РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2002 року
С-ський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві
справу
за заявою С.,
зацікавлена особа - С-ське районне управління Київського міського
управління Пенсійного фонду України
про встановлення юридичного факту, -
ВСТАНОВИВ:
Заявитель звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного
факту, а саме виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії
на ЧАЕС в зоні відчуження в м. Чорнобиль та селах Ільїнці і
Рудня-Вересня, мотивуючи тим, що з 1973 по 1991 рік працював
водієм в АТП № 00000. Після аварії на ЧАЕС водіїв АТП направляли
на вантажних автомобілях для роботи в зоні відчудження. Наказом №
1 від ХХ.07.1986 року його в бригаді водіїв під керівництвом К.
також направили для виконання робіт по ліквідації наслідків
аварії. В період з 8 по 22 липня 1986 року включно, на автомобілі
ГАЗ - 53 він в складі бригади працював в м. Чорнобиль і в
населених пунктах Ільїнці та Рудня-Вересня, де виконував роботи по
доставці води в пункти громадського харчування, на пункти
санітарної обробки особового складу і для дезактивації
автотранспорту. Враховуючи надзвичайність ситуації, роботи
проводилися в ненормованому режимі. Фактично кожен працював по 10
і більше годин на добу. Внаслідок, отриманого, під час цих робіт,
радіаційного опромінення серйозно постраждало його здоров'я, і
ХХ.08.1998 року він був визнаний інвалідом 1-ї групи.
Він визнаний учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї
категорії і йому призначено відповідну пенсію, однак при її
нарахуванні були використані невірні дані про те, що тривалість
його роботи в зоні відчуження складала по 6 годин щодня з двома
вихідними днями, яких не було. На його звернення про перерахунок
розміру пенсії, виходячи з дійсного часу перебування у відрядженні
на ЧАЕС пенсійний фонд вимагає надання відповідних документів.
Однак, в АТП первинні документи, що підтверджують час роботи по
ліквідації наслідків на ЧАЕС, не збереглися. Зокрема, подорожні
листи на автомобілі, що направлялися для робіт в зону відчудження
ЧАЕС в 1986 році, згідно акту експертної комісії від ХХ лютого
1991 року були відібрані на знищення, і ХХ березня 1991 року
передані в контору "ВВВ" по накладній № 00003.
Згідно повідомлення адміністраії АТП - 000000, відновити знищені
документи неможливо.
Представник С-ського районного управління Київського міського
управління Пенсійного фонду України заявлені вимоги не визнав та
пояснив, що підстав які б надавали фонду можливість провести
перерахунок пенсії немає.
Суд вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали
справи приходить до висновку про задоволення заявлених вимог,
виходячи з наступного.
Згідно ст. 273 ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
судовим порядком можуть
бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна
особистих чи майнових прав громадян, якщо діюче законодавство не
передбачає іншого порядку їх встановлення.
Як пояснив представник позивача, на підставі наказу № 1 від
ХХ.07.1986 року начальника АТП 00000 С., як водій був направлений
на автомобілі ГАЗ - 53, для виконання роботи в с. Ільїнці по
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на період часу з ХХ.07 по
ХХ.07.1986 включно, де працював по 9 год.
Встановлено, що С. на підставі посвідчення за № 00001, виданого
ХХ.02.1995 року держадміністрацією м. Києва є учасником ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС.(категорія 1).
У відповідності до довідки МСЕК С. встановлена перша група
інвалідності, захворювання пов'язане з роботами по ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно маршрутного листа С. відроблено в м. Чорнобилі 15 днів по 9
год., а всього 135 год.
З довідки, виданої головою правління ВАТ "ХХХ 00000" від
ХХ.02.2002 року вбачається, що С. дійсно був направлений у
вказаний період до Чорнобилю для ліквідації наслідків на ЧАЕС,
маршрутні листи за 1986 рік на підставі акту експертної комісії
від ХХ.02.1991 року були відібрані для знищення і ХХ.03.1991 року
здані конторі "ВВВ" по накладній № 00000, відновити їх не можливо.
З показів свідка Ж. вбачається, що він з 1985 року працює
начальником штабу цивільної оборони АТП 0000, після аварії на ЧАЕС
входив в штаб підприємства по ліквідації наслідків аварії і
займався оформленням документів на працівників АТП, які
направлялися до Чорнобилю та контролем за їх роботою. В зв'язку з
цим підтвердив факт перебуваня С. в селах Рудня-Вересня та
Ільїнці, м. Чорнобилі відповідно з ХХ.07 по ХХ.07 та ХХ.07. по
ХХ.07.1986 року та той факт, що вони працювали не менше ніж по 9 -
10 год. без вихідних.
Свідок Г., допитаний у судовому засіданні підтвердив факт
перебування С. в зоні відчуження, в с. Ільїнці з ХХ.07. по
ХХ.07.1986 року та в с. Рудня-Вересня з ХХ.07. по ХХ.07. 1986 року
включно, де вони виконували роботу по усуненню наслідків аварії на
ЧАЕС кожен день по 9 год на добу.
За час роботи С. в зоні відчуження, в м. Чорнбиль, як водія за
період часу з ХХ.07 по ХХ.07.1986 року та ХХ.07. по ХХ.07. 1986
року він отримував заробітну плату з урахуванням коефіцієнта 3/2
відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від
10.06.1986 року, про що свідчить довідка головного бухгалтера АТП
000000 на ім'я С. від ХХ.11.2000 року.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що заява С. обгрунтована і
знайшла своє підтвердження у судовому засіданні. Керуючись ст. ст.
273 - 275, 15, 30, 62, 202 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що С., 1941 року народження, знаходився в зоні
відчуження в м. Чорнобиль, с. Ільїнці з ХХ.07. по ХХ.07.1986 року
та в с. Рудня-Вересня з ХХ.07. по ХХ.07. 1986 року включно, де
виконував роботу по усуненню наслідків аварії на ЧАЕС кожен день
по 9 год на добу.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через
райсуд протягом місяця з моменту проголошення.