Н-СЬКІЙ РАЙОННИЙ СУД м.КИЄВА
 
                             РІШЕННЯ
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
районний суд в складі:
головуючого - судді
при секретарі -
 
розглянувши у відкритому судовому  засіданні  в  м.Києві  цивільну
справу за скаргою п.  П на постанову міського управління земельних
ресурсів у зв`язку з накладенням адміністративного стягнення.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Заявник звернувся до суду зі скаргою до суду і просить постановити
рішення    ,    яким    скасувати    постанову    про   накладення
адміністративного стягнення на нього  від  ХХ.ХХ.1999  року  №1  у
вигляді  штрафу  в   розмірі  170  гривень за ст.53-1 КпАП України
( 80731-10 ) (80731-10)
         за самовільне заняття земельної ділянки,  посилаючись
на   те,   що   в  його  діях  відсутній  склад  адміністративного
правопорушення та зацікавленою особою пропущений сірок притягнення
до адміністративної відповідальності.
 
В судовому засіданні представник скаржника підтримав свої вимога в
повному обсязі, просив скаргу задовольнити та скасувати постанову.
 
Представник зацікавленої особи в судове засідання не заявився, про
час та  місце  судового засідання був повідомлений належним чином,
причини неявки в судове засідання суду не сповістив.
 
Згідно ст.  246  ЦПК   України  ( 1501-06 ) (1501-06)
          неявка   представника
зацікавленої  особи  в  судове засідання не перешкоджає розглядові
справи.
 
Суд, вислухавгши пояснення сторін,  вивчивши матеріали  справи  та
письмові   докази,   знаходить  необхідним  скаргу  задовольниш  з
наступних підстав.
 
В судовому засіданні встановлено ,  що згідно договорів купівлі  -
продажу  від  ХХ.ХХ.98  року  заявник  став  власником  будинку та
земельної ділянки площею 0,1 Га по вул.Н-ській.
 
ХХ.ХХ. року   постановою   службової   особи   Н-ського   міського
управління  земельних  ресурсів  №  1  за самовільне розширення та
зайняття земельної ділянки по вул Н-ській у відповідності  до  ст.
115  ЗК  України ( 561-12 ) (561-12)
         на заявника накладено адміністративний
штраф у розмірі 170 гривень.
 
Як вбачається з вказівки державного інспектора по  використанню  і
охороні  земель  зацікавленої  особи  від  ХХ.ХХ.2000  року ,  при
перевірці встановлено,  що заявник  самовільно  розширив  земельну
ділянку  та  збудував  паркан  на  горі  та  йому запропоновано до
ХХ.ХХ.2000  року  усунути  порушення   земельного   законодавства,
передбачене ст. 115 ЗК України ( 561-12 ) (561-12)
         .
 
У відповідності до ст.  283 КпАП України ( 80731-10 ) (80731-10)
         ,  постанова
про  адміністративні  правопорушення  повинна   містити   в   собі
викладення обставин, установлених при розгляді справи.
 
Як вбачається   з   постанови   про  накладення  адміністративного
стягнення від ХХ.ХХ.  року ,  заявник самовільно розширив земельну
ділянку по вул. Н-ській.
 
В судовому  засіданні встановлено ,  що зазначена ділянка належить
заявнику на праві власності з 1998 року ,  але  в  постанові,  яка
оскаржується  ,  не зазначено час вчинення порушення і не уточнено
по якій  конкретній  ділянці  проходить  розширення  ,  чиї  права
власності чи користування порушив заявник , який розмір самовільно
зайнятої земельної ділянки,  в який час і ким встановлено паркан ,
яким    розширено    земельну   ділянку   та   яким   чином   вона
використовується заявником.
 
Постанова про накладення адміністративного стягнення  на  заявника
від  ХХ.ХХ.2000  року не відповідає вимогам закону ,  в зазначеній
постанові не доведено чи є в діях  заявника  ознаки  проступку  за
який  передбачена  адміністративна відповідальність ст.  53-1 КпАП
України ( 80731-10 ) (80731-10)
        ,  оскільки в судовому засіданні встановлено ,
що  паркан  ,  яким  розширено земельну ділянку був побудований ще
колишнім власником будинку та земельної ділянки п.С до 1998  року,
до укладання угоди купівлі- продажу.
 
Заявник відремонтував  та покрасив існуючий паркан на початку року
,  землею на горі ,  обгорожену парканом  не  користується  та  не
займає ,  а використовує паркан з метою захисту права власності на
свою земельну ділянку та будинок .
 
Крім того  ,  зацікавленою  особою   застосовано   адміністративне
стягнення  після  закінчення строку давності ,  оскільки порушення
мало місце ХХ.ХХ.98 року при укладанні  угоди  купівлі  -  продажу
земельної ділянки ,  відремонтоване в січні року , адміністративне
стягнення накладене ХХ.ХХ.2000 року ,  після двох місяців  з  дати
вчинення  правопорушення ,  оскільки самовільне зайняття земельної
ділянки вважається  закінченим  з  моменту  самовільного  зайняття
землі ,  (встановлення паркану ),  законодавством не визнається це
правопорушення триваючим.
 
Таким чином ,  відповідно до ст.  38  КпАП   України  ( 80731-10 ) (80731-10)
        
адміністративне стягнення за самовільне зайняття земельної ділянки
може бути накладено не пізніше двомісячного строку з моменту  його
вчинення.
 
Вилучення самовільно      зайнятої     земельної     ділянки     в
адміністративному порядку не передбачено.
 
Таким чином суд, оцінивши в сукупності добуті в судовому засіданні
докази,  вважає  необхідним скаргу задовольнити ,  оскільки скарга
обгрунтована ,  в судовому  засіданні  доведена  ,  постанова  про
накладення  адміністративного  стягнення  на заявника за порушення
земельного законодавства не відповідає вимогам законодавства.
 
На підставі викладеного ,  керуючись ст. ст. 15,30,62,202, 248 ЦПК
України ( 1501-06 ) (1501-06)
        ,  ст.ст, 38,53-1,283 КпАП України( 80731-10 ) (80731-10)
        ,
ст. 115 , 116 ЗК України ( 561-12 ) (561-12)
        , суд, -
 
                             ВИРІШИВ:
 
Скаргу п.П на постанову міського управління земельних  ресурсів  у
зв`язку з накладенням адміністративного стягнення - задовольнити.
 
Постанову заступника   начальника  міського  управління  земельних
ресурсів №1 від року про накладення штрафу на п.П по ст. 53-1 КпАП
України  ( 80731-10 ) (80731-10)
           за   порушення  земельного законодавства у
розмірі  170  гривень  -  скасувати,  справу  про  адміністративне
правопорушення закрити.
 
Рішення оскарженню в касаційному порядку не підлягає.