Постанова
Іменем України
08 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 348/952/18
провадження № 61-3407св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Пасічнянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2,
третя особа - відділ у Надвірнянському районі міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2021 року, додаткове рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2021 року в складі судді Грещука Р. П. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2022 року в складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Девляшевського В. А., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_3, ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (далі - Пасічнянської сільської ради), ОСОБА_2 та просили: визнати протиправним та скасувати рішення XI сесії Пасічнянської сільської ради від 11 січня 2017 року № 268-11/2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства; визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії Пасічнянської сільської ради від 24 травня 2017 року № 321-14/2017 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,1499 га на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства"; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35492203 від 01 червня 2017 року; зобов`язати Пасічнянську сільську раду розглянути та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_3 щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку; та зобов`язати Пасічнянську сільську раду розглянути та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту і відноситься до земель житлової та громадської забудови.
05 січня 2017 року вони звернулися до Пасічнянської сільської ради з заявами про надання їм дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Проте Пасічнянська сільська рада незаконно відмовила їм у наданні земельних ділянок і в порушення вимог закону прийняла рішення щодо передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства.
Вважають, що при прийнятті оскаржуваних рішень Пасічнянська сільська рада не врахувала генеральний план та іншу містобудівну документацію села Пасічна, безпідставно змінила цільове призначення землі, яка відносилась до житлової та громадської забудови.
Таким діями Пасічнянська сільська рада порушила їхнє право на першочергове забезпечення земельною ділянкою як учасників бойових дій.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_3 від позову та провадження в справі за його позовом закрито.
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка має цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, тому могла бути передана у приватну власність ОСОБА_2 і підстав для визнання протиправними та скасування відповідних рішень сесії сільської ради не встановлено.
При цьому в позивача відсутнє першочергове право на відведення йому цієї земельної ділянки, оскільки земельна ділянка має інше цільове призначення, ніж визначене абзацом 1 частини чотирнадцятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Додатковим рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 000,00 грн витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.
Додаткове рішення суду мотивовано тим, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідач надав необхідні докази й розмір таких витрат є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2022 року рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2021 року та додаткове рішення цього суду від 12 листопада 2021 року залишені без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судові рішення є законними та обґрунтованими й підстав для їх скасування немає.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2021 року, додаткове рішення цього суду від 12 листопада 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2022 року й ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2019 року в справі № 820/4687/17, від 18 грудня 2019 року в справі № 522/17845/15-ц, від 07 лютого 2020 року в справі № 127/13810/17, від 22 квітня 2020 року в справі № 911/933/19, від 28 квітня 2020 року в справі № 910/10553/18, від 09 червня 2020 року в справі № 904/92/20, від 02 липня 2020 року в справі № 9901/39/20, від 17 вересня 2020 року в справі № 910/3850/19, від 29 вересня 2020 року в справі № 688/2908/16-ц, від 08 грудня 2020 року в справі № 905/2488/15, від 18 серпня 2021 року в справі № 572/3632/15-ц, від 18 листопада 2021 року в справі № 263/16223/17; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
На обґрунтовування вимог касаційної скарги зазначає, що суди неповно з`ясували обставини справи. Зокрема не врахували, що заява ОСОБА_2 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою не відповідала вимогам частини шостої статті 118 ЗК України. Вмотивованої відмови йому в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою Пасічнянська сільська рада не надала. Суди належним чином не перевірили повноваження представника Пасічнянської сільської ради й не взяли до уваги, що остання приховала від нього інформацію про наявність вільної земельної ділянки. Крім того суд першої інстанції безпідставно стягнув з нього витрати на правничу допомогу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
20 липня 2022 року справа № 348/952/18 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
На підставі рішення Пасічнянської сільської ради № 15 від 18 квітня 1996 року ОСОБА_5 була передана в приватну власність земельна ділянка орієнтовною площею 0,25 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з погосподарською книгою № 3, № 0350-1, після смерті ОСОБА_5 головою господарства за адресою: АДРЕСА_1, залишилась його дружина ОСОБА_6, яка користувалась спірною земельною ділянкою, однак на момент виникнення спірних правовідносин також померла.
Правовстановлюючий документ на ім`я ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку не виготовлявся.
У період з 19 вересня 2014 року по 20 жовтня 2014 року ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, про що свідчить довідка Головного управління МВС України у Луганській області від 09 грудня 2014 року.
05 січня 2017 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до Пасічнянської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1 .
06 січня 2017 року з аналогічною спільною заявою до Пасічнянської сільської ради звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Просили надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність кожному з них земельних ділянок орієнтовною площею по 0,08 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Зазначені заяви були розглянуті на засіданні комісії з питань земельних відносин, лісового господарства та екології Пасічнянської сільської ради, рішенням якої рекомендовано депутатам надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2
11 січня 2017 року на засіданні сесії Пасічнянської сільської ради розглянуто заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про виділення їм спірної земельної ділянки та за результатами голосування прийнято рішення про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 0,25 га на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням сесії Пасічнянської сільської ради від 24 травня 2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1499 га на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пунктів 2 та 10 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
Статтею 19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема на землі сільськогосподарського призначення та землі житлової та громадської забудови.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Відповідно до статті 22 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (пункт а частини третьої цієї статті).
Згідно з частиною третьою статті 23 ЗК України землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.
Статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.
У пункті 14 цієї статті зазначено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Частиною першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У цій справі суди встановили, що позивач звернувся до Пасічнянської сільської ради з заявою, у якій просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку. При цьому зазначав, що він є учасником бойових дій, тому має переважне право на виділення йому земельної ділянки.
Водночас установлено, що спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення. Доказів протилежного позивач суду не надав.
З огляду на викладене, оскільки спірна земельна ділянка не призначена для будівництва й обслуговування житлового будинку, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність порушення переважного права позивача при наданні цієї земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства та відповідно відсутність підстав для задоволення його позову.
Також колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки факт понесення таких витрат підтверджений відповідними доказами та їх розмір визначений судом з дотриманням положень статті 141 ЦПК України.
Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2021 року, додаткове рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко