Н-СЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.1999 року Н-ський районний суд м.Києва в складі:
головуючою судді
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну
справу за позовом Д до К.
про повернення житлової площі, відшкодування матеріальної та
моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
Позивач Д. звернувся до суду із вищезазначеними вимогами до
відповідача К. , посилаючись на те, що між ним та відповідачем
ХХ.ХХ.1994 року було укладено договір , згідно умов якого позивач
дав свою згоду на зменшення площі кухні в його квартирі шляхом
виконання переобладнання по перенесенню туалету на площу кухні ,
для послідуючої передачі цієї частини приміщення , що складає 0,8
кв. м. до квартири К., а відповідач зобов`язалась за це виконати
ремонті роботи в кухні квартири позивача за свій рахунок.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і
просив зобов`язати відповідача повернути 0,8 кв. м., оскільки
остання не виконала взятих на себе зобов`язань відповідно до умов
укладеного договору ХХ.ХХ.94 року , при цьому просив стягнути
матеріальні збитки в розмірі 3 741 гр.87 коп. , які необхідні для
виконання ремонтних робіт в кухні його квартирі і які не були
виконані відповідачем, а також компенсацію за нанесену моральну
шкоду в розмірі 120 000 гр.
Відповідач К. в судових засіданнях заперечувала проти заявлених
вимог позивача в повному обсязі , посилаючись на те, що дійсно з
позивачем було укладено угоду в 1994 році , ініціатива якої
виходила від позивача , і відповідно до умов якої 0,8 кв. м.
квартири позивача були передані до квартири відповідача , для
влаштування ванної кімнати. За ці дії відповідач повинна була
зробити ремонті роботи в кухні позивача, які до приїзду позивача(
серпень 1994 р.) були виконані , за. винятком перегородки між
ванною та санвузлом. При цьому за не виконання цих робіт нею, в
особі її матері П. позивачу була виплачена компенсація в розмірі
100 доларів США.
Представник Н-ської райдержадміністрадії міста Києва в судовому
засіданні щодо вирішення спору між сторонами покладався на розсуд
суду , пояснив обставини прийнятих розпоряджень за № 0 , № 1,
відповідно від ХХ.ХХ.94р. та ХХ.ХХ.94 р. , пояснивши що
остаточного рішення з цього питання не виносилось.
Представник ДКПЖГ Н-ського району міста в судове засідання не
з`явився , про розгляд справи був повідомлений належним чином,
своїх заперечень суду не направив.
Вислухавши пояснення позивача , відповідача , представника 3-ої
особи , допитавши свідків , вивчивши письмові докази по справі ,
суд приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають
частковому задоволенню , виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи та поясненнями сторін в судовому засідання
встановлено, що між позивачем Д - та відповідачем К- 29.07.94 року
було укладено договір , умовами якого передбачалось проведення
ремонту в приміщенні кухні та туалету кв.№1 б. №1 по вул. Н-ській
в м. Києві з подальшим переобладнанням приміщення туалету кв. №1
під частину ванної кімнати кв. №2 цього ж будинку, і відповідно до
умов передбачених в розпорядженні Н-ської РДА м. №0 від ХХ.ХХ.94
р. Відповідно до цього розпорядження , власнику кв.№2 б. №1 по
вул. Н-ській в м. Києві Г. було дозволено ча свій рахунок виконати
переобладнання по перенесенню туалету на площі кухні в квартирі ,
і після переобладнання звільнене приміщення туалету з квартири б
передати до кв. а для можливості влаштування ванної кімнати. Для
цього Д. дав на це свою згоду, а К. зобов`язалась виконати
ремонтні роботи в приміщенні кухні його квартири , зазначені в п.
4 договору - Умовами договору передбачалось , що останній буде
вважатись виповненим в повному обсязі після встановлення
перегородки між санвузлом та кухнею кв.1 (квартири позивача) .
Додатком до цього договору зазначено затверджений сторонами план
переобладнання.
На момент видання розпорядження №0 від ХХ.ХХ.94 р. та послідуючого
укладення договору, власником квартири а будинку по вул. в м.
згідно свідоцтва про право власності на житло , виданого ХХ.ХХ.94
року був Г.
ХХ.ХХ.94 року Г. видано доручення А. (К.) розпоряджатись та
управляти цією квартирою, а ХХ.ХХ.96 р. Г. подарував цю квартиру
К. , що свідчить про те, що власником квартири кв.№2 б. №1 по вул.
Н-ській в м. Києвіє відповідач .
На момент укладення договору і на даний час власником особового
рахунку кв.№1 б. №1 по вул. Н-ській в м. Києві є позивач Д.
Умовами договору , укладеного ХХ.ХХ.94 р, відповідач зобов`язалась
закінчити роботи по підготовці ніші в кухні під батарею
теплозабезпечення , переставити цю батарею в спеціальну нішу під
вікном, переставити ванну з урахуванням звільненого місця від
батареї, встановити унітаз на нове місце , встановити перегородки
між ванною та санвузлом, перенести газові колонку та плиту на нові
місця, перенести дві раковини на нові місця . Як пояснили сторони
, встановлення сантехнічних предметів повинно було бути оговорено
в додатку до укладеного договору , однак цього плану сторони не
затверджували і на даний час і на час підписання договору він був
і є відсутнім, при цьому відсутні і інші доповнення до цього
договору, як то розміщення перегородки , точне місце встановлення
санвузла, як це передбачено умовами договору, відповідно п. п.
6,11.
Місцевим оглядом приміщення кухні кв. №1 б. №1 по вул. Н-ській в
м. Києві, проведеного з участю сторін , встановлено , що ремонті
роботи які передбачено умовами укладеного договору ХХ.ХХ.94 року
фактично не виконані, перегородка між ванною та санвузлом відсутня
. Між тим частина між входом в кухню квартири позивача та туалетом
квартири відповідача закладена цеглою.
При цьому з урахування по поверхових планів за 1993- 1998 рр., які
затверджені начальником ЖЕК, і з урахуванням місцевого огляду
приміщення кухні в квартирі позивача, дійсно має місце перенесення
ванної, газової колонки та плити. Однак як вже зазначено вище ,
сторонами так і не було затверджено плану переобладнання, і тому
суд виходить з викладених обставин в розпорядженні №0 від
ХХ.ХХ.94р., в якому зазначено , що Г. було дозволено виконати
переобладнання , як зазначено у виготовленому проекті. Зазначений
проект був виготовлений на підставі розпорядження №1 від ХХ.ХХ.94
року . При цьому виконані перенесення також не відповідають і
вимогам цього проекту.
Свідчення допитаних в судовому засіданні Ш, та К. суд оцінює
критично , і не приймає до уваги з тих підстав, що останні не
змогли пояснити що саме в кухні квартири позивача вони проводили
зварювання та встановлення сантехнічних приладів, а відповідачем в
свою чергу не надано відповідних документів щодо найняття
робітників для участі в цих роботах.
З цих же підстав , суд не приймає до уваги і заперечення
відповідача і посилання останньої щодо виконання всіх робіт, та
відшкодування невиконаної частини в грошовому виразі, оскільки
сторонами так і не було узгоджено план переобладнання та
перенесення сантехнічних приладів, і при цьому тільки після
закінчення зазначеного переобладнання, відповідно до розпорядження
№0 від ХХ.ХХ.94 року, звільнене приміщення повинно було перейти до
квартири відповідача, для цього 3-їм особам необхідно було
прийняти відповідне рішення, якого і на даний час не прийнято.
Тобто до цього часу спірні 0,8 кв- м. віднесені до квартири
позивача , але фактично ними користується без відповідного дозволу
і прийнятого рішення відповідач. Ствердження відповідача про
відшкодування не виконаної частини зобов`язань позивачу в
грошовому виразі підтверджень в судовому засіданні не знайшло.
Враховуючі , що відповідач не виконала в повному обсязі взяті на
себе зобов`язання, вимоги позивача про повернення житлової площі в
розмірі 0,8 кв. м-, які були предметом договору є обгрунтованими ,
оскільки з цих підстав договір укладений між сторонами ХХ.ХХ.94
року підлягає розірванню. При цьому строк позовної давності
позивачем не порушено, приймаючі до уваги не визначення строку
виконання ремонтних робіт , зазначення в договорі при яких
обставинах договір вважається виконаним , а також те, що Н-ською
РДА так і не винесено остаточного рішення з цього питання.
Між тим, вимоги позивача щодо відшкодування матеріальних збитків ,
які фактично полягають у вартості проведення ремонтних робіт
зазначених в п. 4 укладеного договору , як то встановлення
санвузлу , перенесення та встановлення інших сантехнічних приладів
, то суд находить Їх безпідставними , враховуючі що саме виконання
цих робіт як зобов`язання по договору брала на себе відповідач , а
їх невиконання привело до розірвання договору і повернення сторін
в початковий стан. Щодо відшкодування моральної шкоди , то
договірні відносини які виникли між сторонами , не передбачають
застосування норми ст. 440-1 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, на яку
посилається в обгрунтування своїх вимог позивач , і яка зокрема
регулює відшкодування заподіяної шкоди. З цих підстав в
задоволенні вимог про відшкодування матеріальної та моральної
шкоди позивачу слід відмовити.
Приймаючи до уваги , що відповідач повинен повернути житлову площу
0,8 кв. м. позивачу з відновленням приміщення туалету , суд вважає
можливим зазначити , що у разі не виконання цих дій у встановлені
строки , позивач може виконати ці дій за рахунок відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151, 161, 162, ,163,
165, 203 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. ст. 15, ЗО, 62, 202,203, 207
ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
, суд -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов`язати К повернути житлову площу 0,8 кв. м. з квартири кв.№2
б. №1 по вул. Н-ській в м. Києві до кв.№2 б. №1 по вул. Н-ській в
м. Києві та відновити приміщення туалету квартири кв.№1 б. №1 по
вул. Н-ській в м. Києві.
У разі не виконання цих дій протягом місяця після набрання
чинності рішення , Д. вправі виконати ці дії за рахунок К. ,
стягнувши з останньої необхідні витрати.
У задоволенні решті заявлених вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до міського суду протягом 10 діб через
райсуд.