Н-СЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2001 року районний суд м. в складі:
головуючого - судді
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому - засіданні в М.Києві цивільну
справу за позовом 3 до Інституту НАН України
про стягнення вихідної грошової допомоги та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - звернувся до суду і просить стягнути з відповідача шість
посадових окладів з урахуванням встановлених надбавок і доплат,
передбачених ст. 24 Закону України "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
при виході працівника на
пенсію, крім того просив стягнути моральну шкоду. У зв`язку з тим,
що нею з поважних причин пропущено строк позовної давності для
звернення з зазначеним позовом, просить суд поновити сірок та
задовольнити позов.
В судовому засіданні позивач 3. підтримала свої позовні вимоги і
просила стягнути з відповідача шість посадових окладів виходячи із
середнього заробітку за останній рік роботи з урахування надбавок.
Позивачка неодноразово зверталась до директора інституту та
головного бухгалтера з проханням провести виплати, відповідач
спочатку не заперечував проти виплати, але виплати не здійснював,
а в решті решт відмовився платити. В зв'язку з порушенням термінів
виплати допомоги позивачці було завдано моральну шкоду, яку вона
просить стягнути з відповідача - суму моральної шкоди уточнити не
може .
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не
визнав, посилаючись на те, що оскільки позивачкою було оформлено
пенсію у 1992 році, і далі вона продовжувала працювати, хоча і без
звільнення з роботи , то вона не має права на отримання грошової
допомоги, не вбачає яким чином ними завдано позивачу моральну
шкоду, вважає її вимога необгрунтованими.
Вислухавши пояснення позивача, заперечення представника
відповідача вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку,
що позовні вимоги 3. підлягають частковому задоволенню з наступних
підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка працювала у
відповідача на посаді головного наукового співробітника.
В 1992 році оформила пенсію за віком та продовжила працювати на
тій же посаді , не звільняючись з посади.
Наказом № 000 від ХХ.ХХ.1999 року позивача було звільнено з
ХХ.ХХ.99року у зв`язку з виходом на пенсію у відповідності до
Закону України " Про наукову та науково-технічну діяльність "
( 1977-12 ) (1977-12)
.
Посада, з якої було звільнено позивачку, відноситься до
відповідних посад Переліку, затвердженого Постановою КМ України
№923 від 27.05.99року ( 923-99-п ) (923-99-п)
, перебування на якій дає право
на одержання грошової допомога при виході на пенсію.
При цьому позивач має трудового стажу більше ніж 10 років. Згідно
довідки відповідача посадовий оклад позивача на момент звільнення,
тобто ХХ.ХХ.99р. складав 268 грн. 00 коп., надбавка за наукову
ступінь складала 67 грн. , тобто разом 335 грн.
Вищенаведені обставини дають суду підстави вважати, що позивач має
право на одержання грошової допомоги , передбаченої ст. 24 Закону
України "Про наукову та науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
і
яка повинна складати 335 грн. 00 коп. х 6 = 2 010 грн., оскільки
вона була вперше звільнена в зв`язку з виходом на пенсію, як
передбачено вищезазначеним законом.
Суд вважає, що позивачка пропустила строк давності для звернення
до суду з поважних причин, так як неодноразово протягом року
письмово та усно зверталась до відповідача з вимогою урегулювати
спір, отримувала позитивну відповідь від керівництва , але гроші
їй не були виплачені, що підтвердив в судовому засіданні
представник відповідача.
Враховуючи, що позивач був звільнений від сплати державного мита
при подачі позову до суду, з відповідача необхідно стягнути
державне мито, яке складає 1% від задоволеної частини вимог, але
не менше трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, оцінюючи в сукупності, добуті в судовому засіданні
докази, знаходить необхідним позов задовольнити частково, оскільки
достовірно встановлено , що позивачка була вперше звільнена в
зв'язку з виходом на пенсію , вперше оформила пенсію науковця, яка
передбачена Законом України " Про наукову і науково - технічну
діяльність " ( 1977-12 ) (1977-12)
однак при звільнені не отримала
матеріальної допомоги, яка передбачена чинним законодавством,
позовні вимоги в цій частині обгрунтовані і підлягають
задоволенню.
Вимоги позивачки щодо стягнення моральної шкоди з відповідача.
задоволенню не підлягають, оскільки не доведеш в судовому
засіданні, позивачка не довела в судовому засіданні - якими діями
відповідача їй завдано шкоду, не визначила суму моральної шкоди та
не надала жодних доказів в їх підтвердження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 30, 62, 75, 202,
203 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
, ст. 116 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
,
Законом України " Про наукову та науково - технічну діяльність "
( 1977-12 ) (1977-12)
, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов З. задовольнити частково.
Поновити 3. строк звернення до суду.
Стягнути з Інституту НАН України на користь позивача 32 010 (дві
тисячі десять) гривень.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до міського суду протягом 10 діб через
райсуд.