відповідачі: Акціонерне товариство "Альфа-Банк", яке змінило назву на Акціонерне товариство "Сенс Банк", державний реєстратор Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Бурлаченко Ігор Володимирович, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чапський Артем Едуардович,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду

з позовом до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), тепер Акціонерне товариство "Сенс-Банк" (далі - АТ "Сенс Банк"), державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Бурлаченка І. В., приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чапського А. Е. про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та нотаріуса.

Позов мотивований тим, що 04 лютого 2008 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", і ОСОБА_1 як позичальником був підписаний договір іпотеки, який посвідчено нотаріально. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . Власником квартири

є ОСОБА_3, який згідно з договором іпотеки був майновим поручителем та іпотекодавцем. Згідно з інформаційною довідкою з державного реєстру та довідкою з КП ЖКС "Вузовський" ОСОБА_3, крім зазначеної квартири не має іншого житла та постійно проживає за вказаною адресою. Також за цією адресою зареєстрована ОСОБА_2 та постійно мешкає ОСОБА_1, що підтверджується довідкою від 06 серпня 2019 року № 1070 та актом КП ЖКС "Вузівський" від 26 квітня 2018 року.

АТ "Укрсоцбанк" як іпотекодержатель 17 грудня 2018 року зареєструвало за собою як юридичною особою право власності на квартиру згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 грудня 2018 року

№ 44653637, прийнятим державним реєстратором КП "Агенція державної реєстрації" Одеської області Бурлаченком І. В.

23 січня 2020 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чапський А. Е. під час дії арешту згідно з ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року прийняв рішення від 27 січня 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50824299, про реєстрацію права власності на нерухоме майно за АТ "Альфа-Банк". Підставою зазначено передавальний акт від 11 жовтня 2019 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважали, що таке рішення було прийнято державним реєстратором з порушенням Закону України "Про іпотеку" (898-15) та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин"), оскільки відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) від 07 червня 2014 року не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме майно, яке вважається предметом застави, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язання громадянина України за споживчими кредитами, наданими в іноземній валюті.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просили визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП "Агенція державної реєстрації" Бурлаченка І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 грудня 2008 року, індексний номер 44653637; визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чапського А. Е. від 27 січня 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50824299.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора

КП "Агенція державної реєстрації" Бурлаченка І. В. від 17 грудня 2018 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44653637.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чапського А. Е. від 27 січня 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50824299.

Встановлено порядок виконання рішення шляхом поновлення права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, шляхом відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру

Стягнено в рівних частках з АТ "Альфа-Банк", державного реєстратора

КП "Агенція державної реєстрації" Бурлаченка І. В., приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чапського А. Е. на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 957,20 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що спірна квартира використовується позивачем як місце постійного проживання, а тому щодо неї не може бути звернено примусове стягнення (шляхом перереєстрації права власності на нерухоме майно) з урахуванням дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів

в іноземній валюті",у тому числі шляхом перереєстрації права власності за АТ "Альфа-Банк" на забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 04 лютого 2008 року № 2008/686-Фо3.14/10, укладеного в іноземній валюті. Суд також зазначив, що 23 січня 2020 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чапський А. Е. під час дії арешту згідно з ухвалою Київського районного суду м. Одеси від

17 січня 2019 року прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50824299, про реєстрацію права власності за

АТ "Альфа-Банк", однак за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження спірного майна не мав права здійснювати реєстраційних дій, поки таке обтяження не буде зняте.

Постановою Одеського апеляційного суду від 27 червня 2023 року апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк", яке змінило назву на АТ "Сенс Банк", задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачі обрали неналежний спосіб захисту. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно. Вимог про витребування спірної квартири не заявлено.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

17 липня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 27 червня 2023 року і залишити в силі рішення Київського районного суду

м. Одеси від 05 листопада 2020 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не викликав належним чином сторони у судове засідання, яке відбулось 27 червня 2023 року. Вказує, що дії державного реєстратора Бурлаченка І. В. і приватного нотаріуса Чапського А. Е. є протиправними. Власник предмета іпотеки не надавав згоди на його відчуження. Спірна квартира підпадає під дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) . Приватний нотаріус Чапський А. Е. здійснив реєстраційну дію під час дії арешту згідно з ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду м. Одеси.

Зупинено дію постанови Одеського апеляційного суду від 27 червня 2023 рокудо закінчення касаційного провадження.

10 жовтня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до речення другого частини першої статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128, 130 ЦПК України.

Частиною другою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка,

а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу

в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня

2008 року у справі "Надточій проти України" (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

У справі, що переглядається:

ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 січня 2021 року АТ "Альфа-Банк" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2020 року. Зупинено дію рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2020 року. Відкрито апеляційне провадження у справі (т. 1, а. с. 198);

ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 січня 2021 року підготовку справи до судового розгляду закінчено та призначено її розгляд на 10 серпня 2021 року о 10 год 15 хв (т. 1, а. с. 199);

кореспонденція, адресована ОСОБА_1, про призначення справи до розгляду на 10 серпня 2021 року о 10 год 15 хв повернулась до суду

з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (т. 1, а. с. 211, 212);

згідно з довідкою Одеського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року, складеною секретарем судового засідання, 10 серпня 2021 року судове засідання не відбулось у зв?язку з перебуванням судді у відпустці. Розгляд справи відкладено на 08 лютого 2022 року о 11 год 15 хв (т. 1, а. с. 221);

кореспонденція, адресована ОСОБА_1, про призначення справи до розгляду на 08 лютого 2022 року о 11 год 15 хв повернулась до суду

з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (т. 1, а. с. 230, 231);

згідно з протоколом судового засідання від 08 лютого 2022 року, на якому був присутнім представник ОСОБА_1, розгляд справи відкладено на

12 квітня 2022 року о 10 год 15 хв (т. 1, а. с. 236-239);

згідно з довідкою Одеського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року, складеною секретарем судового засідання, розгляд справи відкладено на

11 жовтня 2022 року о 12 год 00 хв (т. 1, а. с. 245);

згідно з довідкою Одеського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року, складеною секретарем судового засідання, розгляд справи відкладено на

11 квітня 2023 року о 11 год 30 хв (т. 2, а. с. 1);

згідно з довідкою Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 повідомлений

у додатку "Viber" про судове засідання, призначене на 11 квітня 2023 року

згідно з протоколом судового засідання від 11 квітня 2023 року, яке проводилось у режимі відеоконференцзв?язку лише за участю представника АТ "Альфа-Банк", розгляд справи відкладено на 27 червня 2023 року о 12 год 30 хв (т. 2, а. с. 14).

Матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 судової повістки-повідомлення про те, що розгляд справи відбудеться 27 червня

2023 року о 12 год 30 хв.

27 червня 2023 року Одеський апеляційний суд виніс оскаржувану постанову. ОСОБА_1 участі в апеляційному розгляду справи не брав.

Отже, із матеріалів справи відомо, що в суді апеляційної інстанції справу розглянуто 27 червня 2023 року за відсутності ОСОБА_1, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи відповідно до статей 128- 130 ЦПК України.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції, а також порушенням вимог статей 128, 130 ЦПК України.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені вимоги закону та розглянув справу за відсутності сторони у справі, щодо якої відсутні докази належного повідомлення про дату, час

і місце розгляду справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив право заявника знати про час і місце судових засідань, що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 27 червня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України" від

03 жовтня 2017 року та у справі "Лазаренко та інші проти України").

Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив його про розгляд справи, і ця обставина підтверджується матеріалами справи, постанова Одеського апеляційного суду від 27 червня 2023 року підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.