Н-СЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.1999 року районний суд м.Києва
в складі головуючого судді
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну
справу за позовом п.В до редакції газети "ХХХ", співвідповідач п.М
про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення
моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з цим позовом з тих підстав, що в газеті
№ 1\1\ за ХХ.ХХ.1999 року була надрукована стаття п.М під назвою
"Політичні партії "прихватизовують" так саме, як і всяку іншу
річ", де були викладені такі відомості:
"Річ у тому, що пан п.Л був генеральним директором фірми закритого
типу, але основними власниками її акцій є сім`я п.Ф і п.Ч.
Акціонерне товариство закритого типу "УУУ", власне, і була
створена з благословення Президента України. ...а самі,
виявляється, любісінько користуються послугами Леоніда Даниловича
в розв`язанні власних газотрейдерських і бізнесових справ. А якщо
при тому мати в руках усю партію? Ого, перспективи відкриваються
захоплюючі",
які, на думку позивача, не відповідають дійсності, ганьблять його
честь, гідність, ділову репутацію, а тому підлягають спростуванню.
Крім того, надруковані неправдиві відомості завдали позивачу
моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 61200 грн.
Відповідачі проти позову заперечують, але згодні надати
спростування стосовно того, що п.Ч не є основним власником акцій
ЗАТ "УУУ". Проти відшкодування моральних збитків повністю
заперечують.
Вислухавши пояснення сторін, свідка, вивчивши матеріали по справі,
суд знаходить позов підлягаючим частковому задоволенню, оскільки в
судовому засіданні встановлено, що в газеті № 1\1\ від ХХ.ХХ.1999
року була надрукована стаття п.М. під назвою "Політичні партії
"прихватизовують" так само, як і всяку іншу річ" розповсюджені
відомості, які позивач оскаржує, як такі, що не відповідають
дійсності, ганьблять його честь і гідність, а саме :
" Річ у тому, що пан Л. був генеральним директором фірми закритого
типу, але основними власниками її акцій є сім`я п.Ф й п.Ч.
Акціонерне товариство закритого типу "УУУ", власне, і була
створена з благословення Президента України. ...а самі,
виявляється, за любісінько користуються послугами Леоніда
Даниловича в розв`язанні власних газотрейдерських і бізнесових
справ. А якщо при тому мати в руках усю партію? Ого, перспективи
відкриваються захоплюючі."
Відповідно до вимог ст.5 Закону України " Про інформацію "
( 2657-12 ) (2657-12)
, одним із основних принципів інформаційних відносин є
об`ективність і вірогідність інформації.
Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про
застосування судами законодавства, що регулює захист честі,
гідності і ділової репутації громадян та організацій" від 28
вересня 1990 року № 7 ( v0007700-90 ) (v0007700-90)
із змінами , внесеними
постановами Пленуму від 4 червня 1993 року № 3 ( v0003700-93 ) (v0003700-93)
та
від 31 березня 1995 року № 4 ( v0004700-95 ) (v0004700-95)
, відповідно до ст.7
ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
відповідач повинен довести, що поширені ним
відомості відповідають дійсності. На позивача покладається
обов`язок довести лише факт поширення відомостей, які його
порочать, особою, до якої пред`явлений позов.
Позивач довів факт розповсюдження оспорюємих їм відомостей
відповідачами, надавши суду газету із спірною статтею.
Відповідачі не оспорюють факт розповсюдження оскаржуємої
інформації.
Як пояснив в судовому засіданні позивач, він ніколи не був
власником акцій ЗАТ "УУУ" і ніякого відношення до ціеї фірми не
має.
Відповідачі пояснили суду, що в той час, коли була надрукована
вищезгадана стаття, редакція мала повний набір документів, які
повністю підтверджували достовірність розповсюдженої інформації
щодо володіння акціями компанії саме п.В. Але після загибели п.Щ,
який на той час був головним редактором газети "ХХХ", його кабінет
було пограбовано, внаслідок чого зникли дані документи. А тому на
час розгляду справи в суді відповідачі документів, які б
підтверджували факт володіння п.В акціями, не мають, в зв`язку з
чим довести офіційно цей факт вони не в змозі.
Допитаний в судовому засіданні свідок п.К пояснив суду, що він
керівник секретаріату партії "А". Йому особисто зі слів п.Щ було
відомо, що п.В причетний до бізнесу ЗАТ "УУУ", саме він є одним із
основних власників акцій ціеї компанії. Але свідок ніколи не бачив
ніяких документів, які б підтверджували наявність такого факту, і
може про це стверджувати лише зі слів п.Щ.
Таким чином, суд знаходить достовірно встановленим, що відповідачі
доказів того, що п.В є основним володільцем акцій ЗАТ "УУУ" не
мають, а тому суд не має підстав вважати, що дані відомості
відповідають дійсності, в зв`язку з чим вони підлягають
спростуванню.
Відповідно до вимог ст.47 Закону України " Про інформацію "
( 2657-12 ) (2657-12)
цивільно-правову відповідальність несуть особи, які
поширили відомості, що не відповідають дійсності, ганьблять честь
і гідність особи.
Що стосується твердження ; " Акціонерне товариство закритого типу
"УУУ", власне, і була створена з благословення Президента
України", суд знаходить, що воно зовсім ніяким чином не торкається
особистості позивача, який стверджував в судовому засіданні, що
він ніякого відношення до ціей компанії не має, а тому суд
знаходить, що дане висловлювання ніяким чином не зачіпає його
честі і гідності , не принижує його, а тому позовні вимоги в ціеї
частині статті задоволенню не підлягають.
Суд знаходить, що висловлювання "... а самі, виявляється,
любісінько користуються послугами Леоніда Даниловича в розв`язанні
власних газотрейдерських і бізнесових справ. А якщо при тому мати
в руках усю партію? Ого, перспективи відкриваються захоплюючі", -
також не зачіпають честі і гідності позивача, оскільки його
прізвище жодного разу при цьому не згадується. Це стосується
опонентів п.Щ. А чи входить в їх коло п.В, в газетній публікації
не вказано.
При таких обставинах суд знаходить, що і в ціеї частині оспорюємої
статті позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки в однієї частині позовних вимог щодо захисту честі і
гідності позивача підлягає задоволенню, суд вирішує питання про
задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди за вимогами ст.49
Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) (2657-12)
.
При вирішенні питання про розмір моральної шкоди, суд виходить з
того, що позивач є народним депутатом України і багато чисельність
людей була ознайомлена з оспорюємою статтею.
Однак, суд не може погодитися з вимагаємою позивачем сумою
моральних збитків 61200 грн., оскільки ця сума позивачем не
доведена і в повному обсязі не обгрунтована. Крім того, суд
враховує і ті обставини, що стягнення такої суми може поставити
під загрозу існування редакції газети.
Розподіляючи між відповідачами суму моральних збитків, суд
знаходить, що юридична особа газета "ХХХ" спроможна сплатити
значно більшу суму моральних збитків в порівнянні з фізичною
особою п.М.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
при задоволенні
позову підлягає поверненню за рахунок відповідача сплаченої
позивачем суми держмита в розмірі 17 грн.85 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.7 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
,
ст.ст.37,41 Закону України "Про друковані засоби масової
інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 ) (2782-12)
, ст.ст.5, 47,49 Закону
України "Про інформацію" ( 2657-12 ) (2657-12)
, ст.ст.15, 30, 62, 202, 76
ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати, що в статті "Політичні партії "прихватизовують" так само,
як і всяку іншу річ", надруковану в газеті "ХХХ" № 1\1\ від
ХХ.ХХ.1999 року, автором якой є п.М. , в твердженні "Річ у тому,
що п.Л був генеральним директором фірми закритого типу, але
основними власниками її акцій є сім`я п.Ф та п.В " відомості про
те, що п.В. є одним із основних власників акцій фірми закритого
типу "УУУ", не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність
п.В. і підлягають спростуванню.
Зобов`язати редакцію газети в місячний термін після набирання
чинності даного рішення надрукувати спростування вищезазначених
відомостей на той же сторінці тим же шрифтом без будь яких
редакційних або інших коментарів.
В якості спростування зобов`язати редакцію газети надрукувати
резолютивну частину даного рішення.
Cтягнути на користь п.В в рахунок відшкодування моральних збитків
з п.М. 400 грн., з редакції газети 2000 грн. і повернення держмита
в розмірі 17 грн.85 коп., а всього підлягає стягненню 2017 грн.85
коп.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського міського суду через
районний суд на протязі 10 днів.