м. Дніпропетровська. У подальшому шлюб було розірвано рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2010 року. У період перебування у шлюбі подружжям за спільні кошти було здійснено ремонт, реконструкцію та перепланування квартири АДРЕСА_1, що є частиною домоволодіння АДРЕСА_1, яке складалося з кількох житлових приміщень та добудов. У 1998 році вищевказана квартира була приватизована позивачкою на себе та її сина - ОСОБА_3 . На момент приватизації площа спірної квартири становила 66,4 кв. м.

3. Позивач вказував, що квартира перебувала у жахливому стані, у зв`язку із цим ним було прийнято рішення про проведення перебудови квартири з метою покращення житлових умов сім`ї. Було розібрано та демонтовано прибудову, вивезено будівельне сміття за допомогою вантажних машин, проведені роботи з підготовки фундаменту, оплачені цементовози та залитий новий фундамент. Також були зведені стіни з ракушняка, які були оштукатурені та облицьовані червоною цеглою. Крім того, зроблено нове перекриття, утеплення. Встановлено металопластикові вікна та двері, накритий новий дах. Побудований новий ганок. Проведений капітальний ремонт у ванній кімнаті та житлових кімнатах. Також проведено благоустрій прибудинкової території. В квартирі було проведено опалення, встановлені радіатори, нова електропроводка, нові меблі. В результаті проведених робіт квартира була перебудована у двоповерховий будинок з площею понад 200 кв. м, з гаражем із металевих конструкцій площею 24 кв. м.

4. Позивач вказував, що будівельні роботи проводились як за його особисті кошти, так і за кошти, які він отримав від свого друга. Зазначав, що будівництво та перепланування квартири проводилось самовільно, а право власності на перебудовану квартиру відповідачкою не оформлювалося.

5. Позивач також стверджував, що реконструкція квартири була проведена за його особисті кошти у період перебування у шлюбі з ОСОБА_2, а тому матеріали і конструкції, які були використані в ході будівництва, належать йому та відповідачці на праві спільної сумісної власності.

6. Посилаючись на вищевикладене, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, ОСОБА_1 просив суд визнати спільною сумісною власністю його та ОСОБА_2 вартість будівельних робіт, матеріалів і конструкцій, що були використані в процесі переобладнання спірної квартири та стягнути з відповідачки на його користь 1/2 частину ринкової вартості будівельних робіт, матеріалів та конструкцій, що були використані в процесі будівництва квартири.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

від 03 квітня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що він приймав участь у будівництві та використовував для цього особисті кошти, враховуючи, що спірна квартира була приватизована ОСОБА_2 та членом її сім`ї, третьою особою ОСОБА_3, що має притаманні особистій приватній власності ознаки. Також суд першої інстанції вважав встановленими ті обставини, що відсутні правові підстави для стягнення половини вартості будівельних робіт, матеріалів і конструкцій, що були використані в процесі переобладнання спірної квартири, оскільки

ОСОБА_1 не доведена активна (майнова, фінансова, трудова, інтелектуальна) участь у проведенні цих робіт, як і не доведено, що відносно цих робіт, будівельних матеріалів та конструкцій виникло право спільної сумісної власності.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2023 року залишено без змін. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскількиспірна квартира хоч і зазнала переобладнання, поліпшення житлових умов, що не заперечує відповідачка, однак позивач не довів належними та допустимими доказами які саме матеріали, роботи та механізми зі спецтехнікою, на які він посилається в апеляційній скарзі, оплачувались особисто ним, як і не доведено і не підтверджено будь-якими доказами вартість кожного окремо етапу чи елементу. Враховано також відсутність у позивача чіткого переліку будівельних матеріалів, їх кількості, вартості та видів робіт, що були задіяні в процесі переобладнання прибудови, проведення капітального ремонту в самій квартирі, удосконаленні комунікацій в квартирі, враховуючи, що будинок з моменту набуття відповідачкою права власності на спірну квартиру, вже мав централізоване підключення як електро-, так і газопостачання. Натомість відповідачкою надані докази на підтвердження проведення зазначених робіт її батьком.

Узагальнені доводи касаційної скарги

11. 02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

12. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16, від 24 січня 2018 року

у справі № 917/50/17, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17,

від 12 червня 2019 року у справі № 627/1761/16-ц, від 23 жовтня 2019 року

у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18,

від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 14 липня 2021 року

у справі № 902/834/20, від 13 серпня 2021 року у справі № 917/1196/19,

від 30 вересня 2021 року у справі № 927/110/18, від 23 грудня 2021 року

у справі № 5015/45/11, від 07 липня 2022 року у справі № 910/886/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини на підставі недопустимих доказів. Зазначає, що судами попередніх інстанцій йому відмовлено у задоволенні клопотання про проведення інвентаризації та оцінки спірного майна і проведенні огляду обсягу виконаних робіт (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

13. Заявник стверджує, що суд першої інстанції визнав усі без виключення доводи і докази, надані позивачем, припущенням, однак жодних обґрунтувань цього твердження судом не наведено. Під час проведення експертизи у справі відповідачка не надала доступу експерту до усіх приміщень.

14. Також заявник зазначає, що судами безпідставно надано перевагу доказам, поданим відповідачкою, зокрема договору підряду № 14/09

від 14 вересня 1999 року та прибутковому касовому ордеру № 42 від 14 вересня 1999 року, достовірність яких викликає сумніви. На думку заявника, подані докази є сфальсифікованими. Заявник наголошує, що відповідачка у різних справах з приводу поділу майна подружжя висувала різні версії набуття нею у власність майна, які не співпадають із набуттям у власність спірного майна у цій справі.

15. Позивач наголошує на тому, що внаслідок проведених ним робіт по переплануванню та ремонту спірної квартири, вона набула вигляду двоповерхового будинку з площею 150 кв. м. Крім того, ним також був побудований гараж із металевих конструкцій, площею 24 кв. м. Вказані роботи проводилися ним за власні кошти. Однак перепланування спірного нерухомого не були оформлені відповідачкою належним чином, правовстановлюючих документів на право власності отримано не було. Вказане свідчить, що матеріали і конструкції, які були використані під час реконструкції спірної квартири, є спільною сумісною власністю сторін спору.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 200/6116/17.

17. Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 рокусправу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

18. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не спростовують правильних по суті судових рішень судів першої та апеляційної інстанції. Під час розгляду справи судами належним чином досліджено наявні у матеріалах справи докази. Вказує, що вона та її син є єдиними власниками спірної квартири, оскільки отримали її у власність внаслідок приватизації. Позивач не надав достовірних доказів на підтвердження його доводів щодо поліпшення спірного майна.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 10 червня 1994 року до 23 квітня 2010 року.

20. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради 03 листопада 1998 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві спільної часткової власності 76/100 частин квартири АДРЕСА_1 .

21. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали спільно у квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 був також зареєстрований у цій квартирі. В ході спільного проживання у зазначеній квартирі здійснено ремонт та перепланування помешкання з метою поліпшення житлових умов.

22. Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 845/846-19 від 22 серпня 2019 року, визначити вартість будівельно-монтажних робіт, будівельних матеріалів та експлуатації машин і механізмів, використаних при будівництві (реконструкція, розширення, ремонт) з урахуванням проведених поліпшень, викладених у позовній заяві, не надається можливим, оскільки відсутні належні документи.

23. Визначення загальної вартості внутрішнього оздоблення, дерев`яних сходів без визначення вартості матеріальних ресурсів, вартості експлуатації будівельних машин та механізмів, заробітної плати робітників не надається за можливе.

24. Визначення загальної вартості прибудинкової території, ландшафтного дизайну, в`їзної групи, огорожі, гаражу, не надається можливим, у зв`язку із наявністю прихованих робіт, відсутністю вартості будівельних робіт та понесених затрат, відсутністю даних щодо купівлі будівельних робіт та понесених затрат.

25. Судами також встановлено, що 14 вересня 1999 року між

ОСОБА_4 (батько позивачки) та ТОВ "Атлант" (підрядник) був укладений договір підряду № 14/09 на виконання будівельних робіт. Предметом цього договору є виконання відповідно до кошторису ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1 .

26. Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 42 від 14 вересня 1999 року, ОСОБА_4 сплачено ТОВ "Атлант" 126 236, 90 грн.

27. Згідно з договором міни від 04 травня 2005 року, ОСОБА_5 передає у власність ОСОБА_2 туалет квартири АДРЕСА_1, площею 5,76 кв. м для облаштування сходів на мансардний поверх, залишаючи собі приміщення

під сходами, площею 2,1 кв. м.

28. Згідно з договором № 09/10-3 від 28 вересня 2010 року на виготовлення сходів за індивідуальним проєктом, між ОСОБА_2 та ТОВ "Атлант" була досягнута домовленість щодо розроблення дизайн-проєкту дерев`яних сходів. Вартість сходів склала 18 000, 00 грн.

29. На замовлення позивача виготовлено звіт про оцінку майна

№ 09112022_04 від 09 листопада 2022 року, де предметом оцінки є трикімнатна квартира, площею 67,50 кв. м, розташована за адресою:

АДРЕСА_1, ринкова вартість квартири складає 1 372 817, 70 грн.

30. Згідно зі звітом про вартість майна, який виконаний ФОП ОСОБА_6, ринкова вартість спірної квартири складає 590 000, 00 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

31. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

32. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

33. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

34. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

35. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

36. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

37. Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилався на те, що ним було розібрано та демонтовано прибудову, вивезено будівельне сміття за допомогою вантажних машин, підготовлено до заливки траншею, зроблена в`язка арматури та залитий новий фундамент. Були зведені стіни з ракушняка, які були оштукатурені та облицьовані червоною цеглою. Побудований новий ганок. Проведений капітальний ремонт у ванній кімнаті та житлових кімнатах. Також проведено благоустрій прибудинкової території (двору). В квартирі було проведено опалення, встановлені радіатори, нова електропроводка, нові меблі. Всі ці роботи, за доводами позивача, він робив або самостійно, або із залученням кваліфікованих працівників. Фінансування цих робіт, як вказав позивач, він здійснював власним коштом - за рахунок коштів, взятих у позику та заробітної плати, на підтвердження чого ним надано заяву на переказ готівки, копії платіжних доручень на перерахування коштів в іноземній валюті, фотографії подвір`я та будинку, чорнові записи вартості будівельних матеріалів.

38. Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

39. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

40. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

41. Згідно з частиною першою статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) .

42. За змістом частини першої статті 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

43. Для застосування передбачених статтею 62 СК України правил збільшення вартості майна має відбуватися внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема, тенденцій загального подорожчання конкретного майна), при цьому суттєвою ознакою повинне бути істотне збільшення вартості майна як об`єкта, його якісних характеристик.

44. Істотність збільшення вартості полягає в тому, що первинний об`єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним у порівнянні із тим об`єктом нерухомого майна, який з`явився під час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя чи іншого з подружжя, який не є власником.

45. Істотне збільшення вартості майна обов`язково і безумовно має бути наслідком спільних трудових чи грошових затрат або затрат іншого з подружжя, не власника майна. Вирішальне значення має не сам факт збільшення вартості у період шлюбу, а правова природа, причини та способи збільшення такої вартості.

46. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

47. При вирішенні спору судами встановлено, що у відповідності до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 спільного заселення, яка знаходиться у власності

ОСОБА_2, на АДРЕСА_1, зазначена квартира є приватною власністю відповідачки ОСОБА_2 та її сина

ОСОБА_3 . Матеріал зовнішніх стін квартири, що знаходиться на 1 поверсі 1-поверхового будинку - цегла, матеріал перекриттів - дерев`яні балки. Будинок підключений до телефонної мережі, об`єднаної диспетчерської системи і обладнаний водопостачанням, зокрема, холодним, каналізацією, газопостачанням, опаленням форсунка, електропостачанням, радіотрансляційним зв`язком, телевізійною антеною колективного користування, кабельним телебаченням, приміщення загального користування: туалет 0,8 кв. м, коридор 6,0 кв. м.

48. У відповідності до рішення виконавчого комітету Бабушкінської районної ради народних депутатів № 337 від 25 червня 1997 року за заявою відповідачки ОСОБА_2 дозволено їй приєднати приміщення кухні площею 13,3 кв. м в квартирі АДРЕСА_1 . Склад родини - двоє, в тому числі, син ОСОБА_3 .

49. Рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної ради № 479

від 20 липня 2001 року узаконено переобладнання та розділ комунальної квартири АДРЕСА_1 на дві окремі квартири. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділено житлову кімнату, площею 11,9 кв. м; житлову кімнату площею 11,0 кв. м, житлову кімнату площею 24,5 кв. м, кухню площею 13,3 кв. м, коридор (раніше приміщення загального користування) площею 6,0 кв. м, санвузол (раніше приміщення загального користування) площею 0,8 кв. м, що є ізольованою трикімнатною квартирою, житловою площею 47,4 кв. м, загальною площею 67,5 кв. м (лишки 1,1 кв. м за рахунок приєднання приміщення загального користування).

50. У висновку експерта Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22 серпня 2019 року у розділі "Дослідження" зазначено, що на момент дослідження квартира АДРЕСА_1 є ізольованою, з мансардним поверхом (мансарда - експлуатований горищний простір, утворений на останньому поверсі будинку).

51. Згідно з технічним паспортом на спірну квартиру, виготовленим 10 березня 2023 року, другого поверху в квартирі не відображено.

52. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

53. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

54. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, як в цілому, так і кожному окремо, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки позивачем не надано належних та достовірних доказів на підтвердження його доводів про істотну участь у реконструкції спірної квартири, не доведено які саме матеріали та роботи оплачувались ним особисто під час переобладнання прибудови, проведення капітального ремонту в спірній квартирі, вартості будівельних матеріалів, які були використанні під час здійснення перепланування, переліку таких матеріалів, що унеможливило встановлення обсягу й вартості будівельних робіт й матеріалів та істотних змін у спірній квартирі.

55 . Відповідачка не заперечувала в судовому засіданні, що спірна квартира зазнала переобладнання та капітального ремонту, що призвело до покращення житлових умов. Однак позивачем не доведено обсягу будівельних робіт та переліку будівельних матеріалів, які використані при переобладнанні та ремонті спірної квартири, їх вартості.

56. Також відповідачкою в обґрунтування своїх заперечень надано договір підряду № 14/09 на виконання будівельних робіт, укладений 14 вересня

1999 року її батьком ОСОБА_4 і ТОВ "Атлант". Предметом цього договору є виконання відповідно до кошторису ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1 . Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 42 від 14 вересня 1999 року, ОСОБА_4 сплачено

ТОВ "Атлант" 126 236, 90 грн.

57. При вирішенні спору у справі було проведено судову будівельно-технічну експертизу № 845/846-19 від 22 серпня 2019 року, однак визначити вартість будівельно-монтажних робіт, будівельних матеріалів при будівництві з урахуванням проведених поліпшень не вдалося.

58. Вказаним доказам надано належну оцінку судами попередніх інстанцій.

59. При вирішенні спору судами попередніх інстанцій належним чином оцінено подані сторонами докази з урахуванням приписів процесуального закону.

60. Водночас слід враховувати, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

61. Колегія суддів, надаючи оцінку судовим рішенням на предмет їх законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди, за встановлених у цій справі обставин, правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли цілком обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

62. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

63. Висновки судів першої та апеляційної інстанції, з урахуванням обставин цієї справи, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які заявник посилався в обґрунтування доводів касаційної скарги.

64. Колегія суддів, надаючи оцінку судовим рішенням суду першої та апеляційної інстанцій на предмет їх законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

65. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.