Н-СЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Н-ський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за
позовом Б. до Н-ського РУГУ МВС України в м.Києві, ТОВ "ХХХ",
Державної податкової інспекції у Н-ському районі м.Києва
про витребування майна з чужого володіння
та зустрічного позову Державної податкової інспекції у Н-ському
районі м.Києва
про конфіскацію автомобіля,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувшись до суду із вищезазначеними вимогами до
відповідачів, які підтримав в судовому засіданні, зазначив, що у
січні 1998р. ним був придбаний автомобіль "Мерседес" у гр. А.
Через деякій час зазначений автомобіль, якім він керував за
дорученням, було затримано. Перевіркою було встановлено , що
свідоцтво та доручення на автомобіль виявилися підробленими, і
останній було поставлено на штрафмайданчик. Не зважаючи на те , що
відносно позивача відмовлено в порушенні кримінальної справи і
зазначений автомобіль не визнано речовим доказом по кримінальній
справі, порушеної відносно п.Б., автомобіль до цього часу не
повернуто. Посилаючись на те, що він є добросовісним набувачем
просив його вимоги задовольнити.
Представник позивача п.Д. в судовому засіданні підтримав вимоги
позивача , при цьому не заперечував проти заявлених зустрічних
вимог ДПІ у Н-ському районі м.Києва про конфіскацію автомобіля в
доход держави.
Представник ТОВ "ХХХ" п.І. в судовому засіданні пояснив, що
спірний автомобіль було поставлено на штрафмайданчик, відповідно
договору про надання послуг, і тому повернення автомобіля можливо
лише з дозволу відповідного органу.
Н-ське РУГУ МВС в м.Києві в судове засідання свого представника не
направило, про розгляд справи повідомлено належним чином
неодноразово.
Представник ДПІ у Н-ському районі м. Києва заперечував проти
задоволення позовних вимог п.Б., підтримав зустрічні вимоги,
посилаючись на викладені обставини в позові.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника ТОВ
"ХХХ", представника ДПІ у Н-ському районі м.Києва, допитавши
свідків, вивчивши письмові докази по справі, суд приходить до
висновку, що позовні вимоги п.Б. задоволенню не підлягають, а
зустрічні позовні вимоги є обгрунтованими, виходячи з наступних
підстав.
В судовому засіданні судом встановлено, що ХХ.ХХ.98 р. автомобіль
"Мерседес", яким керував позивач Б., було затримано
співробітниками ДАІ. При перевірці Н-ським РУГУ МВС в м.Києві
документів на зазначений автомобіль, було виявлено, що свідоцтво
про реєстрацію спірного автомобіля є підробленим, а бланк
доручення на право розпорядження зазначеним автомобілем рахується
викраденим. Відносно Б. в порушенні кримінальної справи
відмовлено, спірний автомобіль речовим доказом не визнано,
кримінальна справа по факту підробки документів призупинена на
підставі ст. 260 п.1 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
. Вищезазначені
обставини встановлено виходячи з постанови №1 від ХХ.ХХ.2000р., і
відповіді на запит суду від ХХ.ХХ.2000р. Із акту №2 від
ХХ.ХХ.2000р. вбачається що номер кузову автомобіля не змінювався і
є перевіреним. Згідно даних ПКФ "УУУ" спірний автомобіль є
зареєстрованим на території України не значиться. При цьому за
повідомленням Н-ської митниці дійсно перетинав митний кордон гр.
Я.
Як пояснив позивач в судовому засіданні ніяких вимог ні до п.А. ні
до п.Я ним не пред`явлено до цього часу і не пред`являються при
розгляді даної справи.
Вирішуючи питання про визнання позивача добросовісним набувачем
суд виходить з того, що останнім не надано суду правовстановлюючих
документів, які б свідчили про придбання спірного автомобіля у
особи яка не мала право його відчужувати. При цьому ці питання
повинні вирішуватись з притягненням до участі в справі відповідної
особи. Посилання ж позивача на пояснення свідків, судом не можуть
бути прийняті до уваги , оскільки такі угоди потребують
відповідного, тобто нотаріального посвідчення, а у разі їх
недодержання останні тягнуть за собою їх недійсність , з
наслідками передбаченими ст.48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
А тому суд прийшов до висновку, що в даному судовому засіданні не
доведено що позивач є добросовісним набувачем. З цих підстав
вимоги позивача про повернення спірного автомобіля суд находить
безпідставними, оскільки тільки власник має право вимагати
повернення свого майна з чужого незаконного володіння.
П. 31.7. Правил дорожнього руху ( 1094-93-п ) (1094-93-п)
заборонено
експлуатація транспортного засобу з доставленням останнього на
штрафний майданчик у разі, якщо реєстраційні документи на ТЗ
підроблені.
Відповідно до ст.34 ч.6 Закону України " Про дорожній рух "
( 3353-12 ) (3353-12)
експлуатація незареєстрованих транспортних засобів
забороняється, і у разі експлуатації такого транспортного засобу
він може бути вилучений В цьому випадку власнику транспортного
засобу повертається його вартість із врахуванням технічного стану
та строку експлуатації.
При таких обставинах, суд вважає, що затримання спірного
автомобіля було правомірним. Крім того, враховуючи, що ні на час
його затримання ні на даний час власник спірного автомобіля не
відомий, а починаючи з грудня 1998 р. майно знаходиться на
штрафмайданчику, суд находить, що спірний автомобіль є безхазяйним
майном.
Обов`язок по виявленню, обліком, оцінкою та реалізацією
безхазяйного майна, відповідно до ст.10 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
покладено на
податкові інспекцій районів у містах. За таких підстав, зустрічні
позовні вимоги про передачу спірного автомобіля у власність
держави є повністю обгрунтованими і тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.137 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 15, 30, 62, 202, 203 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог п.Б. до Н-ського РУГУ МВС в м.Києві ,
ТОВ "ХХХ",Державної податкової інспекції у Н-ському районі м.Києва
про витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовити.
Зустрічні вимоги Державної податкової інспекції у Н-ському районі
м.Києва задовольнити, передати автомобіль "Мерседес", як
безхазяйне майно, у власність держави.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів через Райсуд.