Позов мотивовано тим, що у лютому 2017 року вона в результаті своєї творчої праці створила твір образотворчого мистецтва у вигляді стилізованого логотипу "ІНФОРМАЦІЯ_5". Позивачка з 2016 року займається діяльністю у сфері виробництва та реалізації косметологічного та лазерного обладнання з використанням позначення "ІНФОРМАЦІЯ_5", а з 2017 року - з використанням Твору. Крім того, відповідні позначення використовуються позивачем також під час надання консультаційних послуг щодо користування косметологічним та лазерним обладнанням, а також послуг щодо залучення клієнтів. Таку діяльність позивач здійснює безпосередньо через створену нею юридичну особу, а саме ТОВ "Укркраса", де вона є одноосібним засновником та директором, а також шляхом укладення договорів комісії, договорів про надання послуг з фізичними особами-підприємцями.

З 2017 року і по даний час вона використовує та є власником доменного імені " ІНФОРМАЦІЯ_1", на якому розміщений веб-сайт, через який і здійснює реалізацію косметологічного та лазерного обладнання, а також надає консультаційні послуги, в тому числі освітні послуги, а також послуги щодо залучення клієнтів з використанням позначення "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_2" та твору.

09 жовтня 2018 року, реалізовуючи свої авторські права, вона подала на реєстрацію Твір в чорно-білому варіанті в якості знаку для товарів і послуг щодо 10, 35, 41 та 44 класів МКТП. Дана обставина підтверджується Бібліографічними даними прийнятої до розгляду заявки на знак для товарів і послуг m201823559. В той же час, в кінці березня 2020 року, аналізуючи бібліографічні дані свідоцтва на знак для товарів і послуг, вона дізналася, що відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_2" стосовно 10, 35 та 44 класів МКТП, а саме:

Кл. 10: Хірургічні, медичні апарати та інструменти; апарати для масажу; апарати для косметичного масажу; апарати для лікування акне; апарати для мікродермабразії; апарати для реабілітації функцій організму людини; апарати та інструменти урологічні; апаратура для аналізування на медичні потреби; вібромасажери; діагностичні апарати на медичні потреби; крісла на медичні або стоматологічні потреби; лазери на медичні потреби; лампи на медичні потреби; ліжка спеціальні на медичні потреби; меблі спеціальні на медичні потреби; фізіотерапевтична апаратура; фільтри для ультрафіолетових променів на медичні потреби; діодні лазери для епіляції; неодимові лазери для видалення татуювань; апарати для кріоліполізу (апарати для зменшення жирових відкладень низькотемпературним впливом).

Кл. 35: Рекламування; керування підприємницькою діяльністю; адміністрування у сфері підприємницької діяльності; офісні роботи; адміністративна допомога щодо запитів про подання комерційних пропозицій; адміністративне обробляння замовлень на купівлю; адміністрування програм лояльності для клієнтів; аукціонний продаж; веб-індексування на комерційні або рекламні потреби; ведення переговорів щодо укладання угод у сфері підприємницької діяльності для інших; вивчання ринку; визначання громадської думки; демонстрування товарів; довідкові послуги у сфері підприємницької діяльності; допомога в керуванні підприємницькою діяльністю; допомога у комерційному або промисловому керуванні; дорадчі послуги для керування підприємницькою діяльністю; досліджування щодо підприємницької діяльності; економічне прогнозування; забезпечування інформацією в сфері підприємницької діяльності за допомогою веб-сайтів; збирання інформації у комп`ютерні бази даних; збирання статистичних даних; інформування щодо підприємницької діяльності; комерційне інформування та поради для споживачів у виборі товарів і послуг; консультування з керування підприємницькою діяльністю; комп`ютеризоване ведення справ; консультування з організовування підприємницької діяльності; маркетинг; маркетинг цільовий; маркетингові досліджування; надавання онлайнових торговельних майданчиків для покупців та продавців товарів і послуг; оновлювання та ведення даних у комп`ютерних базах даних; оновлювання та ведення інформації в реєстрах; організовування виставок на комерційні або рекламні потреби; організовування ярмарків на комерційні або рекламні потреби; орендування рекламного місця; поради щодо організовування і керування підприємницькою діяльністю; послуги з аутсорсингу (допомога у сфері підприємницької діяльності); послуги з комерційного посередництва; послуги з порівнювання цін; послуги закупівельні для інших (закуповування товарів та послуг для інших підприємств); послуги щодо оптового продажу товарів медичного призначення; послуги щодо роздрібного продажу товарів медичного призначення; пошук спонсорів; пошукова оптимізація для сприяння продажам; представлення товарів на засобах інформування з метою роздрібного продажу; розповсюджування зразків; систематизування інформації у комп`ютерні бази даних; сприяння продажам для інших; сприяння продажам товарів і послуг шляхом спонсорської" підтримки спортивних подій.

Кл. 44: Медичні послуги; гігієнічне та косметичне обслуговування людей; воскова епіляція; імплантація волосся; консультування щодо здоров`я; масаж; медична допомога; медичне доглядання; медичне консультування для людей з обмеженими можливостями; медичне сестринське доглядання; паліативна допомога; перукарські послуги; пірсинг; пластична хірургія; послуги альтернативної" медицини; послуги банку крові; послуги будинків сестринського догляду; послуги візажистів; послуги громадських лазень; послуги з ароматерапії; послуги курортів з мінеральними водами; послуги лікарень; послуги лікарів- ортодонтів; послуги медичних клінік; послуги медичних центрів; послуги оздоровчих закладів; послуги окулістів; послуги профілакторіїв; послуги психологів; послуги салонів краси; послуги санаторіїв; послуги саун; послуги соляріїв; послуги телемедицини; послуги турецьких лазень; послуги хоспісів; послуги центрів здоров`я; послуги щодо виправляння дефектів мови; послуги щодо запліднювання in vitro; послуги щодо манікюру; послуги щодо штучного запліднювання внутрішньоматкового; прокат медичного обладнання; прокат санітарного устаткування; реабілітація наркозалежних пацієнтів; стоматологічні послуги; терапевтичні послуги; фармацевтичне консультування; фізіотерапія; хіропрактика.

В результаті реєстрації знаку відповідачу було видано Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 25 березня 2020 року.

Посилаючись на те, що зареєстрований знак не відповідає умовам надання правової охорони, і що Свідоцтво відповідачу було видано внаслідок подання заявки з порушенням її прав, позивач просила задовольнити позов.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним повністю свідоцтво України на знак для товарів і послуг

№ НОМЕР_1 щодо всіх товарів і послуг Міжнародної класифікації товарів і послуг, для яких він був зареєстрований.

Зобов`язано державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" внести відомості до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 для всіх класів МКТП і здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

В частині позовних вимог до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, щопозивачка ОСОБА_1 є автором твору логотип "ІНФОРМАЦІЯ_5", який вона використовує для індивідуалізації та позначення товарів і послуг, а також в якості комерційного найменування та комерційного найменування її компанії ТОВ "Укркраса" з 2017 року. Позивачу належать виключні майнові права на твір, в тому числі і виключне право на надання дозволів на використання, переробку та будь-яке інше відтворення. Позивач не надавала відповідачу ОСОБА_2 прав на використання назви твору, в тому числі не надавала йому право на переробку та використання для реєстрації його в якості знаку для товарів і послуг.

Зареєстрований ОСОБА_2 знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_2" за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25 березня 2020 року є таким, що може ввести в оману щодо позивачки ОСОБА_1, яка є автором твору логотип "ІНФОРМАЦІЯ_5" за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 17 квітня 2020 року, її товару та послуг.

З огляду на вказане суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність передбачених статтею 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" підстав для визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 25 березня 2020 року недійсним, оскільки реєстрація спірного знаку була здійснена відповідачем з порушенням прав позивачки.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У березні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року заяву державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" про заміну сторони у справі правонаступником задоволено.

Замінено відповідача у справі № 757/16255/20-ц - державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" на державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій".

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2023 року заяву державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" про заміну сторони у справі задоволено.

Замінено відповідача у справі № 757/16255/20-ц - Міністерство економіки України на державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій".

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, суд необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не залучили до участі у справі як третіх осіб ТОВ "Укркраса" та ФОП ОСОБА_3, як осіб, що мають права та обов`язки щодо вказаного логотипу, оскільки позивачка зазначала, що надала їм ліцензію на використання логотипу "ІНФОРМАЦІЯ_5".

Також зазначає, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона почала використовувати логотип до використання його відповідачем ОСОБА_2 . Відповідач вважає фальсифікованими і фіктивними надані позивачкою договори про надання послуг, якими вона надавала іншим особам ліцензію на використання логотипу "ІНФОРМАЦІЯ_5".

Крім того, вважає неналежним доказом довідку товариства з обмеженою відповідальністю "Хостінг Україна" від 02 квітня 2020 року, оскільки вона не містить підпису і печатки особи, яка її надала. Інформацію про доменне ім`я та його власника від 06 квітня 2020 року, отриманої через веб-сайт, на яку посилається суд, при ознайомленні з матеріалами справи не було знайдено.

Враховуючи спірність та неоднозначність наданих до позовної заяви копій документів, під час судового розгляду у відзиві представником ОСОБА_2 було заявлено клопотання про огляд оригіналів цих документів, однак суд безпідставно та необґрунтовано відмовив у задоволенні цього клопотання.

Вважає, що в даному випадку має місце порушення не прав позивача, а прав відповідача, який перший створив напис та зареєстрував торгову марку. Виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на здійснення будь-якого права, що виникли до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки.

Доводи осіб, які подали відзиви та пояснення на касаційну скаргу

У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник ОСОБА_1 - адвокат Косенко О. А. просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі належним чином оцінених доказів і доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. В оскаржуваних судових рішеннях судами не вирішувалось питання про права, обов`язки або інтереси ТОВ "Укркраса" та ФОП ОСОБА_3, у зв`язку із чим підстав для їх залучення як третіх осіб не було. Крім того, виходячи з презумпції авторства, не автор, право якого ставиться під сумнів, має надати суду докази свого авторства, а особа, що оспорює таке право, проте відповідачем не надано доказів на підтвердження його припущень щодо фальсифікації та фіктивності поданих позивачем доказів.

У травні 2023 року ДО "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" подав до Верховного Суду пояснення на касаційну скаргу, в яких підтримав касаційну скаргу та зазначав, що судами попередніх інстанцій невірно оцінено докази щодо підтвердження авторства позивача на твір станом на дату подання ОСОБА_2 відповідної заявки на реєстрацію оскаржуваної торговельної марки, а саме: свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва № НОМЕР_2 від 17 квітня 2020 року не може підтверджувати наявність у позивача авторського права на твір образотворчого мистецтва у вигляді стилізованого логотипу "ІНФОРМАЦІЯ_5" станом на 13 квітня 2018 року - дату подання заявки № m201808805 за оскаржуваним свідоцтвом № НОМЕР_1, оскільки його ще об`єктивно не існувало.

Також зазначає, що згідно з національним законодавством комерційне (фірмове) найменування може мати тільки юридична особа, що є підприємницьким товариством, та громадянин-підприємець. Проте позивачем у цій справі є фізична особа ОСОБА_1, яка не зареєстрована як підприємець, а тому не може мати комерційного найменування та не має правових підстав використовувати позначення " ІНФОРМАЦІЯ_2" та " ІНФОРМАЦІЯ_5" в якості свого комерційного найменування.

Крім того, зазначає, що позивачка не довела, що назва твору " ІНФОРМАЦІЯ_5" є такою, що відповідає ознакам твору, а тому не підлягає самостійній правовій охороні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у лютому 2017 року

ОСОБА_1 в результаті своєї творчої праці створила твір образотворчого мистецтва у вигляді стилізованого логотипу "ІНФОРМАЦІЯ_5".

09 жовтня 2018 року, реалізовуючи свої авторські права, ОСОБА_1 подала на реєстрацію Твір в чорно-білому варіанті в якості знаку для товарів і послуг щодо 10,35,41 та 44 класів МКТП. Дана обставина підтверджується Бібліографічними даними прийнятої до розгляду заявки на знак для товарів і послуг m201823559.

В подальшому їй стало відомо, що в кінці березня 2020 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрував за собою знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_2" стосовно 10,35 та 44 класів МКТП.

В результаті реєстрації знаку ОСОБА_2 було видано Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 25 березня 2020 року.

Відповідно до висновку експерта № 65-08/20, складеного за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_2" за Свідоцтвом України № НОМЕР_1 є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка пропонує до продажу товари 10 класу МКТП та послуги 35,44 класів МКТП.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що підстав для їх скасування немає.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автором є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; розповсюдженням об`єктів авторського права і (або) суміжних прав є будь-яка дія, за допомогою якої об`єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об`єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об`єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Згідно з частинами першою-другою статті 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права", статтями 435, 437 ЦК України первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦК України, статті 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" об`єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема: твори образотворчого мистецтва; фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії; твори ужиткового мистецтва; похідні твори; збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право" можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

Відповідно до абзацу 2 частини шостої статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не реєструються як знаки позначення, які відтворюють назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників.

Відповідно до абзацу 5 частини другої статті 6 вказаного Закону не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Пунктом 4.3.1.9 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України № 116 від 28 липня 1995 року, до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов`язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знаку не виключає небезпеку введення в оману споживача.

Відповідно до частини другої, п`ятої статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом, зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності зареєстрованого знаку умовам надання правової охорони; б) наявності у свідоцтві елементів зображення знаку та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та їх майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21-25, 42, 43 Закону.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до довідки ТОВ "Хостінг Україна" від 02 квітня 2020 року, реєстратором доменного імені "ІНФОРМАЦІЯ_1" є особа, яка надала товариству наступні дані -

Також надані позивачем до позовної заяви письмові докази, а саме: скріншоти рекламних відеороликів "ІНФОРМАЦІЯ_6", "ІНФОРМАЦІЯ_7", що розміщені 20 та 27 вересня 2017 року на Youtube каналі на сайті "www. youtube.com", і які містять посилання на Веб-сайт

(ІНФОРМАЦІЯ_1 ), підтверджують факт використання позивачем

в 2017 році позначення "ІНФОРМАЦІЯ_5" та твору під час рекламування своїх послуг та обладнання в мережі Інтернет.

У листі ДП "Прем`єр Експо" міститься інформація, що бренд ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно був учасником виставок Estet Beauty Expo 2018, яка проводилась з 28 по 30 березня 2018 року, Intercharm 2018, що проводилась з 18 по 20 вересня 2018 року та Estet Beauty Expo 2019, що проводилась з 11 по 13 квітня 2019 року, та Intercharm 2019, яка проводилась з 18 по 20 вересня 2019 року. Особою, що представляла бренд на виставках та з якою було укладено відповідні договором, була пані ОСОБА_1 .

Крім того, судами попередніх інстанцій установлено, що надані позивачем численні договори комісії, договори про надання послуг та договори поставки підтверджують факт здійснення позивачем реалізації косметологічного та лазерного обладнання з використанням позначення "ІНФОРМАЦІЯ_5" та твору через ТОВ "Укркраса".

Доводи касаційної скарги стосовно того, що надані позивачкою договори про надання послуг, якими вона надавала іншим особам ліцензію на використання логотипу "ІНФОРМАЦІЯ_5", є фальсифікованими і фіктивними відповідачем не доведені та є припущенням.

За статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

З огляду на вказане у сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що з 2016 року діяльність позивачки в сфері виробництва та реалізації косметологічного та лазерного обладнання, надання консультаційних послуг, в тому числі освітніх щодо користування таким обладнанням, а також послуги щодо залучення клієнтів, здійснюється з використанням позначення "ІНФОРМАЦІЯ_5" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", а

з 2017 року з використанням творів, які використовуються позивачкою для індивідуалізації та позначення товарів і послуг, а також в якості її комерційного найменування та комерційного найменування її компанії ТОВ "Укркраса".

Експертний висновок за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок мережі Інтернет № 87/2020-ВВ від 13 квітня 2020 року засвідчує факт використання позивачем твору, позначення " ІНФОРМАЦІЯ_5" та " ІНФОРМАЦІЯ_2", факт використання "ІНФОРМАЦІЯ_2" в доменному імені " ІНФОРМАЦІЯ_3", яке належить позивачу, факт наявності у позивача веб-сайту, через який позивач здійснює свою діяльність з використанням твору, позначення " ІНФОРМАЦІЯ_5" та " ІНФОРМАЦІЯ_2"; факт використання твору, позначення " ІНФОРМАЦІЯ_5" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" до дати подання

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з доводами судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 є автором твору логотип "ІНФОРМАЦІЯ_5", який вона використовує для індивідуалізації та позначення товарів і послуг, а також в якості комерційного найменування та комерційного найменування її компанії ТОВ "Укркраса" з 2017 року.

Враховуючи, що в авторському праві діє презумпція авторства, її спростувати повинен відповідач, тобто особа, яка на думку автора, порушила її авторські права, і така особа не повинна доводити презумпцію авторства, оскільки зазначене презюмується.

Вказана правова позиція сформульована в постановах Верховного Суду

від 14 грудня 2019 року у справі № 761/12823/16-ц (провадження

№ 61-46042св18), від 18 травня 2022 року у справі № 161/15786/16-ц (провадження № 61-5647св21).

Проте відповідачем презумпцію авторствапозивача у цій справі не спростовано.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивачу належать виключні майнові права на твір, в тому числі і виключне право на надання дозволів на використання, переробку та будь-яке інше відтворення, і вона не надавала відповідачу ОСОБА_2 прав на використання назви твору, в тому числі не надавала йому право на переробку та використання для реєстрації його в якості знаку для товарів і послуг.

Встановивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність передбачених статтею 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" підстав для визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 25 березня

2020 року недійсним, оскільки реєстрація спірного знаку була здійснена відповідачем з порушенням прав позивачки.

З урахуванням наведеного, суди також дійшли правильного висновку про задоволення вимог позивача в частині зобов`язання державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент), яке виконувало функції Національного органу інтелектуальної власності, внести відомості про визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені "Промислова власність", відповідно до вимог пунктів 1. 3. 2.3 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2002 року №10 (z0064-02) .

Доводи касаційної скарги щодо не залучення до участі у справі як третіх осіб ТОВ "Укркраса" та ФОП ОСОБА_3, як осіб, що мають права та обов`язки щодо вказаного логотипу, висновків суду не спростовують та не можуть бути підставою для скасування вказаних рішень судів попередніх інстанцій, оскільки вказані особи не є авторами твору "ІНФОРМАЦІЯ_5" або власниками торговельної марки "ІНФОРМАЦІЯ_5"і оскаржуваними рішеннями не вирішувались питання про їх права, обов`язки або інтереси.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.