;
2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
3) найменування стягувача і боржника, їх адреси, дата і місце
народження боржника та його місце роботи (для громадян), номери
рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб);
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання чинності рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ст. 24 Закону ( 606-14 ) (606-14)
, державний виконавець у
3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа
виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В
постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного
виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень
про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника
про примусове виконання рішення після закінчення встановленого
строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат,
пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим
Законом.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше
наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу
(посадовій особі), який видав виконавчий документ.
За заявою стягувача з метою забезпечення виконання рішення по
майнових стягненнях державний виконавець одночасно з винесенням
постанови про відкриття виконавчого провадження описує майно
боржника і накладає на нього арешт, про що зазначається в цій
постанові.
В силу ст.28 Закону ( 606-14 ) (606-14)
у разі якщо резолютивна частина
рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою,
державний виконавець має право звернутися до суду або іншого
органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із
заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.
Як вказано в ст.30 Закону ( 606-14 ) (606-14)
, державний виконавець,
починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана
боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і
чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення
у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього
Закону.
Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається
врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі,
за умов, передбачених для вручення судових повісток.
У разі добровільного повного або часткового виконання рішення
боржником державний виконавець складає про це акт, який
підписується стягувачем і боржником.
Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення
повністю або частково, державний виконавець невідкладно розпочинає
його примусове виконання у межах строку, передбаченого статтею 25
цього Закону ( 606-14 ) (606-14)
.
В ст.34 Закону ( 606-14 ) (606-14)
вказані обставини, що зумовлюють
обов'язкове зупинення виконавчого провадження.
В ст.35 Закону ( 606-14 ) (606-14)
визначені випадки, коли державний
виконавець вправі зупинити виконавче провадження:
Виконавче провадження може бути зупинено у разі:
1) звернення державного виконавця до суду або іншого органу, який
видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що
підлягає виконанню;
2) прохання боржника, який проходить строкову службу у складі
Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових
формувань;
3) перебування боржника у тривалому службовому відрядженні;
4) знаходження боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному
закладі;
5) подання скарги на дії державного виконавця або відмову в його
відводі;
6) оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;
7) знаходження боржника або стягувача у відпустці за межами
населеного пункту, де вони проживають.
Згідно ст. 42 Закону ( 606-14 ) (606-14)
, у разі відсутності відомостей про
місце проживання (знаходження) боржника за виконавчими документами
про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом
чи іншим ушкодженням здоров'я або у зв'язку з втратою
годувальника, а також дитини за виконавчими документами про
відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з
поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
За іншими виконавчими документами державний виконавець може
звернутися до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи
винести постанову про оголошення розшуку майна боржника за
наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук
та авансувати зазначені витрати відповідно до цього Закону. В
цьому випадку стягувач має право у судовому порядку вимагати від
боржника компенсації витрат, пов'язаних з проведенням розшуку.
Статтею 50 Закону ( 606-14 ) (606-14)
передбачено, що звернення стягнення
на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та
примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на
кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в
тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах
банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних
паперах у депозитаріях цінних паперів.
За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що
знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи
інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для
задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне
боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом
не може бути накладено стягнення. Боржник має право вказати ті
види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в
першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно
боржника визначається державним виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах,
необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням
витрат на виконання. У випадках коли боржник володіє майном
спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що
визначається судом за поданням державного виконавця.
Згідно ст. 62 Закону ( 606-14 ) (606-14)
у разі звернення стягнення на
будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний
виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та
органи місцевого самоврядування про належність зазначеного майна
боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує
нотаріальний орган, чи не знаходиться це майно під арештом.
Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на
праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний
виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за їх
вартістю на момент арешту та надсилає нотаріальному органу за
місцем знаходження майна вимогу про реєстрацію даного факту. Про
накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене
третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих
осіб.
Реалізація належних боржникові будинку, квартири та іншого
нерухомого майна провадиться відповідно до закону шляхом продажу з
прилюдних торгів.
Згідно ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу"
( 202/98-ВР ) (202/98-ВР)
Державна виконавча служба входить до системи органів
Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів та
інших органів (далі - рішень) відповідно до законів України.
Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і
неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
В Тимчасовому положенні про порядок проведення прилюдних торгів з
реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом
Мінюсту України від 27.10.1999 р. № 68/5 ( z0745-99 ) (z0745-99)
реалізація
такого майна покладено на спеціалізоване державне підприємство
"Укрспец'юст" Міністерства юстиції України, яке створено
відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня
1999 р. N 1270 ( 1270-99-п ) (1270-99-п)
, основними завданнями діяльності
якого є забезпечення належного зберігання вилученого державними
виконавцями майна, організація і проведення його реалізації шляхом
продажу на прилюдних торгах, аукціонах на комісійних та інших
договірних началах.
В розділі 2 Тимчасового положення ( z0745-99 ) (z0745-99)
визначено, що
прилюдні торги - продаж майна, за яким його власником стає
покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну;
ліцитатор - ведучий прилюдних торгів, який призначається
спеціалізованою організацією. Ліцитатор повинен знати порядок і
володіти технікою проведення торгів.
Згідно розділу 3 положення ( z0745-99 ) (z0745-99)
спеціалізована організація
проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій
зазначається мінімальна початкова ціна майна, що виставляється на
торги.
До заявки додаються:
1) копія виконавчого документа;
2) копія акта арешту майна;
3) копії правовстановлюючих документів, що підтверджують право
власності або право користування нерухомим майном;
4) документи, що характеризують об'єкт нерухомості (копію
технічного паспорта на житловий будинок, квартиру, земельну
ділянку тощо);
5) у разі продажу об'єкта незавершеного будівництва державний
виконавець додає до заявки також копію рішення про відведення
земельної ділянки та копію дозволу місцевого органу виконавчої
влади і (чи) органу місцевого самоврядування на будівництво.
Як вказано в п. 4.14 положення ( z0745-99 ) (z0745-99)
під час прилюдних
торгів ведеться протокол, до якого заносяться такі дані:
номер лота; назва лота; стартова та продажна ціна майна;
пропозиції покупців; відомості про покупця, який запропонував у
ході торгів найвищу ціну (переможець торгів).
У разі потреби до протоколу можуть бути внесені й інші відомості.
Протокол підписується ліцитатором і переможцем торгів і
затверджується керівником спеціалізованої організації.
Згідно п.6.1 положення ( z0745-99 ) (z0745-99)
після повного розрахунку
покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення
прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок
за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені
прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику
відповідного відділу державної виконавчої служби.
В акті зазначаються: ким, коли і де проводилися прилюдні торги;
коротка характеристика реалізованого майна; прізвище, ім'я та по
батькові (назва юридичної особи), адреса кожного покупця; сума,
внесена переможцем торгів за придбане майно; прізвище, ім'я та по
батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса; дані про
правовстановлювальні документи, що підтверджували право власності
боржника на майно: назва правовстановлювального документа, ким
виданий, посвідчений (для нотаріусів указувати прізвище, ім'я та
по батькові, назви державної нотаріальної контори, нотаріального
округу), дата видачі, посвідчення, N за реєстром, орган
реєстрації, дата та номер реєстрації.
Судом встановлено, що ХХ.12.1999 р. рішенням З-ного районного суду
м. Києва було стягнуто з М. на користь К. 59 300 гр. Вказане
рішення було скасоване ХХ.01.2001 р. і справа направлена на новий
розгляд. Рішенням Харківського районного суду м. Києва від
ХХ.10.2001 р. було стягнуто з М. на користь К. 61 944 гр. 31 коп.
Квартира № 5 в буд. 8 по вул. Д-цькій у м. Києві, яка належала М.
була виставлена на прилюдні торги відповідно до Генерального
договору та договору з ВДВС З-ного районного управління юстиції м.
Києва від ХХ.04.2000 р.
Вартість квартири була визначена на підставі акту судової
інженерно-будівельної експертизи, виконаного за заявкою ВДВС
З-ного районного управління юстиції м. Києва в сумі 47 060 гр. На
прилюдні торги квартира була виставлена за ціною 47 500 гр.
Прилюдні торги були призначені на ХХ.06.2000 р. Позивачці було
направлено повідомлення ХХ.05.2000 р. про проведення торгів та
опубліковано оголошення в газеті "Правда України".
Про направлення позивачці повідомлень відповідачами свідчать копія
листа та витяг з реєстру поштових відправлень. Щодо посилання
позивачки на те, що вона не перебувала у м. Києві з жовтня 1999 р.
по червень 2000 р., оскільки перебувала у відрядженні, то факт
відсутності з поважних причин позивачкою не доведений, вона нікого
не ставила до відома про місце свого перебування, в зв'язку з чим
у державного виконавця не було підстав для зупинення виконавчого
провадження та оголошення розшуку боржника. Таким чином позивачка
не скористалась наданими їй Законом України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
правами щодо своєї участі у виконавчому
провадженні та оскарженні дій державного виконавця, а не була
позбавлена цих прав.
На прилюдних торгах ХХ.06.2000 р. вказана квартира була придбана
Ш., про що було ХХ.06.2000 р. складено акт, а ХХ.06.2000 р. йому
було видано свідоцтво про право власності приватним нотаріусом П.
Акт про прилюдні торги було оформлено належним чином, його зміст
відповідає вимогам закону та підписано повноважними особами.
Щодо додаткових позовних вимог про виселення та виписку Ш. зі
спірної квартири то, суд вважає їх такими, що не підлягають
задоволенню, оскільки є необгрунтованими, а щодо відновлення її
права власності на квартиру та все майно, яке знаходилось в
квартирі, то позивачкою не доведено факт порушення з боку Ш., СДП
"Укрспец'юст" та ВДВС З-ного РУЮ м. Києва її прав як власника на
майно, яке знаходилось в квартирі.
Факт виправлення дати в акті опису майна № 7, складений державним
виконавцем М. ХХ.03.2000 р. перевірений в судовому засіданні і
встановлено, що це була технічна помилка.
Також судом досліджено заяву по виконавчому упровадженню № 4 про
передачу на реалізацію нерухомого майна з аукціону від ХХ.04.2000
р., де було виправлено рік в даті складання заяви. Як пояснили
представники відповідачів, вказаний бланк не є виготовленим
друкарським способом, а вказана виправлена помилка була технічною.
Щодо участі в проведенні прилюдних торгів Б., яка була адвокатом
стягувача К., то в законі не передбачено обмежень щодо участі в
прилюдних торгах осіб, в зв'язку з виконанням ними професійних
обов'язків.
Залучення державним виконавцем М. до участі в опису майна в якості
понятих Д. та Д., які є за твердженням позивачки подружжям та були
зацікавлені у провадженні виконавчих дій, не можна визнати
суттєвим порушення, оскільки зафіксовані в даному процесуальному
документі факти, позивачкою не оспорюються, і встановлено, що до
квартири потрапити було неможливо, в зв'язку з чим оглядалась
аналогічна квартира поверхом вище і опис було складено відповідно
до даних, наявних в документах.
Вказані порушення не є такими, що тягнуть за собою визнання
недійсними даних виконавчих документів. Крім того, порядок
виконавчого провадження був предметом ретельної перевірки з боку
органів прокуратури і підстав для порушення кримінальної справи
щодо вказаних позивачкою посадових осіб, не встановлено.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 145 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
скасування рішення суду, за яким було продано спірне майно в
порядку виконавчого провадження, не є підставою для витребування
цього майна у добросовісного набувача.
Таким чином судом не встановлено порушень вимог закону з боку
відповідачів та третьої особи при проведенні прилюдних торгів щодо
вказаної квартири.
В силу ст.155 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
підлягає скасуванню арешт,
накладений для забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, Законом України "Про державну
виконавчу службу" ( 202/98-ВР ) (202/98-ВР)
, Тимчасовим положенням про порядок
проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого
майна, затвердженого наказом Мінюсту України від 27.10.1999 р.
№68/5 ( z0745-99 ) (z0745-99)
, Інструкцією про проведення виконавчих дій,
затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999
р. №74/5 ( z0865-99 ) (z0865-99)
, ст. 15, 30, 62, 155, 203 ЦПК України
( 1501-06 ) (1501-06)
, суд -
вирішив:
в задоволенні позову відмовити.
Арешт, накладений на квартиру № 5 в буд. 8 по вул. Д-цькій у м.
Києві, скасувати.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через
районний суд протягом одного місяця з наступного дня після його
проголошення.