розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2022 року у складі судді Басової Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,

Короткий зміст вимог заяви та судових рішень судів попередніх інстанцій

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп") звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Заява мотивована тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровського від 29 жовтня 2013 рок у справі № 205/5097/13 стягнуто із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ВАТ "КБ "Надра") заборгованість за кредитним договором від 18 січня 2007 року № 8/2007/840-К/717-Н у розмірі 610 364,74 грн. На виконання зазначеного рішення 30 травня 2014 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська видав виконавчий лист № 2/205/2592/2013.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2021 року замінено ПАТ "КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у виконавчому листі у справі № 205/5097/13-ц про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 18 січня 2007 року № 8/2007/840-К/717-Н у розмірі 610 364,74 грн.

22 серпня 2022 року ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на адресу Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Другий Правобережний ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро)) направлено запит з проханням надати інформацію щодо примусового виконання виконавчих листів у справі № 205/5097/13-ц, виданих Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ВАТ "КБ "Надра" заборгованості за кредитним договором від 18 січня 2007 року № 8/2007/840-К/717-Н у розмірі 610 364,74 грн.

Листом від 01 вересня 2022 року № 10847/02-64/1129 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомило, що на виконані у Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження № 44594930 з примусового виконання виконавчого листа № 2/205/2592/2013, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ВАТ "КБ "Надра" за кредитним договором від 18 січня 2007 року № 8/2007/840-К/717-Н у розмірі 610 364,74 грн. Вказане виконавче провадження завершене 08 грудня 2014 року відповідно до пункту 5 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

У кредитній справі, переданій від ПАТ "КБ "Надра" до ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", виконавчі листи Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2013 року у справі № 205/5097/13-ц відсутні. Наведене свідчить про те, що зазначені виконавчі листи втрачені при пересилці Другим Правобережним ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро).

Із урахуванням наведених обставин, заявник просив видати дублікат виконавчого листа у справі № 205/5097/13-ц про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ВАТ "КБ "Надра" заборгованості за кредитним договором від 18 січня 2007 року № 8/2007/840-К/717-Н в сумі 610 364,74 грн щодо боржника ОСОБА_1 ;

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, в задоволенні заяви ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявник звернувся до суду із заявою після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп"" про видачу дублікату виконавчого листа. Заявник не надав суду доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ним своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У лютому 2023 року ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

У касаційній скарзі ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" зазначає, що виконавчий документ втрачений не з вини стягувача при направленні виконавчої службою постанови про повернення виконавчого листа. Суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 26 червня 2018 року у справі № 727/1256/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 541/1213/14, від 11 листопада 2021 року у справі № 2-5827/2010, від 29 листопада 2022 року у справі № 489/5747/15-ц, ухвалах Верховного Суду від 19 листопада 2020 року у справі № 913/518/13, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/869/14.

Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходив.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Обставини, встановлені судами

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2013 року позов ПАТ "КБ "Надра" стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 18 січня 2007 року № 8/2007/840-К/717-Н у сумі 610 364,74 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 42 745,27 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) становить 341 662,94 грн, заборгованості за відсотками - 24 870,87 доларів США, що за курсом НБУ становить 198 792,86 грн, заборгованості за пенею - 4 246,27 доларів США, що за курсом НБУ становить 33 940,44 грн, штраф - 4 500,00 доларів США, що за курсом НБУ становить 35 968,50 грн.

30 травня 2014 року на підставі рішення Ленінським районним судом м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2013 року видано 4 виконавчі листи.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2021 року заяву ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" задоволено, замінено стягувача з ПАТ "КБ "Надра" на ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп".

У відповіді Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро) від 05 вересня 2022 року № 42842 зазначено, що перевіркою АСВП встановлено, що на примусовому виконанні у відділі у період з 04 вересня 2014 року до 16 лютого 2015 року перебувало виконавче провадження № 44594776 з виконання виконавчого листа № 205/5097/13-ц, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованості за кредитним договором від 18 січня 2007 року № 8/2007/840-К/717-Н у сумі 610 364,74 грн. 16 лютого 2015 року державним виконавцем на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Правове обґрунтування

За змістом частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Тож, підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 сформульований висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України "Про виконавче провадження"); у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11).

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV (606-14) ) у редакції, чинній на час видання виконавчого листа, виконавчі документи, зокрема щодо виконання судових рішень, можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року, якщо інше не встановлене законом.

Пунктом 9 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (1404-19) (далі - Закон № 1404-VIII (1404-19) ), у зв`язку з чим Закон № 606-XIV (606-14) втратив чинність.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

За правилами частини п`ятої статті 12 Закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У цій справі для вирішення заяви про видачу дублікату виконавчого листа першочерговим було вирішення питання про поновлення строку для його пред`явлення. Видача дублікату виконавчого листа не має правової мети, якщо пропущений строк для його пред`явлення.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2021 року у справі № 205/5097/13, яка набрала законної сили, у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовлено.

Встановивши, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплинув та відсутні підстав для поновлення такого строку, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого документа, оскільки чинним законодавством не передбачена можливість видачі дубліката виконавчого документа, строк пред`явлення якого сплинув.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що виконавчий документ втрачений не з його вини при направленні виконавчої службою постанови про повернення виконавчого листа, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, оскільки закон пов`язує можливість видачі дубліката виконавчого документа не лише із його втратою, а й із дотриманням строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 26 червня 2018 року у справі № 727/1256/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 541/1213/14, від 11 листопада 2021 року у справі № 2-5827/2010, від 29 листопада 2022 року у справі № 489/5747/15-ц, ухвалах Верховного Суду від 19 листопада 2020 року у справі № 913/518/13, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/869/14.

У зазначених постановах (ухвалах) суду касаційної інстанції викладений висновок щодо застосування частини п`ятої статті 12 Закону № 1404-VIII (статті 23 Закону № 606-XIV), якою встановлено правила переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Водночас у цій справі Верховний Суд не аналізує питання поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки рішення судів попередніх інстанцій у частині вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не є предметом касаційного перегляду.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року залишити без змін.