розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Нешинал Еар Сервісіс ( НАС Холдінг ) ( National Air Services ( NAS Holding )) на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Коцюрби О. П., Кравець В. А.,

Описова частина

Короткий зміст вимог заявника

У травні 2019 року юридична особа, зареєстрована за законодавством Королівства Саудівська Аравія, - Нешинал Еар Сервісіс ( НАС Холдінг ) ( National Air Services ( NAS Holding )) (далі - Нешинал Еар Сервісіс ) звернулась до суду із клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу від 24 серпня 2016 року та від 27 вересня 2018 року у справі за позовом National Air Services (NASHolding) до Creditrade LLP та Windrose Aviation Company Limited в частині боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited) (далі - ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів"), що зареєстроване у м. Києві.

Клопотання мотивовано тим, що 07 травня 2009 року Нешинал Еар Сервісіс, Кредітрейд ЕлЕлПі (Creditrade LLP) - юридична особа, зареєстрована за законодавством Англії та Уельсу, та ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" уклали угоду. У зв`язку з невиконанням зазначеної угоди Нешинал Еар Сервісіс у 2014 році звернулося до Високого Суду Правосуддя (Англія та Уельс) з позовом до Кредітрейд ЕлЕлПі (Creditrade LLP) та ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів", який був задоволений 24 серпня 2016 року. На підставі вказаного рішення в подальшому іноземним судом видавались Накази, до яких вносились зміни.

Посилаючись на те, що рішення суду ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" не виконане, стягувач Нешинал Еар Сервісіс звернувся до суду з даним клопотанням, в якому просив:

- визнати рішення Високого Суду Правосуддя (Відділення Королівської Лави, Комерційний суд) (Англія та Уельс) від 24 серпня 2016 року у справі № 2014 FOLIO 602 за позовом Нешинал Еар Сервісіс до Кредітрейд ЕлЕлПі (Creditrade LLP) та ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів";

- визнати та надати дозвіл на примусове виконання зміненого наказу Високого Суду Правосуддя (Відділення Королівської Лави, Комерційний суд) (Англія та Уельс) від 27 вересня 2018 року у справі № 2014 FOLIO 602 за позовом Нешинал Еар Сервісіс до Кредітрейд ЕлЕлПі (Creditrade LLP) та ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" про стягнення з ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" на користь Нешинал Еар Сервісіс : 1 071 621,37 доларів США заборгованості; 8 % річних від суми рішення за період з 24 серпня 2016 року до моменту виконання рішення; 150 000 фунтів стерлінгів за юридичні витрати, пов`язані з судовим розглядом справи № 2014 FOLIO 602;

- видати виконавчий лист про стягнення зазначених сум.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним клопотанням Нешинал Еар Сервісіс .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року клопотання Нешинал Еар Сервісіс про визнаннята надання дозволу на примусове виконання рішень Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу від 24 серпня 2016 року та від 27 вересня 2018 року у справі за позовом National Air Services (NASHolding) до Creditrade LLP та Windrose Aviation Company Limited в частині боржника ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited), залишено без розгляду та повернуто заявникові.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник не просить надати дозвіл на виконання рішення Високого Суду Правосуддя (Відділення Королівської Лави, Комерційний суд) (Англія та Уельс) від 24 серпня 2016 року, яке є основним рішенням, а у поданому клопотанні просить надати дозвіл на виконання лише наказу від 27 вересня 2018 року, який до клопотання не долучений.

Окрім того, до клопотання не додано оригіналів офіційних документів про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, та оригінали документів, які засвідчують, що сторона стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому засіданні, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

У зв`язку із цим суд дійшов висновку, що клопотання подано без дотримання вимог статей 466 та 472 ЦПК України, тому підлягає залишенню без розгляду та поверненню разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 06 грудня 2022 року Нешинал Еар Сервісіс звернулось до суду з апеляційною скаргою. Крім того, заявник заявивклопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Нешинал Еар Сервісіс на ухвалу Подільського районного суду м. Києві від 09 квітня 2021 року відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, особа, яка подала апеляційну скаргу, була повідомлена про розгляд справи, пропуск строку на апеляційне оскарження виник не внаслідок обставин непереборної сили, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

31 січня 2023 року Нешинал Еар Сервісіс засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року.

В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом постановлена ухвала з порушенням норм цивільного процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

13 березня 2023 року від ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" до Верховного Суду надійшов відзив, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 рокувідкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

17 березня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України (1618-15) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Разом із тим, ЄСПЛ зауважив, що доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Частиною другою статті 358 ЦПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Згідно частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до частини першої статті 124 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Аналіз вказаних процесуальних норм дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.

Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Установивши, що апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, особа, яка подала апеляційну скаргу, була залучена до участі в справі та повідомлена про розгляд справи, а пропуск строку на апеляційне оскарження виник не внаслідок обставин непереборної сили, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до неправильного тлумачення норм законодавства.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.