розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на рішення Острозького районного суду Рівненської області у складі судді Василевича О. В. від 19 липня 2022 року, додаткове рішення Острозького районного суду Рівненської області у складі судді Василевича О. В. від 11 жовтня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Шимківа С. С., від 16 березня 2023 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Західна агровиробнича компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ "Захід Агро", про повернення земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора.

2. На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона є власником земельної ділянки кадастровий номер 5624281200:07:001:0065, площею 1,62 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №044327 від 28 лютого 2005 року.

3. 03 квітня 2021 року з відомостей, одержаних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, їй стало відомо, що відносно належної їй земельної ділянки зареєстровано право оренди за ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на підставі договору оренди від 04 квітня 2014 року та додаткової угоди від 05 січня 2018 року, строк дії оренди - 7 років, з правом пролонгації та правом передачі в піднайом (суборенду). Зазначала, що на підставі рішення державного реєстратора Костопільського районного управління юстиції Прокопець Я. В., індексний номер рішення 15128884 від 13 серпня 2014 року за ТОВ "Захід Агро" було зареєстровано право оренди земельної ділянки зі строком дії 5 років, а підставою для реєстрації такого права зазначено договір оренди землі №б/н від 04 квітня 2014 року. В подальшому на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С. М., індексний номер рішення 42620010 від 20 серпня 2018 року, зареєстровано перехід права оренди земельної ділянки від ТОВ "Захід Агро" до ТОВ "Західна агровиробнича компанія", підставою для зміни орендаря зазначено додаткову угоду №б/н

від 05 січня 2018 року.

4. Посилалася на те, що зазначені вище договори, на підставі яких було зареєстровано право оренди за ТОВ "Захід Агро" та в подальшому за

ТОВ "Західна агровиробнича компанія", вона не укладала, особисто не підписувала та не уповноважувала інших осіб на їх підписання, умови вказаного договору оренди землі та додаткової угоди до нього не погоджувала. Водночас вона намагалася отримати від відповідача примірники договору оренди землі від 04 квітня 2014 року та додаткової угоди до нього від 05 січня 2018 року, однак він не реагував на її звернення.

5. З огляду на наведене, посилалася на те, що такі договори є неукладеними, а тому відповідач користується належною їй земельною ділянкою без відповідної правової підстави, у зв`язку із чим вона підлягає поверненню.

6. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: зобов`язати

ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути належну їй земельну ділянку кадастровий номер 5624281200:07:001:0065, площею 1,62 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області; скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С. М., індексний номер рішення 42620010 від 20 серпня 2018 року про державну реєстрацію права оренди ТОВ "Західна агровиробнича компанія", номер запису про інше речове право 6669479, з одночасним припиненням права оренди ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо земельної ділянки кадастровий номер 5624281200:07:001:0065, площею 1,62 га.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

7. Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 19 липня

2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

8. Зобов`язано ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути

ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5624281200:07:001:0065, площею 1,62 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області.

9. Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області

Опанасюка С. М., індексний номер рішення: 42620010 від 20 серпня 2018 року, про державну реєстрацію права оренди ТОВ "Західна агровиробнича компанія", номер запису про інше речове право: 6669479, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:07:001:0065, площею 1,62 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:07:001:0065, площею 1,62 га.

10. Стягнуто з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на користь

ОСОБА_1 1 816,00 грн судового збору.

11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з огляду на твердження позивачки про не укладення нею договору оренди землі і додаткової угоди до нього та відсутності у неї відповідних примірників таких правочинів, а також на те, що відповідач не надав оригіналів таких правочинів та не підтвердив факту їх укладення, зазначені договори є неукладеними. Ураховуючи неукладеність зазначених договорів, ТОВ "Західна агровиробнича компанія" не довело у встановленому законом порядку правомірності користування належною позивачці земельною ділянкою, а тому вона підлягає поверненню її власниці зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди та відповідним припиненням права.

12. Додатковим рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 11 жовтня 2022 року стягнуто з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 судові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 2 000,00 грн.

13. Ухвалюючи додаткове рішення про розподіл понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу на підставі пункту 1 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд першої інстанції виходив із того, що заявлений позивачкою розмір таких витрат є обґрунтованим, об`єктивним, співрозмірним з ціною позову, а їх понесення - підтверджене належними та допустимими доказами.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

14. Постановою Рівненського апеляційного суду від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Західна агровиробнича компанія" залишено без задоволення. Рішення Острозького районного суду Рівненської області від

19 липня 2022 року та додаткове рішення Острозького районного суду Рівненської області від 11 жовтня 2022 року залишено без змін.

15. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки позивачка заперечує факт укладення та підписання договору оренди землі № б/н

від 04 квітня 2014 року та додаткової угоди від 05 січня 2018 року, а відповідач такі твердження не спростував і не надав оригінали зазначених правочинів, правильним є висновок суду першої інстанції про їх неукладеність, а також наявність підстав для повернення земельної ділянки позивачці із скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди.

16. Розмір стягнутих судом першої інстанції на користь позивачки судових витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд вважав обґрунтованим.

Узагальнені доводи касаційної скарги

17. 27 квітня 2023 року ТОВ "Західна агровиробнича компанія" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Острозького районного суду Рівненської області від 19 липня 2022 року, додаткове рішення Острозького районного суду Рівненської області

від 11 жовтня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду

від 16 березня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

18. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19, від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц та у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, від 21 листопада 2022 року у справі № 754/16978/21, від 19 грудня 2022 року у справі № 670/1088/18, від 28 лютого 2023 року у справі № 541/483/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів. Крім того зазначає, що судом першої інстанції помилково не залучено ТОВ "Захід Агро", як співвідповідача у цій справі, а ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 19 липня 2022 року необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про долучення доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

19. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що належним і достатнім доказом того, що позивачка не підписувала договір може бути відповідний висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи підпису позивачки у договорах, якого ОСОБА_1 не надала. Заявник зосереджує увагу на тому, що договір виконувався сторонами, а всі сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності. Поведінку позивачки, яка отримувала орендну плату за договором оренди, вважає недобросовісною.

20. Водночас судом необґрунтовано відмовлено у долученні до матеріалів справи доказів фактичного існування договірних правовідносин між сторонами та які підтверджують виплату власнику орендної плати. У разі якщо договір виконувався обома сторонами, то його кваліфікація як неукладеного виключається, такий договір може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

21. Додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як похідне від рішення Острозького районного суду Рівненської області від 19 липня

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22. Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року поновлено

ТОВ "Західна агровиробнича компанія" строк на касаційне оскарженнярішення Острозького районного суду Рівненської області від 19 липня

2022 року, додаткового рішення Острозького районного суду Рівненської області від 11 жовтня 2022 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі

23. Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

24. 24 травня 2023 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат

Хмарук Ю. М., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.

25. На обґрунтування доводів відзиву зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неукладеність спірних правочинів. Вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність висновку судової почеркознавчої експертизи, з огляду на те, що для проведення такої експертизи необхідний оригінал відповідного договору, якого відповідач на вимогу суду не надав.

26. Посилається також на необґрунтованість доводів скарги щодо порушення прав та інтересів ТОВ "Захід Агро", з огляду на те, що на момент розгляду справи строк договору оренди закінчився, ТОВ "Захід Агро" не користується спірною ділянкою, щодо якої вирішувалось питання про її повернення, а державна реєстрація права оренди за ним не оскаржувалася в межах розгляду цієї справи.

27. В частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо відмови у долучення доказів до матеріалів справи, зазначає про порушення відповідачем строків подання таких доказів.

28. Вважає наведену заявником практику Верховного Суду нерелевантною щодо спірних правовідносин, а отриману нею орендну плату такою, що отримана за користування її майном на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

29. ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,62 га, кадастровий номер 5624281200:07:001:0065, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території колишньої Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 044327 від 28 лютого

2005 року та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03 квітня 2021 року.

30. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07 липня 2021 року та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна з кадастровим номером 5624281200:07:001:0065 вбачається, що державним реєстратором Костопільського районного управління юстиції Прокопець Я. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 серпня 2014 року, індексний номер 15128884, право оренди належної позивачці земельної ділянки було зареєстровано за ТОВ "Захід Агро", а підставою для реєстрації права оренди такої земельної ділянки зазначено договір оренди землі №б/н від 04 квітня 2014 року. В подальшому державним реєстратором виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюком С. М. на підставі рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 серпня 2018 року, індексний номер 42620010, зареєстровано зміни до речового права - згідно з якими зареєстровано перехід права оренди вищевказаної земельної ділянки від

ТОВ "Захід Агро" до ТОВ "Західна агровиробнича компанія", орендодавцем якої вказано позивачку ОСОБА_1, та підставою для реєстрації права оренди такої земельної ділянки зазначено додаткову угоду №б/н від 05 січня 2018 року.

Позиція Верховного Суду

31. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

32. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

33. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

34. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

35. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

36. У частині першій статті 627 ЦК зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

37. Правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

38. Згідно з частинами першою, третьою статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

39. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

40. Відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України (2768-14) , ЦК України (435-15) , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

41. Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

42. Звертаючись до суду із позовом у справі, яка переглядається в касаційному порядку, ОСОБА_1, яка є власником спірної земельної ділянки, оспорювала факт укладення договору оренди землі №б/н від 04 квітня

2014 року та додаткової угоди №б/н від 05 січня 2018 року до нього, на підставі яких за відповідачем зареєстроване право оренди спірної земельної ділянки.

43. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

44. Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

45. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України "Про оренду землі").

46. Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

47. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

48. У відповідності до пункту 43 договору оренди землі від 04 квітня 2014 року та пункту 6 додаткової угоди від 05 січня 2018 року вони вступають в силу з моменту підписання.

49. Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

50. Згідно з положеннями статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

51. Належним доказом, який би міг засвідчити належність підпису особи на письмових документах, висновок почеркознавчої експертизи (аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду 18 січня 2023 року у справі № 601/2139/21, від 24 травня 2023 року у справі №567/792/22,від 19 червня 2023 року у справі № 601/1965/21, від 21 червня 2023 року у справі № 567/874/22).

52. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 заявляла клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи щодо її підпису на спірних правочинах та надавала вільні зразки свого підпису. Крім того, з огляду на ненадання відповідачем та третьою особою оригіналів або ж належним чином засвідчених копій зазначених правочинів на адвокатський запит, ОСОБА_1 просила суд витребувати такі документи у відповідачів.

53. Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області

від 17 листопада 2021 року задоволено клопотання представника позивачки адвоката Хмарук Ю. М. про витребування доказів та зобов`язано ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та ТОВ "Захід Агро" надати суду докази укладення договору оренди землі від 04 квітня 2014 року та додаткової угоди № б/н

від 05 січня 2018 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5624281200:07:001:0065, яка належить ОСОБА_1, шляхом надання оригіналів зазначених документів. Зобов`язано витребувані докази надати в строк до 13 грудня 2021 року.

54. Однак, вимоги ухвали Острозького районного суду Рівненської області

від 17 листопада 2021 року залишились невиконаними.

55. 28 грудня 2021 року ТОВ "Західна агровиробнича компанія" надало до суду оригінал договору оренди землі від 03 серпня 2012 року (який не оскаржується в межах розгляду цієї справи) та копію додаткової угоди № 1

від 05 січня 2018 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5624281200:07:001:0065, яка належить ОСОБА_1 .

56. Листом від 09 травня 2022 року суд першої інстанції, з роз`ясненням положень частин сьомої, восьмої статті 84 ЦПК України, пропонував ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повідомити про причини невиконання ухвали Острозького районного суду Рівненської області від 17 листопада 2021 року, зокрема в частині ненадання суду оригіналу додаткової угоди № б/н від 05 січня 2018 року.

57. 19 липня 2022 року на електронну адресу суду першої інстанції надійшло клопотання від ТОВ "Західна агровиробнича компанія", у якому відповідач повідомляв, що не може надати оригінали документів, у зв`язку з тим, що архів договорів земельних ділянок вивезено на територію іншої області з метою його збереження. На спростування доводів позивачки ТОВ "Західна агровиробнича компанія" просило долучити до матеріалів справи копії документів про сплату орендної плати за 2019-2021 роки.

58. Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що зазначені відповідачем причини неможливості подання витребуваних судом документів, не можна визнати поважними. Належного обґрунтування причин вивезення документів та неможливості їх подання суду протягом 8 місяців з дати відкриття провадження у справі та витребування доказів відповідач не зазначив.

59. Відповідно до положень пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (z0705-98) , для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

60. Пунктом 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (z0705-98) , встановлено, що, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

61. Відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

62. З огляду на зазначені вище обставини, оскільки ні на адвокатський запит позивачки, ні на виконання ухвали суду першої інстанції про витребування доказів, ні на пропозицію суду повідомити поважні причини неможливості подання доказів, ТОВ "Західна агровиробнича компанія" не надало оригіналів оспорюваних правочинів, не зазначило поважних причин неможливості їх надання, водночас не виявляло наміру надати такі докази в майбутньому (після того, як відпадуть обставини, які зумовлюють неможливість їх подання), суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, обґрунтовано вважав його дії умисним ухиленням від подання доказів, витребуваних судом і необхідних для призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи, та застосував передбачені процесуальним законом наслідки такого ухилення.

63. У цьому аспекті колегія суддів ураховує судову практику Верховного Суду пов`язану із застосуванням положень частини десятої статті 84 ЦПК України (постанови Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 130/1508/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 130/1510/18, від 24 червня 2020 року у справі № 130/1509/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 130/1503/18, від 20 жовтня 2021 року у справі № 581/39/20) та зауважує, що ненадання оригіналів оспорюваних правочинів унеможливлює проведення ініційованої позивачкою судової почеркознавчої експертизи та з`ясування судом обставин підписання ОСОБА_1 договору оренди землі від 04 квітня 2014 року та додаткової угоди від 05 січня 2018 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5624281200:07:001:0065.

64. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

65. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункти 4, 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

66. Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

67. Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

68. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 95 ЦПК України).

69. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

70. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі

№ 129/1033/13-ц).

71. Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17).

72. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно визначився із характером спірних правовідносин, надав належну правову оцінку поданим сторонам доказам, а також поведінці сторін спору та з урахуванням встановленого факту ухилення відповідача від виконання вимог ухвали суду про витребування доказів (які відсутні у позивача та можуть знаходитися лише у відповідачів), необхідних для об`єктивного вирішення спору, дійшов загалом обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

73. В контексті доводів касаційної скарги щодо не урахування судами попередніх інстанцій наявності між сторонами фактичних договірних правовідносин, отримання позивачкою орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, колегія суддів звертає увагу на відсутність у матеріалах справи належним чином поданих доказів на підтвердження зазначеного.

74. Подані 19 липня 2022 року ТОВ "Західна агровиробнича компанія" копії відомості на виплату готівки ОСОБА_2, вставного аркушу до додатка із прізвищем позивачки, зарплатної відомості, а також платіжного доручення

від 19 серпня 2021 року, були процесуально правильно не прийняті судом першої інстанції на підставі положень частини восьмої статті 83 ЦПК України.

75. Колегія суддів зауважує, що ТОВ "Західна агровиробнича компанія" пропустило встановлений частиною третьою статті 83 ЦПК України строк для подання доказів, зазначені докази були подані на стадії розгляду справи по суті, зокрема в день проведення судового засідання, у якому ухвалено судове рішення по суті вирішення спору, через вісім місяців після відкриття провадження у справі, майже через сім місяців з дати подання першої заяви у справі та двох місяців з дати постановлення ухвали про закриття підготовчого провадження у справі. Обставин, які б свідчили про наявність у відповідача об`єктивних причин неможливості подання таких доказів у встановлений законом строк, ним не зазначено та судом не встановлено.

76. З огляду на наведене, доводи касаційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали Острозького районного суду Рівненської області від 19 липня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Західна агровиробнича компанія" про долучення доказів є необґрунтованими.

77. За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

78. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

79. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, в загальному зводяться до переоцінки доказів.

80. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

81. Висновки судів, з урахуванням встановлених у цій справі обставин справи щодо ухилення відповідача від подання доказів, необхідних для об`єктивного вирішення спору, невиконання з неповажних причин вимог ухвали суду про витребування доказів, не надання у встановленому процесуальним законом порядку належних та допустимих доказів виконання сторонами умов оспорюваних правочинів, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі, а також практиці вирішення подібних спорів.