Постанова
Іменем України
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 758/6080/19
провадження № 61-1297св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - Нешинал Еар Сервісіс ( НАС Холдінг ) ( National Air Services (NAS Holding )),
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Нешинал Еар Сервісіс ( НАС Холдінг ) ( National Air Services ( NAS Holding )) на постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Коцюрби О. П., Кравець В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Історія справи
У травні 2019 року юридична особа, зареєстрована за законодавством Королівства Саудівська Аравія - Нешинал Еар Сервісіс ( НАС Холдінг ) ( National Air Services ( NAS Holding )) (далі - Нешинал Еар Сервісіс ) звернулась до суду із клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу від 24 серпня 2016 року та від 27 вересня 2018 року у справі за позовом National Air Services (NASHolding) до Creditrade LLP та Windrose Aviation Company Limited в частині боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited) (далі - ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів"), що зареєстроване у м. Києві.
Клопотання мотивовано тим, що 07 травня 2009 року Нешинал Еар Сервісіс, Кредітрейд ЕлЕлПі (Creditrade LLP) - юридична особа, зареєстрована за законодавством Англії та Уельсу, та ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" уклали угоду.
У зв`язку з невиконанням зазначеної угоди Нешинал Еар Сервісіс у
2014 році звернулося до Високого Суду Правосуддя (Англія та Уельс) з позовом до Кредітрейд ЕлЕлПі (Creditrade LLP) та ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів", який був задоволений 24 серпня 2016 року.
На підставі вказаного рішення в подальшому іноземним судом видавались Накази, до яких вносились зміни.
Посилаючись на те, що рішення суду ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" не виконане, стягувач Нешинал Еар Сервісіс звернувся до суду з даним клопотанням, в якому просив:
- визнати рішення Високого Суду Правосуддя (Відділення Королівської Лави, Комерційний суд) (Англія та Уельс) від 24 серпня 2016 року у справі № 2014 FOLIO 602 за позовом Нешинал Еар Сервісіс до Кредітрейд ЕлЕлПі (Creditrade LLP) та ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів";
- визнати та надати дозвіл на примусове виконання зміненого наказу Високого Суду Правосуддя (Відділення Королівської Лави, Комерційний суд) (Англія та Уельс) від 27 вересня 2018 року у справі № 2014 FOLIO 602 за позовом Нешинал Еар Сервісіс до Кредітрейд ЕлЕлПі (Creditrade LLP) та ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" про стягнення з ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" на користь Нешинал Еар Сервісіс : 1 071 621,37 доларів США заборгованості; 8 % річних від суми рішення за період з 24 серпня 2016 року до моменту виконання рішення; 150 000 фунтів стерлінгів за юридичні витрати, пов`язані з судовим розглядом справи № 2014 FOLIO 602;
- видати виконавчий лист про стягнення зазначених сум.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року клопотання Нешинал Еар Сервісіс про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу від 24 серпня 2016 року та від 27 вересня 2018 року задоволено.
Визнано в Україні та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішень Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу від 24 серпня 2016 року та від 27 вересня 2018 року в частині стягнення з ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" грошових сум, а саме: стягнення з ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" на користь Нешинал Еар Сервісіс 30 603 684,57 грн, як еквівалент 1 071 621,37 доларів CШA; 8 % річних від суми 1 071 621,37 доларів CШA за період з 24 серпня 2016 року до моменту виконання даного рішення; 5 711 520 грн, як еквівалент 150 000 фунтів стерлінгів, за юридичні витрати, пов`язані з судовим розглядом справи.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення іноземного суду набрало законної сили та підлягає виконанню на території України щодо боржника ТОВ "Авіаційна компанія "Роза Вітрів".
При цьому суд зазначив, що клопотання відповідає формі та вимогам, передбаченим статтею 466 ЦПК України, тому підстави, які б перешкоджали задоволенню вказаного клопотання, відсутні.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" оскаржило її в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року скасовано,
а справу направлено до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована, зокрема, тим, що клопотання Нешинал Еар Сервісіс не було належним чином оформлене, а суд першої інстанції, прийнявши та задовольнивши його, вийшов за межі вимог, які стягувач поставив перед судом у цьому клопотанні.
Не погодившись з вказаною постановою апеляційного суду, Нешинал Еар Сервісіс 28 квітня 2021 року оскаржило її в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Нешинал Еар Сервісіс на постанову Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року, цивільна справа № 758/6080/19 витребувана із Подільського районного суду м. Києва.
Разом із тим, ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року на підставі частини четвертої статті 466 ЦПК України клопотання Нешинал Еар Сервісіс про визнаннята надання дозволу на примусове виконання рішень Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу від 24 серпня 2016 року та від 27 вересня 2018 року у справі за позовом National Air Services (NASHolding) до Creditrade LLP та Windrose Aviation Company Limited в частині боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited), залишено без розглядута повернуто заявникові.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що клопотання подано без дотримання вимог статей 466 та 472 ЦПК України.
Вказана ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржена, набрала законної сили та є чинною.
Отримавши 28 травня 2021 року цивільну справу № 758/6080/19 із Подільського районного суду м. Києва, ухвалою від 29 липня 2021 року Верховний Суд призначив її до розгляду.
Постановою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що за наслідком розгляду клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень іноземного суду суд також постановляє ухвалу, яка за своєю суттю не є ухвалою суто з процесуальних питань, а є вирішенням спору по суті. Апеляційний суд наведеного не врахував та, у випадку наявності підстав для скасування ухвали районного суду, як судового рішення по суті спору, повинен був ухвалити судове рішення у відповідності до повноважень, наведених у пунктах 1-5 частини першої статті 374 ЦПК України. У даному випадку, апеляційний суд мав ухвалити своє рішення та вирішити питання, які, на його думку, були неправильно вирішені районним судом.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову, якою клопотання Нешинал Еар Сервісіс залишено без розгляду та повернуто заявнику.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що до клопотання не додано засвідчену в установленому порядку копію рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання, тому його слід залишити без розгляду на підставі частини четвертої статті 466 ЦПК України. Крім того, суд вказав на те, що представник заявника Волковецький Д. С. діяв як представник, а не як адвокат на підставі відповідного договору.
Не погодившись з вказаною постановою апеляційного суду, Нешинал Еар Сервісіс оскаржило її в касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 17 травня 2022 року постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року скасовано, справу направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що заявником було подано необхідні виконавчі документи до суду, а також у клопотанні було правильно вказано наказ, який підлягає примусовому виконанню, а саме змінений наказ у редакції від 27 вересня 2018 року, оскільки саме він і є остаточним у справі, на що суд апеляційної інстанції, залишаючи клопотання без розгляду, уваги не звернув. Крім цього, Волковецький Д. С. мав право подавати та підписувати клопотання про визнання та примусове виконання рішення іноземного суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотримання норм чинного законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи та є обґрунтованими, а підстави для її скасування відсутні.
Не погодившись із вказаною постановою апеляційного суду та ухвалою місцевого суду від 02 грудня 2020 року, ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" оскаржило їх у касаційному полрядку.
Постановою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року постанову Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що апеляційний суд не надав належної оцінки наявності нескасованої ухвали Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року про залишення без розгляду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішень іноземного суду, яка відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи, та яка є обов`язковою для виконання, і не з`ясував питання щодо правомірності та процесуальної можливості подальшого розгляду клопотання Нешинал Еар Сервіс по суті за наявності чинної ухвали суду від 09 квітня 2021 року.
Верховний Суд зазначив, що за наявності двох чинних судових рішень, якими закінчено розгляд справи, створена ситуація правової невизначеності щодо наслідків розгляду даної справи, чим порушується один із основних аспектів верховенства права - принцип правової певності, що є неприпустимим. З метою уникнення ситуації, за якою є наявні два чинних судових рішення, якими закінчено розгляд справи, апеляційний суд, керуючи ходом судового процесу, з огляду на принцип jura novit curia ("суд знає закони") повинен був на підставі пункту 3 частини п`ятої статті 12 ЦПК України роз`яснити учасникам судового процесу їхні процесуальні права щодо можливості ініціювання перегляду ухвали Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року в апеляційному порядку (за наявності для цього процесуальних підстав) або шляхом звернення до суду із заявою про перегляд ухвали Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року за нововиявленими обставинами, роз`яснивши наслідки вчинення або невчинення таких процесуальних дій.
Короткий оскарженої постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Авіаційна компанія "Роза Вітрів" на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року повернуто без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у справі наявна ухвала Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року про залишення без розгляду клопотання Нешинал Еар Сервісіс про визнання та надання дозволу на примусове виконання міжнародного комерційного арбітражу, яка є чинною, відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи, і є обов`язковою для виконання, у зв`язку із чим відсутні підстави для перегляду ухвали Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року за апеляційною скаргою ТОВ "Авіаційна компанія "Роза вітрів".
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2023 року представник Нешинал Еар Сервісіс ( НАС Холдінг ) (National Air Services (NAS Holding)) через представника - адвоката Волковецького Д. С. звернулось засобами поштового зв`язку з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року.
У касаційній скарзі заявник, з урахуванням уточнень, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначав неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи інших учасників справи
13 березня 2023 року від ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" надійшов відзив на касаційну скаргу Нешинал Еар Сервісіс, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
17 березня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до преамбули Закону України "Про міжнародне приватне право" № 2709-IV (2709-15) (далі - Закон № 2709-IV (2709-15) ) цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.
Згідно пункту 10 частини першої статті 1 Закону № 2709-IV визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.
У відповідності до статті 81 Закону № 2709-IV в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України (стаття 82 Закону № 2709-IV).
Порядок здійснення цивільного судочинства встановлено цивільним процесуальним кодексом (стаття 1 ЦПК України).
Умови визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню, визначені главою 1 Розділу IX ЦПК України (1618-15) .
Відповідно до статті 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Згідно статті 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Статтею 464 ЦПК України передбачено, що питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.
Відповідно до статті 465 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником). Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України.
Згідно частини першої-третьої статті 466 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити: 1) ім`я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження; 2) ім`я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні; 3) мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні); 3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи; 4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше); 5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником); 6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала (частина четверта статті 466 ЦПК України).
У справі, що переглядається, стягувач - юридична особа, зареєстрована за законодавством Королівства Саудівська Аравія, - Нешинал Еар Сервісіс (НАС Холдінг), у травні 2019 року звернувся до Подільського районного суду м. Києваз клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу від 24 серпня 2016 року та від 27 вересня 2018 року у справі за позовом National Air Services (NASHolding) до Creditrade LLP та Windrose Aviation Company Limited в частині боржника ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited).
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року на підставі частини четвертої статті 466 ЦПК України вказане клопотання Нешинал Еар Сервісіс залишено без розгляду та повернуто заявникові.
В силу приписів статті 273 ЦПК України зазначена ухвала суду набрала законної сили та є чинною.
Необхідно зазначити, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга статті 258 ЦПК України).
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 258 ЦПК України ухвала є різновидом судового рішення.
Частиною першою статті 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.
Пунктом 7 частини третьої статті 2 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Набрання судовим рішенням законної сили та його обов`язковість є невід`ємними складовими принципу остаточності судового рішення - res judicata, що, у свою чергу, є складовою частиною верховенства права
У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) остаточність судового рішення також зумовлена, зокрема, набранням ним законної сили, обов`язковістю до виконання, оскільки принцип остаточності судового рішення тісно пов`язаний із принципом правової певності. Так, ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" зазначив, що "...одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву".
У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 463/6259/15-ц (провадження № 61-2146св18), від 03 червня 2021 року у справі № 2-1210/11 (провадження №61-1537св21), від 08 червня 2021 року у справі № 2-1207/2011 (провадження № 61-1546св21) вказано, що ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; про скасування рішення третейського суду; про видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
Таким чином, ухвала Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року про залишення заяви без розгляду є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи.
У відповідності до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Із матеріалів справи вбачається, що після винесення судом першої інстанції ухвали від 09 квітня 2021 року про залишення клопотання Нешинал Еар Сервісіс без розгляду вказана юридична особа (стягувач) повторно з клопотанням про визнаннята надання дозволу на примусове виконання рішень Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу від 24 серпня 2016 року та від 27 вересня 2018 року у справі за позовом National Air Services (NASHolding) до Creditrade LLP та Windrose Aviation Company Limited в частині боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited) до Подільського районного суду м. Києва не зверталась.
При цьому подальший (після винесення Подільським районним судом м. Києва ухвали від 09 квітня 2021 року) розгляд вказаного клопотання у судах апеляційної та касаційної інстанцій не можливо вважати повторним його розглядом по суті, оскільки у суді першої інстанції після залишення ним заяви/клопотання Нешинал Еар Сервісіс без розгляду зазначене/аналогічне клопотання предметом розгляду не було.
Таким чином, у матеріалах справи наявна ухвала Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року про залишення без розгляду клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень іноземного суду, яка є обов`язковою для виконання.
При таких обставинах, з моменту набрання чинності вказаною ухвалою суду подане у травні 2019 року клопотання Нешинал Еар Сервісіс не може підлягати розгляду по суті з огляду на необхідність дотримання судами принципу обов`язковості та остаточності судового рішення, оскільки за наявності двох чинних судових рішень, якими закінчено розгляд справи, може бути створена ситуація правової невизначеності щодо наслідків розгляду даної справи, чим порушується один із основних аспектів верховенства права - принцип правової певності, що є неприпустимим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц звернула увагу на те, що за змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод більшість процесуальних порушень, допущених на одній стадії цивільного процесу, можна виправити на іншій його стадії (пункт 50).
Для цього в Україні існує, зокрема, інститут апеляції, який забезпечує апеляційне оскарження судового рішення з урахуванням принципу верховенства права і базується на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Таким чином, у цьому випадку права та інтереси Нешинал Еар Сервісіс у повній мірі були захищені інститутом апеляції, яким заявник у визначений статтею 354 ЦПК України строк не скористався.
Крім того, після набрання чинності вказаною вище ухвалою Подільського районного суду м. Києва ухвали від 09 квітня 2021 року, Нешинал Еар Сервісіс не був позбавлений можливості повторно звернутись до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу від 24 серпня 2016 року та від 27 вересня 2018 року.
Сторони користуються рівними процесуальними правами (частина перша статті 49 ЦПК України).
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом віднесена пунктом 2 частини третьої статті 2 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Пунктом 5 частини першої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.
У відповідності до пункту 6 частини другої статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Учасник справи насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
При таких обставинах, з метою уникнення ситуації, за якою є наявні два чинних судових рішення, якими закінчено розгляд справи, апеляційний суд, ураховуючи існування ухвали Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року, яка набрала законної сили та є чинною, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для подальшого процесуального розгляду по суті клопотання Нешинал Еар Сервісіс провизнання та надання дозволу на примусове виконання рішень іноземного суду.
З огляду на викладене, апеляційний суд зробив правильний висновок про повернення апеляційної скарги ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" без розгляду.
При цьому слід ураховувати, що оскільки подані 28 квітня 2021 року та 07 грудня 2021 року (на постанови Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року та від 02 листопада 2021 року відповідно) стягувачем Нешинал Еар Сервісіс касаційні скарги не містили доводів щодо наявності у справі двох чинних судових рішень, якими закінчено розгляд справи, зазначене питання Верховним Судом при розгляді вказаних касаційних скарг в силу приписів частини першої статті 400 ЦПК України не досліджувалося.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до неправильного тлумачення норм законодавства.
При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального
і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Нешинал Еар Сервісіс ( НАС Холдінг ) (National Air Services (NAS Holding)) залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов