суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бутко Анна Артемівна,

заінтересована особа - ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (місто Київ) Бутко Анни Артемівни на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року у складі судді Ковганича С. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Медвецького С. К., Оніщука В. В., Копаничук С. Г.,

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

12 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бутко А. А. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 жовтня 2009 року та до досягнення дитиною повноліття.

08 листопада 2022 старший державний виконавець Бутко А. А. склала довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів, в якій зазначила, що станом на 07 жовтня 2022 року заборгованість становить 102 495,14 грн.

Вважає цю довідку неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки:

- державний виконавець не врахувала довідку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 від 22 вересня 2020 року за період із 01 січня до 01 вересня 2020 року;

- державний виконавець безпідставно, без належної документальної перевірки, взяла до уваги звіт бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбудінвест", згідно з яким станом на 01 листопада 2020 року заборгованість зі сплати аліментів становила 27 039,25 грн;

- за період із 01 вересня 2020 року (розмір заборгованості 245 798,06 грн) до 01 листопада 2020 року (розмір заборгованості 27 039,25 грн) вона не отримувала різницю в сумі 218 759,35 грн;

- старший державний виконавець Бутко А. А. безпідставно зменшила заборгованість ОСОБА_2 на суму в 218 759,35 грн;

- державний виконавець не виконала судового рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 11 липня 2022 року, яким було зобов`язано Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) провести повторний розрахунок нарахованих та сплачених аліментів боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з повним дослідженням отриманих ним доходів за період із 01 вересня 2020 року до 01 грудня 2021 року.

Посилаючись на наведене, просила суд визнати неправомірною та скасувати довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 від 08 листопада 2022 року у ВП № НОМЕР_1 за підписом старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бутко А. А.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірною та скасовано довідку-розрахунок заборгованості з аліментів ОСОБА_2 від 08 листопада 2022 року у ВП № НОМЕР_1 за підписом старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бутко А. А.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що довідка-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 08 листопада 2022 року складена з порушенням вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , у зв`язку з чим скасував її.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з судовим рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2023 року головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бутко А. А. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні скарги.

08 листопада 2022 року старший державний виконавець Бутко А. А. склала довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням усіх звітів, наданих бухгалтеріями підприємств та коштів, які надходили на депозитний рахунок відділу в рахунок сплати аліментів.

Станом на теперішній час на депозитний рахунок відділу ДВС щомісячно надходять кошти в рахунок сплати аліментів, які перераховуються стягувачу в строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

При здійснені розрахунку заборгованості зі сплати аліментів 08 листопада 2022 року у ВП № НОМЕР_1 не було допущено помилки, оскільки були враховані рішення Тульчинського районного суду Вінницької обл. від 11 липня 2022 року у справі № 2-1389/09, доходи, які отримував боржник, та сплачені ним кошти, що надходили на депозитний рахунок ВДВС.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1 подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Тульчинського районного суду Вінницької області справу № 148/87/23 за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бутко Анни Артемівни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, заінтересована особа - ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року справу № 148/87/23 призначено до судового розгляду.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Суди встановили, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2009 року у справі № 2-1389/09 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 жовтня 2009 року та до його повноліття.

На підставі цього рішення стягувачу видано виконавчий лист № 2-1389, який перебуває на виконанні у Святошинському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), ВП № НОМЕР_1.

08 листопада 2022 року старший державний виконавець Бутко А. А. склала довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2, згідно з якою станом на 07 жовтня 2022 року заборгованість становить 102 495,14 грн.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Гарантією прав фізичних та юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 451 ЦПК України "Судове рішення за скаргою" за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, за наслідками розгляду справи за скаргою на дії ДВС суд постановляє ухвалу про задоволення вимог скарги або про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини третьої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України (2947-14) .

Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном (частина перша статті 195 СК України).

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості кордоном (частина друга статті 195 СК України).

Частиною восьмою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У постановах Верховного Суду від 05 квітня 2021 року у справі № 487/4219/20, від 06 липня 2022 року у справі № 2-3762/02 зроблено висновок, що "спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК (1618-15) , або у позовному провадженні".

Обґрунтовуючи підстави скарги, заявниця посилалась на неправомірність дій державного виконавця при складенні довідки-розрахунку від 08 листопада 2022 року, у зв`язку з чим просила цю довідку скасувати.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи скаргу, виходив із того, що оскаржувана довідка-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 08 листопада 2022 року не містить відомостей про сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження; погашення заборгованості, у зв`язку з чим дійшов висновку про те, що вказана довідка складена з порушенням вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з цим висновком судів із таких підстав.

За вимогами статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини тринадцятої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Враховуючи те, що довідка-розрахунок від 08 листопада 2022 року відповідно до викладених вище вимог закону втратила чинність 09 грудня 2022 року, тому її скасування судовим рішенням не призведе до поновлення порушених прав заявника.

Подібний правовий висновок викладений у постанову Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 2208/4771/12 (провадження № 61-11331св21).

Інших вимог, зокрема щодо зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів, що є достатнім для захисту прав заявниці, внаслідок чого у зв`язку з виконанням судового рішення щодо здійснення перерахунку заборгованості державним виконавцем буде сформовано нову довідку-розрахунок, яка відображатиме актуальну інформацію щодо наявності (відсутності) заборгованості зі сплати аліментів на день її складання, ОСОБА_1 не заявляла.

Зважаючи на викладене оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги із зазначених вище підстав.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (місто Київ) Бутко Анни Артемівни задовольнити.

Ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року скасувати.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бутко Анни Артемівни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, заінтересована особа - ОСОБА_2, відмовити.