позивач - заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону, що діє в інтересах держави в особі державного підприємства "Український радіотехнічний інститут", Державного концерну "Укроборонпром", правонаступником якого у розглядуваній справі є Фонд державного майна України,

відповідачі: Інгульський відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, державне підприємство "Сетам", ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва, у складі судді Коваленка І. В., від 28 вересня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кушнірової Т. Б., Лівінського І. В., Тищук Н. О., від 18 травня 2021 року,

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону, що діє в інтересах держави в особі державного підприємства (далі - ДП) "Український радіотехнічний інститут", Державного концерну (далі - ДК) "Укроборонпром", правонаступником якого у розглядуваній справі є Фонд державного майна України, звернувся до суду з позовом до Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, яке у подальшому змінило своє найменування на Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Інгульського ВДВС),

ДП "Сетам", ОСОБА_1 про визнання недійсним результатів електронних торгів, скасування державної реєстрації, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Позов мотивовано тим, що на виконанні в Інгульському ВДВС перебуває зведене виконавче провадження про стягнення коштів з ДП "Український радіотехнічний інститут" на користь фізичних, юридичних осіб та держави. 06 березня 2018 року головним державним виконавцем Інгульського ВДВС Чмих Л. В. проведено опис та накладено арешт на майно боржника, а саме: 1/2 частину нежитлового приміщення першого поверху літ. "А-5" № 3 будівлі, розташованого в АДРЕСА_1, загальною площею 48,8 кв. м, що є державною власністю та перебувало на балансі

ДП "Український радіотехнічний інститут" і належало йому на праві господарського відання. 06 вересня 2018 року проведено електронні торги з реалізації зазначеного нерухомого майна та переможцем визнано

Прокурор стверджував, що спірне нерухоме майно, яке є державною власністю і закріплене на праві повного господарського відання за

ДП "Український радіотехнічний інститут", реалізоване з порушенням вимог Законів України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягає приватизації" (847-14) та "Про управління об`єктами державної власності" (185-16) .

Відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України.

Відповідно до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) ДП "Український радіотехнічний інститут" включено до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягає приватизації.

Крім того, державним виконавцем порушено положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) , яким встановлено інший порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства.

Частинами першою, другою статті 4 наведеного Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Прокурор вказував, що допущені порушення законодавства при реалізації нерухомого майна державної власності, яке необхідне для виконання державою своїх основних функцій із забезпечення обороноздатності держави, є підставою для визнання результатів електронних торгів недійсними, скасування державної реєстрації та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого переможцю торгів приватним нотаріусом.

Посилаючись на викладене, прокурор просив суд визнати недійсними результати електронних торгів з продажу лоту № 299007 - 1/2 частини нежитлового приміщення першого поверху літ. "А-5" № 3 будівлі, розташованої в АДРЕСА_1, загальною площею

48,8 кв. м, проведених ДП "Сетам", скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року залучено до участі у розгляді справи Фонд державного майна України замість ДК "Укроборонпром".

Короткий зміст оскаржених судових рішень

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 18 травня 2021 року, позов задоволено.

Визнано недійсними результати електронних торгів від 06 вересня

2018 року з продажу лоту № 299007 - 1/2 частини нежитлового приміщення першого поверху літ. "А-5" № 3 будівлі, розташованої в

АДРЕСА_1, загальною площею 48,8 кв. м. Скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 204 від 28 січня

2019 року, видане ОСОБА_1 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О. П. Скасовано запис

№ 300030297 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/2 частину вказаного нежитлового приміщення № 3. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що відчужене майно є майном державного підприємства, включеного до переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, а тому Інгульським ВДВС не було враховано законодавчих обмежень щодо неможливості відчуження спірного нерухомого майна.

Пред`явлення позову прокурором зумовлене захистом інтересів держави, оскільки ДК "Укроборонпром", як уповноважений орган з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, та

ДП "Український радіотехнічний інститут", не вжили заходів з оскарження електронних торгів з примусового відчуження майна оборонно-промислового комплексу, власником якого є держава.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Інгульський ВДВС, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17 червня 2021 року Інгульський ВДВС подав касаційну скаргу на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва ухваленого 28 вересня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 травня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з районного суду. У серпні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2023 року зупинено провадження у справі № 489/5168/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 233/4365/18.

Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2023 року поновлено провадження у справі № 489/5168/19.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) , Закону України "Про управління об`єктами державної власності" (185-16) , Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (z1301-16) у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Вказує, що спірне майно реалізовано у рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, при цьому отриманні від реалізації кошти були направленні на виконання судових рішень щодо стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, а тому дія мораторію, передбаченого Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) , на спірні правовідносини не розповсюджується, що узгоджується із висновками П`ятого апеляційного адміністративного суду м. Одеси у постанові від 12 грудня 2019 року у справі № 400/837/19.

Зазначає, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог законодавства щодо проведення торгів, чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати електронних торгів.

Вважає, що судами помилково застосовано норми Закону України "Про управління об`єктами державної власності" (185-16) , оскільки особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" (3531-17) .

Не погоджуючись з посиланням прокурора на приписи Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , наголошує, що до способів приватизації державного майна не входить придбання арештованого майна державного підприємства з електронних торгів.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

10 березня 2023 року Фонд державного майна України (далі - ФДМУ) подав відзив на касаційну скаргу та просив визнати поважними причини пропуску строку для подання цього відзиву.

Колегія суддів, враховуючи, що копія касаційної скарги була надіслана ФДМУ разом з ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року та отримана заявником 23 лютого 2023 року, строк необхідний для підготовки відзиву, обмеження пов`язані із запровадженням воєнного стану в Україні, приписи частини другої статті 127 ЦПК України, вважає за необхідне продовжити ФДМУ строк для подання відзиву.

У відзиві на касаційну скаргу ФДМУ, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Зазначає, що на момент реалізації майна ДП "Український радіотехнічний інститут" було включено до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягає приватизації, а реалізація майна вказаного підприємства відбулась без погодження ДК "Укроборонпром".

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На виконанні в Інгульському ВДВС перебувало зведене виконавче провадження № НОМЕР_1, боржником в якому є ДП "Український радіотехнічний інститут".

До зведеного виконавчого провадження входило 85 виконавчих документів про стягнення з ДП "Український радіотехнічний інститут" заборгованості на загальну суму 4 112 357,15 грн, з яких, 45 виконавчих документів про стягнення заборгованості по заробітній платі на загальну суму

2 251 525,38 грн, а також виконавче провадження № НОМЕР_2 по виконанню наказу № 915/1436/15, виданого 13 листопада 2015 року Господарським судом Миколаївської області, про стягнення з

ДП "Український радіотехнічний інститут" боргу у сумі 128 909,68 грн на користь ДК "Укроборонпром".

06 березня 2018 року головним державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якого описано та арештовано 1/2 частина нежитлового приміщення першого поверху

літ. "А-5" № 3 будівлі, площею 48,8 кв. м, за адресою:

24 травня 2018 року постановою державного виконавця у виконавчому провадженні призначено суб`єкта оціночної діяльності ПП "Ажіо".

06 червня 2018 року, на виконання цієї постанови, директором ПП "Ажіо" затверджено висновок, згідно якого загальна ринкова вартість вказаного нерухомого майна визначена у розмірі 135 313 грн.

14 червня 2018 року на адресу ФДМУ, ДК "Укроборонпром",

ДП "Український радіотехнічний інститут" та інших сторін у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_1, Інгульський ВДВС надіслав лист за вих. № 36338, в якому повідомив про описане майно та його вартість.

В подальшому майно було реалізовано 06 вересня 2018 року ДП "Сетам" на підставі протоколу № 356398 проведення електронних торгів за

Згідно з актом головного державного виконавця про проведення електронних торгів від 03 жовтня 2018 року, протоколом № 356398 про проведення електронних торгів, сформованого 06 вересня 2018 року, переможцем торгів є ОСОБА_1 .

В результаті реалізації державним виконавцем належного боржнику

ДП "Український радіотехнічний інститут" майна, на рахунок органу державної виконавчої служби надійшли грошові кошти, які розподілені наступним чином: 4 735,96 грн та 1 136,62 грн на рахунок ДП "Сетам", як гарантійний внесок та додаткова винагорода, 111 579,08 грн на рахунок Інгульського ВДВС.

Власником нежитлового об`єкту, що розташований в

АДРЕСА_1 на час проведення його опису, арешту та реалізації, була держава в особі Верховної Ради України, зазначене нерухоме майно перебувало у повному господарському віддані

ДП "Український радіотехнічний інститут".

Пунктами 1.1, 4.1, 4.7 статуту ДП "Український радіотехнічний інститут", у редакції, затвердженої наказом ДК "Укроборонпром" № 97 від 14 березня 2017 року, визначено, що ДП "Український радіотехнічний інститут" є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління ДК "Укроборонпром".

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Відчуження підприємством майнових об`єктів, що належать до основних фондів, здійснюється виключно на конкурентних засадах за погодженням з Концерном в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О.П. від 28 січня 2019 року, ОСОБА_1 є власником 1/2 частини нежитлового приміщення № 3 першого поверху літ. "А-5", площею 48,8 кв. м, за адресою:

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша

статті 215 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", у редакції, чинній на момент реалізації спірного майна, встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

У статті 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" передбачено, що особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" (3531-17) .

У пункті 8 частини першої статті 7 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" передбачено, що у процесі управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі Концерн, зокрема, надає згоду на відчуження та списання об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі учасників Концерну.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", який був чинним на момент реалізації спірного майна, затверджено перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, згідно з додатком 2.

Відповідно до додатку 2 до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації входило

ДП "Український радіотехнічний інститут" (ідентифікаційний код 14308598, адреса: м. Миколаїв, вул. Кірова (нині Троїцька), 238).

У частині дев`ятій статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" передбачено, що нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

У розглядуваній справі, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги прокурора, виходили лише з того, що оскільки відчужене на аукціоні майно є державним майном, перебуває на балансі державного підприємства та віднесено до переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації згідно із Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , а частиною дев`ятою статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" передбачено, що нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Разом з тим, судами не в повній мірі враховано наступне.

ДП "Український радіотехнічний інститут" є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління ДК "Укроборонпром", яке через делеговані державою повноваження здійснює управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Майно підприємства є державною власністю і закріплено за ним на праві господарського відання (пункт 4.1 Статуту).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (частина перша

статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, продаж майна на торгах є його примусовою реалізацією. Щодо майна державних підприємств, то на таку реалізацію встановлений мораторій - до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна (частина перша статті 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), крім певних винятків, що визначені у частині другій зазначеної статті у відповідній редакції.

За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження"державний виконавець має вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням цього Закону, але й інших законів, виконання яких є обов`язковим під час виконавчого провадження (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 908/1525/16 (пункт 80).

Разом з тим, мораторій на відчуження державного майна, запроваджений Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) у відповідній редакції, не стосувався випадків примусового виконання рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами. Однак цей виняток не охоплює випадки примусового виконання будь-якого іншого рішення суду, бо під час такого виконання діє передбачена Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) заборона. Тому після проведення публічних торгів на виконання іншого рішення суду, ніж щодо виплати заробітної плати й інших виплат, що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, наступне перерахування отриманих від реалізації обмеженого в обороті майна коштів на погашення саме заборгованості за такими виплатами не легалізує ці торги (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 58).

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що на виконанні в Інгульському ВДВС перебувало зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 за

85 виконавчими провадженнями про стягнення коштів з ДП "Український радіотехнічний інститут" на загальну суму 4 112 357,15 грн, до складу якого входили виконавчі провадження з виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості по заробітній платі (45 виконавчих документів на загальну суму 2 251 525,38 грн) та виконавче провадження № НОМЕР_2 по виконанню наказу № 915/1436/15, виданого 13 листопада 2015 року Господарським судом Миколаївської області про стягнення з

ДП "Український радіотехнічний інститут" боргу у сумі 128 909,68 грн на користь ДК "Укроборонпром".

Апеляційний суд зазначив: "Розпорядження №№ 55460965, 55461096, НОМЕР_3, 55460935, 55460874, 55461024, 55460889, 55461275, 55460839, які були оглянуті в суді апеляційної інстанції за клопотанням представника Інгульського ВДВС, свідчать про те, що на погашення заборгованості по заробітній платі спрямовано 63 898 грн, в той час як вартість спірного нерухомого майна, яке виставлено на торги, становила 117 451,66 грн.

Однак зазначені розпорядження не підтверджують, що саме з продажу спірної частки нерухомого майна кошти були направлені на погашення заборгованості по заробітній платі. Неможливо і розмежувати у реалізованому майні частину, яка стосується задоволення вимог, що не підпадають під дію мораторію, оскільки як було встановлено, кошти від реалізації спірної частини майна використані, у тому числі і на погашення грошових зобов`язань перед державою.

Включення до зведеного виконавчого провадження виконавчих документів про стягнення боргів, які підпадають під дію мораторію, призвело до недотримання заборони на примусову реалізацію майна державного підприємства.

Відтак примусова реалізація спірного нерухомого майна в рамках зведеного виконавчого провадження відбулась з порушенням вимог закону".

Разом із тим, в матеріалах справи наявна постанова державного виконавця

від 06 березня 2018 року про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадження № НОМЕР_3 про стягнення з боржника зарплати на користь фізичної особи на підставі посвідчення комісії з трудових спорів ДП "Український радіотехнічний інститут".

Крім того, постановою від 06 березня 2018 року державний виконавець у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 (стосувалося виконання посвідчення комісії з трудових спорів ДП "Український радіотехнічний інститут" про стягнення зарплати на користь однієї фізичної особи) описав і арештував спірне нежитлове приміщення, хоча у вступній частині цієї постанови вказав, що вчиняє дії у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Самої постанови державного виконавця про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження у матеріалах справи немає, а отже, неможливо встановити, які виконавчі провадження виконувалися.

Заявка державного виконавця на реалізацію арештованого майна (нерухоме майно) від 27 червня 2018 року стосується зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, хоча опис та арешт майна здійснювався у виконавчому провадженні № НОМЕР_3. Разом з тим, акт про проведення електронних торгів від 03 жовтня 2018 року стосується зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4, щодо якого жодних виконавчих дій не вчинялося. Тому суду при новому розгляді справи слід дослідити й ідентифікувати, в межах якого саме виконавчого провадження були проведені торги.

Отже, для висновку про відповідність примусової реалізації спірного нерухомого майнаумовам Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) необхідно на підставі належних і допустимих доказів встановити, що звернення стягнення на майно позивача відбувалося за рішеннями стосовно виплати заробітної плати й інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, а не те, що кошти, отримані від такої реалізації, були надалі спрямовані на погашення заборгованості за цими виплатами. Таким чином, дослідивши відповідні докази, можна дати відповідь на питання про те, чи були електронні торги проведені відповідно до Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) і з якою метою (примусового виконання рішень щодо виплати заробітної плати й інших виплат, що належать працівникам у зв`язку з трудовими відносинами,чи примусового виконання іншого рішення суду).

Верховний Суд з урахуванням положень статті 400 ЦПК України, не може ухвалити власне судове рішення ще й тому, що суди попередніх інстанцій не оцінили інформацію у вказаних вище документах, зокрема відомості про зведені виконавчі провадження, а також про винесення державним виконавцем постанов під час звернення стягнення на нерухоме майно у виконавчому провадженні.

З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції в силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити частково.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 вересня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 травня 2021 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.