розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яку подав представник - адвокат Васюк Микола Миколайович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 березня 2023 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Коцюрби О. П., Слюсар Т. А.,

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року відкрито провадження у цій справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 та заборони її відчуження. Крім того, заявниця подала клопотання про зупинення провадження у цій справі.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що заявниця не навела підстав для забезпечення позову, обґрунтування необхідності його застосування, не надала доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або призвести до порушення її прав.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що наведені у клопотанні про зупинення провадження у справі обставини не є перешкодою для правильного вирішення спору, а тому підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Не погоджуючись з ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 19 січня 2023 року звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Не погоджуючись з ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, ОСОБА_1 27 лютого 2023 року звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 березня 2023 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

В той же день ухвалою Київського апеляційного суду від 17 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року повернено заявниці.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що прийняття двох апеляційних скарг однакових за змістом від однієї особи на теж саме судове рішення не передбачено нормами ЦПК України (1618-15) .

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

22 квітня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Васюка М. М. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 березня 2023 року про повернення апеляційної скарги у цій справі.

У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що зверталася до апеляційного суду з різними апеляційними скаргами: перша - на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року про відмову в задоволенні її заяви про забезпечення позову; друга - на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року про відмову в задоволенні її клопотання про зупинення провадження у справі, однак апеляційний суд, повертаючи її апеляційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року, дійшов помилкового висновку про ідентичність такої апеляційної скарги з апеляційною скаргою на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 17 березня 2023 року; відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Київського апеляційного суду.

У липні 2023 року справа № 754/151/23 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2023 року справу № 754/151/23 призначено до судового розгляду у складі колегії п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду апеляційної інстанції - зміні, з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

Статтею 129 Конституції України та частиною третьою статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За змістом частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Частина перша статті 353 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: 1) апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено; 2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання; 3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції; 4) скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (частина п`ята статті 357 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 19 січня 2023 року звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року про відмову в задоволенні її заяви про забезпечення позову у справі та 27 лютого 2023 року з апеляційною скаргою на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, тобто до суду апеляційної інстанції подано дві апеляційні скарги на різні процесуальні ухвали місцевого суду.

Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року, вважав, що така подана вдруге на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року.

За матеріалами справи апеляційна скарга ОСОБА_1 від 27 лютого 2023 року на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року (т. 1, а. с. 48) відрізняється від апеляційної скарги, поданої 19 січня 2023 року на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року (т. 1, а. с. 33), зокрема, назвою скарги, вступною, описовою та прохальною частиною апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга від 27 лютого 2023 року, подана ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, не є однаковою за змістом до апеляційної скарги від 19 січня 2023 року, яка подана на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, висновок апеляційного суду про повернення цієї апеляційної скарги як повторно поданої є помилковим.

Водночас пунктом 14 частини другої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі. Оскарження ухвал місцевого суду про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі в апеляційному порядку не передбачено. Заперечення на такі ухвали включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі підлягала поверненню з підстав, передбачених пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, як така, що подана на ухвалу місцевого суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Оскільки, вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, апеляційний суд дійшов правильного висновку про повернення такої апеляційної скарги, однак помилково вказав інші процесуальні підстави такого повернення, тому мотиви суду апеляційної інстанції підлягають зміні.

У пункті 3 частини першої статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги наділений правом змінити рішення.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 412 ЦПК України суд змінює рішення, якщо воно переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції не застосував положення пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає зміні шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції постанови Верховного Суду.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, другою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням у ній нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.