Постанова
Іменем України
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 464/5483/21
провадження № 61-11487св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович,
стягувач - ОСОБА_1,
боржники: ОСОБА_2, Приватне підприємство "Ілона-Транс",
особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, - Львівська міська рада (правонаступник Брюховицької селищної ради),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного підприємства "Ілона-Транс" про стягнення заборгованості
за касаційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 21 червня 2022 року у складі судді Борачка М. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог подання
У червні 2022 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З. В. звернувся до суду з поданням, у якому просив звернути стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме на нежитлову будівлю загальною площею 866,0 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить Приватному підприємству "Ілона-Транс" (далі - ПП "Ілона-Транс"), з метою виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2021 року у справі № 464/5483/21.
Обґрунтовуючи вимоги подання, приватний виконавець посилався на те, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 68181550 про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ПП "Ілона-Транс" на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 26 липня 2020 року в розмірі 1 576 320,00 грн та стягнення з ОСОБА_2, ПП "Ілона-Транс" на користь ОСОБА_1 по 5 675,00 грн судових витрат з кожного.
В ПП "Ілона-Транс" не має будь-якого рухомого майна або грошових коштів, на які можна звернути стягнення, право власності на нерухоме майно за боржником також не зареєстроване. У процесі примусового виконання рішення суду виконавцю стало відомо, що ПП "Ілона-Транс" є власником нежитлової будівлі загальною площею 866,0 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, проте право власності на це майно не зареєстроване у встановленому законом порядку.
У зв`язку з цим виконавець просив суд звернути стягнення на зазначену нежитлову будівлю.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Сихівський районний суд м. Львова ухвалою від 21 червня 2022 року подання задовольнив. Звернув стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на нежитлову будівлю загальною площею 866,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ПП "Ілона-Транс", з метою виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2021 року у справі № 464/5483/21.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що боржник ПП "Ілона-Транс", набувши право власності на нерухоме майно шляхом укладення договору від 25 грудня 2002 року № 41 безоплатної передачі незавершеного будівництва, не зареєструвало його в установленому законом порядку, що унеможливило для приватного виконавця вчиняти дії, визначені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) (далі - Закон), а саме звернути стягнення на це майно. Наданими доказами підтверджено, що у боржника немає грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача, а тому звернення стягнення на нежитлову будівлю було єдиним способом виконання судового рішення.
У грудні 2022 року правонаступник Брюховицької селищної ради - Львівська міська рада як особа, яка не брала участі у справі, звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 21 червня 2022 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Львівський апеляційний суд постановою від 22 червня 2023 року апеляційну скаргу Львівської міської ради залишив без задоволення. Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 21 червня 2022 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Водночас суд дійшов висновку, що перегляд ухвали місцевого суду про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, призведе до порушення прав нового власника, який придбав майно на електронних торгах.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У липні 2023 року Львівська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 21 червня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження зазначено те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14 та постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 1708/3246/12, від 29 січня 2019 року у справі № 914/1362/17, від 12 грудня 2021 року у справі № 911/1455/19; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що надані приватним виконавцем докази не підтверджують набуття ПП "Ілона-Транс" права власності на будівлю загальною площею 866 кв. м, зокрема, суди не встановили, хто був замовником будівництва і, відповідно, його власником. Не надали суди оцінки і договору від 25 грудня 2002 року№ 41 на предмет його достовірності як доказу на підтвердження переходу права власності в частині дотримання обов`язкової нотаріальної форми укладення. Також суди всупереч вимогам закону, звернули стягнення на нерухоме майно - будівлю, яка є об`єктом незавершеного будівництва, оскільки не прийнята до експлуатації, а тому на неї не може бути звернено стягнення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
29 серпня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2021 року у справі № 464/5483/21 стягнено солідарно з ОСОБА_2, ПП "Ілона-Транс" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 26 липня 2020 року в розмірі 1 576 320,00 грн, вирішено питання про розподіл судових витрат.
22 грудня 2021 року Сихівський районний суд м. Львова видав виконавчий лист № 464/5483/21 на примусове виконання вказаного рішення.
Постановами від 15 січня 2022 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З. В. відкрив виконавче провадження № 68181550 та наклав арешт на все нерухоме та рухоме майно і на кошти ПП "Ілона-Транс".
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 січня 2022 року № 294816237 відомо, що за боржником ПП "Ілона-Транс" право власності на нерухоме майно не зареєстровано.
З повідомлень Акціонерного товариства "Кредобанк", Акціонерного товариства "Укрексімбанк", Акціонерного товариства "Універсал Банк", Акціонерного товариства КБ "Приватбанк" видно, що боржник немає рахунків у зазначених установах.
Згідно з відповіддю ТСЦ МВС від 15 січня 2022 року боржнику на праві власності належать транспортні засоби, які оголошені в розшук постановою приватного виконавця від 24 січня 2022 року, і станом на момент звернення до суду з поданням не розшукані органами внутрішніх справ. У повідомленні від 26 січня 2022 року ПП "Ілона-Транс" зазначило, що транспортні засоби не придатні для використання.
У заяві від 21 січня 2022 року ПП "Ілона-Транс" повідомило, що на її балансі обліковується завершене будівництво за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою від 18 вересня 2020 року № 3708, виданою Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 січня 2022 року № 296017665 право власності на зазначене нерухоме майно не зареєстроване у встановленому законом порядку.
Факт належності ПП "Ілона-Транс" на праві власності нежитлової будівлі площею 866,00 кв. м підтверджується сукупністю таких доказів:
договором від 25 грудня 2002 року № 41 безоплатної передачі незавершеного будівництва, згідно із яким Приватне підприємство "Мег-2" (далі - ПП "Мег-2") зобов`язується безоплатно передати у власність ПП "Ілона-Транс" незавершене будівництво на вул. Буковій, 2, смт Брюховичі, який є чинним, ніким не оскаржений та не скасований;
актом прийому-передачі об`єкта незавершеного будівництва за договором безоплатної передачі незавершеного будівництва від 25 грудня 2002 року № 41, у якому зазначено, що право власності на зазначений об`єкт переходить до ПП "Ілона-Транс" із моменту підписання цього акта;
повідомленням виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 23 грудня 2002 року № 663, надісланим на адресу ПП "Ілона-Транс", яке містить прохання взяти на збереження об`єкт на вул. Буковій, 2 з подальшим його будівництвом;
балансом ПП "Ілона-Транс" на 01 січня 2004 року, відповідно до якого на початок звітного періоду необоротні активи підприємства складалися, зокрема, із незавершеного будівництва та становили 459,3 кв. м.
Аналогічну інформацію зазначено у фінансовому звіті суб`єкта малого підприємництва ПП "Ілона-Транс" станом на 01 січня 2005 року.
Згідно з фінансовою звітністю від 01 січня 2021 року станом на 31 грудня 2020 року баланс ПП "Ілона-Транс" складався з необоротних активів, серед яких - незавершені капітальні інвестиції у розмірі 459,6.
У листі від 15 листопада 2007 року ПП "Ілона-Транс" просило голову смт Брюховичі прийняти на баланс вказане незавершене будівництво.
Рішенням від 29 листопада 2007 року № 364 Брюховецька селищна рада надала згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади смт Брюховичі незавершеного будівництва на АДРЕСА_1 загальною площею 866 кв. м, балансовою вартістю 589 300,00 грн, однак таке рішення не було реалізоване і майно залишилося у ПП "Ілона-Транс", яке до 2022 року продовжувала нести витрати на його утримання.
До припинення повноважень Брюховецька селищна рада не зверталася до ПП "Ілона-Транс" щодо передання у комунальну власність зазначеного майна - незавершеного будівництва.
Також апеляційний суд встановив, що 19 вересня 2022 року проведено електронні торги з реалізації нежитлової будівлі "А-2", загальною площею 866 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане приміщення придбало Товариство з обмеженою відповідальністю "Санні Ленд" за 5 321 431,44 грн, якому того ж дня видано свідоцтво про право власності, що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно з постановою приватного виконавця Маковецького З. В. від 20 вересня 2022 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 464/5883/21, виданого Сихівським районним судом м. Львова 22 грудня 2021 року, закінчено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
За обставинами цієї справи, ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 21 червня 2022 року, якою задоволено подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, оскаржила Львівська міська рада як особа, яка не брала участі у справі. Порушення її прав та інтересів оскаржуваною ухвалою міська рада обґрунтовувала тим, що нерухоме майно, на яке звернено стягнення, належало замовнику будівництва - Брюховицькій селищній раді.
Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).
Тобто в разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, і встановлення апеляційним судом, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
Водночас відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції
Згідно з частиною третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 297/1389/21 (провадження № 61-5627св22) зроблено такий висновок "апеляційний суд не звернув уваги, що рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті у разі якщо ним не вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, що звернулися з апеляційною скаргою".
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зазначено, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2019 року у справі № 0917/443/2012 (провадження № 61-16055св19) вказано, що право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.
Таким чином, встановивши, що ухвалою суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та обов`язки Львівської міської радине вирішувалося, суд апеляційної інстанції мав би закрити апеляційне провадження, а не переглядати ухвалу місцевого суду по суті.
Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов