Н-СЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Н-ський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за
позовом Б. до Н-ської залізниці
про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної
шкоди ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Б. звернулась до суду із вимогами до відповідача ,і
просить захистити її права споживача і відшкодувати збитки які
полягають в понесених нею витратах у вигляді невикористаної
частини проїзних документів та компенсації нанесеної при цьому
моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовуючи тим, що ХХ.ХХ.99 року
відповідно до купленого нею квитка ,відповідач повинен був надати
плацкартне місце у вагоні №1 поїзду №1. Однак при посадці на
станції в м.Н-ську зазначений вагон був відсутній , і вона разом з
іншими пасажирами проїжджала без місця від станції в м.Н-ськ до
станції в м.Т-ськ.
В судовому засідання представник позивача В. підтримав позовні
вимоги , посилався на викладені обставини в позові. Наполягаючи на
задоволенні вимог в частині відшкодування моральної шкоди
зазначив, що розмір компенсації визначено з урахуванням статусу
який займає позивач , незручності які він зазнав під час поїздки ,
порушення відповідачем законних прав позивача.
Представник відповідача X. в судовому засідання заперечувала проти
задоволення вимог позивача , вказуючи на те, що позивачу Б. ,як і
іншим пасажирам було надано місце в іншому вагоні того ж класу .
Крім того вини відповідача в несвоєчасному наданні вагону не має ,
оскільки зазначене виникло під час переоформлення митних
документів.
Вислухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні,
вивчивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що
вимоги позивача підлягають задоволенню в частковому розмірі
виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.358 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
за договором перевозки
пасажира перевізник зобов`язується перевезти пасажира до пункту
призначення ; пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за
проїзд.
Встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про те , що
ХХ.ХХ.1999 року на станціюН-ська було подано поїзд №1, вагон №1 в
якому був відсутній.
Позивач маючи квиток на одне місце в цьому вагону проїжджала від
станції Н-ська до станції Т-ська з 14.16 год. до 17.22 год. без
відповідного місця. Зазначений вагон було подано на станцію
Т-ська, після чого позивач продовжила проїзд з наданням місця
відповідно до купленого нею квитка.
Обставина , що позивач проїжджала без місця від станції Н-ська до
станції Т-ська підтверджується актом від ХХ.ХХ.1999 року
складеного начальником поїзду № 1 та іншими особами , відміткою
про те , що місця у вагоні №1 , а саме місця №1 - №34 пасажирам
надані не були із-за відсутності вагону №1 і останні проїжджали
від сг. Н-ська до ст.Т-ська без місць , показаннями свідків С.,
Ч., які пояснили в судовому засіданні, що дійсно із за відсутності
вагону №1. ХХ.ХХ.1999р. від ст. Н-ська до ст.Т-ська пасажири цього
вагону проїжджали без місць за винятком пасажирів квитка №22 місця
яким були надані у вагоні №10 , про що було складено відповідний
акт. Допитані в якості свідків Т. і С. пояснили, що дійсно вагон №
1був відсутній від ст. Н-ська до ст.Т-ська , в зв`язку з чим
пасажирам які мали квитки в цей вагон пропонувались інші місця в
інших вагонах, від чого останні відмовились і проїзджали без місць
, про що і було складено відповідний акт і зроблено відмітку на
квитку.
Та обставина, що позивачу пропонувалось інше місце в іншому вагоні
і вона від нього відмовилась об`єктивно ніякими доказами не
підтверджується , а пояснення свідків Т. та С. суперечать
складеному ними акту і зробленій відмітці на квитку .Крім того
сама по собі відмова позивача від запропонованого місця не може
бути доказом того , що відповідачем були виконані належним чином
умови договору. При цьому є правом пасажира на відповідний вибір.
Як пояснив представник відповідача вагон №1 не був поданий на ст.
Н-ська ХХ.ХХ.1999 р. з причин ведення нового митного оформлення.
Ці пояснення як заперечення вини відповідача судом оцінюється
критично , враховуючи що обставини митного оформлення мали місце в
жовтні 1998 року , стосуються переміщення візків вагонних вузької
колії і не можуть впливати на зобов`язання взяті відповідачем
перед позивачем щодо належних умов надання послуг.
Із квитка - купону розрахованого на 14 осіб серії А вбачається ,
що він придбаний з 50% знижкою ХХ.ХХ.98року на проїзд від ст.Д до
ст. Г.
Вартість проїзду Н-ськ - Т-ськ без надання відповідного місця
складає 23 гр. 45 коп., враховуючи що квиток було придбано з
відповідною знижкою.
При таких обставинах , суд находить вимоги позивача в частині
стягнення невикористаної частини проїзних документів
обгрунтованими, оскільки вони знайшли своє підтвердження в
судовому засіданні , передбачені діючим законодавством , зокрема
п. 9.4.1. Правил перевезення пасажирів, багажу , вантажобагажу та
пошти залізничним транспортом України ( z0620-98 ) (z0620-98)
, Угодою про
міжнародне пасажирське повідомлення, ст. ст. 12,15 Закону України
" Про захист прав споживачів " ( 1023-12 ) (1023-12)
, ст. 358 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
. При цьому суд вважає, що стягненню з відповідача
підлягає сума яка складає 23 гр. 45 коп.
Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд находить
також обгрунтованими , оскільки відповідач не виконав належним
чином взяти на себе зобов`язання відносно надання послуг пасажиру
при його перевезенні , чим порушив його права як споживача і
завдав цими діями моральних страждань. Вирішуючи питання про
розмір компенсації моральної шкоди , суд виходить із наданих
позивачем доказів в підтвердження своїх вимог, терміну заподіяних
страждань , їх характеру, і вважає необхідним стягнути з
відповідача 1 200 гр.
Судові витрати у вигляді державного мита необхідно стягнути з
відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст. 358 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 12, 15, 24 Закону України " Про захист
прав споживача" ( 1023-12 ) (1023-12)
, ст.ст. 15, 30, 62, 202, 203 ЦПК
України ( 1501-06 ) (1501-06)
, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з залізниці на користь Б. матеріальні збитки в розмірі 23
гр.45 коп. та компенсацію моральної шкоди в розмірі 1 200 гр., а
всього 1223 гр.45 коп. (одна тисяча двісті двадцять три гр. 45
коп.)
Стягнути з залізниці державне мито в розмірі 02 гр.02 коп. в дохід
держави.