ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 444/3482/18
провадження № 61-8142св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Жовківська міська рада Львівського району Львівської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Квака Вадима Васильовича та представника ОСОБА_1 - адвоката Станька Юрія Петровича на постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання бездіяльності дискримінаційною, відшкодування моральної шкоди.
2. Позовна заява мотивована тим, що рішенням Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області № 10 30-ої сесії 7-го демократичного скликання від 19 жовтня 2018 року ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 0,5500 га за кадастровим номером 4622789200:01:023:0134 та передано йому земельну ділянку у приватну власність.
3. На підставі даного рішення ОСОБА_2 здійснив державну реєстрацію речових прав на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
4. ОСОБА_1 вважав, що відповідач, передаючи у власність згадану земельну ділянку ОСОБА_2, порушив його право на отримання даної земельної ділянки, оскільки він першим отримав на це право, дотримався усіх встановлених для цього умов, проте через протиправні дії відповідача був позбавлений можливості оформити право власності на згадану земельну ділянку. Крім того, рішення Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області не відповідає актам цивільного законодавства, оскільки земельним законодавством не передбачено формування та відведення земельної ділянки громадянам на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості.
5. Звертав увагу на те, що відповідач спірну земельну ділянку передав третій особі на підставі технічної документації із землеустрою, розробленої ТОВ "Терразем", тим самим порушив вимоги земельного законодавства.
6. При цьому оскаржуване рішення Туринівської сільської ради Жовківського району Львівської області не відповідає вимогам, встановленим статтями 22, 55 Закону України "Про землеустрій", статтям 116, 118 ЗК України, отже, є незаконним та підлягає скасуванню.
7. Зазначав, що він розробив технічну документацію на виконання рішення
№ 06 21-ої сесії 5-ого демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району від 31 жовтня 2010 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 . Українки гр. ОСОБА_1".
8. Дана технічна документація є погодженою у встановленому порядку, про що отримані відповідні висновки і є підставою для її затвердження і передачі у приватну власність. Отже, відповідач з порушенням законодавства без надання дозволу розроблення технічної документації для ОСОБА_2 передав йому у власність спірну земельну ділянку.
9. Позивач посилався на те, що, починаючи з березня 2011 року до червня 2018 року, відповідач 27 разів розглядав на сесії сільської ради технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки саме йому, однак, жодного рішення по суті не прийняв. Відтак, вважав, що мала місце протиправна бездіяльність відповідача, чим порушено його право на отримання земельної ділянки.
10. Крім того, внаслідок протиправної поведінки Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області йому було завдано моральної шкоди, яка полягала у перенесених ним душевних стражданнях через стурбованість і тривогу, адже більше 7 років він страждав від невизначеності ситуації щодо вирішення його питання по суті, внаслідок чого зазнав глибокого відчуття несправедливості та певного розчарування у інститутах державної влади. Отже, мала місце дискримінація щодо нього з боку відповідача.
11. Зазначав, що Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 листопада 2013 року у справі "Пічкур проти України" (заява № 10441/06), яке набуло статусу остаточного 07 лютого 2014 року, у пункті 48 указав: "Практикою Суду встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (рішення у справі "Відлліс проти Сполученого Королівства", заява № 36042/97,
п. 48, ECHR 2002-IV, у пункті 49 зазначив: "Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю. Договірна держава користується свободою розсуду при визначенні того, чи та якою мірою відмінності в інших схожих ситуаціях виправдовують різне ставлення (рішення від 21 лютого 1997 року у справі "Ван Раалте проти Нідерландів").
12. Про наявність дискримінації щодо нього з боку відповідача свідчить те, що 11 жовтня 2018 року Туринківська сільська рада Жовківського району Львівської області звернулась до відділу у Жовківському районі Головного територіального управління Держгеокадастру у Львівській області з проханням провести землевпорядну експертизу технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 . Українки ОСОБА_1 на предмет законності. В цей же час Туринківська сільська рада Жовківського району Львівської області звернулась до відділу у Жовківському районі Головного територіального управління Держгеокадастру у Львівській області з проханням надати відповідь, чи згідно із законодавством ОСОБА_2 оформив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_1 . У відповідь на згадані запити відділ у Жовківському районі Головного територіального управління Держгеокадастру у Львівській області повідомив, що технічна документація ОСОБА_1 відповідає вимогам законодавства, а при розгляді технічної документації, виготовленої ТОВ "Терразем" на замовлення ОСОБА_2, встановлено її невідповідність вимогам законодавства. Однак, не дивлячись на зазначені обставини, Туринківська сільська рада Жовківського району Львівської області затвердила технічну документацію ОСОБА_2 та передала йому у власність спірну земельну ділянку.
13. Зважаючи на те, що неприйняття відповідачем жодного рішення щодо питання затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки триває понад 7 (сім) років, починаючи з 11 березня 2011 року, він, визначаючи грошовий розмір моральної шкоди, виходив із розміру матеріального еквіваленту моральної шкоди відповідно до висновку судового експерта-психолога.
14. Отже, сума шкоди в розмірі 169 168,00 грн включає компенсацію за перенесені ним моральні страждання, а також вартість коригувальних заходів, спрямованих на нормалізацію його психічного та психологічного стану.
15. Тобто, це є грошовий розмір моральної компенсації, який підлягає стягненню з відповідача за неприйняття ним рішення щодо питання затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу впродовж більше 7 (семи) років та за невиконання судового рішення, ухваленого на його користь, яке відповідачем умисно не виконується.
16. Крім того, позивач посилався на рішення Європейського Суду з прав людини від 10 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України)" (заява № 29979/04), яке набуло статусу остаточного 20 січня 2012 року, у якому заявник стверджував, що органи державної влади безпідставно не виконали рішення суду, постановлене на його користь, втручались у його можливість володіти земельною ділянкою, а також, що не було ефективних засобів юридичного захисту у зв`язку з цими скаргами.
17. У зазначеній справі, як і у цій справі, він був позбавлений можливості отримати в натурі земельну ділянку, виділену йому для ведення фермерського господарства, через тривале невиконання рішення суду, яким сільську раду було зобов`язано відвести в натурі земельну ділянку для його фермерського господарства. Визнавши порушення статті 1 Протоколу № 11, пункту 1 статті 6 та порушення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський Суд з прав людини присудив виплатити заявнику 8 000 (вісім тисяч) євро відшкодування моральної шкоди.
18. Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення 30-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області
№ 10 від 19 жовтня 2018 року "Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2";
- визнати дискримінаційною бездіяльність Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, правонаступником якої є Жовківська міська рада Львівського району Львівської області, щодо неприйняття рішення по питанню затвердження технічної документації із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 ;
- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі
169 168,00 грн;
- стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати у розмірі 14 176,00 грн за проведення експертизи, 80 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 800,00 грн - витрат на оплату банківської комісії, 1 409,00 грн - судовий збір.
19. Протокольною ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 18 грудня 2020 року до участі у справі як правонаступника Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області залучено Жовківську міську раду Львівського району Львівської області
Короткий зміст рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
20. Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2021 року у складі судді Мікула В. Є. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
21. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на розгляд сесії Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області було подано два проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
22. Отже, районний суд вважав, що відсутня дискримінація щодо позивача, оскільки ані ОСОБА_1, ані ОСОБА_2 не були обмежені у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами, так як на розгляд сесії було подано два проекти землеустрою, а відповідачу - Туринківській сільській раді Жовківського району Львівської області, як колегіальному органу, необхідно було прийняти законне рішення щодо затвердження одного із проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
23. Оскільки позивачем не доведено дискримінаційної бездіяльності відповідача, відсутні підстави для визнання незаконним та скасування рішення Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області 30-тої сесії
7-ого демократичного скликання № 30 від 19 жовтня 2018 року щодо затвердження ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в
АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства та передачу у власність згаданої земельної ділянки.
24. Районний суд встановив, що ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди внаслідок протиправної поведінки щодо нього невиконанням Туринківською сільською радою Жовківського району Львівської області остаточних рішень судів, якими сільську раду було зобов`язано прийняти рішення щодо питання затвердження технічної документації із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки позивачу ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.
25. При цьому суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 у цій справі, оскільки рішення про затвердження технічної документації із землеустрою ОСОБА_2 було прийнято колегіально Туринківською сільською радою Жовківського району Львівської області на підставі положень ЗК України (2768-14)
.
26. Постановою Львівського апеляційного суду від 07 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2021 року в частині вирішення вимог про стягнення моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Жовківської міської ради Львівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
27. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення 30-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області № 10 від 19 жовтня 2018 року "Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2", однак, відповідачем до участі у справі залучено лише Туринківську сільську раду Жовківського району Львівської області, правонаступником якої є Жовківська міська рада Львівського району Львівської області. Інших осіб, прав та обов`язків яких даний спір стосується, до участі у справі не залучено. Зокрема, позивачем не залучено до участі у розгляді справи як відповідача ОСОБА_2, якому оскаржуваним рішенням 30-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області № 10 від 19 жовтня 2018 року передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, хоча рішення суду про задоволення позову в цій частині та скасування вказаного рішення прямо впливає на його права та законні інтереси.
28. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважав, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області № 10 від 19 жовтня 2018 року не можуть бути задоволені у зв`язку з незалученням до участі у справі як відповідача
ОСОБА_2 .
29. Щодо позовної вимоги про визнання дискримінаційною бездіяльності Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, правонаступником якої є Жовківська міська рада Львівського району Львівської області, щодо неприйняття рішення про питання затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 апеляційний суд вважав висновки районного суду про відсутність ознак дискримінації правильними.
30. Апеляційний суд вважав частково обґрунтованими вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки врахував, що сільська рада з 2011 року до 2018 року не вирішила питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства. Ураховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку про дійсність факту заподіяння такою бездіяльністю моральної шкоди позивачу та про наявність передбачених законом підстав для відшкодування завданої позивачеві такою бездіяльністю моральної шкоди.
31. Ураховуючи принципи розумності та справедливості, суд вважав необхідною до відшкодування моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. При цьому суд не врахував висновок експертизи, наданий позивачем, оскільки визначення суми для відшкодування моральної шкоди є оціночним і не може бути однозначно зроблене за допомогою експерта у галузі психології.
32. Постановою Верховного Суду від 18 січня 2023 року у цій справі касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Станьком Ю. П., задоволено, постанову Львівського апеляційного суду від 07 червня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
33. Постанова Верховного Суду мотивована тим, що апеляційний суд не перевірив рішення районного суду на предмет законності і обґрунтованості, доведеності позовних вимог, а скасовуючи рішення і відмовляючи у позові, обмежився лише тим, що ОСОБА_2 залучений третьою особою, хоча мав бути співвідповідачем.
34. Верховний Суд вважав такий висновок неправильним, оскільки в силу частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
35. Предметом позову є визнання незаконним рішення Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області № 10 від 19 жовтня 2018 року "Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2", а рада залучена до участі у справі як відповідач.
36. ОСОБА_2 не приймав відповідне розпорядження, але, оскільки воно стосується його прав та обов`язків, а тому в силу статті 53 ЦПК України він правомірно був залучений до участі у справі як третя особа і в ході розгляду справи активно реалізовував свої процесуальні права.
37. Крім того Верховний Суд зазначав, що при новому розгляді слід звернути увагу також на положення частини п`ятої статті 23 ЦК України, згідно з якою моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
38. Неправомірні дії ради, за які позивач просить відшкодувати моральну шкоду, стосуються невиконання одного і того ж самого рішення суду (постанови Жовківського районного суду Львівської області від 01 лютого 2017 року у справі № 444/2805/16-а), за яке рішенням суду вже було стягнуто моральну шкоду (постановою Апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2018 року у справі № 444/1158/17).
39. При новому розгляді справи постановою Львівського апеляційного суд від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2021 року в частині відмови у задоволенні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення 30-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 19 жовтня 2018 року № 10 "Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2" скасовано.
Ухвалено у цій частині нове рішення, яким таку вимогу задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення 30-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 19 жовтня 2018 року № 10 "Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2".
В іншій частині рішення залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
40. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що Туринківська сільська рада Жовківського району Львівської області, правонаступником якої є Жовківська міська рада Львівського району, зволікаючи із розглядом проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу ОСОБА_1 (за період
з 11 березня 2011 року по 18 червня 2018 року Туринківська сільська рада 27 разів розглядала на сесії сільської ради технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, при цьому, за наявності усіх підстав для прийняття рішення про затвердження технічної документації, всупереч вимогам ЗК України (2768-14)
таке рішення не прийняла), натомість затверджуючи оспорюваним рішенням № 30 від 19 жовтня 2018 року ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою, яка виготовлена з порушенням вимог закону, та передаючи у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0.5500 га в АДРЕСА_1, діяла недобросовісно.
41. Враховуючи те, що оспорюване рішення Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 19 жовтня 2018 року прийняте з порушенням вимог частини першої статті 22, частини дев`ятої статті 55 Закону України "Про землеустрій", при цьому таке рішення порушує права та інтереси позивача ОСОБА_1, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування такого рішення.
42. Відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходив з того, що вказані вимоги фактично стосуються невиконання одного і того ж самого рішення суду (постанови Жовківського районного суду Львівської області від 01 лютого 2017 року у справі № 444/2805/16-а), за яке рішенням суду вже було стягнуто моральну шкоду (постановою апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2018 року у справі
№ 444/1158/17).
43. Не спростовує зазначений висновок і те, що такі правопорушення є триваючими, оскільки у протилежному випадку таке свідчитиме про подвійну відповідальність в одних і тих же правовідносинах.
44. Також апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність факту дискримінації відповідача по відношенню до позивача, оскільки позивачем не наведено жодної із захищених ознак, за якими позивача, на його думку, дискримінував відповідач.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
45. У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Квака В. В. на постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року, сформована через систему "Електронний суд".
46. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Квака В. В., витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
47. У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Станька Ю. П. на постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року.
48. Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Станька Ю. П. і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
49. Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
50. У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Квак В. В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволення позову про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради та передати справу в цій частині на новий апеляційний розгляд. В іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.
51. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № П/811/137/18, провадження № К/9901/69152/18, від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 22 лютого 2019 року у справі № 813/1631/14, від 27 лютого 2020 року у справі № 120/1491/19-а, у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 815/5987/14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
52. Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 звертався до сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, однак не отримав у місячний термін відповіді, а відтак по "мовчазній згоді" замовив розробку такої документації.
53. Також апеляційний суд не врахував, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. При цьому не суттєво за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками.
54. На стадії розробки документації із землеустрою ані ОСОБА_1, ані ОСОБА_2 не мали переваги.
55. Рішення про затвердження технічної документації та передачу комунальної земельної ділянки тій чи іншій особі відноситься до виключної компетенції відповідного органу місцевого самоврядування. В свою чергу колегіальний орган приймає рішення виходячи з позиції (внутрішнього переконання) його членів, в нашому випадку депутатів Туринківської сільської ради.
56. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Станько Ю. П., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та передати справу на новий апеляційний розгляд.
57. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" та частини другої статті 81 ЦПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
58. Крім того, заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
59. Касаційна скаргапредставника ОСОБА_1 - адвоката Станько Ю. П. мотивована тим, що у справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.
60. Фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація відповідача по відношенню до позивача мала місце, стверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, протоколами сесій Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, з яких вбачається, що при розпорядженні землями комунальної власності, призначеними для ведення особистого селянського господарства, відповідач діяв у різний спосіб у відносно схожих ситуаціях, а саме без об`єктивного та розумного обґрунтування в період з 11 березня 2011 року
по 18 червня 2018 року не приймав рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для ведення особистого селянського господарства, водночас, в період з червня
2011 року по грудень 2017 року приймав рішення, якими затверджував технічні документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та передачу їх у власність іншим особам.
61. Апеляційний суд не врахував, що пункт 2 частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" містить невичерпний (відкритий) перелік ознак, за якими особа може зазнавати дискримінації, про що свідчить наступний зміст норми, як "або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-який формі".
62. Дискримінаційне поводження з особою може мати місце у вигляді прихованого характеру ознак, що знаходить свій вияв, як результат обмеження реалізації прав особи без об`єктивного та розумного обґрунтування з боку суб`єкта владних повноважень.
63. Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує при розгляді справ відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України, як джерело права.
64. Висновок Верховного Суду по питанню застосування норми пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", частини другої статті 81 ЦПК України у подібних правовідносинах щодо необхідності наведення суду ознак, за якими особа зазнала дискримінації, а не лише фактичних даних, що така мала місце, відсутній.
65. Відзиви на касаційні скарги до Верховного Суду не подані.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
66. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання рішення Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області № 6 21-ої сесії 5-го демократичного скликання від 31 березня 2010 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 загальною площею 0,5000 га із земель запасу сільської ради гр. ОСОБА_1"
ОСОБА_1 замовлено та виготовлено відповідний проект землеустрою, що стверджується копією заяви-договору № 03/01 від 17 січня 2011 року на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, укладеного між приватним підприємством (далі - ПП) "ВКМ-Базис" та ОСОБА_1 .
67. Даний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі частини восьмої статті 118 ЗК України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІ,
ОСОБА_1 погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, про що отримано відповідні висновки, є підставою для прийняття рішення про його затвердження, що стверджується копією технічної документації із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 . Українки Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області.
68. Технічна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 є погодженою у встановленому порядку і є підставою для прийняття рішення про її затвердження.
69. На виконання пункту 3 зазначеного рішення сільської ради та відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 подано на розгляд сесії Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області для прийняття рішення про його затвердження і надання земельної ділянки у власність.
70. Туринківська сільська рада Жовківського району Львівської області за результатами неодноразового розгляду технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 відповідного рішення не прийняла, що стверджується виписками із протоколів сесій Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, а саме: випискою з протоколу 4-ої сесії 6-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 11 березня 2011 року, випискою з протоколу 5-ої сесії 6-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 12 квітня 2011 року, випискою з протоколу 8-ої сесії 6-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 20 грудня 2011 року, випискою з протоколу 10-ої сесії 6-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 11 травня 2012 року, випискою з протоколу 16-ої сесії 6-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 21 червня 2013 року, випискою з протоколу 19-ої сесії 6-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 28 листопада 2013 року.
71. Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 10 липня 2014 року у справі № 444/660/14-а за позовом ОСОБА_1 до Туринківської сільської ради Жовківського району, яка набрала законної сили 11 серпня 2014 року, суд визнав незаконною відмову Туринківської сільської ради Жовківського району від 28 листопада 2013 року у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,55 га, якій присвоєно кадастровий номер 4622789200:01:023:0134.
72. Також, суд зобов`язав Туринківську сільську раду Жовківського району розглянути на сесії сільської ради питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою, щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 з відповідним прийняттям рішення, що підтверджується копією постанови Жовківського районного суду Львівської області від 10 липня 2014 року у справі
№ 444/660/14-а.
73. Судом констатовано, що відповідно до норм статті 118 ЗК України Туринківська сільська рада зобов`язана була щодо питання ОСОБА_1 прийняти рішення, однак такого рішення не прийнято, натомість останньому надано виписку із протоколу 19 сесії 6 демократичного скликання Туринківської сільської ради від 28 листопада 2013 року, чим було порушено норму цієї статті.
74. Надалі позивач двічі звертався до відповідача з проханням прийняти на сесії сільської ради рішення, яким затвердити технічну документацію із землеустрою та передати земельну ділянку йому у приватну власність, проте такі звернення залишенні відповідачем без розгляду, що підтверджується копією протоколу 24-ої сесії 6-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 11 листопада 2014 року, копією протоколу 25-ої сесії 6-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 17 грудня 2014 року.
75. 25 лютого 2015 року, отримавши виконавчий лист № 444/660/14, ОСОБА_1 пред`явив до виконання у Відділ державної виконавчої служби (далі - ВДВС) Жовківського районного управління юстиції (далі - РУЮ) Львівської області.
76. Постановою державного виконавця Бакум Н. М. відкрито виконавче провадження ВП № 47088238 та встановлено боржнику строк для добровільного виконання до 10 квітня 2015 року.
77. 03 квітня 2015 року постанова державного виконавця отримана особисто головою Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, що підтверджено копією виконавчого листа № 444/660/14-а, виданого Жовківським районним судом Львівської області 09 лютого 2015 року, копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 квітня 2015 року ВП № 47088238, копією супровідного листа ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області №781 від 03 квітня 2015 року про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області для виконання.
78. Натомість, Туринківська сільська рада Жовківського району Львівської області впродовж 2015-2016 року, розглядаючи на сесії сільської ради 11 разів технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки
ОСОБА_1, жодного рішення за наслідками розгляду такої документації не прийняла, що підтверджується виписками із протоколів сесії сільської ради. Зокрема: випискою з протоколу 28-ої сесії 6-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 12 травня 2015 року; випискою з протоколу 29-ої сесії 6-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 09 липня 2015 року; випискою з протоколу 30-ої сесії 6-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 08 вересня 2015 року; випискою з протоколу 2-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 15 грудня 2015 року; випискою з протоколу 3-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 05 лютого 2016 року; випискою з протоколу 4-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 22 березня 2016 року; випискою з протоколу 5-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 15 квітня 2016 року; випискою з протоколу 6-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 03 червня 2016 року; випискою з протоколу 8-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 16 вересня 2016 року; випискою з протоколу 9-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 04 листопада 2016 року; випискою з протоколу 10-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 16 грудня 2016 року.
79. Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 01 лютого 2017 року у справі № 444/2805/16-а, яка набрала законної сили 03 квітня 2017 року, суд визнав неправомірною бездіяльність Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області щодо неприйняття відповідного рішення по зверненнях ОСОБА_1 щодо розгляду питання про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
80. Суд зобов`язав Туринківську сільську раду Жовківського району розглянути на сесії сільської ради питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 з відповідним прийняттям рішення.
81. При цьому судом встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки є погодженою у встановленому порядку і є підставою для прийняття рішення про її затвердження; не приймаючи рішення про затвердження погодженої технічної документації із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у двотижневий строк з дня її отримання, Туринківська сільська рада Жовківського району діє не у спосіб, передбачений частиною дев`ятою статті 118 ЗК України, отже, допускає протиправну бездіяльність, чим порушує право ОСОБА_1 на безоплатне одержання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності.
82. Незважаючи на вказані вище судові рішення, Туринківська сільська рада Жовківського району Львівської області, розглядаючи у березні 2017 року та травні 2017 року на сесії сільської ради технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, відповідного рішення не прийняла (виписка з протоколу 11-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 10 березня 2017 року; виписка з протоколу 13-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 05 травня 2017 року).
83. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди.
84. Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 13 грудня 2017 року у справі № 444/1158/17 позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25 000,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
85. Постановою апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2018 року у справі №444/1158/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Апеляційну скаргу Туринківської сільської ради Жовківського району задоволено частково. Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 13 грудня 2017 року скасовано. Стягнуто з Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
86. Надалі відповідач продовжував не виконувати судові рішення та вимоги закону щодо прийняття рішення щодо питання затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, що стверджується виписками із протоколів сесій сільської ради, починаючи з липня 2017 року до червня 2018 року (виписка з протоколу 15-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 10 липня 2017 року; виписка з протоколу 17-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 28 вересня 2017 року; виписка з протоколу 18-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 24 листопада 2017 року; виписка з протоколу 21-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 09 лютого 2018 року; виписка з протоколу 22-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 23 березня 2018 року; виписка з протоколу 25-ої сесії 7-го демократичного скликання Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області від 18 червня 2018 року).
87. 05 квітня 2018 року державним виконавцем винесено постанову ВП
№ 47088238 про накладення штрафу, якою за невиконання судового рішення згідно з вимогою державного виконавця № В5/3335 від 14 лютого 2018 року накладено на відповідача штраф у розмірі 5 100,00 грн, що стверджується копією вимоги державного виконавця № В5/3335 від 14 березня 2018 року, копією постанови ВП № 47088238 від 05 квітня 2018 року про накладення штрафу.
88. Отже, відповідач, починаючи з березня 2011 року до червня 2018 року
27 разів розглядав на сесії сільської ради технічну документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, однак, за наявності усіх підстав для прийняття рішення по зверненнях ОСОБА_1 та в супереч вимог закону, відповідач жодного рішення по суті не прийняв.
89. В свою чергу ОСОБА_2 замовлено та виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), відведення спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 загальною площею 0,5500 га із земель запасу сільської ради, що підтверджується копією заяви-договору № 006-02/15 від 02 липня 2018 року на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 - для ведення особистого селянського господарства, укладеного між ТОВ "Терразем" та
ОСОБА_2 .
90. Даний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, про що отримано відповідні висновки, і є підставою для прийняття рішення про його затвердження, що стверджується копією технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 . Українки Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області.
91. Відповідно до вимог частини дев`ятої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 подано на розгляд сесії Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області для прийняття рішення про його затвердження і надання земельної ділянки у власність.
92. Рішенням Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області 30-тої сесії 7-ого демократичного скликання № 30 від 19 жовтня 2018 року ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в
АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства та передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (цільове призначення 01.03) площею
0,5500 га в АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
93. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
94. Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
95. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
96. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
97. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
98. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
99. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
100. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
101. Постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування немає.
Щодо відшкодування моральної шкоди
102. Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався, зокрема, на те, що внаслідок протиправної поведінки Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області йому було завдано моральної шкоди, яка полягала у перенесених ним душевних стражданнях через стурбованість і тривогу, адже більше 7 років він страждав від невизначеності ситуації щодо вирішення його питання по суті, внаслідок чого зазнав глибокого відчуття несправедливості та певного розчарування у інститутах державної влади.
103. Апеляційним судом встановлено, що між сторонами у справі виник спір щодо права власності на землю, проте певні правовідносини між ними вже врегульовані судовими рішеннями, які набрали законної сили та перебувають на стадії виконавчого провадження.
104. Зокрема, постановою Жовківського районного суду Львівської області
від 10 липня 2014 року у справі № 444/660/14-а та рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 13 грудня 2017 року у справі № 444/1158/17 констатовано, що не приймаючи рішення про затвердження погодженої технічної документації із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у двотижневий строк з дня її отримання, Туринківська сільська рада Жовківського району діє не у спосіб передбачений частиною 9 статті 118 Земельною кодексу України, відтак допускає протиправну бездіяльність, чим порушує право ОСОБА_1 на безоплатне одержання у власність земельної ділянки з земель комунальної власності.
105. Крім цього, за тривале невиконання рішення суду з відповідача на користь позивача було стягнуто моральну шкоду у відповідному розмірі.
106. За змістом частини другої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
107. Відповідно до частини п`ятої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
108. Таким чином, судом апеляційної інстанції враховано, що питання відшкодування моральної шкоди, яку позивач пов`язує із стражданнями через неприйняття відповідачем жодного рішення щодо питання затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки понад 7 (сім) років, фактично було предметом судового розгляду та є вирішеним. Не спростовує зазначений висновок і те, що такі правопорушення є триваючими, оскільки у протилежному випадку це свідчитиме про подвійну відповідальність в одних і тих же правовідносинах.
109. З огляду на вказане колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про те, що вимоги про стягнення моральної шкоди у межах даного судового провадження є безпідставними.
Щодо визнання незаконним та скасування рішення сільської ради
110. Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
111. Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений статтею 118 ЗК України.
112. За змістом статті 118 ЗК України (у редакції, чинній для спірних правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
113. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (частина шоста статті 186-1 ЗК України).
114. Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про визнання незаконним рішення державного органу чи органу місцевого самоврядування, суд повинен встановити невідповідність Конституції або законам України оскаржуваного акта (як змістовно, так і за процедурою прийняття), а також те, що оскаржуване рішення порушує конкретні права особи, яка звернулась до суду.
115. За правилами частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
116. У постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що у дозволі на виготовлення проекту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись). Конкретизується ж земельна ділянка у проекті землеустрою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема, перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проекту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України "Про землеустрій").
117. Видача дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає надання згоди власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Відповідно цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. Затвердження проекту землеустрою щодо відведення ділянки засвідчує згоду власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) із вибором предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проекті землеустрою. Отже, внаслідок зазначених дій майбутніми орендарем та орендодавцем погоджується одна із умов майбутнього договору - земельна ділянка, яка стане предметом оренди. Якщо земельна ділянка сформована, то розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження позбавлені будь-якого сенсу.
118. Водночас Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що невиникнення договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків стосовно одна одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і їх не може бути упорядковано у вичерпний перелік. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад, з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття потрібної контрагенту інформації тощо.
119. Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.
120. Можна кваліфікувати як недобросовісну таку поведінку власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи.
121. З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проект та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.
122. Виходячи з викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо, виходячи з її конкретних обставин.
123. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20), на яку як на підставу касаційного перегляду посилається заявник, звернула увагу на те, що не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.
124. Отже, лише факт звернення особи до компетентного органу з метою реалізації нею свого права на отримання земельної ділянки не підтверджує виникнення у такої особи обґрунтованого права на звернення до суду в разі надання у власність земельної ділянки, на яку вона претендувала, іншій особі. Вирішення питання про передачу особі у власність земельної ділянки має здійснюватися із дотриманням принципів добросовісності та розумності.
125. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) сформулювала висновок про те, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.
126. Водночас у постановах Верховного Суду, зокрема, від 11 листопада
2020 року у справі № 472/1282/17 (провадження № 61-41390св18), від 09 червня 2021 року у справі № 128/1329/18 (провадження № 61-18426св19), від 13 червня 2022 року у справі № 278/2592/20 (провадження № 61-11128св21), від 30 червня 2022 року у справі № 700/305/20 (провадження № 61-4429св21) та від 01 липня 2022 року у справі № 700/309/20 (провадження №61-11769св21), зроблено висновки про те, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених правових норм, першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього не існує законних перешкод.
127. У справі, що переглядається, встановлено, що рішенням Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області № 6 21-ої сесії 5-го демократичного скликання від 31 березня 2010 року позивачу ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 загальною площею 0,5000 га із земель запасу сільської ради.
128. На виконання вказаного рішення ОСОБА_1 замовлено, а ПП "ВКМ-Базис" виготовлено відповідний проект землеустрою, який погоджено у встановленому законом порядку.
129. Вказана земельна ділянка була сформована із земель запасу Туринківської сільської ради Жовківського району, Львівської області та присвоєно такій земельній ділянці кадастровий номер 4622789200:01:023:0134.
130. Відповідно до вимог частини дев`ятої статті 118 ЗК України позивачем даний проект землеустрою подано на розгляд сесії Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області для прийняття рішення про його затвердження і надання земельної ділянки у власність.
131. Однак, за період з 11 березня 2011 року по 18 червня 2018 року Туринківська сільська рада 27 разів розглядала на сесії сільської ради технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, при цьому, за наявності усіх підстав для прийняття рішення про затвердження технічної документації, всупереч вимогам ЗК України (2768-14)
таке рішення не прийняла.
132. Разом з тим, оспорюваним рішення Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області 30-тої сесії 7-ого демократичного скликання № 30 від 19 жовтня 2018 року ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства та передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (цільове призначення 01.03) площею 0.5500 га в
АДРЕСА_1 . При цьому, судом встановлено, що технічна документація ОСОБА_2 виконана без дозволу Туринківської сільської ради, що є порушенням статті 22, частини дев`ятої статті 55 Закону України "Про землеустрій" (в редакції
від 01 березня 2018 року).
134. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Туринківська сільська рада Жовківського району Львівської області, правонаступником якої є Жовківська міська рада Львівського району Львівської області, зволікаючи з 11 березня 2011 року по 18 червня
2018 року із розглядом проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу ОСОБА_1, проте затверджуючи оспорюваним рішенням № 30
від 19 жовтня 2018 року технічну документацію із землеустрою, яка була виготовлена з порушенням вимог закону, ОСОБА_2 та передаючи йому спірну земельну ділянку у власність, діяла недобросовісно.
135. Касаційний суд погоджується з висновками апеляційного суду, що оспорюване рішення Туринківської сільської ради від 19 жовтня 2018 року, яким ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (цільове призначення 01.03) площею 0.5500 га в АДРЕСА_1, прийняте з порушенням вимог частини першої статті 22, частини дев`ятої статті 55 ЗУ "Про землеустрій". При цьому вказане рішення порушує права та інтереси позивача ОСОБА_1, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовної вимоги про визнання незаконним та скасування такого рішення сільської ради.
136. При цьому апеляційний суд вмотивовано відхилив доводи ОСОБА_2 про те, що спірна земельна ділянка використовується ним як єдиний заїзд на земельну ділянку, яка надана йому для обслуговування житлового будинку, оскільки такі спростовуються викопіюванням з генерального плану села Туринка, схемами кварталу індивідуальної житлової забудови АДРЕСА_1, за якими між земельною ділянкою кадастровий номер 4622789200:01:023:0134 (спірна) та земельними ділянками з кадастровими номерами 4622789200:01:023:0146 та 4622789200:01:023:0142, які надані третій особі ОСОБА_2 для садівництва і обслуговування житлового будинку, власне і розташована вулиця загального користування ім. Л. Українки.
137. З огляду на вказане вище у сукупності доводи касаційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Квака В. В. є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи і висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
138. Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № П/811/137/18, провадження № К/9901/69152/18, від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 22 лютого 2019 року у справі № 813/1631/14, від 27 лютого 2020 року у справі № 120/1491/19-а, у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 815/5987/14, на які посилається заявник у касаційній скарзі.
Щодо визнання бездіяльності дискримінаційною
139. Звертаючись до суду з цією позовною вимогою позивач посилався на те, що дискримінація по відношенню до нього з боку відповідача полягала у тому, що в той час, коли відповідач не приймав рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачуділянок для ведення особистого селянського господарства, за аналогічних умов відповідач приймав рішення, якими затверджував технічні документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та передачу їх у власність іншим особам.
140. Також зазначав, що про наявність дискримінації щодо нього з боку відповідача свідчить те, що не звертаючи уваги на відповідь відділу у Жовківському районі Головного територіального управління Держгеокадастру у Львівській області про те, що технічна документація ОСОБА_1 відповідає вимогам законодавства, в той час як технічна документація ОСОБА_2 таким вимогам не відповідала, Туринківська сільська рада затвердила технічну документацію
ОСОБА_2 та передала йому у власність спірну земельну ділянку.
141. При цьому, у позовній заяві позивач зазначав, що не прийняття рішення за результатами розгляду технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу відповідач пов`язував з відсутністю достатньої кількості висловлених голосів "за" депутатів сільської ради з приводу даного питання.
142. Згідно з частиною другою статті 81 ЦПК України у справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.
143. Відповідно до Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" (5207-17)
дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
144. Непряма дискримінація - ситуація, коли внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
145. Європейський суд з прав людини вказує на те, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб без об`єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях (див. рішення від 11 червня 2002 року у справі "Вілліс проти Сполученого Королівства").
146. Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю (див. рішення у справі "Ван Раалте проти Нідерландів" від 21 лютого 1997 року, п.п. 48, 49 рішення у справі "Пічкур проти України"
від 07 листопада 2013 року).
147. Аналогічний підхід у своїх рішеннях використовує і Конституційний Суд України, вказуючи на те, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими. У протилежному випадку встановлення обмежень означало б дискримінацію (абзац 7 пункту 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004 (v014p710-04)
).
148. Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що відповідно до Конституції України (254к/96-ВР)
, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації. Форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.
149. За приписами статті 14 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися зі скаргою до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду в порядку, визначеному законом. Реалізація зазначеного права не може бути підставою для упередженого ставлення, а також не може спричиняти жодних негативних наслідків для особи, яка скористалася таким правом.
150. Тобто особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися зі скаргою, зокрема до суду.
151. При цьому, позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце.
152. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2018 року в справі № 800/191/17 зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, з метою з`ясування обставин існування дискримінації у конкретній ситуації застосовується триступеневий тест: по-перше, виявлення двох категорій осіб, які є порівнюваними та відмінними, оскільки відповідно до Конвенції, дискримінація передбачає належність людини до певної групи; по-друге, встановлення, чи дійсно члени цих двох груп оцінюються по-різному; і, по-третє, якщо так, то чи для цього є об`єктивні, обґрунтовані підстави.
153. У постанові від 01 квітня 2020 року в справі № 804/2823/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що факт дискримінації може бути встановлений лише у випадку, коли розрізнення у ставленні до особи вмотивоване притаманною їй певною персональною ознакою.
154. З огляду на вказане вище у сукупності колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність в діях відповідача саме ознак та характеристик дискримінації.
155. Крім того, нечітке формулювання ознак, які на думку позивача свідчать про наявність в діях відповідача дискримінації щодо позивача, виключають можливість визнання позову обґрунтованим та його задоволення.
156. Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 754/10844/18 (провадження № 61-4071св20).
157. Отже, доводи касаційної скарги позивача про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" та частини другої статті 81 ЦПК України, є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.
158. При цьому, суд зазначає, що невиконання рішення суду відповідачем не може свідчити про дискримінацію, і позивач не позбавлений права звернутися до суду в рамках здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.
159. Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
160. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі
№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
161. Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед закономта правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
162. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
163. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.
164. Колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому її відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Квака Вадима Васильовича та представника ОСОБА_1 - адвоката Станька Юрія Петровича залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович