розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2022 року в складі судді Петришин Н. М. та на постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року в складі колегії суддів Суханової Є. М., Олійника В. І., Сушко Л. П.

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державного підприємства "СЕТАМ" про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації земельної ділянки, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, про визнання недійсним акту державного виконавця про проведені електронні торги, витребування земельної ділянки, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності.

В обґрунтування позову зазначала, що у провадженні державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві на виконанні перебувають декілька виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1

09 лютого 2017 року головний державний виконавець прийняв постанову про опис та арешт майна боржника. Описаний предмет: земельна ділянка загальною площею 0,0570 га кадастровий номер 3221287201:01:082:0214 цільове призначення: для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування земельної ділянки. На земельній ділянці розташована надвірна будівля (двоповерхова з червоної цегли).

05 травня 2019 року ТОВ "Приватна експертна служба" склала звіт про експертну грошову оцінку вказаної земельної ділянки, у якому її вартість становить 166 500 грн. Копію звіту про оцінку земельної ділянки позивачка всупереч статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" не отримувала, про існування зазначеного звіту дізналася під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 03 липня 2019 року.

Відповідно до протоколу електронних торгів від 19 червня 2019 року земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, ДП "Сетам" реалізована за стартовою ціною продажу 166 500 грн, переможцем торгів став ОСОБА_2 .

Позивач вказує, що висновок суб`єкта оціночної діяльності не відображає реальної вартості майна, яке реалізоване на торгах. Відповідно до висновку судового експерта № 749/07-2019 від 07 липня 2019 року вартість вказаної земельної ділянки становить 242 300 грн. На земельній ділянці розташований садовий будинок, вартість якого відповідно до зазначеного висновку судового експерта становить 206 817 грн, тобто, вартість реалізованого на електронних торгах майна складає 449 117 грн.

ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на земельну ділянку, проте, державний виконавець у порушення вимог частини четвертої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" не звернувся до суду з заявою про вирішення питання про звернення стягнення на садовий будинок, розташований на вказаній земельній ділянці, а зазначена будівля автоматично перейшла у власність ОСОБА_2 . Таким чином, вилучення майна з визначенням ціни, яка в рази нижча реальної вартості, порушує справедливу рівновагу між боржником та стягувачем та порушення права боржника.

За таких обставин позивачка просила:

визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації земельної ділянки загальною площею 0,0570 га, кадастровий номер 3221287201:01:082:0214, цільове призначення: для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .;

визнати недійсним протокол проведення електронних торгів № 413592 від 19 червня 2019 року, складений ДП "Сетам";

визнати недійсним акт державного виконавця про проведені електронні торги від 26 червня 2019 року, виданий головним державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Жиглій В. М.;

визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 08 липня 2019 року, видане на ім`я ОСОБА_2 ;

витребувати земельну ділянку з чужого незаконного володіння;

Короткий зміст рішень суду першої, апеляційної інстанцій

Рішенням від 08 вересня 2022 року Броварський міськрайонний суд Київської області відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ; постановою від 15 лютого 2023 року Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Суди виходили з того, що ОСОБА_1 була обізнана про наявність відкритих виконавчих проваджень про стягнення з неї грошових коштів, що додатково підтверджується тим, що її представник - адвокат Яценко С. Д. 26 травня 2017 року знайомився з матеріалами виконавчого провадження. Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки надійшов до відділу державної виконавчої служби 13 травня 2019 року та згідно супровідного листа від 15 травня 2019 року направлений учасникам виконавчого провадження, що підтверджується списком поштових відправлень рекомендованих листів. ДП "Сетам" у встановленому законом порядку повідомило сторін виконавчого провадження про проведення торгів та їх результати. Тому суди вважали, що процедура проведення оскаржених електронних торгів порушена не була.

Доводи позивачки щодо її незгоди з проведеною оцінкою арештованого майна суди відхилили, зазначивши, що позивачка як сторона виконавчого провадження не скористалася правом оскаржити оцінку в порядку оскарження дій державного виконавця.

Суди не прийняли посилання ОСОБА_1 на те, що разом із земельною ділянкою до переможця торгів перейшов побудований на ній садовий будинок, вважали, що позивачка не довела факт перебування в її власності будь-якого нерухомого майна, розміщеного на реалізованій земельній ділянці, а згідно з договором дарування земельної ділянки від 22 вересня 2014 року, на підставі якого позивачка набула право власності на спірну земельну ділянку, у пункті 8 договору зазначено про те, що "земельна ділянка до підписання цього договору оглянута обдаровуваною, будь-яких будівель та споруд на ній не виявлено". Крім того, у межах зведеного виконавчого провадження державний виконавець вчиняв дії для виявлення речового права щодо садового будинку, проте, будь-яка інформація щодо права власності на цю будівлю чи її будівництво у відповідних реєстрах та органах відсутня. Згідно з протоколом проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності ОСОБА_2 набув право власності лише на земельну ділянку.

Аргументи учасників справи

У березні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивує тим, що:

суд першої інстанції взяв за основу недопустимі докази, зокрема, список поштових відправлень та копії конвертів, які підтверджують надсилання позивачці звіту про оцінку вартості земельної ділянки (том 1 а. с. 242-244). При цьому надані приватним виконавцем письмові докази не завірені відповідачем та не відповідають Правилам надання послуг поштового зв`язку;

проведена в межах виконавчого провадження оцінка арештованого майна не відповідає дійсній ринковій вартості земельної ділянки.

15 травня 2023 року ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Кочергу В. М. засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу позивачки та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 20 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачеві Антоненко Н. О.

Ухвалою від 10 квітня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою; витребував з районного суду справу № 361/4957/19; надав учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

25 квітня 2023 року матеріали справи № 361/4957/19 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачеві Антоненко Н. О.

Ухвалою від 25 липня 2023 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

При перегляді в касаційному порядку судових рішень суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В ухвалі від 10 квітня 2023 року Верховний Суд зазначив, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2021 року в справі № 607/7709/20, від 05 грудня 2018 року в справі № 916/1813/16, від 08 травня 2019 року в справі № 160/7887/18, від 10 березня 2020 року в справі № 927/1184/15, від 22 липня 2020 року в справі № 750/2447/18, від 11 лютого 2021 року в справі № 761/15797/19; що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3221287201:01:082:0214 на підставі договору дарування земельної ділянки від 22 вересня 2014 року.

У відділі державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавчі провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, зокрема:

виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості у розмірі 269 129, 71 грн;

виконавче провадження № НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Київенерго" заборгованості у розмірі 31 662, 27 грн;

виконавче провадження № НОМЕР_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Київенерго" заборгованості у сумі 20 126, 20 грн.

У межах відкритих виконавчих проваджень державні виконавці вчиняли наступні виконавчі дії:

09 березня 2016 року державний виконавець прийняв постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження;

07 червня 2016 року державний виконавець прийняв постанову про розшук майна боржника ОСОБА_1 та постанову про стягнення виконавчого збору;

09 лютого 2017 року державний виконавець прийняв постанову про опис та арешт майна боржника у ВП № НОМЕР_2. Описаний предмет: земельна ділянка загальною площею 0,0570 га кадастровий номер 3221287201:01:082:0214 цільове призначення: для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування земельної ділянки від 22 вересня 2014 року. На цій земельній ділянці розташована надвірна будівля (двоповерхова з червоної цегли).

15 березня 2017 року та 24 травня 2017 року державний виконавець направляв запити до МУЮ щодо надання інформації на двоповерхову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

23 серпня 2017 року державний виконавець прийняв постанову у ВП № НОМЕР_2 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ "Приватна експертна служба".

Відповідно до звіту ТОВ "Приватна експертна служба" про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 08 травня 2019 року загальною площею 0, 0570 га кадастровий номер 3221287201:01:082:0214 за адресою: АДРЕСА_1 вартість об`єкта оцінки становить 166 500 грн.

15 травня 2019 року державний виконавець об`єднав виконавчі провадження НОМЕР_5, № НОМЕР_2, № НОМЕР_4 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_6.

15 травня 2019 року державний виконавець на адресу: АДРЕСА_1 направив копію висновку про вартість нерухомого майна останньої.

23 травня 2019 року державний виконавець на адресу ДП "Сетам" направив заяву про реалізацію арештованої земельної ділянки загальною площею 0,0570 га, кадастровий номер 3221287201:01:082:0214 за адресою: АДРЕСА_1 .

19 червня 2019 року ДП "Сетам" склало протокол № 413592 про реалізацію земельної ділянки на торгах, переможцем яких став ОСОБА_2 .

08 липня 2019 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку судового експерта №1233-1/09-2021 від 08 вересня 2021 року за результатами проведення будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 досліджуваний садовий будинок призначений для перебування людей, розміщення та устаткування і ведення господарської діяльності, належить до капітальних будівель і є об`єктом нерухомого майна, що належить до земельних поліпшень, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення. Вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, використаних при будівництві садового будинку, становить 206 817 грн, а без урахування ПДВ 248 180 грн.

Відповідно до висновку судового експерта №749/07-2019 від 08 вересня 2021 року за результатами проведення оціночно-земельного дослідження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, її вартість становить 242 300 грн.

Позиція Верховного Суду

Щодо вимог про визнання недійсними прилюдних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння

У справі, що переглядається, позивачка вважає, що реалізація належної їй земельної ділянки з електронних торгів відбулася з порушенням порядку їх проведення та порушує права позивачки як боржника у виконавчому провадженні, оспорює дійсність торгів та результати їх проведення.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реалізація майна, на яке звернено стягнення, здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Відповідно до частин першої, четвертої та п`ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. При цьому, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться (частина шоста статті 57 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Тобто, для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

У постанові від 21 червня 2023 року в справі № 369/5218/19 (провадження № 61-8512св22) Верховний Суд послався на пункти 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року в справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) та зазначив, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України (435-15) та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Разом із тим, порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85 цього Закону).

У постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року в справі № 6-112цс12 зроблено висновок, що "дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними".

У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року в справі № 6-1884цс15 вказано, що "сам по собі факт неналежного повідомлення боржника стосовно проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними".

Разом з тим, заслуговують на увагу аргументи касаційної скарги про те, що реалізація земельної ділянки, на якій розташована двоповерхова будівля, без проведення її оцінки та включення її вартості до ціни лота порушує права позивачки як боржника у виконавчому провадженні.

У справі, яка переглядається суди, встановили, що в постанові від 09 лютого 2017 року, складеній державним виконавцем, вказано, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 розташована надвірна будівля (двоповерхова з червоної цегли), яка до вартості лота, придбаного ОСОБА_2, не входила.

Суди першої та апеляційної інстанції при відхиленні доводів ОСОБА_1 у цій частині не встановили правовий режим будівлі, розміщеній на реалізованій земельній ділянці, не з`ясували її вартість та особу її власника, не визначилися з тим, чи набула ОСОБА_1 речове право на об`єкт нерухомого майна, розташованого на придбаній нею земельній ділянці, у зв`язку з чим дійшли передчасного висновку про відсутність порушення прав ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні та відмову в задоволенні позову про визнання недійсними прилюдних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння.

В силу положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Щодо вимог про визнання недійсними протоколу проведення прилюдних торгів, акта про проведені торги та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

У постанові від 29 червня 2022 року у справі № 727/10017/18 (провадження № 61-7337св21) Верховний Суд зробив висновок про те, що "Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших. […] Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76)".

У пункті 35 постанови від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)). З огляду на наведене неналежними та неефективними є відповідні дві вимоги позивача".

У постанові від 28 червня 2023 року в справі № 212/11434/21 (провадження № 61-4651св23) Верховний Суд зазначив, що "видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) є передбаченою пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" окремою нотаріальною дією, спрямованою на посвідчення відповідного права переможця аукціону, тобто є юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину. На відміну від дій із нотаріального посвідчення правочинів, нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не встановлює дійсні наміри сторін до вчинення правочину, відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину, а перевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно конкретним набувачем і підтвердження цього права внаслідок проведення прилюдних торгів (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.21, 6.22). Визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника. Цей документ не породжує жодного права. Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту (пункти 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року в справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21)".

Таким чином, вимоги про визнання недійсними протоколу проведення торгів, акта про проведені електронні торги та про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів є неналежним та неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав позивача охоплюється заявленою позивачем вимогою про визнання недійсними прилюдних торгів. У зв`язку з цим у задоволенні вказаних вимог належало відмовити у зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту порушеного права, що є підставою для зміни мотивувальної частини оскаржених судових рішень у зазначеній частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

У зв`язку з необхідністю врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 21 червня 2023 року в справі № 369/5218/19 (провадження № 61-8512св22), від 28 червня 2023 року в справі № 212/11434/21 (провадження № 61-4651св23) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині позовних вимог про визнання недійсними прилюдних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції; в частині позовних про визнання недійсним протоколу проведення торгів, акта про проведені торги та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна підлягають зміні, шляхом викладення їх мотивів у редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державного підприємства "СЕТАМ" про визнання недійсними прилюдних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння скасувати. Справу № 361/4957/19 в зазначеній частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державного підприємства "СЕТАМ" про визнання недійсним протоколу проведення торгів, акта про проведені електронні торги та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.