ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 621/3407/21

провадження № 61-1373св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Білоконь О. В., Олійник А. С., Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1,

відповідачі: Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, Слобожанський комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області,

треті особи: ОСОБА_2, Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Котелевець А. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що 22 липня 2015 року наказом № 192-к відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації позивачка переведена з посади вихователя на посаду завідувача Комунального закладу "Слобожанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3", на якій вона постійно працювала до 2019 року. Наказом відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації від 05 вересня 2019 року № 130-в, за заявою позивачки, їй надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 16 вересня 2019 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В липні 2020 року позивачка мала намір достроково припинити цю відпустку та приступити до виконання трудових обов`язків, тому звернулася до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, що є засновником Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області. На вимогу селищної ради позивачка написала заяву про укладення контракту. На розгляд сесії було винесено питання укладення з нею контракту на посаду директора Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області. Зазначене рішення прийнято не було, оскільки більшість депутатів утримались під час голосування, а також було повідомлено, що питання позивачки розглядається виключно як претендентки на посаду директора, оскільки заклад, в якому вона працювала, ліквідовано, а її посади завідувача фактично не існує, як і самого закладу. Також зазначено, що для вирішення питання дострокового виходу на роботу рекомендовано звернутися до відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації, який оформлював позивачці відпустку для догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. З відповіді відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації позивачка дізналася, що відділ освіти перебуває в процесі реорганізації через зміни в адміністративно-територіальному устрої, а всі повноваження з кадрових питань щодо Комунального закладу "Слобожанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3" передані до Комсомольської селищної ради. Надалі 02 вересня 2020 року письмово та особисто 18 вересня 2020 року позивачка зверталася до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області з вимогою оформити належним чином її вихід на роботу на посаду керівника дошкільного навчального закладу, однак їй було повідомлено, що відповідно до змін у законодавстві ясла-садок реорганізовано у Слобожанський комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, до якого вона не має жодного відношення. Позивачка зазначила, що відповідачем постійно чинилися перешкоди у достроковому її виході на роботу. Перед завершенням відпустки для догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в серпні 2021 року вона знову звернулася письмово до відповідача з проханням надати їй можливість приступити до виконання трудових обов`язків. Однак у відповіді від 19 серпня 2021 року № 5343/02-23 відповідач повністю заперечив про наявність будь-яких трудових відносин між ним та позивачкою, вкотре вказавши, що закладу, в якому вона працювала, не існує. Посилалася на те, що з моменту набуття повноважень стосовно керівників закладів дошкільної освіти, Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області не вчинила жодних дій з приведення відповідно до чинного законодавства записів у її документах. Позивачка вказала, що вона прийнята на роботу за безстроковим трудовим договором. Жодних повідомлень про ліквідацію, реорганізацію чи істотні зміни умов праці не отримувала, і до теперішнього часу будь-який наказ про припинення з нею трудових відносин ніким не видавався. Трудову книжку їй не повертали і вона фактично не є ані звільненою, ані працевлаштованою, і не має можливості отримувати жодних засобів до існування. Вважала, що Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області протягом 2020-2021 років не здійснила передбачених законами України дій з упорядкування трудових відносин з нею відповідно до змін в законодавстві, не мала правових підстав для відсторонення її від роботи та вчинила протиправні дій щодо недопуску до роботи після закінчення терміну відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Не погоджуючись з такою позицією, вона звернулася з адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просила визнати дії відповідача протиправними, однак ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі № 520/4357/21 провадження у справі закрито на підставі частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України та роз`яснено, що справа підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства. Позивачка зазначила, що сума відшкодування за вимушений прогул визначено орієнтовно 100 000,00 грн, оскільки вона не має можливості встановити її точно.

З огляду на викладене, позивачка просила суд визнати протиправними дії та бездіяльність Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області щодо неї, а саме: невчинення будь-яких дій з приведення відповідно до чинного законодавства трудових відносин між нею та Слобожанською селищною радою Чугуївського району Харківської області, яка є засновником "Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3" після внесення змін до законів України "Про освіту" (2145-19) , "Про дошкільну освіту" (2628-14) , "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) ; відмова у виході з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку після завершення терміну відпустки; відсторонення від посади керівника Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області; поновити її на посаді директора Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області; стягнути на її користь з Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області - правонаступника Слобожанської селищної ради Зміївського району Харківської області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 вересня 2021 року до дня поновлення на роботі; стягнути на її користь з Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області судовий збір за подання позовної заяви.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25 січня 2022 року залучено до участі у справі як співвідповідача Слобожанський комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, та як третіх осіб - ОСОБА_2 та Чугуївську районну державну адміністрацію Харківської області.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії та бездіяльність Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області щодо неприведення у відповідність до чинного законодавства трудових відносин між позивачкою та відповідачем, який є засновником Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3, неукладенні контракту та недопуску до роботи на посаду керівника цієї установи після завершення строку відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку - незаконними. Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області. Зобов`язано Слобожанську селищну раду Чугуївського району Харківської області прийняти рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника (директора) Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області з укладенням відповідним уповноваженим органом контракту відповідно до вимог закону та Статуту закладу. Стягнено з Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області та Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області солідарно на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 вересня 2021 року до 05 жовтня 2022 року з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України. Стягнено із Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області та Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області солідарно на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1 908,00 грн. Допущено негайне виконання судового рішення щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді з 11 вересня 2021 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив із того, що належними й допустимими доказами підтверджено існування трудових правовідносин між позивачкою та відповідачами, які не є припиненими на законних підставах на момент судового розгляду. Відповідачі порушили гарантоване Конституцією та законами України право позивача на працю і тривалий час перешкоджають їй у виконанні трудових обов`язків як під час бажання дострокового припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, так і після закінчення її терміну. Позивачкою доведено, що навіть не зважаючи на порушення відповідачами процедури її повідомлення про істотну зміну умов праці, вона погодилася на укладання строкового трудового договору (контракту) із відповідачем шляхом направлення відповідної письмової заяви. Натомість представник відповідача не надав жодних переконливих обґрунтувань щодо неукладення Слобожанською селищною радою Чугуївського району Харківської області або уповноваженим ним органом контракту з позивачкою на посаду, яка за нею гарантовано зберігалася на період перебування у соціальній відпустці та яка відповідала її кваліфікації, стажу та виконуваним попереднім трудовим обов`язкам, за наявності висловленої письмової згоди позивачки. Тому суд дійшов висновку про визнання дій відповідача - Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області щодо перешкоджання здійсненню трудових прав позивачем та неукладенню з нею контракту на посаду керівника Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області - незаконними.

Водночас з метою припинення порушення права позивача на працю, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення рішення щодо зобов`язання відповідачів або уповноваженого ним органу укласти з позивачем контракт на посаду керівника Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області та стягнути із відповідачів середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року апеляційні скарги Слобожанської селищної ради та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії та бездіяльність Слобожанської селищної ради щодо невчинення дій з приведення у відповідність до чинного законодавства трудових відносин з ОСОБА_1 після внесення змін до Закону України "Про освіту" (2145-19) , Закону України "Про дошкільну освіту" (2628-14) , Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) . В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнено із Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області на користь ОСОБА_1 908,00 грн судового збору за подання позовної заяви. Стягнено з ОСОБА_1 на користь Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області та ОСОБА_2 по 1 362,00 грн судового збору кожному за подання апеляційних скарг.

Приймаючи вказану постанову, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що має місце протиправна бездіяльність Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області щодо неналежного розгляду клопотання ОСОБА_1 про укладення з нею контракту на посаду директора Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області.

Водночас апеляційний суд зазначив про те, що зміст резолютивної частини рішення суду першої інстанції в частині розгляду позовної вимоги про визнання протиправними дій та бездіяльності Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області відрізняється від змісту цієї вимоги, викладеної у позовній заяві, а тому дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалення нового рішення, яким задоволено вимогу позивачки частково та визнано протиправними дії та бездіяльність Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області стосовно неї щодо не вчинення будь-яких дій з приведення у відповідність до чинного законодавства трудових відносин між нею та Слобожанською селищною радою Чугуївського району Харківської області, яка є засновником "Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3", після внесення змін до Законів України "Про освіту" (2145-19) , "Про дошкільну освіту" (2628-14) , "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) .

Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з огляду на те, що наказ роботодавця від 22 липня 2015 року № 192-к про прийняття позивачки на роботу є дійсним, наказу про звільнення позивачки з роботи відповідач не приймав, рішення щодо укладання з ОСОБА_1 нового строкового трудового договору - контракту не приймалось.

Також апеляційний суд поставився критично до посилань ОСОБА_1 на те, що їй було відмовлено у виході з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку після завершення терміну відпустки, виходячи з того, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду завідувача дошкільного навчального закладу, яка в подальшому перейменована на посаду директора, у відповідності до вимог Закону України "Про освіту" (2145-19) , належала до категорії педагогічних працівників, із якими укладається строковий договір (контракт), оскільки контрактна форма трудового договору щодо директора комунального навчального закладу законодавчо визначена саме законом. При цьому контракт з позивачкою не укладено і не відмовлено в його укладенні, водночас її і не звільнено з посади, тобто наразі питання щодо її виходу на роботу остаточно не вирішено.

Крім того, апеляційний суд визнав необґрунтованими твердження ОСОБА_1 про те, що її відсторонено від (роботи) посади керівника Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області та відмовив у задоволенні відповідних позовних вимог з огляду на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачку було відсторонено від роботи.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У січні 2023 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині розгляду позовних вимог про визнання протиправними дії та бездіяльність Слобожанської селищної ради щодо відмови ОСОБА_1 у виході з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку після закінчення терміну відпустки і в частині розгляду позовних вимог про поновлення на роботі, та залишити рішення Зміївського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2022 року в цій частині без змін.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме: неврахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18, від 22 грудня 2020 року у справі № 264/5235/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування Закону України "Про освіту" (2145-19) , Закону України "Про дошкільну освіту" (2628-14) у випадку, коли роботодавець заперечує щодо виходу на роботу працівника після закінчення відпустки для догляду за дитиною, водночас працівник не допускається до трудових обов`язків проте і не є таким, що звільнений (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:

- помилково скасував рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині;

- не звернув увагу на те, що питання виходу на роботу після закінчення терміну відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не залежить від того, чи вирішено питання щодо укладення контракту між роботодавцем та працівником; спочатку має відбутись вихід позивачки на роботу, а потім вирішуватись питання щодо приведення трудових правовідносин між сторонами у відповідність із новим нормативним регулюванням;

- проігнорував те, що поновлення позивачки на роботі це по суті повернення її на ту роботу, якою вона займала раніше та яку вона втратила у зв`язку з незаконними діями роботодавця;

- не врахував, що закони України "Про освіту" (2145-19) , "Про дошкільну освіту" (2628-14) та Статут Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 не містять конкретного механізму переходу керівників закладів освіти на контрактну форму роботи, а визначають лише загальний порядок призначення претендентів за відсутності безстрокового трудового контракту.

У березні 2023 року Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області із застосуванням засобів поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник зазначив про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

У квітні 2023 року ОСОБА_2 електронною поштою подала до Верховного Суду підписаний електронним цифровим підписом відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначила про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

У травні та червні 2023 року Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області із застосуванням засобів поштового зв`язку подав до Верховного Суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме: копії рішення Зміївського районного суду Харківської області від 16 грудня 2021 року у справі № 621/545/21, копії постанови Полтавського апеляційного суду від 15 травня 2023 року у справі № 621/545/21 та копії ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 18 квітня 2023 року у справі № 621/1233/23, яке задоволенню не підлягає з огляду на повноваження суду касаційної інстанції, визначені в частині першій статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Межі касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів щодо оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року в частині розгляду позовних вимог про визнання протиправними дії та бездіяльності Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області щодо невчинення будь-яких дій з приведення у відповідність до чинного законодавства трудових відносин між позивачкою та Слобожанською селищною радою Чугуївського району Харківської області, яка є засновником "Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3" після внесення змін до законів України "Про освіту" (2145-19) , "Про дошкільну освіту" (2628-14) , "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то оскаржуване судове рішення апеляційного суду в цій частині Верховним Судом не переглядається.

Отже, постанова Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року переглядається Верховним Судом лише в частині вирішення апеляційним судом позовних вимог про визнання протиправними дії та бездіяльність Слобожанської селищної ради щодо відмови ОСОБА_1 у виході з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку після закінчення терміну відпустки та в частині розгляду позовних вимог про поновлення на роботі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 27 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2023 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.

У лютому 2023 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли документи на усунення недоліків касаційної скарги, а саме заява про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року; відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 621/3407/21 із Зміївського районного суду Харківської області; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У березні 2023 року матеріали справи № 621/3407/21 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом від 16 липня 2014 року № 70-к ОСОБА_1 в порядку переведення з Донецького дошкільного навчального закладу призначена на посаду вихователя Комунального закладу "Слобожанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3" Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області.

Наказом від 22 липня 2015 року № 192-к начальника відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації вона переведена з посади вихователя на посаду завідувача Комунального закладу "Слобожанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3" Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області.

Наказом від 05 вересня 2019 року № 130 начальника відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Осовській В. Ю., завідувачу Комунального закладу "Слобожанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3" Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, надано відпуску для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 16 вересня 2019 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Запису про звільнення ОСОБА_1 на час розгляду справи її трудова книжка серії НОМЕР_1 не містить.

Відповідно до Статуту Комунального закладу "Слобожанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3" Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області у редакції від 27 вересня 2018 року, цей дошкільний навчальний заклад створений на підставі рішення V сесії ХХІV скликання Комсомольської селищної ради від 12 вересня 2002 року. Його засновником є Комсомольська селищна рада. Засновник або уповноважений ним орган здійснює фінансування дошкільного навчального закладу, його матеріально-технічне забезпечення, ремонт приміщень, господарське обслуговування, тощо (пункти 1.1, 1.5 розділу І Статуту).

Згідно з пунктами 8.1, 8.2 розділу VIII Статуту, управління дошкільним навчальним закладом здійснюється його засновником - Комсомольською селищною радою, її виконавчим комітетом та відділом освіти Зміївської районної державної адміністрації. Безпосереднє керівництво роботою дошкільного навчального закладу здійснює його завідувач, який призначається і звільнюється з посади керівником органу управління освіти за погодженням з засновником.

Рішенням Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області LХ сесії VІІ скликання від 24 вересня 2019 року № 1038-VІІ призначено ОСОБА_2 на посаду завідувача Комунального закладу "Слобожанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3" Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області (з виконанням роботи вихователя у цьому ж закладі) на період перебування основного працівника - завідувача ОСОБА_1 у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зобов`язано селищного голову ОСОБА_3 укласти з ОСОБА_2 строковий трудовий договір (контракт) з 25 вересня 2019 року до дня фактичного виходу на роботу завідувача ОСОБА_1 .

Рішенням Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області LХІ сесії VІІ скликання від 24 жовтня 2019 року № 1079-VІІ змінено назву Комунального закладу "Слобожанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3" Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області на "Слобожанський комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області"; змінено назву посади керівника з "завідувач" на "директор"; затверджено нову редакцію Статуту Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області.

Згідно з новою редакцією Статуту Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, затвердженою вище вказаним рішенням селищної ради, цей дошкільний навчальний заклад створений на підставі рішення V сесії ХХІV скликання Комсомольської селищної ради від 12 вересня 2002 року. Його засновником є Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області.

Пунктом 1.3 розділу І Статуту передбачено, що назву закладу змінено згідно з рішенням Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області LХІ сесії VІІ скликання № 1079-VІІ. Колишня назва - Комунальний заклад "Слобожанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3" Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області.

Пунктами 8.1 і 8.2 розділу VIII цього Статуту передбачено, що управління здійснюється його засновником - Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області. Безпосереднє керівництво закладом здійснює директор (керівник), який призначається на посаду та звільнюється з посади засновником. Між засновником та керівником укладається строковий трудовий договір - контракт.

28 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації із заявою про намір скористатися правом дострокового припинення відпустки.

Згідно з листом начальника відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації від 31 серпня 2020 року № 01-26/о-12 у відповідь на заяву ОСОБА_1 про намір приступити до роботи на посаді завідувача Слобожанського дошкільного навчального закладу № 3 вказано, що відповідно до змін до пункту 3 статті 31 Закону України "Про дошкільну освіту" (в редакції закону від 25 вересня 2017 року № 2145-VІІІ) повноваження з кадрових питань у Слобожанському комунальному закладі дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області передані Комсомольській селищній раді.

02 вересня 2020 року ОСОБА_1 письмово звернулася до комсомольського селищного голови Діхтяря Д. М. про намір достроково припинити відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та приступити до виконання обов`язків керівника Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області з 18 вересня 2020 року.

Згідно з витягом з протоколу № 77 засідання депутатів Слобожанської селищної ради LXXVII сесії VII скликання від 25 серпня 2020 року під час обговорення питання "Про укладення контракту з ОСОБА_1 на посаду директора Слобожанського закладу дошкільної освіти № 3" три депутати проголосували "за", чотири - "проти", інші 13 присутніх - "утрималися", у зв`язку з чим рішення не прийнято.

Рішенням Слобожанської селищної ради Зміївського району Харківської області LХХVІІІ сесії VІІ скликання від 17 вересня 2020 року № 1385-VІІ, відповідно до рішення Харківської обласної ради від 28 травня 2020 року № 1316 "Про перейменування Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області", змінено найменування закладу із "Слобожанський комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області" на "Слобожанський комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Зміївського району Харківської області; затверджено нову редакцію Статуту Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3, де у пункті 1.5 розділу І визначено, що засновником закладу є Слобожанська селищна рада Зміївського району Харківської області.

23 вересня 2020 року слобожанський селищний голова надав письмову відповідь на заяву ОСОБА_1 від 02 вересня 2020 року, в якій зазначено, що засновником Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 є Слобожанська селищна рада Зміївського району Харківської області. Відповідно до статті 25 Закону України "Про освіту" та частини другої статті 19 Закону України "Про дошкільну освіту" органи місцевого самоврядування здійснюють добір, призначення на посади та звільнення з посад керівних кадрів у комунальних закладах дошкільної освіти, а керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законом, з яким укладається строковий трудовий договір (контракт). Кандидатура ОСОБА_1 не була підтримана депутатами Слобожанської селищної ради на призначення на посаду директора Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 в зв`язку з наявним зверненням працівників закладу про негативний досвід роботи під її керівництвом.

Рішенням Слобожанської селищної ради LХХХІІІ сесії VІІ скликання від 20 листопада 2020 року № 1447-VІІ створено відділ освіти Слобожанської селищної ради.

Рішенням VІ сесії VІІІ скликання Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 11 лютого 2021 року № 186-VІІІ змінено найменування закладу із "Слобожанський комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Зміївського району Харківської області" на Слобожанський комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області; затверджено нову редакцію Статуту Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області.

Відповідно до розділу І вказаної редакції Статуту, вищим органом управління закладу є засновник - Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області. Розділом 6 "Управління закладом" передбачено, що управління закладом здійснюється його засновником та уповноваженим органом. Засновник приймає та звільняє з посади директора закладу. На підставі рішення засновника про прийняття на посаду директора закладу уповноважений орган - відділ освіти укладає з директором строковий трудовий договір - контракт.

Згідно з відповіддю відділу освіти Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області від 31 травня 2021 року № 01-30/665 на лист від 27 травня 2021 року № 1477 слобожанського селищного голови ОСОБА_3, у зв`язку з проведенням адміністративної реформи з децентралізації згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 725-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області" (725-2020-р) , правонаступником прав і обов`язків відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області є відділ освіти, охорони здоров`я, культури, спорту Чугуївської районної державної адміністрації. Трудова книжка ОСОБА_1 знаходиться на відповідальному зберіганні в комісії з реорганізації відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року закрито провадження в адміністративній справі № 520/4357/21 в зв`язку з тим, що позов ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає розгляду загальним місцевим судом у порядку цивільного судочинства.

13 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області з заявою (зверненням), в якій повідомила, що 10 вересня 2021 року закінчується термін її відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Чинним законодавством подання додаткових заяв для виходу працівника з відпустки не передбачено, тому просила роз`яснити їй порядок виходу на роботу згідно із займаною посадою.

У відповіді на це звернення від 19 серпня 2021 року № 5343/02-23 слобожанський селищний голова повідомив ОСОБА_1, що у зв`язку з проведенням адміністративної реформи з децентралізації на виконання законів України Чугуївською районною державною адміністрацією 22 січня 2021 року видано розпорядження № 05-р, яким передбачено реорганізацію відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області шляхом приєднання до відділу освіти Чугуївської районної державної адміністрації, який став правонаступником прав та обов`язків відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації. Трудова книжка ОСОБА_1 знаходиться на відповідальному зберіганні в комісії з реорганізації відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області. Стосовно укладення контракту з ОСОБА_1 на посаду директора Слобожанського закладу дошкільної освіти № 3 рішення на засіданні сесії від 25 серпня 2020 року не було прийнято.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, ОСОБА_1 з І кварталу 2017 року до ІV квартал 2019 року отримувала доходи у виді заробітної плати від відповідача - Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області. За період з І кварталу 2020 року до 08 серпня 2021 року (станом на день формування довідки) жодних доходів ОСОБА_1 не отримує.

Правове обґрунтування

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За змістом статті 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ), держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з частинами першою-третьою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором є таким самим, як і за безстроковим, але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений, зокрема, у наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про дошкільну освіту" трудові відносини у системі дошкільної освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України "Про освіту" (2145-19) , цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Керівником закладу дошкільної освіти може бути особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу освіту (для директорів державних, комунальних закладів дошкільної освіти - вищу педагогічну освіту), стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років (крім керівників приватних, корпоративних закладів освіти), організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров`я, що не перешкоджає виконанню професійних обов`язків. Керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган. Інших працівників закладу дошкільної освіти призначає на посади та звільняє з посад його керівник у порядку, передбаченому установчими документами закладу, відповідно до законодавства.

Відповідно до змісту частини першої статті 25 Закону України "Про освіту" права і обов`язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються цим законом та іншими законами України, установчими документами закладу освіти.

Частиною другою вказаної статті Закону України "Про освіту" (2145-19) передбачено, що засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти; розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти.

Статтею 25 Закону України "Про освіту" та частиною другою статті 19 Закону України "Про дошкільну освіту" передбачено, що органи місцевого самоврядування здійснюють добір, призначення на посади та звільнення з посад керівних кадрів у комунальних закладах дошкільної освіти, а керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законом, з яким укладається строковий трудовий договір (контракт).

Згідно з частинами п`ятою-шостою статті 36 КЗпП України, зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Відповідно до частин третьої-дев`ятої статті 179 КЗпП України, за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства. Відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами дитини, які фактично здійснюють догляд за нею, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів. За бажанням матері, батька дитини або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. Особи, зазначені в цій статті, повинні повідомити роботодавця про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.

Згідно зі статтею 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою матері (батька) дитини або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) роботодавця. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується, в тому числі, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Абзацом другим пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про відпустки" встановлено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є соціальною відпусткою, і згідно з частиною третьою статті 18 цього ж Закону, може бути використана повністю або частково бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.

Згідно зі статтею 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення у справі, апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі з огляду на те, що наказ роботодавця від 22 липня 2015 року № 192-к про прийняття позивачки на роботу є дійсним, наказу про звільнення позивачки з роботи роботодавець не приймав, рішення щодо укладання з ОСОБА_1 нового строкового трудового договору - контракту не приймалося, тобто позивачка не звільнена з місця роботи.

Також апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії та бездіяльність Слобожанської селищної ради щодо відмови ОСОБА_1 у виході з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку після закінчення терміну відпустки з огляду на те, що позивачка, обіймаючи посаду завідувача дошкільного навчального закладу, яка надалі перейменована на посаду директора, відповідно до вимог Закону України "Про освіту" (2145-19) , належить до категорії педагогічних працівників, із якими укладається строковий договір (контракт), оскільки контрактна форма трудового договору щодо директора комунального навчального закладу законодавчо визначена саме законом. При цьому контракт з позивачкою не укладено і водночас не відмовлено в його укладенні, також її і не звільнено з посади, тобто наразі її питання про вихід на роботу остаточно не вирішено.

Крім того, апеляційний суд правильно відхилив твердження ОСОБА_1 про те, що її відсторонено від (роботи) посади керівника Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області та відмовив у задоволенні відповідних позовних вимог з огляду на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачку було відсторонено від роботи.

Посилання у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18, від 22 грудня 2020 року у справі № 264/5235/19, є безпідставними з огляду на таке.

На предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів (обставини, на які посилається сторона позивача) і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19).

У постанові від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18 за позовом про визнання наказу про звільнення незаконним і його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, встановив, що оскільки правові підстави для поновлення ОСОБА_4 на роботі на підставі рішення суду в іншій справі відпали, то позовні вимоги у цій справі про визнання наказу про звільнення незаконним і його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

У постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 264/5235/19 за позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, виходив із того, що оскільки позивачку було призначено на посаду на умовах строкового трудового договору - на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку постійного працівника, цей строк узгоджено сторонами, а постійний працівник подала заяву про достроковий вихід з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто строк дії трудового договору, укладеного між сторонами, сплинув, то відповідач правомірно звільнив позивачку з роботи на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

Натомість у справі, що переглядається, апеляційний суд встановив, що позивачку не було звільнено із займаної посади, а питання про її вихід після відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на своє місце роботи не вирішено.

Отже, у наведених заявником як приклад постановах суду касаційної інстанції та оскаржуваному судовому рішенні суду апеляційної інстанції встановлено різні фактичні обставини справ, а тому доводи заявника про неврахування висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах є безпідставними.

Доводи касаційної скарги про те, що питання виходу на роботу після закінчення терміну відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не залежить від того, чи вирішено питання щодо укладення контракту між роботодавцем та працівником; спочатку має відбутися вихід позивачки на роботу, а потім вирішуватись питання щодо приведення трудових правовідносин між сторонами відповідно до нового нормативного регулювання, є безпідставним та зводяться до помилкового тлумачення заявником чинних норм трудового законодавства України.

Аргументи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував, що закони України "Про освіту" (2145-19) , "Про дошкільну освіту" (2628-14) та Статут Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 не містять конкретного механізму переходу керівників закладів освіти на контрактну форму роботи, а визначають лише загальний порядок призначення претендентів за відсутності безстрокового трудового контракту, Верховний Суд відхиляє, оскільки вони не спростовують правильність висновків апеляційного суду, що наведені в оскаржуваній постанові.

Доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування Закону України "Про освіту" (2145-19) , Закону України "Про дошкільну освіту" (2628-14) у випадку, коли роботодавець заперечує щодо виходу на роботу працівника після закінчення відпустки для догляду за дитиною, водночас працівник не допускається до трудових обов`язків проте і не є таким, що звільнений, є безпідставними оскільки заявником у касаційній скарзі не вказано конкретної норми права, щодо якої відсутній висновок щодо її застосування та належного обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційного суду, який їх обґрунтовано спростував, та не можуть бути підставами для скасування ухваленого у справі апеляційним судом судового рішення в оскаржуваній частині.

Водночас Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Ruiz Torija v. Spain", заява № 18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99).

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:О. В. Білоконь І. Ю. Гулейков А. С. Олійник С. О. Погрібний