Н-СЬКІЙ РАЙОННИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Н-ськнй районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за
скаргою В. на неправомірні дії Міністерства Юстиції,
ВСТАНОВИВ:
В. звернулась до суду із скаргою на рішення Міністерства від
ХХ.ХХ.1999 року , яким анулюванні свідоцтва про право на заняття
нотаріальною діяльністю видане їй ХХ.ХХ1997 року за № 000 . Свої
вимоги скаржник підтримала в судовому засіданні, посилаючись на
те, що під час вчинення нею нотаріальних дій неодноразових грубих
порушень не допускала, а виявлені при перевірці помилки можна
виправити ,і крім того ніякої шкоди державі або окремим громадянам
не завдали.
Представник Міністерства в судовому засіданні заперечував проти
задоволення вимог скаржника, пояснивши що наказ про анулювання
свідоцтва було видано на підставі діючого законодавства, за
неодноразові порушення нотаріусом В. чинного законодавства при
вчиненні нею нотаріальних дій, що було підтверджено проведеною
перевіркою і складено відповідну довідку.
Вислухавши пояснення скаржника В., представника М., вивчивши
письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що скарга
задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про нотаріат"( 3425-12 ) (3425-12)
свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути
анульоване Міністерством юстиції України : п.е - неодноразового
порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні
нотаріальних дій або грубого порушення закону , яке завдало шкоди
інтересам держави , підприємств, установ, організацій, громадян .
Зазначене рішення може бути оскаржено до суду в місячний строк з
дня його одержання.
Встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про те , що
наказом по Міністерству юстиції України № від ХХ.ХХ.1999 року було
анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю
видане В., на підставі п. "е" ч2 ст.12 Закону України "Про
нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
. Зазначений наказ винесений за повідомленням
начальника управління юстиції в м.Києві про допущення нотаріусом
В. неодноразових грубих порушень чинного законодавства при
вчиненні нотаріальних дій .До повідомлення додано довідку про
перевірку діяльності Т-ської державної нотаріальної контори .
За ст. 22, 23 КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
майно нажите подружжям за
час шлюбу , є його спільною сумісною власністю. Для укладення угод
по відчуженню спільного майна подружжя , що потребують
обов`язкового нотаріального засвідчення, згода другого з подружжя
повинна бути висловлена у письмовій формі. При цьому п. 36
Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій ( z0152-94 ) (z0152-94)
передбачені підстави і дії нотаріуса при посвідченні угоди про
відчуження або застави майна без згоди другого подружжя або від
імені особи яка не має чоловіка або дружини.
Так ,в одному із посвідчених нотаріусом В, договорів були порушені
вищезазначені вимоги чинного законодавства , оскільки відсутні
заяви другого подружжя про його згоду на продаж спільного майна та
заява особи, у якої не має чоловіка . Посилання скаржника на те ,
що при посвідченні договору за №0 було доручення другого подружжя
суд до уваги не бере , оскільки останнє стосується іншого
спільного майна , а не майна зазначеного в договорі.
Посилання скаржника на те, що при посвідченні договору № 00 нею
зроблено запис про відсутність відмітки в паспорті відчужувана про
реєстрацію шлюбу судом оцінюється критично , оскільки в даному
випадку подається відповідна письмова заява цієї особи яка повинна
бути доведена до відома другого учасника угоди. Посилання
скаржника на те, що при посвідченні договору № 00 була письмова
заява другого подружжя про його згоду на продаж спільного майна,
яка зафіксована в книзі вхідної кореспонденції, судом до уваги не
береться, оскільки ці посилання ніякими доказами не підтверджені,
крім того такі відмітки відсутні і в посвідченому договорі.
Відповідно до ст.425 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
за договором довічного
утримання одна сторона, що э непрацездатною особою за віком або
станом здоров`я (відчужувач), передає у власність другій стороні
(набувачеві майна) будинок або частину його , взамін чого набувач
майна зобов`язується надавати відчужувачеві довічне матеріальне
забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і
необхідної допомоги. При цьому п. п. 55, 57 вищезазначеної
Інструкції ( z0152-94 ) (z0152-94)
передбачено , що при посвідчені таких
договорів державний нотаріус повинен перевірити , чи є відчужувач
непрацездатним (за віком чи за станом здоров`я), про що
зазначається в тексті договору , крім того накладається заборона
відчуження. Про зазначені обставини робиться відмітка та напис
нотаріуса на всіх примірниках договору.
При посвідчені нотаріусом В. договорів довічного утримання за
реєстрами №№ 000 вищезазначені вимоги діючого законодавства були
порушені , оскільки в тексті були відсутні реквізити документа ,
що підтверджує непрацездатність відчужувача , а також напис про
накладення заборони відчуження. Посилання скаржника на ту ,
обставину , що непрацездатний стан відчужувача відображався у
книзі вхідної кореспонденції , а накладення заборони відчуження
майна робився окремою постановою, суд до уваги не бере ,
враховуючі що ці дії нотаріуса при вчиненні ним нотаріальних дій
суперечать вимогам діючого законодавства.
При посвідченні нотаріусом В. договору дарування зареєстрованим в
реєстрі за №001 порушені вимоги ст. 55 Закону України "Про
нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
а також п. 21 вищезазначеної Інструкції
( z0152-94 ) (z0152-94)
, а саме не приєднана копія документу та відсутня
відмітка про перевірку документа, на підставі якого вчинено
нотаріальну дію .
При посвідченні нотаріусом В. договорів дарування , купівлі
-продажу відповідно за реєстровими номерами , порушені вимоги
чинного законодавства, а саме ст.ст 78,146 КпШС України( 2006-07 ) (2006-07)
при посвідченні договору дарування М. від імені своєї
неповнолітньої дитини М.Ю., ст.13 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.144
КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
та п. 31 Інструкції ( z0152-94 ) (z0152-94)
при
посвідченні договору купівлі - продажу Я. від імені своєї
неповнолітньої дитини С. , яка мала на час укладення угоди 17
років , ст. 23, 145 КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
тап. п. 31, 35
Інструкції ( z0152-94 ) (z0152-94)
при посвідченні договору купівлі-продажу
квартири Б, та її неповнолітньої дитини Б. , оскільки відсутнє
відповідне розпорядження про дозвіл на укладення угоди , відмітка
щодо другого із подружжя або його відсутність.
При посвідченні нотаріусом В. установчих договорів порушені вимоги
ст. 44 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
і п. 29 Інструкції( z0152-94 ) (z0152-94)
,
оскільки в примірниках угод відсутні підписи їх учасників.
При посвідченні нотаріусом В. договору купівлі - продажу
зареєстрованому в реєстрі за № (а. с.), порушені вимоги ст. 22
Закону України "Про нотаріат"( 3425-12 ) (3425-12)
і п. 19 Інструкції
( z0152-94 ) (z0152-94)
, оскільки підпис нотаріуса В. яка мала реєстровий
індекс №2 , скріплений печаткою №1 .Посилання скаржника в цій
частині на те , що відсутній наказ який би закріплював печатку №1
чи №2 саме за нею , судом оцінюється критично , оскільки
відповідно до вимог чинного законодавства у державній нотаріальній
конторі де працюють кільки нотаріусів , кожний державний нотаріус
веде свій окремий реєстр, яким присвоюються індекси , які в свою
чергу співпадають з номером печатки державного нотаріуса .В даному
випадку нотаріус В. мала індекс реєстру №2 і відповідний номер
печатки.
При цьому суд вважає , що посилання в довідці направленої в
додатку до подання на порушення нотаріусом В. вимог чинного
законодавства при вчиненні нотаріальних дій щодо договору застави
та установчого договору є необгрунтованим , і в цій частиш
посилання скаржника знайшли своє підтвердження в судовому
засіданні, оскільки зазначених порушень в них не вбачається.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини , суд
приходить до висновку що наказ Міністерства юстиції України
відносно В. виданий обгрунтовано , в межах наданих повноважень та
на законних підставах , оскільки дійсно мало місце неодноразове
порушення нотаріусом В. чинного законодавства при вчиненні нею
нотаріальних дій .
Посилання скаржника на ту обставину , що при цьому її діями не
завдано ніякої шкоди , суд до уваги не бере , оскільки заподіяння
шкоди не враховується при неодноразовому порушенні ,а відноситься
до грубого порушення закону, яке в свою чергу завдало шкоді
інтересам держави, іншим.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 30, 62, 202, 203,
248-1 248-7 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
, ст. 12 Закону України
"Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
, суд -
ВИРІШИВ :
В задоволенні скарги В про визнання рішення Міністерства про
анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю
незаконним , відмовити.
Рішення може бути оскаржено до кого суду протягом 10 діб через
райсуд.