Постанова
Іменем України
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 638/10737/16
провадження № 61-6276св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк", фізична особа-підприємець ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича та доповнення до неї на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 січня 2023 року у складі судді Рибальченко Л. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області
Кудряшова Д. В., в якій просив: визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця від 26 січня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця від 12 лютого 2021 року про опис та арешт майна (коштів) боржника;визнати неправомірним виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 звіт про оцінку майна
від 23 лютого 2021 року, який був прийнятий приватним виконавцем при здійсненні виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1.
В обґрунтування скарги зазначив, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2017 року у справі № 638/10737/16-ц стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" суму заборгованості за кредитним договором від 02 листопада 2006 року у розмірі 31 428,82 доларів США.
26 січня 2021 року приватним виконавцем Кудряшовим Д. В. було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1 за заявою ПАТ КБ "Правекс-Банк" про примусове виконання виконавчого листа № 638/10737/16-ц, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1
26 квітня 2021 року з прилюдних торгів була реалізована квартира
ОСОБА_1, про що він дізнався 29 квітня 2021 року, коли до нього прийшов покупець його квартири з вимогою про її звільнення.
05 травня 2021 року ОСОБА_1 та його представник адвокат Котик О.О. ознайомились з матеріалами виконавчого провадження.
Скаржник вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 26 січня 2021 року, оскільки в матеріалах виконавчого провадження, розміщених на офіційному сайті в мережі інтернет за адресою https://asvpweb.minjust.gov.ua/ - ввтоматизована система виконавчого провадження, на підставі яких була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, що були відскановані 26 січня 2021 року, відсутня довіреність представника стягувача ОСОБА_5 .
Вважає, що відсутність довіреності на офіційному сайті дає підстави вважати, що виконавче провадження було відкрите без належним чином оформленої довіреності представника стягувача.
Крім того, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження не була направлена боржнику, поштовий конверт, що був наданий для ознайомлення приватним виконавцем, повернувся відправнику, поштова квитанція наклеєна на адресу отримувача таким чином, що не можливо її ідентифікувати.
Обґрунтовуючи вимоги скарги щодо скасування постанови приватного виконавця Кудряшова Д. В. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 12 лютого 2021 року зазначив, що відповідно до оскаржуваної постанови була описана та арештована 21/100 частин квартири АДРЕСА_1, що належала боржнику ОСОБА_1 на праві власності. Однак опис майна виконавцем не проводився, оскаржувана постанова про опис та арешт майна боржника є фальшивою. Також оскаржувана постанова про опис та арешт майна боржника від 12 лютого 2021 року не була направлена боржнику, він жодним чином не був повідомлений про здійснені виконавчі дії.
Крім того, вважає протиправним звіт про оцінку майна від 23 лютого
2021 року. Так, 23 лютого 2021 року був укладений договір між приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. та суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_4, у цей же день був наданий звіт про оцінку.
Відповідно до наданого висновку про вартість майна станом на 23 лютого 2021 року вартість оцінюваної квартири складає 157 300 грн. Скаржник вважає, що оцінка арештованого майна від 23 лютого 2021 року є необ`єктивною, незаконною та підлягає скасуванню оскільки здійснено без огляду квартири. Звіт про оцінку майна є необґрунтованим та складеним із порушеннями чинного законодавства, у зв`язку із чим сума оцінки майна є заниженою та не відповідає дійсності, і як наслідок, звіт був неправомірно використаний приватним виконавцем під час здійснення виконавчих дій. Крім того, оскаржуваний звіт про оцінку від 23 лютого 2021 року не був направлений боржнику.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду
від 06 квітня 2023 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено частово.
Визнано неправомірним виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 звіт про оцінку майна від 23 лютого 2021 року, який був прийнятий приватним виконавцем Кудряшовим Д. В. при здійсненні виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1.
В іншій частині вимог скарги відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що 05 травня 2021 року скаржнику для ознайомлення була надана копія довіреності на представника стягувача ОСОБА_5, тому відповідно до вимог частини четвертої статті 16 Закону України "Про виконавче провадження" повноваження представника є підтвердженими належним чином. Відмовляючи у задоволенні вимоги скарги щодо скасування постанови про опис та арешт майна боржника
від 12 лютого 2021 року, суд першої інстанції зазначив, що скаржником не вказано яким саме вимогам закону протирічить оскаржувана постанова. Визнаючи неправомірним виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 звіт про оцінку майна від 23 лютого 2021 року, суди зазначили, що відсутні докази направлення ОСОБА_1 вимоги приватного виконавця Кудряшова Д. В. від 10 лютого 2021 року, в якій від ОСОБА_1 вимагається бути присутнім 12 лютого 2021 року за адресою місця знаходження спірного майна та надати доступ до 21/100 його частки для проведення виконавчих дій. Крім того, зазначений документ містить вимогу ОСОБА_1 з`явитись 12 лютого 2021 року, тобто раніше ніж приватним виконавцем було укладено договір з суб`єктом оціночної діяльності. Крім того, договір між приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. та суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_4 та звіт про оцінку майна складено в один день, що виключає можливість сповіщення
ОСОБА_1 про забезпечення доступу до нерухомого майна.
Таким чином, експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, зокрема його внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною. У матеріалах справи немає доказів того, що виконавець чи оцінювач зверталися до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
До Верховного Суду 27 квітня 2023 року приватний виконавець
Кудряшов Д. В. подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні скарги у повному обсязі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що оцінка арештованого майна була проведена без огляду внутрішніх приміщень у зв`язку з тим, що боржник не надавав доступу до квартири. Оцінювач проводив огляд майна ззовні та до звіту додано фотоматеріали (вигляд ззовні, доступ квартири не наданий), що містяться на сторінці 11 звіту. Повідомлення про результати оцінки арештованого майна було направлено на адресу боржника рекомендованим листом, що вважається належним повідомленням боржника про оцінку майна. Зауважує, що боржник звернувся до суду із скаргою поза межами десятиденного строку, встановленого статтею 449 ЦПК України, оскільки про порушення його прав заявник дізнався 29 квітня 2021 року, однак зі скаргою звернувся лише 17 травня 2021 року.
У доповненнях до касаційної скарги приватний виконавець посилається на те, що заявник міг дізнатися про виконавчі дії ще 09 квітня 2021 року з моменту укладення з адвокатом Котик О. О. договору про надання правову допомогу.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 21 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2017 року у справі № 638/10737/16-ц стягнуто з ОСОБА_2,
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" суму заборгованості за кредитним договором
від 02 листопада 2006 року у розмірі 31 428,82 доларів США.
20 листопада 2019 року на підставі вказаного рішення Дзержинським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист.
26 січня 2021 року приватний виконавець Кудряшов Д.В. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання зазначеного виконавчого листа.
12 лютого 2021 року приватний виконавець Кудряшов Д. В. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої була описана та арештована 21/100 частина квартири АДРЕСА_1 .
23 лютого 2021 року приватний виконавець Кудряшов Д. В. та ФОП
ОСОБА_4 уклали договір про проведення робіт з оцінки арештованого майна.
23 лютого 2021 року ФОП ОСОБА_4 склав звіт про оцінку майна ОСОБА_1 .. Вартість квартири визначена у розмірі 157 300,00 грн.
26 квітня 2021 року з електронних торгів була реалізована квартира ОСОБА_1, які проводилось ДП "Сетам", переможцем визнано -
ОСОБА_6 (а. с. 16).
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із цією скаргою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця від 26 січня 2021 року про відкриття виконавчого провадження
№ НОМЕР_1; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця від 12 лютого 2021 року про опис та арешт майна (коштів) боржника;визнати неправомірним виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 звіт про оцінку майна від 23 лютого 2021 року, який був прийнятий приватним виконавцем при здійсненні виконавчих дій у
ВП № НОМЕР_1.
Визнаючи неправомірним виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 звіт про оцінку майна від 23 лютого 2021 року, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дії приватного виконавця з визначення вартості спірного нерухомого майна є неправомірними, оскільки ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про вчинення відповідних виконавчих дій, а результати оцінки цього майна є заниженими і такими, що не відповідають реальній вартості нерухомого майна та звіту оцінки цього ж майна, здійсненого ФОП ОСОБА_4 23 лютого 2021 року, оскільки здійснені без реального огляду предмета оцінки.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності (пункт 5 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За змістом статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. За загальним правилом (частина перша статті 61 Закону України "Про виконавче провадження") реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на електронних торгах.
Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Тому відчуження майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).
Відповідно до сталої судової практики у подібних справах, у випадку, якщо предметом розгляду справ за скаргами боржників є рішення, дії та/або бездіяльність державного чи приватного виконавця, пов`язані з реалізацією арештованого майна боржника, що є підставою для виникнення прав та обов`язків інших осіб, зокрема осіб, які набули право на арештоване майно божника, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення позову.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1655цс16, від 14 червня 2017 року у справі № 6-1804цс16, Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц, Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 372/30/21.
Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, на що неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 63 постанови від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, пункт 50 постанови від 02 лютого 2021 року у справі
№ 925/642/19).
Оскільки дії державного виконавця, пов`язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення позову, у зв`язку з чим скарга на дії державного виконавця підлягає залишенню без розгляду. Водночас заявнику необхідно роз`яснити можливість вирішення спору в позовному провадженні.
Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що вимога скарги пов`язана з примусовою реалізацією арештованого майна боржника, а саме 21/100 частин квартири АДРЕСА_1
Зважаючи на наведене, ефективним способом захисту прав боржника є пред`явлення до суду відповідного позову із залученням до участі у справі приватного виконавця та власника спірного майна як відповідачів, у межах якого і буде надаватися оцінка, у тому числі й діям державного виконавця, щодо визначення вартості належного боржнику нерухомого майна та його примусової реалізації, тому скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця підлягає залишенню без розгляду.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 473/5932/13 (провадження № 61-10019св22), прийнятій після подання касаційної скарги у цій справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України є підставою для виходу за межі доводів касаційної скарги: скасування рішень судів попередніх інстанцій та залишення скарги
ОСОБА_1 без розгляду.
Водночас суд не бере до уваги доводи касаційної скарги щодо мотивів ухвалення оскаржуваних судових рішень, оскільки вони стосуються вирішення скарги по суті і за наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень із залишенням скарги ОСОБА_1 без розгляду з наведеної вище підстави аналізу не підлягають.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
Ураховуючи, що подання боржником скарги не забезпечує ефективного відновлення його порушених прав на майно, спір підлягає розгляду за правилами позовного провадження, тому ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 січня 2023 року та постанова Харківського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року підлягають скасуванню, а скарга ОСОБА_1 - залишенню без розгляду.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки за результатами касаційного перегляду вимоги заявника по суті не задоволено та скаргу залишено без розгляду, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 409, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича задоволено частково.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 січня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року скасувати.
Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк", фізична особа-підприємець ОСОБА_4, залишити без розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович