Постанова
Іменем України
28 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 740/2873/22
провадження № 61-8685св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_3, державне підприємство "СЕТАМ",
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 08 травня 2023 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_3, державного підприємства "СЕТАМ" про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколів про проведення електронних торгів, актів державного виконавця та визнання права власності.
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - Ніжинський ВДВС), ОСОБА_3, державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ") про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколів про проведення електронних торгів, актів державного виконавця та визнання права власності.
Позивачі вважають, що Ніжинським ВДВС порушено їх права у виконавчому провадженні та процедуру реалізації арештованого майна.
Враховуючи викладене, позивачі просили визнати за ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на гаражі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі "Мотор" на вул. Шекерогринівська, 70А у м. Ніжин Чернігівської обл., визнати недійсними проведені ДП "СЕТАМ" електронні торги з реалізації майна, що відбулися 26 липня 2022 року, на яких продано вказані гаражі, скасувати протоколи про їх проведення № 574424 і № 574732 від 26 липня 2022 року, згідно з якими переможцем торгів визнано ОСОБА_3, скасувати акт державного виконавця Ніжинського ВДВС про проведення цих торгів від 02 серпня 2022 року у зведеному виконавчому провадженні № 66003877, складений на підставі вказаних протоколів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 грудня 2022 року у складі судді Гагаріної Т. О. позов задоволено частково.
Визнано недійсними електронні торги з реалізації майна, які відбулися 26 липня 2022 року, проведені ДП "СЕТАМ", оформлені протоколом № 574424 про проведені електронні торги, відповідно до якого було продано належне боржнику ОСОБА_1 нерухоме майно - гараж № НОМЕР_1 в гаражно-будівельному кооперативі "Мотор", місцезнаходження: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Шекерогринівська, 70А.
Скасовано протокол про проведені електронні торги від 26 липня 2022 року № 574424, згідно з яким переможцем торгів визнано ОСОБА_3 .
Скасовано акт про проведення електронних торгів, який виданий старшим державним виконавцем Ніжинського ВДВС Андрієвською І. О. 02 серпня 2022 року (ЗВП №66003877), що виданий на підставі протоколу про проведені електронні торги від 26 липня 2022 року № 574424.
Визнано недійсними електронні торги з реалізації майна, які відбулися 02 серпня 2022 року, проведені ДП "СЕТАМ", оформлені протоколом № 574732 про проведені електронні торги, відповідно до якого було продано належне боржнику ОСОБА_1 нерухоме майно - гараж № НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі "Мотор", місцезнаходження: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Шекерогринівська, 70А.
Скасовано протокол про проведені електронні торги від 26 липня 2022 року № 574732, згідно з яким переможцем визнано ОСОБА_3 .
Скасовано акт про проведення електронних торгів, який виданий старшим державним виконавцем Ніжинського ВДВС Андрієвською І. О. 10 серпня 2022 року (ЗВП №66003877), що виданий на підставі протоколу про проведені електронні торги від 02 серпня 2022 року № 574732.
В решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 08 травня 2023 року закрито провадження за апеляційною скаргою Ніжинського ВДВС на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 грудня 2022 року у цій справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати, а тому апеляційне провадження підлягає закриттю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2023 року до Верховного Суду, Ніжинський ВДВС, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
25 липня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не повно з`ясовано обставини справи. Заявник зазначає, що Ніжинський ВДВС звертався до суду апеляційної інстанції в порядку самопредставництва юридичної особи. Заявник вказує, що до апеляційного суду надано посвідчення старшого державного виконавця, витяг з наказу про призначення ОСОБА_4 на посаду старшого державного виконавця та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а тому в апеляційного суду були відсутні підстави для закриття провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі "Bellet v. France" від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97 проти України" від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Суд установив, що Ніжинський ВДВС (юридична особа, код ЄДРПОУ 34878928) є відповідачем у цій справі.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 грудня 2022 року позов у цій справі задоволено частково (а. с. 146 - 156).
Не погоджуючись із цим рішенням 17 січня 2023 року Ніжинський ВДВС засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, яка підписана старшим державним виконавцем Андрієвською І. О. (а. с. 159 - 165).
До апеляційної скарги не додано документів на підтвердження повноважень Андрієвської І. О. на представництво Ніжинського ВДВС в Чернігівському апеляційному суді.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
За правилом пункту 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Частинами першою, третьою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).
Відповідно до пункту 18 частини першої розділу XII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) , у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) .
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року № 1401-VIII (1401-19) .
02 червня 2016 року за № 1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України (254к/96-ВР) , відповідно до яких розділ XV "Перехідні положення" Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (абзац перший пункту 11). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року (абзац другий пункту 11).
Пунктом 11 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) врегульовані питання представництва. Про "самопредставництво" в Конституції України (254к/96-ВР) не йдеться, воно передбачене лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.
Отже, процесуальне законодавство розмежовує такі юридичні категорії, як "представництво" і "самопредставництво".
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) зазначено, що "з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень".
У матеріалах справи відсутні документи, які визначені частиною четвертою статті 58 ЦПК України, які б підтверджували повноваження Андрієвської І. О. представляти у Чернігівському апеляційному суді інтереси Ніжинського ВДВС в порядку самопредставництва, їх не додано до апеляційної скарги.
Крім того, ОСОБА_4 не є керівником Ніжинського ВДВС.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати.
Чернігівський апеляційний суд установивши належним чином після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4, що апеляційна скарга підписана та подана нею без належних повноважень, тобто особою, яка не мала права підписувати скаргу, обґрунтовано дійшов висновку про закриття апеляційного провадження.
Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновку суду апеляційної інстанції.
Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 08 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров